Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підоплічко Іван Григорович (8 серпня 1905, Козацьке — 20 червня 1975, Київ) — український зоолог, палеонтолог, теріолог, еволюціоніст, академік АН УРСР (1967), професор (1952), доктор біологічних наук (1951), заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Державної премії УРСР (1975). Перший і на довгі роки незмінний головний редактор журналу «Вестник зоологии». Засновник і прихильник теорії антигляціалізму. Двоюрідний брат Підоплічка Миколи Макаровича.
| Іван Григорович Підоплічко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 2 серпня 1905 Козацьке, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 20 червня 1975 (69 років) Київ, СРСР | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Діяльність | зоолог | |||
| Alma mater | Ленінградський інститут прикладної зоології та фітопатології | |||
| Галузь | зоологія, палеонтологія, теріологія | |||
| Заклад | Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України | |||
| Вчене звання | академік АН УРСР, професор | |||
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук | |||
| Відомі учні | В. О. Топачевський | |||
| Членство | НАН України | |||
| Відомий завдяки: | теорія антигляціалізму | |||
| Діти | Володимир | |||
| Нагороди |    
| |||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Народився 2 серпня 1905 року у селі Козацькому Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області) у родині столяра. З 1924 року, після закінчення Вищих педагогічних курсів у місті Корсунь-Шевченківському, працював вчителем у цьому ж місті. Після отримання посади інструктора у Губернському земельному управлінні міста Києва почав займатись науковим дослідженням шкідників народного господарства.
В 1925–1931 роках — продовжує займатись вивченням шкідників та навчається у Ленінградському інституті прикладної зоології та фітопатології, який закінчив 1927 року, отримавши звання спеціаліста вищої кваліфікації із захисту рослин. Розробляє метод вивчення дрібних ссавців за їх залишками у погадках сов та інших хижих птахів.
В 1931–1935 роках — закінчує одразу дві аспірантури — Українського науково-дослідного інституту геології ВУАН (спеціальність — палеонтологія та стратиграфія) та Інституту зоології та біології ВУАН (спеціальність — палеонтологія).
1935 рік — захист кандидатської дисертації за темою: «Походження сучасної фауни ссавців УРСР», створення наукової групи (пізніше, відділу) палеозоології у Інституті зоології ВУАН. Також одночасно працює у Інституті археології та Київському університеті.
У роки радянсько-німецької війни пішов на фронт добровольцем. Пройшов бойовими дорогами від Сталінграда до Берліна шлях від рядового до бойового офіцера. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За оборону Сталінграда», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр..» та іншими бойовими нагородами.
У повоєнний період І. Г. Підоплічко очолює Відділ палеозоології у Інституті зоології АН УРСР, працює у Інституті археології АН УРСР, викладає у Київському університеті. 1950 року захищає докторську дисертацію за темою «Основні риси четвертинної фауни Європейської частини СРСР». В 1952–1959 роки — займає посаду професора кафедри історичної геології Київського державного університету.
Іван Підоплічко зробив внесок і у розвиток, а фактично, у повоєнне відродження української антропології, коли в середині 1950-х років у відділі етнографії Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (нині — Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України) була створена група антропології під його керівництвом. Це відчутно сприяло планомірним дослідженням антропологічного складу українського народу, здійсненню комплексних експедицій на теренах республіки і за її межами, накопиченню палеоантропологічних матеріалів із стародавніх некрополів тощо.
З 1961 року член-кореспондент, а з 1967 року — академік АН УРСР. 1965 року вченому присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки УРСР.
Помер 20 червня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Наукова та викладацька діяльність
Основними інтересами вченого були дослідження у галузях палеозоології, палеогеографії, фауни та охорони природи.
Упродовж багатьох років — незмінний директор Інституту зоології НАН України та керівник Відділу Палеозоології цього ж інституту (нині відділ у складі Національного науково-природничого музею НАН України) та викладач Київського університету. Також був директором Центрального науково-природничого музею АН України та ініціатором створення Палеонтологічного музею.
За період наукової діяльності І. Г. Підоплічко опублікував понад 900 робіт (серед них 18 наукових та науково-популярних книг), які були присвячені вивченню вимерлої та сучасної фауни різних геологічних епох, зокрема, четвертинному періоду та походженню життя на Землі.
Встановлення змішаного складу фауни плейстоцену та інші дані привели вченого до висновку про відсутність льодовикового періоду у минулому та до створення теорії антигляціалізму, яка дотепер є предметом для наукових дискусій.
Наукові дослідження
Підоплічко І. Г. керував розкопками та реконструкцією житла з кісток мамонта з пізньопалеолітичної стоянки у с. Межиріч у Черкаській області.
Вивчаючи остеологічні матеріали як з пізнього палеоліту, так і кісткові залишки голоценових віку, вчений багато уваги приділяв питанням походження домашніх тварин.
Встановлення змішаного складу фауни плейстоцену та деякі інші дані привели І. Г. Підоплічко до висновку про відсутність льодовикового періоду в історичному минулому і створення їм теорії антігляціалізма, яка і нині є предметом наукових дискусій (4 випуски «Про льодовиковому періоді», 1946–1956; 3 випуску в співавторстві з П. С. Макеєвим «Про клімати и ландшафти минулого», 1952–1959).
Академік І. Г. Підоплічко був не згоден з тим, що вимирання таких великих тварин четвертинного періоду, як мамонт, волохатий носоріг, велетенський олень тощо, було зумовлене тільки дією природних факторів. На основі численних даних він доводив, що вплив людини могло бути чи не найголовнішим у цих процесах. Спірними є погляди Івана Григоровича щодо прабатьківщини людства, тим не менш, він абсолютно вірно уявляв ті природні умови, в яких відбувалася еволюція людини.
Значна увага Іван Григорович приділяв питанням відносної та абсолютної геохронології плейстоцену. Він детально розробив і обґрунтував колагеновий метод визначення геологічного віку кісток плейстоценових тварин, заснований на обліку поступового зменшення в них органічної речовини. Даний метод не втратив своєї актуальності і в наш час.
Як біолог і громадянин І. Г. Підоплічко багато зробив для охорони природи України, завжди відстоюючи свою принципову позицію. Тривалий час він очолював Комісію з охорони природи АН УРСР (1955–1964) і був заступником голови президії Республіканської ради Товариства охорони природи (1953–1961).
Природоохоронна діяльність
У 1950-х — 1960-х роках — голова комісії з охорони природи при АН УРСР, заступник голови Президії Українського товариства охорони природи. Брав участь в створенні заповідників — Карпатського, Поліського, Карадазького, Луганського, Канівського, «Дунайські плавні», один з авторів Закону УРСР «Про охорону природи Української РСР», неодноразово домагався обговорення природоохоронних питань на засіданні Ради Міністрів УРСР. За природоохоронні ініціативи, під натиском Ради Міністрів УРСР, 12 березня 1964 року І. Г. Підоплічку була оголошена догана, а його природоохоронну комісію при АН УРСР було розпущено. За підтримки І. Г. Підоплічка у 1967 році, коли Підоплічко став академіком, в Україні був створений природоохоронний орган — Державний комітет з охорони природи УРСР.
Вшанування пам'яті
У місті Канів є вулиця Івана Підоплічка.
У місті Черкаси є вулиця Академіка Підоплічка.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- Крахмальная Т. В., Михалевич О. А., Семенов Ю. А. Иван Григорьевич Пидопличко (к 100-летию со дня рождения) [ 3 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
Джерела та література
- Колеснікова В. А. Підоплічко Іван Григорович [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 240. — .
- Брязкало Т. В. Підоплічко Іван Григорович (02.08.1905–20.06.1975) — вчений-зоолог, палеонтолог, академік АН УРСР. До 110-річчя від дня народження [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Універсальна енциклопедія «Черкащина» / упорядник В. Жадько. — Київ: Експрес-Поліграф, 2010. — С. 703. — .
- Бурій В. Академік Іван Підоплічко / В. Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2005. — 12 серп. — С. 4.
- Картка академіка І. Г. Підоплічка [ 24 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Пам'ятні дні[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pidoplichko Pidoplichko Ivan Grigorovich 8 serpnya 1905 Kozacke 20 chervnya 1975 Kiyiv ukrayinskij zoolog paleontolog teriolog evolyucionist akademik AN URSR 1967 profesor 1952 doktor biologichnih nauk 1951 zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR laureat Derzhavnoyi premiyi URSR 1975 Pershij i na dovgi roki nezminnij golovnij redaktor zhurnalu Vestnik zoologii Zasnovnik i prihilnik teoriyi antiglyacializmu Dvoyuridnij brat Pidoplichka Mikoli Makarovicha Ivan Grigorovich PidoplichkoNarodivsya2 serpnya 1905 1905 08 02 Kozacke Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer20 chervnya 1975 1975 06 20 69 rokiv Kiyiv SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnistzoologAlma materLeningradskij institut prikladnoyi zoologiyi ta fitopatologiyiGaluzzoologiya paleontologiya teriologiyaZakladInstitut zoologiyi imeni I I Shmalgauzena NAN UkrayiniVchene zvannyaakademik AN URSR profesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukVidomi uchniV O TopachevskijChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki teoriya antiglyacializmuDitiVolodimirNagorodiMedal Za oboronu Stalingrada Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Roboti u VikidzherelahBiografiyaNarodivsya 2 serpnya 1905 roku u seli Kozackomu Kiyivskoyi guberniyi nini Zvenigorodskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti u rodini stolyara Z 1924 roku pislya zakinchennya Vishih pedagogichnih kursiv u misti Korsun Shevchenkivskomu pracyuvav vchitelem u comu zh misti Pislya otrimannya posadi instruktora u Gubernskomu zemelnomu upravlinni mista Kiyeva pochav zajmatis naukovim doslidzhennyam shkidnikiv narodnogo gospodarstva V 1925 1931 rokah prodovzhuye zajmatis vivchennyam shkidnikiv ta navchayetsya u Leningradskomu instituti prikladnoyi zoologiyi ta fitopatologiyi yakij zakinchiv 1927 roku otrimavshi zvannya specialista vishoyi kvalifikaciyi iz zahistu roslin Rozroblyaye metod vivchennya dribnih ssavciv za yih zalishkami u pogadkah sov ta inshih hizhih ptahiv V 1931 1935 rokah zakinchuye odrazu dvi aspiranturi Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu geologiyi VUAN specialnist paleontologiya ta stratigrafiya ta Institutu zoologiyi ta biologiyi VUAN specialnist paleontologiya 1935 rik zahist kandidatskoyi disertaciyi za temoyu Pohodzhennya suchasnoyi fauni ssavciv URSR stvorennya naukovoyi grupi piznishe viddilu paleozoologiyi u Instituti zoologiyi VUAN Takozh odnochasno pracyuye u Instituti arheologiyi ta Kiyivskomu universiteti U roki radyansko nimeckoyi vijni pishov na front dobrovolcem Projshov bojovimi dorogami vid Stalingrada do Berlina shlyah vid ryadovogo do bojovogo oficera Nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Za oboronu Stalingrada Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr ta inshimi bojovimi nagorodami U povoyennij period I G Pidoplichko ocholyuye Viddil paleozoologiyi u Instituti zoologiyi AN URSR pracyuye u Instituti arheologiyi AN URSR vikladaye u Kiyivskomu universiteti 1950 roku zahishaye doktorsku disertaciyu za temoyu Osnovni risi chetvertinnoyi fauni Yevropejskoyi chastini SRSR V 1952 1959 roki zajmaye posadu profesora kafedri istorichnoyi geologiyi Kiyivskogo derzhavnogo universitetu Ivan Pidoplichko zrobiv vnesok i u rozvitok a faktichno u povoyenne vidrodzhennya ukrayinskoyi antropologiyi koli v seredini 1950 h rokiv u viddili etnografiyi Institutu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi AN URSR nini Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini bula stvorena grupa antropologiyi pid jogo kerivnictvom Ce vidchutno spriyalo planomirnim doslidzhennyam antropologichnogo skladu ukrayinskogo narodu zdijsnennyu kompleksnih ekspedicij na terenah respubliki i za yiyi mezhami nakopichennyu paleoantropologichnih materialiv iz starodavnih nekropoliv tosho Z 1961 roku chlen korespondent a z 1967 roku akademik AN URSR 1965 roku vchenomu prisvoyeno pochesne zvannya zasluzhenogo diyacha nauki URSR Mogila Ivana Pidoplichka Pomer 20 chervnya 1975 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Naukova ta vikladacka diyalnistOsnovnimi interesami vchenogo buli doslidzhennya u galuzyah paleozoologiyi paleogeografiyi fauni ta ohoroni prirodi Uprodovzh bagatoh rokiv nezminnij direktor Institutu zoologiyi NAN Ukrayini ta kerivnik Viddilu Paleozoologiyi cogo zh institutu nini viddil u skladi Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu NAN Ukrayini ta vikladach Kiyivskogo universitetu Takozh buv direktorom Centralnogo naukovo prirodnichogo muzeyu AN Ukrayini ta iniciatorom stvorennya Paleontologichnogo muzeyu Za period naukovoyi diyalnosti I G Pidoplichko opublikuvav ponad 900 robit sered nih 18 naukovih ta naukovo populyarnih knig yaki buli prisvyacheni vivchennyu vimerloyi ta suchasnoyi fauni riznih geologichnih epoh zokrema chetvertinnomu periodu ta pohodzhennyu zhittya na Zemli Vstanovlennya zmishanogo skladu fauni plejstocenu ta inshi dani priveli vchenogo do visnovku pro vidsutnist lodovikovogo periodu u minulomu ta do stvorennya teoriyi antiglyacializmu yaka doteper ye predmetom dlya naukovih diskusij Naukovi doslidzhennyaPidoplichko I G keruvav rozkopkami ta rekonstrukciyeyu zhitla z kistok mamonta z piznopaleolitichnoyi stoyanki u s Mezhirich u Cherkaskij oblasti Vivchayuchi osteologichni materiali yak z piznogo paleolitu tak i kistkovi zalishki golocenovih viku vchenij bagato uvagi pridilyav pitannyam pohodzhennya domashnih tvarin Vstanovlennya zmishanogo skladu fauni plejstocenu ta deyaki inshi dani priveli I G Pidoplichko do visnovku pro vidsutnist lodovikovogo periodu v istorichnomu minulomu i stvorennya yim teoriyi antiglyacializma yaka i nini ye predmetom naukovih diskusij 4 vipuski Pro lodovikovomu periodi 1946 1956 3 vipusku v spivavtorstvi z P S Makeyevim Pro klimati i landshafti minulogo 1952 1959 Akademik I G Pidoplichko buv ne zgoden z tim sho vimirannya takih velikih tvarin chetvertinnogo periodu yak mamont volohatij nosorig veletenskij olen tosho bulo zumovlene tilki diyeyu prirodnih faktoriv Na osnovi chislennih danih vin dovodiv sho vpliv lyudini moglo buti chi ne najgolovnishim u cih procesah Spirnimi ye poglyadi Ivana Grigorovicha shodo prabatkivshini lyudstva tim ne mensh vin absolyutno virno uyavlyav ti prirodni umovi v yakih vidbuvalasya evolyuciya lyudini Znachna uvaga Ivan Grigorovich pridilyav pitannyam vidnosnoyi ta absolyutnoyi geohronologiyi plejstocenu Vin detalno rozrobiv i obgruntuvav kolagenovij metod viznachennya geologichnogo viku kistok plejstocenovih tvarin zasnovanij na obliku postupovogo zmenshennya v nih organichnoyi rechovini Danij metod ne vtrativ svoyeyi aktualnosti i v nash chas Yak biolog i gromadyanin I G Pidoplichko bagato zrobiv dlya ohoroni prirodi Ukrayini zavzhdi vidstoyuyuchi svoyu principovu poziciyu Trivalij chas vin ocholyuvav Komisiyu z ohoroni prirodi AN URSR 1955 1964 i buv zastupnikom golovi prezidiyi Respublikanskoyi radi Tovaristva ohoroni prirodi 1953 1961 Prirodoohoronna diyalnistU 1950 h 1960 h rokah golova komisiyi z ohoroni prirodi pri AN URSR zastupnik golovi Prezidiyi Ukrayinskogo tovaristva ohoroni prirodi Brav uchast v stvorenni zapovidnikiv Karpatskogo Poliskogo Karadazkogo Luganskogo Kanivskogo Dunajski plavni odin z avtoriv Zakonu URSR Pro ohoronu prirodi Ukrayinskoyi RSR neodnorazovo domagavsya obgovorennya prirodoohoronnih pitan na zasidanni Radi Ministriv URSR Za prirodoohoronni iniciativi pid natiskom Radi Ministriv URSR 12 bereznya 1964 roku I G Pidoplichku bula ogoloshena dogana a jogo prirodoohoronnu komisiyu pri AN URSR bulo rozpusheno Za pidtrimki I G Pidoplichka u 1967 roci koli Pidoplichko stav akademikom v Ukrayini buv stvorenij prirodoohoronnij organ Derzhavnij komitet z ohoroni prirodi URSR Vshanuvannya pam yatiU misti Kaniv ye vulicya Ivana Pidoplichka U misti Cherkasi ye vulicya Akademika Pidoplichka Primitki Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2017 Krahmalnaya T V Mihalevich O A Semenov Yu A Ivan Grigorevich Pidoplichko k 100 letiyu so dnya rozhdeniya 3 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s Dzherela ta literaturaKolesnikova V A Pidoplichko Ivan Grigorovich 4 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 240 ISBN 978 966 00 1142 7 Bryazkalo T V Pidoplichko Ivan Grigorovich 02 08 1905 20 06 1975 vchenij zoolog paleontolog akademik AN URSR Do 110 richchya vid dnya narodzhennya 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Universalna enciklopediya Cherkashina uporyadnik V Zhadko Kiyiv Ekspres Poligraf 2010 S 703 ISBN 978 966 8567 14 8 Burij V Akademik Ivan Pidoplichko V Burij Misto robitniche Vatutine 2005 12 serp S 4 Kartka akademika I G Pidoplichka 24 sichnya 2019 u Wayback Machine Pam yatni dni nedostupne posilannya z lipnya 2019