Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ігренські археологічні поселення археологічні поселення від неоліту до середньовіччя розташовані на Ігренському півостро

Ігренські археологічні поселення

Ігренські археологічні поселення

Ігренські археологічні поселення — археологічні поселення (від неоліту до середньовіччя), розташовані на Ігренському півострові при впадінні Самари в Дніпро (біля селища Стара Ігрень, на території сучасного Дніпра).

Розкопки та дослідження

Розкопки на Ігренськом півострові ведуться з початку XX ст. — це одне з унікальних місць на території Україні. Експедиція академіка Д. І. Яворницького (1927—1932 рр., під час будівництва ДніпроГЕСа) знайшла в гирлі Самари (в тому числі на Ігренськом півострові) :

Середньокам'яна стоянка

На Ігрень-VII виявлена стоянка кукрецької культури пізньої середньокам'яної доби.

Тут розкопками в 1964—1968 роках розкриті залишки семи жител, розташованих уздовж лівого берега Самари у місця впливу цієї річки у Дніпро.

Житла мали округлу форму, діаметром до 7-8 м, заглиблені на 0,7-1 м у материковий пісок. перекриті очеретяним конічним дахом, що спирається на дерев'яний каркас. Деякі житла загинули у вогні; шість з семи жител з одного боку були розмиті річкою; лише одне, 5-те житло збереглося повністю. У оселях та навколо них зібрано чисельний матеріал, переважно кремінні знаряддя, а також вироби з кістки. У 5-ій оселі зібрано близько 1000 оброблених кременів, у тому числі нуклеуси, пластини з ретушшю та виїмками, вкладиші кукрецької типу, різні типи скребків (21,3 %), а також різці на пластинах й сколах (9 %). З кістки на поселенні виготовлялися шила-проколи, вістря стріл з пазами для вкладишів, лощила та інше.

Фауністичні залишки Ігренських середньокам'яних землянок не оброблені. За даними розкопок Аркадія Добровольського 1949 року, у середньокам'яному шарі були виявлені тільки кістки диких тварин (тур, бобер, заєць та риби).

Новокам'яні поселення

Згодом, український археолог Добровольський А. В. класифікував стоянки новокам'яної доби на Ігренському острові — їх виявилося 15 (ці «Ігренські неолітичні поселення 4 тис. до н. е.» вважають одними з найбільш значущих в Східній Європі).

Ігрень-5 та Ігрень-4 є відомими поселеннями сурсько-дніпровської культури.

Найцікавішою є «неолітична стоянка Ігрень 8» (яка виявлена в 1948 А. В. Добровольським, а вивчалася Д. Я. Телєгіним), її древні шари відносяться до IV тисячоліття до Р. Х. На стоянці «Ігрень 8» :

  • Було вивчено 10 зимових напівземлянок.
  • Виявлено, що головними заняттями населення були полювання й рибальство : — «Тільки в кінці IV тисячоліття можна відзначити перші ознаки приручення тварин; про це говорять знахідки кісток домашнього бика та кози». У «шарі початку IV тис. до Р. Х.» знайдені уламки першого глиняного посуду; «посуд ще дуже примітивний: до глини підмішана рубана трава для додання стінкам більшого зв'язку; ліплення грубе; випал явно недостатній, який залишив стінки посуду пористими; орнамент також дуже бідний. Цей посуд, мабуть, зроблено недалеко від часу початку гончарства, як і архаїчний посуд із „кьєккенмедингів“ = „кухонних куп“».

Серед «неолітичних артефактів» знайдених останнім часом — найбільше обговорення (публікації 2006 р.) виникло з приводу «кістяної платівки з безліччю рисок», яка розшифрована Дніпропетровськими істориками В. В. Бінкевичем та В. Ф. Камеко, як «річний календар, датованим початком IV тис. до Р. Х.».

Ігренське місто русів та кочівиків (ХІ-ХІІІ ст.)

У 1989—1990 рр. експедиція Інституту археології Національної академії наук України, під керівництвом Д. Я. Телегіна виявила «Ігренське місто русів та кочівників (ХІ-ХІІІ ст.)» — Д. Я. Телегін особливо підкреслив «незвичну рису цього міста»:

  • Місто не мало оборонних споруд (валів, ровів), тобто не побоювалося нападів зі степів.
  • У місті мирно співіснували одвічні вороги: руси та степові кочівники — половці.

За однією з версій, це місто мало назву Пересічень і було головним містом слов'янського племені уличів.

Писемні джерела про поселення в гирлі Самари

Першою віродостойною згадкою про «містечко в гирлі Самари» є згадка в московському літописі під 1576 роком — ця згадка була знайдена краєзнавцями В. В. Бінкевичем та В. Ф. Камеко, див. книгу «Містечко старовинне запорізьке Самарь з перевозом». Ця ж книга пояснює причини привабливості «гирла Самари» для поселень :
 — безпосередньо нижче гирла Самари починалися «дніпровські пороги», які тягнулися на 75 км — тому «переправа через Дніпро» була найзручнішою у районі гирла Самари;
 — перед порогами закінчувалося «плавання по Дніпру від його витоків», тому товари перевантажували з суден на вози або «човни, призначені для проходження порогів». «Поселення в гирлі Самари» здійснювало це перевантаження, транспортування товарів; охорону торговельних шляхів. Тут проходив водний «шлях з варяг в греки», а в козацькі часи — через гирло Самари проходили важливі сухопутні «Соляний шлях» та «Залозний (Залізний) шлях»;
 — також від гирла Самари (по степових річках Вовча, Мокрі Яли, Калка-Кальчик, Кальміус) запорозькі козаки проводили судна в Азовське море — про цей «козацький шлях» писав «головний фортифікатор Польщі» Боплан (1650 р.).

Можливо, саме ця давня слава «поселень в гирлі Самари» — спонукала князя Г. А. Потьомкіна закласти в гирлі Самари «третю столицю Російської імперії» Катеринослав (сучасний Дніпропетровськ).

Див. також

Примітки

  1. Залізняк Л. Л.Передісторія України X—V тис. до н. е. — К., 1998.
  2. Залізняк, Леонід. . arheologija.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  3. Д.Я. Телегин (1985). Археология Украинской ССР. Том 1. Киев. с. 102.
  4. Добровольський А. В.Восьма Ігренська неолітічна стоянка //Археологія Придніпров'я. — 1949. — № 2. — С. 243—252.
  5. . Архів оригіналу за 14 січня 2011. Процитовано 11 грудня 2010.
  6. 'Телегин Д. Я., Зализняк Л. Л. Раскопки на Игреньском полуострове // Археологические открытия, 1974 г. — М, 1975. — С. 358—359.
  7. Телегин Д. Я. Работы на Игренськом поселении // Археологические открытия, 1986 г. — М., 1988. — С. 340—341.
  8. . Архів оригіналу за 28 квітня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  9. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 грудня 2010.
  10. Телегін Д. Я.Русичі над Кодацькім порогом // Пам'ятки України. 1990. № 2.
  11. Бинкевич В. В., Камеко В. Ф. Городок старинный запорожский Самарь с перевозом. — Днепропетровск: Пороги, 2000.
  12. Векленко В. О., Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М. Археологічне вирішення дискусії стосовно розташування містечка Самарь та Богородицької фортеці // Український археографічний щорічник: Вип. 8-9. — Київ — Нью-Йорк, 2004. — С.190-221.
  13. . Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 11 грудня 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Igrenski arheologichni poselennya arheologichni poselennya vid neolitu do serednovichchya roztashovani na Igrenskomu pivostrovi pri vpadinni Samari v Dnipro bilya selisha Stara Igren na teritoriyi suchasnogo Dnipra Rozkopki ta doslidzhennyaRozkopki na Igrenskom pivostrovi vedutsya z pochatku XX st ce odne z unikalnih misc na teritoriyi Ukrayini Ekspediciya akademika D I Yavornickogo 1927 1932 rr pid chas budivnictva DniproGESa znajshla v girli Samari v tomu chisli na Igrenskom pivostrovi Chislenni stoyanki lyudini ta mogilniki pochinayuchi z epohi mezolita neolita j rannogo metalu Poselennya periodiv Kiyivskoyi Rusi zaporizkih kozakiv j kochovih tyurko movnih plemen Serednokam yana stoyankaNa Igren VII viyavlena stoyanka kukreckoyi kulturi piznoyi serednokam yanoyi dobi Tut rozkopkami v 1964 1968 rokah rozkriti zalishki semi zhitel roztashovanih uzdovzh livogo berega Samari u miscya vplivu ciyeyi richki u Dnipro Zhitla mali okruglu formu diametrom do 7 8 m zaglibleni na 0 7 1 m u materikovij pisok perekriti ocheretyanim konichnim dahom sho spirayetsya na derev yanij karkas Deyaki zhitla zaginuli u vogni shist z semi zhitel z odnogo boku buli rozmiti richkoyu lishe odne 5 te zhitlo zbereglosya povnistyu U oselyah ta navkolo nih zibrano chiselnij material perevazhno kreminni znaryaddya a takozh virobi z kistki U 5 ij oseli zibrano blizko 1000 obroblenih kremeniv u tomu chisli nukleusi plastini z retushshyu ta viyimkami vkladishi kukreckoyi tipu rizni tipi skrebkiv 21 3 a takozh rizci na plastinah j skolah 9 Z kistki na poselenni vigotovlyalisya shila prokoli vistrya stril z pazami dlya vkladishiv loshila ta inshe Faunistichni zalishki Igrenskih serednokam yanih zemlyanok ne obrobleni Za danimi rozkopok Arkadiya Dobrovolskogo 1949 roku u serednokam yanomu shari buli viyavleni tilki kistki dikih tvarin tur bober zayec ta ribi Novokam yani poselennyaZgodom ukrayinskij arheolog Dobrovolskij A V klasifikuvav stoyanki novokam yanoyi dobi na Igrenskomu ostrovi yih viyavilosya 15 ci Igrenski neolitichni poselennya 4 tis do n e vvazhayut odnimi z najbilsh znachushih v Shidnij Yevropi Igren 5 ta Igren 4 ye vidomimi poselennyami sursko dniprovskoyi kulturi Najcikavishoyu ye neolitichna stoyanka Igren 8 yaka viyavlena v 1948 A V Dobrovolskim a vivchalasya D Ya Telyeginim yiyi drevni shari vidnosyatsya do IV tisyacholittya do R H Na stoyanci Igren 8 Bulo vivcheno 10 zimovih napivzemlyanok Viyavleno sho golovnimi zanyattyami naselennya buli polyuvannya j ribalstvo Tilki v kinci IV tisyacholittya mozhna vidznachiti pershi oznaki priruchennya tvarin pro ce govoryat znahidki kistok domashnogo bika ta kozi U shari pochatku IV tis do R H znajdeni ulamki pershogo glinyanogo posudu posud she duzhe primitivnij do glini pidmishana rubana trava dlya dodannya stinkam bilshogo zv yazku liplennya grube vipal yavno nedostatnij yakij zalishiv stinki posudu poristimi ornament takozh duzhe bidnij Cej posud mabut zrobleno nedaleko vid chasu pochatku goncharstva yak i arhayichnij posud iz kyekkenmedingiv kuhonnih kup Sered neolitichnih artefaktiv znajdenih ostannim chasom najbilshe obgovorennya publikaciyi 2006 r viniklo z privodu kistyanoyi plativki z bezlichchyu risok yaka rozshifrovana Dnipropetrovskimi istorikami V V Binkevichem ta V F Kameko yak richnij kalendar datovanim pochatkom IV tis do R H Igrenske misto rusiv ta kochivikiv HI HIII st U 1989 1990 rr ekspediciya Institutu arheologiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini pid kerivnictvom D Ya Telegina viyavila Igrenske misto rusiv ta kochivnikiv HI HIII st D Ya Telegin osoblivo pidkresliv nezvichnu risu cogo mista Misto ne malo oboronnih sporud valiv roviv tobto ne poboyuvalosya napadiv zi stepiv U misti mirno spivisnuvali odvichni vorogi rusi ta stepovi kochivniki polovci Za odniyeyu z versij ce misto malo nazvu Peresichen i bulo golovnim mistom slov yanskogo plemeni ulichiv Pisemni dzherela pro poselennya v girli SamariPershoyu virodostojnoyu zgadkoyu pro mistechko v girli Samari ye zgadka v moskovskomu litopisi pid 1576 rokom cya zgadka bula znajdena krayeznavcyami V V Binkevichem ta V F Kameko div knigu Mistechko starovinne zaporizke Samar z perevozom Cya zh kniga poyasnyuye prichini privablivosti girla Samari dlya poselen bezposeredno nizhche girla Samari pochinalisya dniprovski porogi yaki tyagnulisya na 75 km tomu pereprava cherez Dnipro bula najzruchnishoyu u rajoni girla Samari pered porogami zakinchuvalosya plavannya po Dnipru vid jogo vitokiv tomu tovari perevantazhuvali z suden na vozi abo chovni priznacheni dlya prohodzhennya porogiv Poselennya v girli Samari zdijsnyuvalo ce perevantazhennya transportuvannya tovariv ohoronu torgovelnih shlyahiv Tut prohodiv vodnij shlyah z varyag v greki a v kozacki chasi cherez girlo Samari prohodili vazhlivi suhoputni Solyanij shlyah ta Zaloznij Zaliznij shlyah takozh vid girla Samari po stepovih richkah Vovcha Mokri Yali Kalka Kalchik Kalmius zaporozki kozaki provodili sudna v Azovske more pro cej kozackij shlyah pisav golovnij fortifikator Polshi Boplan 1650 r Mozhlivo same cya davnya slava poselen v girli Samari sponukala knyazya G A Potomkina zaklasti v girli Samari tretyu stolicyu Rosijskoyi imperiyi Katerinoslav suchasnij Dnipropetrovsk Div takozhDoistorichna UkrayinaPrimitkiZaliznyak L L Peredistoriya Ukrayini X V tis do n e K 1998 Zaliznyak Leonid arheologija ru ru RU Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 1 lipnya 2018 D Ya Telegin 1985 Arheologiya Ukrainskoj SSR Tom 1 Kiev s 102 Dobrovolskij A V Vosma Igrenska neolitichna stoyanka Arheologiya Pridniprov ya 1949 2 S 243 252 Arhiv originalu za 14 sichnya 2011 Procitovano 11 grudnya 2010 Telegin D Ya Zaliznyak L L Raskopki na Igrenskom poluostrove Arheologicheskie otkrytiya 1974 g M 1975 S 358 359 Telegin D Ya Raboty na Igrenskom poselenii Arheologicheskie otkrytiya 1986 g M 1988 S 340 341 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2010 Procitovano 11 grudnya 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 grudnya 2010 Telegin D Ya Rusichi nad Kodackim porogom Pam yatki Ukrayini 1990 2 Binkevich V V Kameko V F Gorodok starinnyj zaporozhskij Samar s perevozom Dnepropetrovsk Porogi 2000 Veklenko V O Kovalova I F Shalobudov V M Arheologichne virishennya diskusiyi stosovno roztashuvannya mistechka Samar ta Bogorodickoyi forteci Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Vip 8 9 Kiyiv Nyu Jork 2004 S 190 221 Arhiv originalu za 6 serpnya 2009 Procitovano 11 grudnya 2010

Дата публікації:
Топ