Іван Бунич Вучич (хорв. Ivan Bunić Vučić; 1591 або 1592 — 6 жовтня 1658) — державний діяч, поет Дубровницької республіки.
Іван Бунич Вучич | |
---|---|
Псевдо | Дживо, Серафіно |
Народився | 1591 або 1592 Дубровник |
Помер | 6 жовтня 1658 Дубровник |
Громадянство | Дубровницька республіка |
Діяльність | політик, поет |
Знання мов | хорватська[1][2] |
Посада | князь (ректор) Республіки |
Термін | 1642, 1645, 1648, 1651, 1657 роки |
Конфесія | католицтво |
Рід | |
Діти | 2 сини та 7 доньок |
|
Життєпис
Походив з аристократичного роду . Закінчив міську школу для знаті в Дубровнику. У 1609 році втратив матір, а у 1612 році — батька. Завдяки своєму аристократичному походженню зробив гарну кар'єру. У 1615 році його було призначено генеральним прокурором. Незабаром увійшов до Великої ради, став постійним членом Сенату. У 1624 році одружився. Надалі обіймав вищі державні посади, зокрема ректора (князя) Республіки у 1642, 1645, 1648, 1651, 1657 роках.
Водночас Бунич вдало займався комерцією, активно скуповував землі біля Дубровника та на прилеглих островах. Наприкінці життя вважався одним з найбагатших дубровницьких городян. Помер у 1658 році.
Творчість
Загалом у доробку Івана Бунича Вучича є 109 віршованих творів. До поезії він ставився як до справи другорядної, суто особистої, складав вірші поволі та без поспіху. Створена в період розквіту бароко, лірика І. Бунича загалом позбавлена традиційної барокової пишності й ефектності, відзначається щирою простотою і стриманістю, ємністю поетичної форми. Виступав з елегантними пасторалями і еклогами. На нього мали вплив італійські поети Франческо Петрарка, Гваріні, Д. Марино, К'ябрери. Створив величезну кількість віршів про любов, радощі земного життя, уславив жінку, любов до неї, оспівував красу і насолоду. Цикл віршів Бунича «Відпочинок в тіні» сповнений відчуття краси, молодості.
Більша частина лірики І. Бунича (близько 100 віршів) зібрана в збірці «Дрібнички». Ці вірші відрізняються милозвучністю і легкістю, місцями в дусі поезії Анакреонта.
У другій половині життя в поезії І.Бунича намітився потяг до філософсько-релігійної та дидактичної лірики. Поет сумував з приводу тлінності життя, засуджував суєту «мужів», спрямовував своє життя «до неба». За життя І. Бунича двома виданнями в Анконі (у 1630 і 1638 роках) вийшла його епічна поема «Магдаліна, що кається», для якої характерно своєрідне поєднання еротичних і релігійних мотивів.
Джерела
- Библиотека всемирной литературы. Европейская поэзия XVII века [1] [ 15 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Bunich Vuchich horv Ivan Bunic Vucic 1591 abo 1592 6 zhovtnya 1658 derzhavnij diyach poet Dubrovnickoyi respubliki Ivan Bunich VuchichPsevdoDzhivo SerafinoNarodivsya1591 abo 1592 DubrovnikPomer6 zhovtnya 1658 DubrovnikGromadyanstvoDubrovnicka respublikaDiyalnistpolitik poetZnannya movhorvatska 1 2 Posadaknyaz rektor RespublikiTermin1642 1645 1648 1651 1657 rokiKonfesiyakatolictvoRidDiti2 sini ta 7 donokRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z aristokratichnogo rodu Zakinchiv misku shkolu dlya znati v Dubrovniku U 1609 roci vtrativ matir a u 1612 roci batka Zavdyaki svoyemu aristokratichnomu pohodzhennyu zrobiv garnu kar yeru U 1615 roci jogo bulo priznacheno generalnim prokurorom Nezabarom uvijshov do Velikoyi radi stav postijnim chlenom Senatu U 1624 roci odruzhivsya Nadali obijmav vishi derzhavni posadi zokrema rektora knyazya Respubliki u 1642 1645 1648 1651 1657 rokah Vodnochas Bunich vdalo zajmavsya komerciyeyu aktivno skupovuvav zemli bilya Dubrovnika ta na prileglih ostrovah Naprikinci zhittya vvazhavsya odnim z najbagatshih dubrovnickih gorodyan Pomer u 1658 roci TvorchistZagalom u dorobku Ivana Bunicha Vuchicha ye 109 virshovanih tvoriv Do poeziyi vin stavivsya yak do spravi drugoryadnoyi suto osobistoyi skladav virshi povoli ta bez pospihu Stvorena v period rozkvitu baroko lirika I Bunicha zagalom pozbavlena tradicijnoyi barokovoyi pishnosti j efektnosti vidznachayetsya shiroyu prostotoyu i strimanistyu yemnistyu poetichnoyi formi Vistupav z elegantnimi pastoralyami i eklogami Na nogo mali vpliv italijski poeti Franchesko Petrarka Gvarini D Marino K yabreri Stvoriv velicheznu kilkist virshiv pro lyubov radoshi zemnogo zhittya uslaviv zhinku lyubov do neyi ospivuvav krasu i nasolodu Cikl virshiv Bunicha Vidpochinok v tini spovnenij vidchuttya krasi molodosti Bilsha chastina liriki I Bunicha blizko 100 virshiv zibrana v zbirci Dribnichki Ci virshi vidriznyayutsya milozvuchnistyu i legkistyu miscyami v dusi poeziyi Anakreonta U drugij polovini zhittya v poeziyi I Bunicha namitivsya potyag do filosofsko religijnoyi ta didaktichnoyi liriki Poet sumuvav z privodu tlinnosti zhittya zasudzhuvav suyetu muzhiv spryamovuvav svoye zhittya do neba Za zhittya I Bunicha dvoma vidannyami v Ankoni u 1630 i 1638 rokah vijshla jogo epichna poema Magdalina sho kayetsya dlya yakoyi harakterno svoyeridne poyednannya erotichnih i religijnih motiviv DzherelaBiblioteka vsemirnoj literatury Evropejskaya poeziya XVII veka 1 15 travnya 2014 u Wayback Machine ros PosilannyaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133