Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іверське (до 2016 — Дзержинівка) — село в Україні, у Новопокровській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення — 345 мешканців.
| село Іверське | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Дніпровський район |
| Громада | Новопокровська селищна громада |
| Облікова картка | Дзержинівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1813 |
| Населення | 345 |
| Поштовий індекс | 52421 |
| Телефонний код | +380 5669 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°59′51″ пн. ш. 34°17′38″ сх. д. / 47.99750° пн. ш. 34.29389° сх. д.Координати: 47°59′51″ пн. ш. 34°17′38″ сх. д. / 47.99750° пн. ш. 34.29389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 118 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52421, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с. Іверське, вул. Кооперативна, 26 |
| Сільський голова | Московченко Сергій Володимирович |
| Карта | |
  Іверське | |
 Іверське | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Іверське розташоване за 2,5 км від сіл Мала Калинівка, Розтання і Миколо-Мусіївка. Селом протікає пересихаючий струмок із загатою. Розташоване за 95 км на південний захід від районного центру Дніпра та за 10 км від залізничної станції Лошкарівка на лінії Апостолове — Нижньодніпровськ-Вузол.
Історія
Село Іверське засноване до скасування кріпосницького права в 1813 році.
До 1813 року зустрілись дві людини, це були багаті люди. Клейген, який мав земельну ділянку близько 3000 десятин і велику псарню під Уманню. Інший поміщик був багатий на кріпосних селян у Тамбовській губернії. Між ними відбувся договір: поміняти одну селянську душу на одну собаку. Умови були такі: сім'я повинна складатись із 5 осіб. Чоловік і дружина повинні бути за віком не молодше 30 років. Вони повинні мати 3-х дітей (бажано хлопчиків). Так було виміняно 21 сім'ю: дві сім'ї з 5 осіб, а інші по 6-8 осіб. Перевезли ці сім'ї з Тамбовської губернії в село. Це були Батаєви, Пономарьови, Чернишови, Бровкіни, Короти, Догонови, Мінаєви. Клейген виділив однакову кількість землі (по десятині) кожній сім'ї, надав допомогу будівельним матеріалом і над балкою (на кобелі) було збудовано 21 хату. Будували разом (толокою).
Вулиця, на якій були збудовані ці перші хати, дуже довго називались кобелівкою. Тут же, недалеко, була збудована і садиба поміщика Клейгена. Пізніше Клейген перепродав свій маєток сусідові Нефельду.
Через те, що населення мешкало російське, виникла потреба ходити до церкви. Цим скористалась збідніла і дуже освічена княгиня Варвара, яка мешкала в сусідньому селі Миколаївка. У селі Варварівці вона будує церкву. Ця церква і стала приходом для мешканців села. Церкву Варвара назвала Іверською (на честь перемоги Петра I над шведами).
У 1845 році село Клейгенове було перейменовано в Іверське. Така назва проіснувала до 1927 року.
За рішенням парт-комірки село Іверське у 1927 році було перейменоване в Дзержинське (на честь Ф. Е. Дзержинського). Але у місцевому діалекті прижилась назва Дзержинівка. У 1927 році в селі було збудовано семирічну школу.
У 1931 році на території села Дзержинівка утворились два колгоспи: «Ударник» та «Червона зірка». Через деякий час вони об'єднались в один колгосп під назвою «Червона зірка». Першим головою був призначений чоловік із Лугової (Олександрополя). Другим головою був Батаєв С. В., у 1941 році він пішов на війну і не повернувся. Загинув у перші дні війни.
На території села постійно функціонувала школа: з 1927 року, з 1968 по 1985 роки восьмирічна і з 1985 10-ти річна. У 50-ті роки у школі навчалось близько 300 дітей. У 50-ті роки мешканці села були активними учасниками художньої самодіяльності. Колектив посів І місце на огляді в районі та області.
Німецько-радянська війна не обійшла стороною село. З Дзержинівки на фронт пішло близько 190 чоловік, 81 із них не повернувся.
У 1943 році з села було заслано до Німеччини близько 20 осіб.
У ніч із 27 на 28 листопада 1943 року село було звільнено від німецько-фашистських військ. У дні визволення за Дзержинівку загинуло близько 400-х осіб. У роки війни звання піонера-героя присвоєно Калюті Якову, 10-ти річному хлопчику, який своєчасно виконував завдання від радянського командування.
Також мешканці села виявили мужність та героїзм при визволенні країн Європи: Польщі, Угорщини, Німеччини. 36 односельчан нагороджено орденами та медалями за участь у ВВВ.
У 1946—1947 роки померло дуже багато дітей.
У 1946 році колгосп «Червона зірка» було перейменовано в колгосп ім. Ворошилова. З 1953 року колгосп має назву «Росія». У 50-ті роки колгосп «Росія» мав 4 тис. 200 га землі, 3 тис. 800 га пахоти. Працездатного населення нараховувалось 1200 осіб. На початку 50-х років у склад комсомольської організації входило близько 50 осіб. Секретарем комсомольської організації був Батаєв В. С.
До 1956 року комсомольську організацію колгоспу поповнили ще 51 член і вона нарахувала 101 комсомольця. Батаєв В. С. як один з активних комсомольських секретарів району, був премійований поїздкою в складі районної делегації на 6-й Всесвітній Московський фестиваль. У 1960 році комсомолець Некрасов О. М. був делегатом з'їзду ВЛКСМ.
У 1968 році на честь 50-річчя УРСР в селі була збудована амбулаторія. У 1965 році під керівництвом Вейцман С. І. було прокладено селом водогін. У другій половині 60-х років по всьому селі було знято солом'яні стріхи. Шефську допомогу залізом надав завод ім. Петровського у м. Дніпропетровську.
У 1969 році у селі було збудовано приміщення контори. На початку 70-х в селі Дзержинівка почав свою роботу Будинок культури. У приміщенні Будинку культури був РАГС та кінотеатр. У середині 70-х років село було асфальтоване.
У 1976 році працівники полів колгоспу «Росія» досягли високого врожаю. Колгосп посів перше місце у районі із врожайності ранніх зернових культур. Головою колгоспу був Батаєв В. С., головним агрономом Борисов Б. П. Батьківщина високо оцінила працю робітників сільського господарства і багатьох нагородили медалями та орденами.
На початку 80-х років у селі проведена реконструкція електромережі, почата робота з газифікації. У 1985 році була збудована Дзержинівська середня школа, яку очолив відмінник народної освіти Оксамитний І. І. За час існування школа випустила 153 учнів (до 2000 р.). Великий внесок у навчальну справу та виховання дітей внесли учителя: Батаєва Н. І., Машкара Г.Н, Асеєєва Н. В., Оксамитний І. І. Серед випускників школи більш як десять медалістів.
У 1993 році була газифікована перша вулиця села. Газифікацією села займався голова колгоспу Батаєв В. С. та інженер Шевченко В. О. У 1995 році було збудовано олійницю та пекарню головою КСП Кондратьєвим А. В. У 1998 році завершено будівництво дитячої установи «Світанок» на 50 місць.
У 90-ті роки колгосп «Росія» ліквідований і на його базі був створений КСП «Росія». Із середини 90-х на зміну КСП «Росія» прийшла ТОВ «Флора-Інтернешнл», а у 2000-ні роки створено с/г ТОВ «Техко-Русь». З початку 2000-х років почали з'являтися перші одноосібники, які своїми силами почали обробляти землю на своїх паях.
У 2007 році сільська рада перейшла в іншу будівлю, у якій пізніше був зроблений капітальний ремонт. У 2012 році було зроблено капітальний ремонт по вул. Кооперативній за рахунок сільської ради. У 2012 році була створена громадська організація «Фортуна», яка брала участь у проєкті «Енергозберігаючі заходи у комунальному закладі освіти» і було замінено вікна в Дзержинівській СЗШ І-III ступенів за кошти Європейського союзу та програми розвитку ООН в Україні, бюджету Дніпропетровської обласної ради, Солонянської районної ради, Дзержинівської сільської ради, Дзержинівської ГО «Фортуна». У 2015 році було зроблено реконструкцію пам'ятника загиблим воїнам у роки ВВВ.
У 2016 році Дзержинівській СЗШ І-III ступенів було проведено капітальний ремонт системи опалювання з заміною батарей опалення на нові за виділенням коштів Дніпропетровської обласної ради та Дзержинівської сільської ради. Також у дитячій установі «Світанок» створений проєкт на проведення інноваційних енергоефективних заходів (заміна вікон на металопластикові).
Через більш як 200 років заснування села і першої його назви, з прийняттям Закону про декомунізацію село перейменовують знову в Іверське.
Опис
У селі є середня загальноосвітня школа І-III ступенів, у якій навчається понад 100 учнів, будинок культури з залом на 325 місць, бібліотека, книжковий фонд якої становить 7 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок і ясла на 60 місць, магазин, АТС, поштове відділення, ощадна каса.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 84,9 % |
| російська | 14,2 % |
| інші/не визначилися | 0,9 % |
Література
- Дзержи́нівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.798
Посилання
- Погода в селі Дзержинівка [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Iverske Iverske do 2016 Dzerzhinivka selo v Ukrayini u Novopokrovskij selishnij gromadi Dniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Naselennya 345 meshkanciv selo Iverske Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Dniprovskij rajon Gromada Novopokrovska selishna gromada Oblikova kartka Dzerzhinivka Osnovni dani Zasnovane 1813 Naselennya 345 Poshtovij indeks 52421 Telefonnij kod 380 5669 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 59 51 pn sh 34 17 38 sh d 47 99750 pn sh 34 29389 sh d 47 99750 34 29389 Koordinati 47 59 51 pn sh 34 17 38 sh d 47 99750 pn sh 34 29389 sh d 47 99750 34 29389 Serednya visota nad rivnem morya 118 m Misceva vlada Adresa radi 52421 Dnipropetrovska obl Solonyanskij r n s Iverske vul Kooperativna 26 Silskij golova Moskovchenko Sergij Volodimirovich Karta Iverske Iverske Mapa Iverske u VikishovishiGeografiyaSelo Iverske roztashovane za 2 5 km vid sil Mala Kalinivka Roztannya i Mikolo Musiyivka Selom protikaye peresihayuchij strumok iz zagatoyu Roztashovane za 95 km na pivdennij zahid vid rajonnogo centru Dnipra ta za 10 km vid zaliznichnoyi stanciyi Loshkarivka na liniyi Apostolove Nizhnodniprovsk Vuzol IstoriyaSelo Iverske zasnovane do skasuvannya kriposnickogo prava v 1813 roci Do 1813 roku zustrilis dvi lyudini ce buli bagati lyudi Klejgen yakij mav zemelnu dilyanku blizko 3000 desyatin i veliku psarnyu pid Umannyu Inshij pomishik buv bagatij na kriposnih selyan u Tambovskij guberniyi Mizh nimi vidbuvsya dogovir pominyati odnu selyansku dushu na odnu sobaku Umovi buli taki sim ya povinna skladatis iz 5 osib Cholovik i druzhina povinni buti za vikom ne molodshe 30 rokiv Voni povinni mati 3 h ditej bazhano hlopchikiv Tak bulo viminyano 21 sim yu dvi sim yi z 5 osib a inshi po 6 8 osib Perevezli ci sim yi z Tambovskoyi guberniyi v selo Ce buli Batayevi Ponomarovi Chernishovi Brovkini Koroti Dogonovi Minayevi Klejgen vidiliv odnakovu kilkist zemli po desyatini kozhnij sim yi nadav dopomogu budivelnim materialom i nad balkoyu na kobeli bulo zbudovano 21 hatu Buduvali razom tolokoyu Vulicya na yakij buli zbudovani ci pershi hati duzhe dovgo nazivalis kobelivkoyu Tut zhe nedaleko bula zbudovana i sadiba pomishika Klejgena Piznishe Klejgen pereprodav svij mayetok susidovi Nefeldu Cherez te sho naselennya meshkalo rosijske vinikla potreba hoditi do cerkvi Cim skoristalas zbidnila i duzhe osvichena knyaginya Varvara yaka meshkala v susidnomu seli Mikolayivka U seli Varvarivci vona buduye cerkvu Cya cerkva i stala prihodom dlya meshkanciv sela Cerkvu Varvara nazvala Iverskoyu na chest peremogi Petra I nad shvedami U 1845 roci selo Klejgenove bulo perejmenovano v Iverske Taka nazva proisnuvala do 1927 roku Za rishennyam part komirki selo Iverske u 1927 roci bulo perejmenovane v Dzerzhinske na chest F E Dzerzhinskogo Ale u miscevomu dialekti prizhilas nazva Dzerzhinivka U 1927 roci v seli bulo zbudovano semirichnu shkolu U 1931 roci na teritoriyi sela Dzerzhinivka utvorilis dva kolgospi Udarnik ta Chervona zirka Cherez deyakij chas voni ob yednalis v odin kolgosp pid nazvoyu Chervona zirka Pershim golovoyu buv priznachenij cholovik iz Lugovoyi Oleksandropolya Drugim golovoyu buv Batayev S V u 1941 roci vin pishov na vijnu i ne povernuvsya Zaginuv u pershi dni vijni Na teritoriyi sela postijno funkcionuvala shkola z 1927 roku z 1968 po 1985 roki vosmirichna i z 1985 10 ti richna U 50 ti roki u shkoli navchalos blizko 300 ditej U 50 ti roki meshkanci sela buli aktivnimi uchasnikami hudozhnoyi samodiyalnosti Kolektiv posiv I misce na oglyadi v rajoni ta oblasti Nimecko radyanska vijna ne obijshla storonoyu selo Z Dzerzhinivki na front pishlo blizko 190 cholovik 81 iz nih ne povernuvsya U 1943 roci z sela bulo zaslano do Nimechchini blizko 20 osib U nich iz 27 na 28 listopada 1943 roku selo bulo zvilneno vid nimecko fashistskih vijsk U dni vizvolennya za Dzerzhinivku zaginulo blizko 400 h osib U roki vijni zvannya pionera geroya prisvoyeno Kalyuti Yakovu 10 ti richnomu hlopchiku yakij svoyechasno vikonuvav zavdannya vid radyanskogo komanduvannya Takozh meshkanci sela viyavili muzhnist ta geroyizm pri vizvolenni krayin Yevropi Polshi Ugorshini Nimechchini 36 odnoselchan nagorodzheno ordenami ta medalyami za uchast u VVV U 1946 1947 roki pomerlo duzhe bagato ditej U 1946 roci kolgosp Chervona zirka bulo perejmenovano v kolgosp im Voroshilova Z 1953 roku kolgosp maye nazvu Rosiya U 50 ti roki kolgosp Rosiya mav 4 tis 200 ga zemli 3 tis 800 ga pahoti Pracezdatnogo naselennya narahovuvalos 1200 osib Na pochatku 50 h rokiv u sklad komsomolskoyi organizaciyi vhodilo blizko 50 osib Sekretarem komsomolskoyi organizaciyi buv Batayev V S Do 1956 roku komsomolsku organizaciyu kolgospu popovnili she 51 chlen i vona narahuvala 101 komsomolcya Batayev V S yak odin z aktivnih komsomolskih sekretariv rajonu buv premijovanij poyizdkoyu v skladi rajonnoyi delegaciyi na 6 j Vsesvitnij Moskovskij festival U 1960 roci komsomolec Nekrasov O M buv delegatom z yizdu VLKSM U 1968 roci na chest 50 richchya URSR v seli bula zbudovana ambulatoriya U 1965 roci pid kerivnictvom Vejcman S I bulo prokladeno selom vodogin U drugij polovini 60 h rokiv po vsomu seli bulo znyato solom yani strihi Shefsku dopomogu zalizom nadav zavod im Petrovskogo u m Dnipropetrovsku U 1969 roci u seli bulo zbudovano primishennya kontori Na pochatku 70 h v seli Dzerzhinivka pochav svoyu robotu Budinok kulturi U primishenni Budinku kulturi buv RAGS ta kinoteatr U seredini 70 h rokiv selo bulo asfaltovane U 1976 roci pracivniki poliv kolgospu Rosiya dosyagli visokogo vrozhayu Kolgosp posiv pershe misce u rajoni iz vrozhajnosti rannih zernovih kultur Golovoyu kolgospu buv Batayev V S golovnim agronomom Borisov B P Batkivshina visoko ocinila pracyu robitnikiv silskogo gospodarstva i bagatoh nagorodili medalyami ta ordenami Na pochatku 80 h rokiv u seli provedena rekonstrukciya elektromerezhi pochata robota z gazifikaciyi U 1985 roci bula zbudovana Dzerzhinivska serednya shkola yaku ocholiv vidminnik narodnoyi osviti Oksamitnij I I Za chas isnuvannya shkola vipustila 153 uchniv do 2000 r Velikij vnesok u navchalnu spravu ta vihovannya ditej vnesli uchitelya Batayeva N I Mashkara G N Aseyeyeva N V Oksamitnij I I Sered vipusknikiv shkoli bilsh yak desyat medalistiv U 1993 roci bula gazifikovana persha vulicya sela Gazifikaciyeyu sela zajmavsya golova kolgospu Batayev V S ta inzhener Shevchenko V O U 1995 roci bulo zbudovano olijnicyu ta pekarnyu golovoyu KSP Kondratyevim A V U 1998 roci zaversheno budivnictvo dityachoyi ustanovi Svitanok na 50 misc U 90 ti roki kolgosp Rosiya likvidovanij i na jogo bazi buv stvorenij KSP Rosiya Iz seredini 90 h na zminu KSP Rosiya prijshla TOV Flora Interneshnl a u 2000 ni roki stvoreno s g TOV Tehko Rus Z pochatku 2000 h rokiv pochali z yavlyatisya pershi odnoosibniki yaki svoyimi silami pochali obroblyati zemlyu na svoyih payah U 2007 roci silska rada perejshla v inshu budivlyu u yakij piznishe buv zroblenij kapitalnij remont U 2012 roci bulo zrobleno kapitalnij remont po vul Kooperativnij za rahunok silskoyi radi U 2012 roci bula stvorena gromadska organizaciya Fortuna yaka brala uchast u proyekti Energozberigayuchi zahodi u komunalnomu zakladi osviti i bulo zamineno vikna v Dzerzhinivskij SZSh I III stupeniv za koshti Yevropejskogo soyuzu ta programi rozvitku OON v Ukrayini byudzhetu Dnipropetrovskoyi oblasnoyi radi Solonyanskoyi rajonnoyi radi Dzerzhinivskoyi silskoyi radi Dzerzhinivskoyi GO Fortuna U 2015 roci bulo zrobleno rekonstrukciyu pam yatnika zagiblim voyinam u roki VVV U 2016 roci Dzerzhinivskij SZSh I III stupeniv bulo provedeno kapitalnij remont sistemi opalyuvannya z zaminoyu batarej opalennya na novi za vidilennyam koshtiv Dnipropetrovskoyi oblasnoyi radi ta Dzerzhinivskoyi silskoyi radi Takozh u dityachij ustanovi Svitanok stvorenij proyekt na provedennya innovacijnih energoefektivnih zahodiv zamina vikon na metaloplastikovi Cherez bilsh yak 200 rokiv zasnuvannya sela i pershoyi jogo nazvi z prijnyattyam Zakonu pro dekomunizaciyu selo perejmenovuyut znovu v Iverske OpisU seli ye serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv u yakij navchayetsya ponad 100 uchniv budinok kulturi z zalom na 325 misc biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanovit 7 tis primirnikiv feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok i yasla na 60 misc magazin ATS poshtove viddilennya oshadna kasa NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 84 9 rosijska 14 2 inshi ne viznachilisya 0 9 LiteraturaDzerzhi nivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 798PosilannyaPogoda v seli Dzerzhinivka 19 sichnya 2021 u Wayback Machine Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih