У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ігнатов Володимир Олексійович Ігнатов 5 червня 1938 Київ 20 березня 20

Володимир Ігнатов
Володимир Ігнатов
Народився	5 червня 1938; Київ, УРСР
Помер	20 березня 2019 (80 років); Київ, Україна
Поховання	Берковецьке кладовище
Alma mater	Київський інститут інженерів цивільного повітряного флоту (1961)
Галузь	радіотехніка
Заклад	Київський інститут інженерів цивільної авіації (пізніше — Національний авіаційний університет; 1961—2019)
Посада	інженер радіополігону, завідувач кафедри авіаційного зв'язку, декан факультету радіоелектронного обладнання, професор кафедри телекомунікаційних систем
Вчене звання	професор (1973)
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1971)
Відомі учні	, , (Фелікс Яновський),
Членство	академік , член виконавчого комітету та представник України у (Міжнародній федерації асоціацій винахідників), перший заступник голови Ради
Відомий завдяки:	великій кількості винаходів у галузі радіоелектронних систем та аерокосмічних комплексів, заснуванню власної наукової школи у галузі авіаційної й космічної радіоелектроніки
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Ігнатов).

Володимир Олексійович Ігнатов (5 червня 1938, Київ — 20 березня 2019, Київ) — український науковець-радіотехнік, педагог. Доктор технічних наук (1971), професор (1973). Автор великої кількості винаходів у галузі радіоелектронних систем та аерокосмічних комплексів, засновник власної наукової школи у галузі авіаційної й космічної радіоелектроніки.

У молоді роки — майстер спорту СРСР, чемпіон УРСР з вільної боротьби. Після закінчення інституту, майже 60 років — професор Київського інституту інженерів цивільної авіації (пізніше — Національного авіаційного університету; 1961—2019), із яких 31 рік — завідувач кафедри телекомунікаційних систем. Автор понад 500 наукових робіт, зокрема, близько 70 авторських свідоцтв на винаходи.

Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996) за створення метеорологічного радару типу «Буран». Член виконавчого комітету та єдиний представник України у (Міжнародній федерації асоціацій винахідників).

Життєпис

Народився 5 червня 1938-го року у Києві.

У 20 років став майстром спорту СРСР з вільної боротьби, у 22 — чемпіоном УРСР. Багатократний чемпіон спортивних товариств («Авангард») та «Спартак» (1958—1963).

У 1961-му році закінчив радіотехнічний факультет Київського інституту інженерів цивільного повітряного флоту (пізніше — Київський інститут інженерів цивільної авіації; КІІЦА) та здобув спеціальність «Радіоінженер авіаційного обладнання». Після закінчення інституту деякий час працював у ньому інженером радіополігону, розпочав педагогічну діяльність. Учень професора (Людвіга Ільницького).

У 1966-му році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Оптимизация профилактического обслуживания устройств по критерию минимума среднего риска и статистической оценке интенсивностей внезапных отказов и ухудшения значений диагностических параметров».

З 1970-го року — завідувач нещодавно створеної кафедри авіаційного зв'язку (пізніше — телекомунікаційних систем). У 1971-му році здобув науковий ступінь доктора технічних наук, через два роки затверджений у вченому званні професора.

З 1980-го по 1985-й рік — декан факультету радіоелектронного обладнання КІІЦА. У 1984-му році закінчив Університет марксизму-ленінізму. У 1991-му році був нагороджений званням «Заслужений діяч науки і техніки УРСР».

У 1994-му році став членом виконавчого комітету та єдиним представником України у (Міжнародній федерації асоціацій винахідників). Через два роки, першим серед українських винахідників (спільно із ), був нагороджений золотою медаллю Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Могила Володимира Ігнатова, Берковецьке кладовище

У 2001-му році передав посаду завідувача кафедри телекомунікаційних систем своєму учню , залишивши собі обов'язки професора кафедри. Викладав до останніх днів життя. Помер на 81-му році життя 20 березня 2019-го року. Похований на Берковецькому кладовищі, неподалік від центрального входу (ділянка № 86, 50°29′17″ пн. ш. 30°23′41″ сх. д. / 50.4882444° пн. ш. 30.3949861° сх. д. / 50.4882444; 30.3949861).

Наукова діяльність

Автор понад 500 наукових робіт, зокрема, близько 70 авторських свідоцтв на винаходи. Засновник власної наукової школи у галузі авіаційної й космічної радіоелектроніки. Науковий керівник та педагог близько 50-ти докторів та кандидатів наук, зокрема , , (Фелікса Яновського), .

На посаді завідувача кафедри авіаційного зв'язку, разом із колегами, досліджував та створював нові методи синтезу, оптимізації якості складних систем, прогнозування оптимального технічного обслуговування систем, що розробляються.

З 1972-го по 1976-й рік, за дорученням , керував циклом робіт із розробки інформаційно-вимірювальних комплексів для наземного діагностування у динамічних режимах бортових систем (автоматизованого керування польотом повітряних суден) задля забезпечення їх посадки. На разом з колегами розробив інформаційно-вимірювальний комплекс для технічного діагностування бортових систем автоматизованого керування польотом літака Ту-134.

У середині 1990-х років, разом із співробітниками Науково-дослідного інституту «Буран» та (заводу «Радар»), розробив метеорологічний радар типу «Буран» для встановлення на вітчизняних літаках. У 1996-му році за участь у створенні радару був нагороджений Державною премією України в галузі науки і техніки.

Один із ініціаторів створення англомовної програми лекцій в НАУ. Викладав англійською мовою курси «Основи теорії передачі інформації», «Основи наукових досліджень», «Системи мобільного зв'язку і передачі даних цивільної авіації», «Системи повітряного зв'язку цивільної авіації».

Академік . Перший заступник голови Ради . Заслужений професор НАУ. Результати наукових досліджень та винаходів Володимира Ігнатова застосовують у своїй роботі найбільші авіакомпанії світу та колишнього СРСР: «Аерофлот», «Міжнародні авіалінії України», «Аеросвіт», «Lufthansa», «Air France» тощо.

Науковий доробок (частковий)

список наукових робіт

«Марковская аппроксимация и анализ качества изделий» // В. А. Игнатов, Г. Г. Маньшин; Минск: Изв. АН БССР, сер. ФТН, 1970. — № 3. — с. 56-64.
«Многоканальные системы передачи информации» [Текст] / Н. Д. Босый, канд. техн. наук, В. А. Игнатов, д-р техн. наук. — Москва: Знание, 1974. — 64 с. : черт.; 20 см.
«Статистическая оптимизация качества функционирования электронных систем» [Текст] / В. А. Игнатов, Г. Г. Маньшин, В. А. Трайнев ; Под ред. акад. Е. Г. Коновалова. — Москва: Энергия, 1974. — 264 с. : граф.; 20 см.
«Элементы теории оптимального обслуживания технических изделий» [Текст] / В. А. Игнатов, Г. Г. Маньшин, В. В. Костановский ; Под ред. акад. Е. Г. Коновалова. — Минск: Наука и техника, 1974. — 191 с. : граф.; 20 см.
«Организация радиосвязи в гражданской авиации» [Текст]: Учеб. пособие / В. А. Игнатов, С. М. Паук, В. Г. Потапов ; Киев. ин-т инженеров гражд. авиации. — Киев: КИИГ, 1975. — 65 с. : ил.; 20 см.
«Диагностические комплексы систем автоматического самолетовождения» [Текст] / Под. общ. ред. д-ра техн. наук, проф. В. А. Игнатова. — Москва: Транспорт, 1975. — 271 с. : черт.; 22 см.
«Обмен аналоговой информацией с ЭЦВМ» [Текст] / Под общ. ред. проф. В. А. Игнатова. — Минск: Наука и техника, 1975. — 108 с. : черт.; 20 см.
«Методы и аппаратура технической диагностики сложных систем» [Текст] / Науч. ред. В. А. Игнатов ; О-во «Знание» УССР. — Киев: [б. и.], 1976. — 35 с. : ил.; 20 см.
«Эффективность и надежность информационных сетей и систем» [Текст]: [Сборник статей] / О-во «Знание» УССР ; [Науч. ред. В. А. Игнатов]. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1976. — 32 с. : черт.; 20 см.
«Повышение эффективности УКВ радиосвязи» [Текст] / В. А. Игнатов, С. М. Паук, М. С. Шлафит ; Под ред. проф. В. А. Игнатова. — Москва: Транспорт, 1977. — 136 с. : ил.; 21 см.
«Теория информации и передачи сигналов» [Текст]: [Учебник для вузов гражд. авиации]. — Москва: Сов. радио, 1979. — 278 с. : ил.; 22 см.
«Обслуживание технических систем» [Текст]. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1979. — 23 с. : ил.; 20 см — (Качество и надежность).
«Прогнозирование оптимального обслуживания технических систем» [Текст] / Игнатов В. А., Уланский В. В., Таджи Тайсир. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1981. — 20 с. : граф.; 20 см — (Качество и надежность / О-во «Знание» УССР).
«Многоуровневая оптимизация диагностического обеспечения технических систем» / В. А. Игнатов, В. В. Уланский, П. А. Ковалевский. — Киев: о-во «Знание» УССР, 1982. — 23 с. : ил.; 20 см — (В помощь лектору и специалисту. / О-во «Знание» УССР).
«Перспективные методы обслуживания и управления надежностью АИРЭО воздушных судов»: Сб. науч. тр. / Киев. ин-т инженеров гражд. авиации; [Редкол.: В. А. Игнатов (отв. ред.) и др.]. — Киев: КИИГА, 1982. — 132 с. : граф.; 20 см.
«Методические указания и рекомендации по диагностированию РСО» / Министерство гражданской авиации СССР, Главное управление эксплуатации и ремонта авиационной техники, Киевский институт инженеров гражданской авиации имени 60-летия СССР ; исполнители: В. А. Игнатов (научный руководитель) [и др.]. — Москва: [б. и.] ; Киев: [б. и.], 1983 (обл. Киев, 1984). — 19, [2] с. : ил.; 21 см.
«Контроль и диагностирование АиРЭО воздушных судов гражданской авиации»: Сб. науч. тр. / Киев. ин-т инженеров гражд. авиации им. 60-летия СССР; [Редкол.: В. А. Игнатов (отв. ред.) и др.]. — Киев: КИИГА, 1984. — 92 с. : ил.; 20 см.
«Экспертные системы технического обслуживания» / В. А. Игнатов. — Киев: о-во «Знание» УССР, 1985. — 20 с.; 20 см — (В помощь лектору и специалисту. / О-во «Знание» УССР).
«Вопросы оптимального обслуживания и ремонта АиРЭО воздушных судов гражданской авиации»: Сб. науч. тр. / Киев. ин-т инженеров гражд. авиации им. 60-летия СССР; [Редкол.: В. А. Игнатов (отв. ред.) и др.]. — Киев: КИИГА, 1985 (1986). — 112 с. : ил.; 20 см.
«Проблемы повышения эффективности эксплуатации авиационного и радиоэлектронного оборудования воздушных судов гражданской авиации»: Сб. науч. тр. / Киев. ин-т инженеров гражд. авиации им. 60-летия СССР; [Редкол.: В. А. Игнатов (отв. ред.) и др.]. — Киев: КИИГА, 1987. — 112 с. : ил.; 20 см.
«Принципы построения и эксплуатации систем связи воздушных судов»: [Учеб. пособие для вузов гражд. авиации] / В. А. Игнатов, Г. Ф. Конахович, В. В. Уланский, Ю. М. Хмелько; Киев. ин-т инженеров гражд. авиации им. 60-летия СССР. — Киев: КИИГА, 1988. — 171 с. : ил.; 20 см.
«Автоматизация контроля авиационного и радиоэлектронного оборудования воздушных судов гражданской авиации»: Сб. науч. тр. / Киев. ин-т инженеров гражд. авиации им. 60-летия СССР; [Редкол.: В. А. Игнатов (отв. ред.) и др.]. — Киев: КИИГА, 1988 (1989). — 100 с. : ил.; 20 см.
«Экспертные системы технического обслуживания в гражданской авиации» // В. А. Игнатов. — К.: Знание, 1990. — 24 с.
«Теория информации и передачи сигналов»: [Учеб. для вузов гражд. авиации] / В. А. Игнатов. — 2-е изд., перераб. и доп. — Москва: Радио и связь, 1991. — 279,[1] с. : ил.; 22 см.
«Асимптоматическая теория математического моделирования критериев оптимальности и ограничений» // В. А. Игнатов, Ю. Н. Минаев, Н. Н. Гузий; Захист інформації. № 4, 2004.
«Оптимальное управление скаляризацией векторных критериев в конфликтующих системах» // В. А. Игнатов, Н. Н. Гузий; Проблеми інформатизації та управління. № 11, 2004.
«Оптимальное управление информационной безопасностью» // В. А. Игнатов, Н. Н. Гузий; Проблеми інформатизації та управління. № 3, 2004.
«Теоретические основы построения фрактально-избыточных систем» // Н. Н. Гузий, В. А. Игнатов; Проблеми інформатизації та управління. № 3, 2009.

Авторські свідоцтва на винаходи (у співавторстві)

1976 — «Устройство для моделирования атмосферных явлений»
1978 — «Мажоритарное устройство для выделения проекций векторной величины»
1978 — «Способ управления симистором»
1979 — «Способ магнитной записи»
1979 — «Устройство выбора непрерывного сигнала по принципу „большинства“»
1979 — «Устройство для магнитной записи и воспроизведения»
1980 — «Способ управления ключевым элементом»
1980 — «Устройство для защиты силовой цепи от перегрузки и короткого замыкания»
1980 — «Ключ переменного тока»
1981 — «Мажоритарное устройство для выделения проекций векторной величины»
1981 — «Устройство для моделирования аэродинамических нагрузок»
1982 — «Фотоэлектрический датчик давления»
1982 — «Трехфазный коммутатор»
1983 — «Устройство для мажоритарного выбора составляющих многомерного векторного сигнала»
1985 — «Устройство автоматического управления промывкой осветляющего фильтра»
1985 — «Функциональный преобразователь»
1986 — «Погружной датчик мутности»
1986 — «Устройство для контроля мутности воды»
2005 — «Комбінований спосіб очищення конструктивних елементів від забруднень»
2006 — «Пристрій електроімпульсний гідравлічний для очищення конструктивних елементів від забруднень»
2006 — «Пристрій електроімпульсний пневматичний для очищення конструктивних елементів від забруднень»
2006 — «Пристрій електроімпульсний вакуумний для очищення конструктивних елементів від забруднень»
2006 — «Спосіб оперативної оцінки рівня льотної придатності об'єкта авіаційної техніки»
2006 — «Спосіб оперативної оцінки якості технічного стану і надійності функціонування газотурбінного двигуна»
2006 — «Комбінований спосіб оперативного вимірювання ступеня закоксування паливних форсунок газотурбінних двигунів»
2008 — «Спосіб оптимального керування діагностуванням радіоелектронних систем»
2009 — «Паралельний спосіб оптимального керування комплексуванням вимірників при нерівно точних вимірах фізичних величин»
2009 — «Рекурентний спосіб оптимального керування комплексуванням вимірників при нерівно точних вимірах фізичних величин»
2010 — «Спосіб оптимальної екстраполяції випадкових нестаціонарних сигналів на тлі завад»
2011 — «Цифровий оптимальний екстраполятор нестаціонарного трафіку комп'ютерних мереж»
2011 — «Спосіб двопараметричної оптимальної екстраполяції випадкових нестаціонарних сигналів на тлі завад»
2014 — «Рекурсивний спосіб оптимальної екстраполяції характеристик випадкового нестаціонарного процесу на фоні завад»

Нагороди

1958 — майстер спорту СРСР з вільної боротьби
1960 — чемпіон УРСР з вільної боротьби
1970—1985 — три почесні знаки «Відмінник винахідництва й раціоналізаторства п'ятирічки»
1974 — медаль ВДНГ СРСР
1975 — медаль ВДНГ БРСР
1978 — «Кращий винахідник Київського інституту інженерів цивільної авіації»
1980 — «Відмінник винахідництва й раціоналізаторства СРСР»
1980 — «Ударник п'ятирічки»
1983 — «Відмінник Аерофлоту»
1984 — «За відмінні успіхи в галузі вищої освіти СРСР»
1985 — «Ударник п'ятирічки»
1985—1987 — три знаки «Переможець соціалістичного змагання»
1991 — Заслужений діяч науки і техніки УРСР
1996 — Державна премія України в галузі науки і техніки
1996 — золота медаль Всесвітньої організації інтелектуальної власності
2001 — золота медаль XXIX Міжнародної виставки винаходів (Женева)
нагрудний знак «Винахідник СРСР»

Примітки

[Гордість_НАУ-1] Володимир Ігнатов: винахідник та раціоналізатор

[ЕСУ-2] Ігнатов Володимир Олексійович

[Англійська-3] Ігнатов Володимир Олексійович

[4] Сколько стоит золото Игнатова