Ізоме́рний перехі́д (га́мма-ро́зпад) — радіоактивний розпад атомного ядра, що відбувається зі збудженого метастабільного стану з випромінюванням одного або кількох гамма-квантів.
Майже всі ядра мають, крім основного квантового стану, дискретний набір збуджених станів з більшою енергією (за винятком ядер 1H, 2H, 3H і 3He). Збуджені стани можуть заселятися або при ядерних реакціях, або в результаті радіоактивного розпаду інших ядер.
Більшість збуджених станів мають дуже малі тривалості життя (менше наносекунди). Однак існують і достатньо довгоживучі стани (чиї тривалості життя вимірюються мікросекундами, добами або роками), які називаються ядерними ізомерами, хоча границя між ними і короткоживучими станами досить умовна.
Ізомерні стани ядер, як правило, розпадаються в основний стан (інколи через декілька проміжних станів), при цьому випромінюються один або декілька гамма-квантів. Збудження ядра може зніматись також через внутрішню конверсію, результатом якої є виліт електрона з атомної оболонки. Крім того, ізомерні стани можуть розпадатися і через звичайні β- і α-розпади.
Примітки
- Л.И. Русинов. Изомерия атомных ядер // Успехи физических наук. — 1961. — Т. LXXIII, № 4. — С. 615-630.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izome rnij perehi d ga mma ro zpad radioaktivnij rozpad atomnogo yadra sho vidbuvayetsya zi zbudzhenogo metastabilnogo stanu z viprominyuvannyam odnogo abo kilkoh gamma kvantiv Yaderni procesi Radioaktivnij rozpad Alfa rozpad Beta rozpad Klasternij rozpad Podvijnij beta rozpad Elektronnij zahvat Podvijnij elektronnij zahvat Gamma viprominyuvannya Vnutrishnya konversiya Izomernij perehid Nejtronnij rozpad Pozitronnij rozpad Protonnij rozpad Spontannij podil Nukleosintez Termoyaderna reakciya Proton protonnij lancyuzhok CNO cikl Potrijna alfa reakciya Spalah geliyevogo yadra Yaderne gorinnya vuglecyu Vugleceva detonaciya Yaderne gorinnya neonu Yaderne gorinnya kremniyu Zahoplennya nejtrona r proces s proces Zahoplennya protona p proces rp proces Nejtronizaciya Reakciyi skolyuvannya Majzhe vsi yadra mayut krim osnovnogo kvantovogo stanu diskretnij nabir zbudzhenih staniv z bilshoyu energiyeyu za vinyatkom yader 1H 2H 3H i 3He Zbudzheni stani mozhut zaselyatisya abo pri yadernih reakciyah abo v rezultati radioaktivnogo rozpadu inshih yader Bilshist zbudzhenih staniv mayut duzhe mali trivalosti zhittya menshe nanosekundi Odnak isnuyut i dostatno dovgozhivuchi stani chiyi trivalosti zhittya vimiryuyutsya mikrosekundami dobami abo rokami yaki nazivayutsya yadernimi izomerami hocha granicya mizh nimi i korotkozhivuchimi stanami dosit umovna Izomerni stani yader yak pravilo rozpadayutsya v osnovnij stan inkoli cherez dekilka promizhnih staniv pri comu viprominyuyutsya odin abo dekilka gamma kvantiv Zbudzhennya yadra mozhe znimatis takozh cherez vnutrishnyu konversiyu rezultatom yakoyi ye vilit elektrona z atomnoyi obolonki Krim togo izomerni stani mozhut rozpadatisya i cherez zvichajni b i a rozpadi PrimitkiL I Rusinov Izomeriya atomnyh yader Uspehi fizicheskih nauk 1961 T LXXIII 4 S 615 630 ros