Ізет Мірза Ага кизи Оруджова (азерб. İzzət Mirzəağa qızı Orucova; 16 вересня 1909, Баку — 22 квітня 1983, там же) — азербайджанський радянський хімік, лауреатка ордена Леніна і Державної премії Азербайджанської РСР, доктор технічних наук, професорка, академік Академії наук Азербайджанської РСР. Перша азербайджанка, яка зіграла в художньому кіно.
Оруджова Ізет Мірза Ага-кизи | |
---|---|
азерб. İzzət Orucova | |
Народилася | 16 вересня 1909 Баку, Російська імперія |
Померла | 22 квітня 1983 (73 роки) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
Країна | Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР |
Діяльність | акторка, хімік |
Alma mater | Азербайджанська державна нафтова академія |
Галузь | хімія |
Вчене звання | академік |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Науковий керівник | d |
Членство | НАН Азербайджану |
Нагороди | |
Оруджова Ізет Мірза Ага-кизи у Вікісховищі |
Життєпис
Ізет Мірза Ага кизи Оруджова народилася 16 вересня 1909 року в Баку. У родині було п'ятеро дітей, найстаршою з яких була Ізет. Дочки Мірза Аги стали першими на їх вулиці, що скинули чадру. У дореволюційні роки ця вулиця так і називалася — Чадрова.
Ізет Оруджова закінчила дев'ятирічку. Потім навчалася у Азербайджанському нафтовому інституті, де вивчала хімію нафти. Після закінчення вишу у 1932 році почала працювати лаборанткою в Азербайджанському науково-дослідному інституті нафтопереробної промисловості. Після роботи також викладала в школі для дорослих.
Ще в студентські роки Ізет Оруджова, щоб допомагати родині, працювала друкаркою в «Азнафті». У цей же період вона стала зніматися в кіно. Відомий в ті роки азербайджанський драматург Джафар Джаббарли особисто запросив її знятися в головній ролі у фільмі «Севіль» за мотивами його однойменної п'єси. У 1929 році фільм вийшов на екрани і зробив величезний вплив на розкріпачення багатьох азербайджанських жінок в ті роки. У 1935 році Оруджова знялася у фільмі «Алмас», також знятої за мотивами однойменної п'єси Дж. Джаббарли.
В Азербайджанському науково-дослідному інституті нафтопереробної промисловості Ізет Оруджова пропрацювала до 1949 року. В період з 1949 по 1965 роки вона працювала в Інституті нафтохімічних процесів Академії наук Азербайджанської РСР, а в 1967 році була призначена директором Інституту неорганічної та фізичної хімії Академії наук Азербайджанської РСР. Цей пост він обіймала до 1971 року. З цього ж року Оруджова працювала в Інституті хімії присадок Академії наук Азербайджанської РСР.
Роботи Ізет Оруджової присвячені переважно вивченню властивостей мастил. Їй належать дослідження вплив виду сировини, методів її переробки і різних добавок на властивості мастильних матеріалів. Вченою розроблені деякі технологічні методи виробництва присадок. Ізет Оруджова працювала над поліпшенням якості моторних масел з використанням різних присадок.
У 1947 році Ізет Оруджова захистила кандидатську дисертацію на тему «Шляхи покращення мастильних масел», а в 1962 році — докторську під назвою «Створення енергетичних масел з новими властивостями».
У 1970 році Ізет Оруджова стала лауреатом Державної премії Азербайджанської РСР. У 1972 році їй було присвоєно звання академіка Академії наук Азербайджанської РСР.
22 квітня 1983 Ізет Оруджова померла. Похована на Другій Алеї почесного поховання в Баку.
Особисте життя
У 1935 році Ізет Оруджова вийшла заміж за свого сусіда Мовсума Ісмаїлзаде. Незабаром у пари народився син Ілмаз. У 1937 році Мовсума заарештували як ворога народу. Передчуваючи свій арешт, він розлучився з дружиною, аби врятувати сім'ю від репресій. Коли Ісмаїлзаде повернувся із заслання, йому було заборонено жити в Баку і він оселився в Мінгечаурі, де одружився вдруге.
Примітки
- Kazımzadə A. Bir səhnə, iki qadın, bir tale… (азерб.) // Discovery Azerbaijan : журнал.
- Белецкая, 1970, с. 18.
- .
- Белецкая, 1970, с. 19.
Література
- Белецкая В. Судьба Иззет-ханум // Огонёк: журнал. — 1970. — 31 августа (№ 31). — С. 18—19. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izet Mirza Aga kizi Orudzhova azerb Izzet Mirzeaga qizi Orucova 16 veresnya 1909 Baku 22 kvitnya 1983 tam zhe azerbajdzhanskij radyanskij himik laureatka ordena Lenina i Derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanskoyi RSR doktor tehnichnih nauk profesorka akademik Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Persha azerbajdzhanka yaka zigrala v hudozhnomu kino Orudzhova Izet Mirza Aga kiziazerb Izzet OrucovaNarodilasya16 veresnya 1909 1909 09 16 Baku Rosijska imperiyaPomerla22 kvitnya 1983 1983 04 22 73 roki Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSRDiyalnistaktorka himikAlma materAzerbajdzhanska derzhavna naftova akademiyaGaluzhimiyaVchene zvannyaakademikNaukovij stupindoktor tehnichnih naukNaukovij kerivnikdChlenstvoNAN AzerbajdzhanuNagorodi Orudzhova Izet Mirza Aga kizi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisIzet Mirza Aga kizi Orudzhova narodilasya 16 veresnya 1909 roku v Baku U rodini bulo p yatero ditej najstarshoyu z yakih bula Izet Dochki Mirza Agi stali pershimi na yih vulici sho skinuli chadru U dorevolyucijni roki cya vulicya tak i nazivalasya Chadrova Izet Orudzhova zakinchila dev yatirichku Potim navchalasya u Azerbajdzhanskomu naftovomu instituti de vivchala himiyu nafti Pislya zakinchennya vishu u 1932 roci pochala pracyuvati laborantkoyu v Azerbajdzhanskomu naukovo doslidnomu instituti naftopererobnoyi promislovosti Pislya roboti takozh vikladala v shkoli dlya doroslih She v studentski roki Izet Orudzhova shob dopomagati rodini pracyuvala drukarkoyu v Aznafti U cej zhe period vona stala znimatisya v kino Vidomij v ti roki azerbajdzhanskij dramaturg Dzhafar Dzhabbarli osobisto zaprosiv yiyi znyatisya v golovnij roli u filmi Sevil za motivami jogo odnojmennoyi p yesi U 1929 roci film vijshov na ekrani i zrobiv velicheznij vpliv na rozkripachennya bagatoh azerbajdzhanskih zhinok v ti roki U 1935 roci Orudzhova znyalasya u filmi Almas takozh znyatoyi za motivami odnojmennoyi p yesi Dzh Dzhabbarli V Azerbajdzhanskomu naukovo doslidnomu instituti naftopererobnoyi promislovosti Izet Orudzhova propracyuvala do 1949 roku V period z 1949 po 1965 roki vona pracyuvala v Instituti naftohimichnih procesiv Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR a v 1967 roci bula priznachena direktorom Institutu neorganichnoyi ta fizichnoyi himiyi Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Cej post vin obijmala do 1971 roku Z cogo zh roku Orudzhova pracyuvala v Instituti himiyi prisadok Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Roboti Izet Orudzhovoyi prisvyacheni perevazhno vivchennyu vlastivostej mastil Yij nalezhat doslidzhennya vpliv vidu sirovini metodiv yiyi pererobki i riznih dobavok na vlastivosti mastilnih materialiv Vchenoyu rozrobleni deyaki tehnologichni metodi virobnictva prisadok Izet Orudzhova pracyuvala nad polipshennyam yakosti motornih masel z vikoristannyam riznih prisadok U 1947 roci Izet Orudzhova zahistila kandidatsku disertaciyu na temu Shlyahi pokrashennya mastilnih masel a v 1962 roci doktorsku pid nazvoyu Stvorennya energetichnih masel z novimi vlastivostyami U 1970 roci Izet Orudzhova stala laureatom Derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanskoyi RSR U 1972 roci yij bulo prisvoyeno zvannya akademika Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR 22 kvitnya 1983 Izet Orudzhova pomerla Pohovana na Drugij Aleyi pochesnogo pohovannya v Baku Osobiste zhittyaU 1935 roci Izet Orudzhova vijshla zamizh za svogo susida Movsuma Ismayilzade Nezabarom u pari narodivsya sin Ilmaz U 1937 roci Movsuma zaareshtuvali yak voroga narodu Peredchuvayuchi svij aresht vin rozluchivsya z druzhinoyu abi vryatuvati sim yu vid represij Koli Ismayilzade povernuvsya iz zaslannya jomu bulo zaboroneno zhiti v Baku i vin oselivsya v Mingechauri de odruzhivsya vdruge PrimitkiKazimzade A Bir sehne iki qadin bir tale azerb Discovery Azerbaijan zhurnal Beleckaya 1970 s 18 Beleckaya 1970 s 19 LiteraturaBeleckaya V Sudba Izzet hanum Ogonyok zhurnal 1970 31 avgusta 31 S 18 19 ros