У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іван Юрійович Іва н Ю рійович після 1170 князь турівський до 1168 р пі

Іван належить до першого покоління турівських князів, які правили після поділу Турівщини на удільні князівства — Турівське, Пінське і Дубровицьке. Поділ відбувся між 1167 і 1174 рр.

Серед п'яти синів Юрія Ярославича в літописних повідомленнях троє згадуються як «Турівський», «з Турова»: Святополк, Іван і Гліб. Іван згаданий другим за часом після Святополка: Святополк згаданий як «Турівський» в 1162 р. (ще за життя батька і до поділу на уділи), Іван «з Турова» — в 1167 (1168) і 1170.

Згадка в літописах «Гюргевич Иван з Турова» дає підставу вважати, що Іван княжив безпосередньо в Турівському князівстві. Однак відомо, що Святополк помер в 1190 р. При цьому в 1183 р. Гліб Юрійович названий як князь Дубровицький, а князем Пінським названий ще один син Юрія Ярославича — .

Основні звістки

У Воскресенському літописі Іван згадується під 1167, в Густинському — під 1168 роком. Разом з іншими князями Русі виступив проти половців, які грабували на Дніпрі купецькі каравани, що пливли з Візантії:

«… І потім по Мале посла Мьстіслав по брати свою, і с'вкупішася вся брати у нього Києві: Ярослав з Лучьска, Володимир Андрійович з Дорогобужа, Рюрик з Вручого, Давид з Вишегород, а Гюргевіч Іван з Туров.»

В 1170 знову брав участь в поході на половців.

За Іпатіївським літописом, в 1170 допомагав князю Мстиславу Ізяславичу повернути київський престол, з якого той був вигнаний за наказом великого князя владимирського Андрія Боголюбського.

Нащадки

Андрій Іванович — князь турівський.

Примітки

Лысенко, П. Ф. Древний Туров. — Минск, 2004. — С. 166-167
Іоў, А. Іван Юр'евіч // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т. 3. Гімназіі — Кадэнцыя / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мінск: БелЭн, 1996. — С. 464.

Література

Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
Іоў, А. Іван Юр'евіч // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) i ін..; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1996. — Т. 3:Гімназіі-Кадэнцыя. — С. 464. — 527 с. — 10 000 экз. — .
Лысенко, П. Ф. Древний Туров. — Минск, 2004. — .

[1] Лысенко, П. Ф. Древний Туров. — Минск, 2004. — С. 166-167

[2] Іоў, А. Іван Юр'евіч // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т. 3. Гімназіі — Кадэнцыя / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мінск: БелЭн, 1996. — С. 464.