Іванов Віктор Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Іванов; Іванов Віктор.

Віктор Семенович Івано́в (рос. Виктор Семёнович Иванов; 11 листопада 1909, Москва — 26 листопада 1968, Москва) — російський радянський художник; член Спілки художників СРСР, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1958 року. Лауреат Сталінських премій (1946; 1949), заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1955 року. Чоловік художниці .

Іванов Віктор Семенович
рос. Иванов Виктор Семёнович
Народження	29 жовтня (11 листопада) 1909^[1] Москва, Російська імперія^[2]
Смерть	26 листопада 1968(1968-11-26)^[2]^[3](59 років)
	Москва, РРФСР, СРСР^[2]
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Навчання	^d (1929) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1933)
Діяльність	художник-плакатист, художник
Вчитель	Кардовський Дмитро Миколайович, ^d, ^d, Фаворський Володимир Андрійович, ^d, ^d і ^d
Працівник	^d, Мосфільм, Ізогіз і Вікна ТАРС
Член	СХ СРСР
Роботи в колекції	Тейт
Нагороди
Іванов Віктор Семенович у Вікісховищі

Біографія

Народився 29 жовтня [11 листопада] 1909(19091111) року в місті Москві (нині Росія). У 1926 році навчався в московській Ізопрофшколі; упродовж 1926—1929 років — у у , одночасно у 1928—1929 роках займався у студії у Дмитра Кардовського. Протягом 1929—1933 років продовжив здобувати мистецьку освіту в Ленінграді в Інституті живопису, скульптури та архітектури, де його викладачами стали , , Володимир Фаворський, , , .

У 1933—1941 роках працював художником кіностудіях і «Мосфільм», художником-плакатистом «Ізогізу»; у 1941—1944 роках — художником Вікон ТАРС.

Мешкав у Москві. Помер у Москві 26 листопада 1968 року. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі (ділянка № 34).

Творчість

Працював у галузях оформлення кіно, плаката, книжкової графіки, станкової графіки та станкового живопису.

Оформив стрічки

• «Перемога» (1938);
• «Честь» (1938);
• «Ленін в 1918 році» (1939, спільно з Борисом Дубровським-Ешке);
• «Хлопець з тайги» (1941);
• «Дорогою безсмертя» (1957).

Виконав плакати

1930-ті роки

• «Виростимо здоровий молодняк» (1935);
• «Опануємо велику теорію Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна!» (1935);
• «Завоюємо світові спортивні рекорди!» (1937);
• «Зігріті сталінським сонцем, йдемо ми, відваги сповнені. Дорогу веселим вихованцям великої радянської країни!» (1938);
• «Раби розгинають спину» (1938—1939);
• «Подати руку допомоги братнім народам Західної України і Західної Білорусії — наш священний обов'язок» (1939);
• «З вуст в уста передається гасло національної війни: „Впаде в бою батько, син встане на його місце, брат змінить загиблого брата, дружина змінить вбитого чоловіка“» (1939);
• «Соціалістичній промисловості і транспорту — трудові резерви!» (1940);

роки війни

• «За Батьківщину, за честь, за волю!» (1941);
• «Вивчити військову справу Батьківщина-Мати веліла!» (1941);
• «Помножимо нашу славу» (1942);
• «Бий, коли, ганяй, бери в полон!» (1942);
• «Вперед! На Захід!» (1942);
• «Кожен рубіж — вирішальний!» (1942);
• «Смерть дітовбивцям!» (1942; у співавторстві з Ольгою Буровою);
• «Хай живе єдиний фронт волелюбних народів проти фашистських загарбників!» (1942);
• «Товариші червоноармійці та червонофлотці, командири та політпрацівники, партизани та партизанки! На вас дивиться весь світ, як на силу, здатну знищити грабіжницькі полчища німецьких загарбників» (1942);
• «П'ємо воду рідного Дніпра, будемо пити з Прута, Німану і Бугу!» (1943);
• «Вся надія на тебе, червоний воїн!» (1943);
• «На Захід!» (1943);
• «Ти повернув нам життя» (1943);
• «Помсти за горе народу!» (1943);
• «Кожну кулю — у німця!» (1943);
• «Боєць Червоної Армії! Помсти нелюдям за муки товариша!» (1943);
• «Близький час розплати з німцями за всі їхні злочини! Смерть фашистам — дітовбивцям!» (1944);
• «Передовим колгоспам — фронтове спасибі!» (1944);
• «Колгоспники! Відновлення доріг та мостів — наш обов'язок перед батьківщиною!» (1944);
• «Поставимо над Берліном прапор перемоги!» (1945);
• «Так воно і буде!» (1945);
• «Ворог підступний — будь начеку!» (1945);
• «Дні та ночі чекаємо на тебе, боєць!» (1945);
• «Вперед — до повної перемоги» (1945);
• «Героїчній армії-переможниці — слава!» (1945);
• «Звільнені радянські люди! Ви позбавлені гніту фашистської неволі — повертайтеся швидше на Батьківщину!» (1945);
• «Сталіну — спасибі!» (1945);
• «Ми перемогли!» (1945);

у Вікнах ТАРС

• «Щоб швидше затремтіли вороги, щоб росли свинцеві удари» № 522;
• «Усі сили на розгром ворога» № 529, № 558;
• «Помножимо нашу славу» № 582, № 622;
• «Моряки не підведуть» № 630;
• «Салют героям» № 699;
• «Відновлювальний фронт» № 720;
• «Смерть німецьким окупантам!» № 729;
• «Зв'язківка» № 751, № 798;

повоєнні роки

• «Вони повернули своє щастя!» (1946);
• «10 лютого 1946 року. Вибирайте у Верховну Раду СРСР кращих синів та дочок нашого народу» (1946);
• «Слава російському народу — народу-богатирю, народу-творцю!» (1946);
• «До мирної творчої праці» (1947);
• «Я голосую за кандидатів блоку комуністів та безпартійних!» (1947);
• «Хай живе Москва!» (1947);
• «5-річку у 4 роки виконаємо!» (1948);
• «Від моделі та планера — до літака! Будемо льотчиками та конструкторами!» (1948);
• «Матері усього світу, боріться за мир!» (1949);
• «Буржуазія ворожа культурі. М. Горький» (1949);
• «Прийдемо до достатку!» (1949);
• «За планом Сталіна — перетворимо природу!» (1949);
• «Дамо свої кошти в борг державі» (1950);
• «Слався, Радянська Латвія наша, Яскраво в сузір'ї республік сяй!» (1950, спільно з Василем Тищенком);
• «Будьте пильні! Ф. Дзержинський» (1951);
• «Оберемо гідних народних суддів та народних засідателів!» (1951);
• «Я ліру присвятив народу своєму…» (1952);
• «Великий Сталін — світоч комунізму!» (1952);
• «Пильність — наша зброя!» (1953);
• "Мир! Дружба! (1953);
• «Вічно сяй над республікою нашою, праця, мир, травень» (1953);
• «Закон соціалізму та закон капіталізму» (1954);
• «У братській дружбі — наша сила! 300 років возз'єднання України з Росією» (1954);
• «Зміцнюємо дружбу в ім'я миру та щастя!» (1954);
• «Слава буревісникам пролетарської революції» (1955);
• «Ваші найкращі показники — задоволені покупці!» (1955);
• «Світ і щастя дітям усієї землі!» (1955);
• «Хай живе КПРС!» (1955);
• «Шосту п'ятирічку — виконаємо достроково!» (1956);
• «Наш шлях — шлях комунізму!» (1956);
• «Упертість і працю до успіху ведуть!» (1956);
• «Молодь, на будови!» (1956);
• «Вперед до перемоги комунізму! 1917—1957» (1957);
• «До нових успіхів на славу Батьківщини!» (1957);
• «Радянському народу — першому будівельнику соціалізму — слава!» (1957);
• «Народ і партія — єдині!» (1957);
• «Хай живе наша держава — вітчизна великих ідей» (1958);
• «Хай живе світ! Геть війну!» (1958);
• «Наполегливо вивчайте марксистсько-ленінську теорію!» (1958);
• «Працюй по-комуністичному!» (1958);
• «Толстой — це цілий світ…» (1960);
• «Бережи робочу хвилину!» (1960);
• «Молодь, у похід за знаннями!» (1960);
• «У вогні Жовтня загартований їх союз» (1960);
• «Доблесною працею наблизимо комунізм!» (1961);
• «Ми переможемо! Народи світу з тобою, Кубо!» (1962);
• «Ми переконані: — переможе розум!» (1962);
• «Люди світу! Настав час діяти!» (1962);
• «Прапор батьків донесемо до мети» (1963);
• «Подвиги сміливих чекають» (1964);
• «Радянським трудівницям — слава!» (1964);
• «8 Березня. Жінкам слава!» (1965);
• «Працею помножимо славу міста-героя!» (1965);
• «Комуніст, будь попереду в боротьбі за виконання п'ятирічки!» (1965);
• серія «Хай живе 50 років Радянської влади!» (1966—1967).
• «Дорожи званням робітника, товаришу!» (1967).

«Наш прапор — прапор перемоги!»

«На захід!»

випустила поштові марки з плакатами художника: «Наш прапор — прапор перемоги!» (1965), «На захід!» (1968).

За низку плакатів був нагороджений медалями Академії мистецтв СРСР :

• «Ленін з нами» (1961), «Не треба війни!» (1962), «Нашим батькам — героям Жовтня — слава»! (1963) — срібна медаль (1964);
• «Ленін-вождь» (1965), «Ленін-мислитель» (1965), «Щоб керувати, треба мати армію загартованих революціонерів-комуністів, вона є, вона називається партією» (1965), «Ленін — жив, Ленін — живий, Ленін — буде жити!» (1966) — золота медаль (1967) і спеціальна премія (посмертно) на Всесоюзному конкурсі політичного плаката до 100-річчя від дня народження Володимира Леніна, який відбувся у в 1969 році.

Ілюстрував і оформив низку книг для Воєнвидаву

• «Дні і ночі» Костянтина Симонова (1944);
• «Колишні дні» (1954).

Графіка

• «Портрет художника Олександра Дружкова» (картон, 1957);
• серія «Прокляття фашизму» (вугілля, гуаш, акварель, 1961);
• «Володимир Маяковський у „Вікнах РОСТА“» (гуаш, 1967).

Живопис

• «Актриса Олена Максимова» (1935, Музей-садиба «Абрамцево»),
• «Портрет О. Б.» (1937);
• «Штурм Зимового палацу» (1938, );
• «Пейзаж із лошам» (1939);
• «На визволеній землі» (1945, Воронезький художній музей);
• «Патріотка» («Зоя», 1946—1947; Саратовський художній музей);
• «Земляки» (1949, Латвійський національний художній музей);
• «Підмосков'я» (серія, 1955);
• «Загорськ» (1959);
• «За кордоном» (серії — 1956, 1958, 1961, 1962);
• «Ленін на суботнику» (1965);
• «Портрет художника Віри Аралової-Петерсон» (1966).

Написав книгу «Як створюється плакат» (Москва, 1963) і низку статей про радянський політичний плакат і мистецтво кіно, які були опублікованія в журналах , , газетах , , та інних.

Брав участь у багатьох великих виставках:

• «ХХ років РСЧА і Військово-Морського Флоту» (1938);
• Виставка малюнка, ілюстрацій, плаката (1940);
• Виставка «Плакати про Червону Армію» у Пермі (1942);
• Всесоюзні художні виставки (1945—1950, 1952, 1954, 1955, 1957, 1958, 1961, 1965);
• «30 років Радянських Збройних Сил» (1948);
• Виставка радянського плаката у Москві та Ленінграді (1948);
• «Радянські художники в боротьбі за мир» (1952);
• Всесоюзні виставки плаката в Києві та Москві (1959, 1963)
• «Радянська Росія» (1960);
• Виставки творів московських художників (1961, 1963, 1964).

Учасник багатьох зарубіжних виставок, зокрема в Лондоні (1934), Відні (1948), Гельсінкі (1950), Міжнародній політичного плаката в Будапешті (1975). Удостоєний десяти Почесних дипломів на Міжнародних виставках плаката в Італії (1948).

Крім згаданих музеїв, живописні роботи і плакати художника знаходяться в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, Російській державній бібліотеці, ^[ru], ^[ru], Науковій бібліотеці Російської академії мистецтв, ^[ru], Білоруському державному музеї Великої Вітчизняної війни, Одеському художньому музеї, у багатьох приватних зібраннях Росії, Великої Британії, Німеччини, Франції.

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. Иванов Виктор Семёнович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
3. RKDartists
   d:Track:Q17299517
4. Иванов Виктор Семенович (1909—1968) / Трамвай искусств. (рос.)
5. Искусство стран и народов мира, 1971, с. 676, Т. 3.
6. Художники народов СССР, 1983, с. 403, Т. 4, кн. 1.
7. Ваганьково. М.: Московский рабочий, 1991. С. 147.
8. Тищенко Василий Иванович / Трамвай искусств. (рос.)

Література

• Иванов Виктор Семёнович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Иванов, Виктор Семёнович // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 676—677. (рос.);
• Иванов, Виктор Семенович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 403. (рос.);
• Иванов Виктор Семёнович // Популярная художественная энциклопедия / . — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 255. (рос.)