Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Юріїв (28 червня 1893, с.Козаччина, Борщівський повіт, тепер Тернопільська область — 23 лютого 1970, Торонто) — український військовий діяч та колабораціоніст. В роки Української революції став сотником Січових Стрільців Армії УНР, надалі членом УВО та мельниківської ОУН. Під час Другої світової війни був членом Зондеркоманди 10-а Айнзатцгрупи D.
| Іван Юріїв | |
|---|---|
 Стрілець Сотник Унтерштурмфюрер СС | |
 Іван Юріїв у 1937 році | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 28 червня 1893 с. Козаччина, Борщівський повіт,  Австро-Угорщина |
| Смерть | 23 лютого 1970 (76 років) Торонто,  Канада |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Рід військ |  УСС Армія УНРСС |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна Друга світова війна |
| Командування | |
| командир штабу Осадного Корпусу Січових стрільців Дієвої армії УНР | |
Життєпис
Шепетівка, жовтень 1919.
Народився 28 червня 1893 року у селі Козаччина Борщівського повіту, Австро-Угорщини, де певно й закінчив середню школу. Здобув середню фахово-торговельну та старшинську військову освіту. Під початку Першої світової війни Юріїв у 1914 році долучився до Легіону українських січових стрільців. Брав участь у боях з російською армією, у 1916 він потрапив в полон й до початку 1917 був інтернованим в Ташкенті.
Після падіння царського самодержавства в Росії у 1917 році Іван Юріїв повернувся до Києва, де зголосився до Корпусу січових стрільців Євгена Коновальця. Він швидко піднявся у званні, ставши спершу сотником та командиром штабу Осадного корпусу, а в січні 1919 — комендантом Києва та його фортеці. Цьому посприяли як особиста мужність в боях, так і близьке знайомство з Коновальцем та його соратником Андрієм Мельником.
Міжвоєнний період
У міжвоєнний період Іван Юріїв став членом УВО та ОУН, громадських організацій «Просвіта», «Рідна школа» та «Червона Калина». Працював у Центросоюзі, львівській міській владі, бухгалтером й співредактором газети Нова зоря. Одружився з Таїсією Виноградською, у вересні 1930 року народилась донька Тамара.
Відомо, що влітку 1937 року Юріїв з дружиною відвідав Мельника і його жінку у Львові. Після німецько-радянського вторгнення в Польщу Іван Юріїв перебрався на територію, контрольовану німцями. За деякими даними, мешкав у Лодзі та Одерберзі. Як відомо, в цей час ОУН співпрацювала з німецьким Абвером з метою військового вишколу її членів для диверсійної боротьби з СРСР. Після розколу серед українських націоналістів, Юріїв долучився до мельниківців.
Друга світова війна
В травні 1940 він приєднався до Зондеркоманди 10-а Айнзатцгрупи D. В липні того ж року Юріїв та його дружина стали громадянами нацистської Німеччини, видаючи себе за фольксдойче, тобто етнічних німців. В офіційних документах Юріїв став зазначатися під германізованим ім'ям Йоганнес Юріїф (нім. Johannes Jurijiff). Добре володіння українською та російською мовами та досвід боротьби з радянськими військами під час громадянської війни вигідно вирізняли його серед інших солдатів. Щодо німецької мови, то нею він володів не надто добре, принаймні спілкувався із сильним акцентом.
Після німецького вторгнення в Радянський Союз Іван Юріїв займав низку різноманітних посад, спершу був перекладачем й командиром тилових сил в Маріуполі, членом Vorkommando при прибутті в німецьку колонію Спейр в південній Україні, командував загоном на Кавказі. Він навіть отримав звання унтерштурмфюрера СС. Айнзатцгрупа D за проміжок часу між липнем 1941 та початком 1943 року вбила близько 130 тисяч євреїв, зокрема 10 000 в Маріуполі.
Еміграція
На еміграції проживав у Торонто, Канада; де був членом Комітету відзначення 50-х роковин створення формації Січових Стрільців. Помер 1970 році, похований на цвинтарі «Проспект» в Торонто.
Примітки
- КОЗАЧЧИНА | БОРЩІВСЬКА ГРОМАДА | ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
- Radchenko, 2017, с. 219.
- Вісті Комбатанта, 1971, с. 91.
- Radchenko, 2017, с. 220.
- Вісті Комбатанта, 1971, с. 92.
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Yuriyiv 28 chervnya 1893 s Kozachchina Borshivskij povit teper Ternopilska oblast 23 lyutogo 1970 Toronto ukrayinskij vijskovij diyach ta kolaboracionist V roki Ukrayinskoyi revolyuciyi stav sotnikom Sichovih Strilciv Armiyi UNR nadali chlenom UVO ta melnikivskoyi OUN Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv chlenom Zonderkomandi 10 a Ajnzatcgrupi D Ivan Yuriyiv Strilec Sotnik Untershturmfyurer SSIvan Yuriyiv u 1937 rociZagalna informaciyaNarodzhennya28 chervnya 1893 1893 06 28 s Kozachchina Borshivskij povit Avstro UgorshinaSmert23 lyutogo 1970 1970 02 23 76 rokiv Toronto KanadaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijsk USS Armiya UNR SSVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijna Druga svitova vijnaKomanduvannyakomandir shtabu Osadnogo Korpusu Sichovih strilciv Diyevoyi armiyi UNRZhittyepisZliva napravo Yevgen Konovalec Tayisiya Yuriyiv Ivan Yuriyiv Petro Pasika Mihajlo Matchak ta nevidomij vodij Shepetivka zhovten 1919 Narodivsya 28 chervnya 1893 roku u seli Kozachchina Borshivskogo povitu Avstro Ugorshini de pevno j zakinchiv serednyu shkolu Zdobuv serednyu fahovo torgovelnu ta starshinsku vijskovu osvitu Pid pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Yuriyiv u 1914 roci doluchivsya do Legionu ukrayinskih sichovih strilciv Brav uchast u boyah z rosijskoyu armiyeyu u 1916 vin potrapiv v polon j do pochatku 1917 buv internovanim v Tashkenti Pislya padinnya carskogo samoderzhavstva v Rosiyi u 1917 roci Ivan Yuriyiv povernuvsya do Kiyeva de zgolosivsya do Korpusu sichovih strilciv Yevgena Konovalcya Vin shvidko pidnyavsya u zvanni stavshi spershu sotnikom ta komandirom shtabu Osadnogo korpusu a v sichni 1919 komendantom Kiyeva ta jogo forteci Comu pospriyali yak osobista muzhnist v boyah tak i blizke znajomstvo z Konovalcem ta jogo soratnikom Andriyem Melnikom Mizhvoyennij period U mizhvoyennij period Ivan Yuriyiv stav chlenom UVO ta OUN gromadskih organizacij Prosvita Ridna shkola ta Chervona Kalina Pracyuvav u Centrosoyuzi lvivskij miskij vladi buhgalterom j spivredaktorom gazeti Nova zorya Odruzhivsya z Tayisiyeyu Vinogradskoyu u veresni 1930 roku narodilas donka Tamara Vidomo sho vlitku 1937 roku Yuriyiv z druzhinoyu vidvidav Melnika i jogo zhinku u Lvovi Pislya nimecko radyanskogo vtorgnennya v Polshu Ivan Yuriyiv perebravsya na teritoriyu kontrolovanu nimcyami Za deyakimi danimi meshkav u Lodzi ta Oderberzi Yak vidomo v cej chas OUN spivpracyuvala z nimeckim Abverom z metoyu vijskovogo vishkolu yiyi chleniv dlya diversijnoyi borotbi z SRSR Pislya rozkolu sered ukrayinskih nacionalistiv Yuriyiv doluchivsya do melnikivciv Druga svitova vijna V travni 1940 vin priyednavsya do Zonderkomandi 10 a Ajnzatcgrupi D V lipni togo zh roku Yuriyiv ta jogo druzhina stali gromadyanami nacistskoyi Nimechchini vidayuchi sebe za folksdojche tobto etnichnih nimciv V oficijnih dokumentah Yuriyiv stav zaznachatisya pid germanizovanim im yam Jogannes Yuriyif nim Johannes Jurijiff Dobre volodinnya ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami ta dosvid borotbi z radyanskimi vijskami pid chas gromadyanskoyi vijni vigidno viriznyali jogo sered inshih soldativ Shodo nimeckoyi movi to neyu vin volodiv ne nadto dobre prinajmni spilkuvavsya iz silnim akcentom Pislya nimeckogo vtorgnennya v Radyanskij Soyuz Ivan Yuriyiv zajmav nizku riznomanitnih posad spershu buv perekladachem j komandirom tilovih sil v Mariupoli chlenom Vorkommando pri pributti v nimecku koloniyu Spejr v pivdennij Ukrayini komanduvav zagonom na Kavkazi Vin navit otrimav zvannya untershturmfyurera SS Ajnzatcgrupa D za promizhok chasu mizh lipnem 1941 ta pochatkom 1943 roku vbila blizko 130 tisyach yevreyiv zokrema 10 000 v Mariupoli Emigraciya Na emigraciyi prozhivav u Toronto Kanada de buv chlenom Komitetu vidznachennya 50 h rokovin stvorennya formaciyi Sichovih Strilciv Pomer 1970 roci pohovanij na cvintari Prospekt v Toronto PrimitkiKOZAChChINA BORShIVSKA GROMADA TERNOPILSKA OBLAST Radchenko 2017 s 219 Visti Kombatanta 1971 s 91 Radchenko 2017 s 220 Visti Kombatanta 1971 s 92 LiteraturaRadchenko Yuri 2017 Holocaust and Genocide Studies 31 2 215 239 doi 10 1093 hgs dcx038 ISSN 8756 6583 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2019 Visti Kombatanta Nyu Jork Toronto 1971 T 2 S 91 92