Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удосконалити цю с

Ізник

Ізник
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (січень 2020)

Ізнік (грец. Νίκαια, тур. İznik) — місто у Туреччині, у ілі Бурса, центр ільчі Ізнік. Населення (на 2012 рік) становить 22 507 осіб. Місто відоме ізнікською керамікою.

Ізнік
тур. İznik
image
Основні дані
40°25′44″ пн. ш. 29°43′10″ сх. д. / 40.42888888891677368° пн. ш. 29.71944444447177958° сх. д. / 40.42888888891677368; 29.71944444447177958Координати: 40°25′44″ пн. ш. 29°43′10″ сх. д. / 40.42888888891677368° пн. ш. 29.71944444447177958° сх. д. / 40.42888888891677368; 29.71944444447177958
Країна image Туреччина
Адмінодиниця Бурса
Столиця для Румський султанат і Нікейська імперія
Площа 753 км²
Населення 43 330 осіб (2018),
44 236 осіб (2022),
44 102 осіб (2020)
Водойма Ізник (озеро)
Міста-побратими Шпандау[1], Хуло[1], d[1], Пітів'є[1], Талас[1], Цзіндечжень[1]
Часовий пояс і
Номери автомобілів 16
GeoNames 745026
OSM r1273931  ·R
Поштові індекси 16x
Міська влада
Вебсайт iznik.bel.tr
Мапа
image Ізнік у Вікісховищі

Історія

Про історію міста у доосманські часи докладніше див. у статті Нікея.

У 1331 році Орхан I захопив місто і протягом короткого періоду місто стало столицею розширюваного Османського емірату. Велика церква Святої Софії у центрі міста була перетворена на мечеть і стала відомою як мечеть Орхана. Поруч було зведене медресе.

Арабський мандрівник Ібн Баттута, відвідав місто 1331 року, незабаром після захоплення міста Орханом І. Згідно з Ібн Баттутою, місто було у руїнах, у ньому мешкала невелика кількість людей, які були в служба султана. Біля міських стін були сади, кожен будинок був оточений фруктовим садом. Місто вирощувало фрукти, волоські горіхи, каштани і солодкий виноград.

Перепис 1520 року зафіксував 379 мусульманських і 23 християнських домогосподарств, у той час як перепис, що відбувся через сторіччя, 1624 року, зафіксував вже 351 мусульманське і лише 10 християнських домогосподарств. Припускаючи по п'ять членів для кожної сім'ї, ці цифри говорять про те, що населення складало близько 2000 осіб.

У 18—19 століттях число мешканців було майже таким самим. Загалом же, якщо візантійський місто, за оцінками, мало населення 20-30 тисяч, то у період Османської імперії місто ніколи не був процвітаючим. Подорожні описували місто у невтішних термінах. Так, після свого візиту в 1779 році до Ізнику, італійський археолог Доменіко Сестіні писав про Ізнік як про покинуте міста без життя, без шуму і без руху. У 1797 році Джеймс Даллавей описував Ізнік як «нещасне село».

Велика частина міста була зруйнована 1921 року під час греко-турецької війни (1919—1922), більшість населення стали біженцями. Багато історичних будівель були пошкоджені або зруйновані.

Кераміка Ізніка

image
Посуд з Кахельного кіоску

Керамічне виробництво в Ізніку (колишнє візантійське місто Нікея) склалося в останній чверті XV століття. У 1514 році султан Селім I захопив перський Тебріз, доставивши його ремісників до Ізника. Перси були кваліфікованими плиткарями, і незабаром печі Ізника виробляли фаянс (олов'яний глазурований фаянс) високої якості. Наявність родовищ білої глини та близькість до столиці зробила Ізнік мануфактурою по виробництву кахлів для монументального зодчества. Посуд вважався як побічний вид виробів. Пік у XVI та XVII століттях, виготовлення плитки Ізніка було унікальною османською художньою традицією.

Однак зменшення попиту на монументальне мистецтво в післяосманській Туреччині спричинило швидкий спад. Щоб відродити це ремесло, Фонд Ізніка співпрацював з істориками, університетськими лабораторіями та готував майстрів з усієї Туреччини. Сьогодні магазини по всьому місту продають різнокольорову плитку, а також іншу кераміку.

Пам'ятки

Попри руйнування, у місті збереглося багато пам'яток архітектури, серед них основними пам'ятками є:

  • Візантійські фортечні стіни;
  • Мечеть Хасі-Узбек (1333);
  • Мечеть Єшил (Зелена мечеть) (1378—91);
  • Медресе (сер. 14 ст.);
  • Похідна кухня Нілуфер-Хатун (1388), тепер історичний музей;
  • Мавзолей Хайреддіна (14 ст.);

Джерела

  1. https://www.iznik.bel.tr/sayfa/kardes-sehirler.html
  2. Planet, Lonely. Sights in İznik, Turkey. Lonely Planet (англ.). Процитовано 19 травня 2020.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2020 Iznik grec Nikaia tur Iznik misto u Turechchini u ili Bursa centr ilchi Iznik Naselennya na 2012 rik stanovit 22 507 osib Misto vidome iznikskoyu keramikoyu Iznik tur IznikOsnovni dani40 25 44 pn sh 29 43 10 sh d 40 42888888891677368 pn sh 29 71944444447177958 sh d 40 42888888891677368 29 71944444447177958 Koordinati 40 25 44 pn sh 29 43 10 sh d 40 42888888891677368 pn sh 29 71944444447177958 sh d 40 42888888891677368 29 71944444447177958Krayina TurechchinaAdminodinicya BursaStolicya dlya Rumskij sultanat i Nikejska imperiyaPlosha 753 km Naselennya 43 330 osib 2018 44 236 osib 2022 44 102 osib 2020 Vodojma Iznik ozero Mista pobratimi Shpandau 1 Hulo 1 d 1 Pitiv ye 1 Talas 1 Czindechzhen 1 Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Nomeri avtomobiliv 16GeoNames 745026OSM r1273931 RPoshtovi indeksi 16xMiska vladaVebsajt iznik bel trMapa Iznik u VikishovishiIstoriyaPro istoriyu mista u doosmanski chasi dokladnishe div u statti Nikeya U 1331 roci Orhan I zahopiv misto i protyagom korotkogo periodu misto stalo stoliceyu rozshiryuvanogo Osmanskogo emiratu Velika cerkva Svyatoyi Sofiyi u centri mista bula peretvorena na mechet i stala vidomoyu yak mechet Orhana Poruch bulo zvedene medrese Arabskij mandrivnik Ibn Battuta vidvidav misto 1331 roku nezabarom pislya zahoplennya mista Orhanom I Zgidno z Ibn Battutoyu misto bulo u ruyinah u nomu meshkala nevelika kilkist lyudej yaki buli v sluzhba sultana Bilya miskih stin buli sadi kozhen budinok buv otochenij fruktovim sadom Misto viroshuvalo frukti voloski gorihi kashtani i solodkij vinograd Perepis 1520 roku zafiksuvav 379 musulmanskih i 23 hristiyanskih domogospodarstv u toj chas yak perepis sho vidbuvsya cherez storichchya 1624 roku zafiksuvav vzhe 351 musulmanske i lishe 10 hristiyanskih domogospodarstv Pripuskayuchi po p yat chleniv dlya kozhnoyi sim yi ci cifri govoryat pro te sho naselennya skladalo blizko 2000 osib U 18 19 stolittyah chislo meshkanciv bulo majzhe takim samim Zagalom zhe yaksho vizantijskij misto za ocinkami malo naselennya 20 30 tisyach to u period Osmanskoyi imperiyi misto nikoli ne buv procvitayuchim Podorozhni opisuvali misto u nevtishnih terminah Tak pislya svogo vizitu v 1779 roci do Izniku italijskij arheolog Domeniko Sestini pisav pro Iznik yak pro pokinute mista bez zhittya bez shumu i bez ruhu U 1797 roci Dzhejms Dallavej opisuvav Iznik yak neshasne selo Velika chastina mista bula zrujnovana 1921 roku pid chas greko tureckoyi vijni 1919 1922 bilshist naselennya stali bizhencyami Bagato istorichnih budivel buli poshkodzheni abo zrujnovani Keramika IznikaPosud z Kahelnogo kiosku Keramichne virobnictvo v Izniku kolishnye vizantijske misto Nikeya sklalosya v ostannij chverti XV stolittya U 1514 roci sultan Selim I zahopiv perskij Tebriz dostavivshi jogo remisnikiv do Iznika Persi buli kvalifikovanimi plitkaryami i nezabarom pechi Iznika viroblyali fayans olov yanij glazurovanij fayans visokoyi yakosti Nayavnist rodovish biloyi glini ta blizkist do stolici zrobila Iznik manufakturoyu po virobnictvu kahliv dlya monumentalnogo zodchestva Posud vvazhavsya yak pobichnij vid virobiv Pik u XVI ta XVII stolittyah vigotovlennya plitki Iznika bulo unikalnoyu osmanskoyu hudozhnoyu tradiciyeyu Odnak zmenshennya popitu na monumentalne mistectvo v pislyaosmanskij Turechchini sprichinilo shvidkij spad Shob vidroditi ce remeslo Fond Iznika spivpracyuvav z istorikami universitetskimi laboratoriyami ta gotuvav majstriv z usiyeyi Turechchini Sogodni magazini po vsomu mistu prodayut riznokolorovu plitku a takozh inshu keramiku Pam yatkiPopri rujnuvannya u misti zbereglosya bagato pam yatok arhitekturi sered nih osnovnimi pam yatkami ye Vizantijski fortechni stini Mechet Hasi Uzbek 1333 Mechet Yeshil Zelena mechet 1378 91 Medrese ser 14 st Pohidna kuhnya Nilufer Hatun 1388 teper istorichnij muzej Mavzolej Hajreddina 14 st Dzherelahttps www iznik bel tr sayfa kardes sehirler html Planet Lonely Sights in Iznik Turkey Lonely Planet angl Procitovano 19 travnya 2020 PosilannyaIznik 3 lyutogo 2011 u Wayback Machine Foto mista 14 travnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ