Патріарх Єремія III (грец. Ιερεμίας Γ΄; пом. жовтень 1735, Велика Лавра, Афон) — єпископ Константинопольської православної церкви, патріарх Константинопольський.
Єремія III Константинопольський | |
---|---|
грец. Ιερεμίας Γ΄ | |
Народився | 1650 Патмос, Додеканес, Південні Егейські острови, Греція |
Помер | 1735 Афон, Айон-Орос[d], Греція |
Країна | Османська імперія |
Діяльність | православний священник |
Знання мов | грецька |
Посада | Константинопольський патріархат і митрополит |
Конфесія | православ'я |
|
Біографія
Народився між 1650 та 1660 роками на острові Патмос. Там же був висвячений у сан священника. Служив священником на острові Халки, а потім у Митрополії Кесарії Каппадокійської.
У листопаді 1707 став митрополитом Кесарії Каппадокійської, змінивши покликаного на Константипольську кафедру Кипріяна.
23 (25) березня 1716 року обраний патріархом Константинопольським.
На початку свого правління патріарх Єремія спробував запровадити деякі зміни до порядку дотримання Петровського посту. Згідно з думкою грецького історика Афанасія Комніна-Іпсіланті, в 1719 році деякі жителі Фанара почали порушувати Петровський піст. Патріарх Єремія вирішив домогтися того, щоб і порушники посту, які тільки скорочували його тривалість, не засуджувалися, і ті, що суворо постили, заспокоїлися. Він скликав Собор у Константинополі та запропонував прийняти постанову про те, щоб надалі Петровський піст мав певну тривалість, як і інші церковні пости, а саме не більше 20 днів. На Соборі окрім деяких архієреїв та кліриків Константипольського Патріархату був присутній патріарх Єрусалимський Хрисанф (Нотара). Прийняттю рішення Єремії про пост завадили його противники з народу — головним чином продавці риби та сировари. Зацікавлені у справі з комерційної точки зору, вони зібралися біля будівлі патріархії та почали голосно кричати, що архієреї хочуть спотворити християнську віру. Цей протест подіяв на учасників Собору, і, попри згоду з пропозицією патріарха, вони не ухвалили рішення про пост.
Десятилітнє патріарство Єремії було найдовшим періодом безперервного правління одного ієрарха у XVIII столітті, оскільки османська влада практикувала частию зміну настоятелів Константинопольської Церкви. Крім цього Єремії вдалося впоратися з двома спробами повалити його, ймовірно за звинуваченням у підтримці Московського царства: 1 січня 1718 р.оку Митрополит Прузський Кирило був обраний новим патріархом, але Єремія повернувся на престол вже 17 січня; в 1720 році він був заарештований і його суперник, попередній Патріарх Кирило IV, правив з 10 по 22 січня, коли був повернений Єремія.
1718 року московський цар Петро I у листі запитував думку патріарха Єремії щодо визнання дійсності хрещення протестантів. Єремія, спираючись на рішення свого попередника патріарха Кипріяна щодо католиків, визнав, що протестанти, які перейшли до Православ'я, потребують не перехрещення, а лише миропомазання (якщо вони не проходили конфірмацію раніше).
Однак після того, як прийняття унії з Римом внесло розкол в Антіохійський Патріархат, Патріарх Єремія разом з іншими східними патріархами в 1722 засудив «помилки латинян».
У 1721 році Петро I звернувся до Єремії та інших східних патріархів з клопотанням про визнання ними Святішого Синоду як керівного органу Російської Православної Церкви замість інституту патріаршества. Наприкінці 1723 року Константинопольський і Антіохійський патріархи особливою грамотою визнали Святіший Синод своїм «у Христі братом», що має рівну патріаршу гідність.
Після того, як мелькити в Дамаску обрали прозахідного Кирила Танаса новим патріархом Антіохійським, Єремія оголосив ці вибори недійсним, відлучив його від Церкви, і призначив молодого ченця Сильвестра новим патріархом. 8 жовтня 1724 року очолив архієрейську хіротонію Сильвестра.
Єремія був остаточно повалений на 19 листопада 1726 після його конфлікту з правителем Молдавії Григоре II Гікою, який виник через відмову патріарха Єремії надати розлучення братові Гіки, і був засланий на гору Сінай.
В 1732 Єремія був повернутий з заслання і 15 вересня 1732 обраний патріархом Константинопольським вдруге.
Але вже в березні 1733 року пішов на спочинок оскільки отримав параліч, після чого пішов на Афон у Велику Лавру, де помер у жовтні 1735 року.
Примітки
- Γεννάδιος Ηλιουπόλεως, «Ο Οικουμενικός Πατριάρχης Ιερεμίας ο Γ'», Ορθοδοξία 25 (1950), σελ. 14
- R. Aubert (2003). «Jérémie III». Dictionnaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques 28. Paris: Letouzey et Ané. 1001—1002. .
- Korolevsky, Cyril (1924). «Antioche». Dictionnaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques 3. Paris: Letouzey et Ané. p. 647.
- Kiminas, Demetrius (2009). The Ecumenical Patriarchate. Wildside Press LLC. p. 41,47.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patriarh Yeremiya III grec Ieremias G pom zhovten 1735 Velika Lavra Afon yepiskop Konstantinopolskoyi pravoslavnoyi cerkvi patriarh Konstantinopolskij Yeremiya III Konstantinopolskijgrec Ieremias G Narodivsya1650 Patmos Dodekanes Pivdenni Egejski ostrovi GreciyaPomer1735 Afon Ajon Oros d GreciyaKrayinaOsmanska imperiyaDiyalnistpravoslavnij svyashennikZnannya movgreckaPosadaKonstantinopolskij patriarhat i mitropolitKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya mizh 1650 ta 1660 rokami na ostrovi Patmos Tam zhe buv visvyachenij u san svyashennika Sluzhiv svyashennikom na ostrovi Halki a potim u Mitropoliyi Kesariyi Kappadokijskoyi U listopadi 1707 stav mitropolitom Kesariyi Kappadokijskoyi zminivshi poklikanogo na Konstantipolsku kafedru Kipriyana 23 25 bereznya 1716 roku obranij patriarhom Konstantinopolskim Na pochatku svogo pravlinnya patriarh Yeremiya sprobuvav zaprovaditi deyaki zmini do poryadku dotrimannya Petrovskogo postu Zgidno z dumkoyu greckogo istorika Afanasiya Komnina Ipsilanti v 1719 roci deyaki zhiteli Fanara pochali porushuvati Petrovskij pist Patriarh Yeremiya virishiv domogtisya togo shob i porushniki postu yaki tilki skorochuvali jogo trivalist ne zasudzhuvalisya i ti sho suvoro postili zaspokoyilisya Vin sklikav Sobor u Konstantinopoli ta zaproponuvav prijnyati postanovu pro te shob nadali Petrovskij pist mav pevnu trivalist yak i inshi cerkovni posti a same ne bilshe 20 dniv Na Sobori okrim deyakih arhiyereyiv ta klirikiv Konstantipolskogo Patriarhatu buv prisutnij patriarh Yerusalimskij Hrisanf Notara Prijnyattyu rishennya Yeremiyi pro post zavadili jogo protivniki z narodu golovnim chinom prodavci ribi ta sirovari Zacikavleni u spravi z komercijnoyi tochki zoru voni zibralisya bilya budivli patriarhiyi ta pochali golosno krichati sho arhiyereyi hochut spotvoriti hristiyansku viru Cej protest podiyav na uchasnikiv Soboru i popri zgodu z propoziciyeyu patriarha voni ne uhvalili rishennya pro post Desyatilitnye patriarstvo Yeremiyi bulo najdovshim periodom bezperervnogo pravlinnya odnogo iyerarha u XVIII stolitti oskilki osmanska vlada praktikuvala chastiyu zminu nastoyateliv Konstantinopolskoyi Cerkvi Krim cogo Yeremiyi vdalosya vporatisya z dvoma sprobami povaliti jogo jmovirno za zvinuvachennyam u pidtrimci Moskovskogo carstva 1 sichnya 1718 r oku Mitropolit Pruzskij Kirilo buv obranij novim patriarhom ale Yeremiya povernuvsya na prestol vzhe 17 sichnya v 1720 roci vin buv zaareshtovanij i jogo supernik poperednij Patriarh Kirilo IV praviv z 10 po 22 sichnya koli buv povernenij Yeremiya 1718 roku moskovskij car Petro I u listi zapituvav dumku patriarha Yeremiyi shodo viznannya dijsnosti hreshennya protestantiv Yeremiya spirayuchis na rishennya svogo poperednika patriarha Kipriyana shodo katolikiv viznav sho protestanti yaki perejshli do Pravoslav ya potrebuyut ne perehreshennya a lishe miropomazannya yaksho voni ne prohodili konfirmaciyu ranishe Odnak pislya togo yak prijnyattya uniyi z Rimom vneslo rozkol v Antiohijskij Patriarhat Patriarh Yeremiya razom z inshimi shidnimi patriarhami v 1722 zasudiv pomilki latinyan U 1721 roci Petro I zvernuvsya do Yeremiyi ta inshih shidnih patriarhiv z klopotannyam pro viznannya nimi Svyatishogo Sinodu yak kerivnogo organu Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi zamist institutu patriarshestva Naprikinci 1723 roku Konstantinopolskij i Antiohijskij patriarhi osoblivoyu gramotoyu viznali Svyatishij Sinod svoyim u Hristi bratom sho maye rivnu patriarshu gidnist Pislya togo yak melkiti v Damasku obrali prozahidnogo Kirila Tanasa novim patriarhom Antiohijskim Yeremiya ogolosiv ci vibori nedijsnim vidluchiv jogo vid Cerkvi i priznachiv molodogo chencya Silvestra novim patriarhom 8 zhovtnya 1724 roku ocholiv arhiyerejsku hirotoniyu Silvestra Yeremiya buv ostatochno povalenij na 19 listopada 1726 pislya jogo konfliktu z pravitelem Moldaviyi Grigore II Gikoyu yakij vinik cherez vidmovu patriarha Yeremiyi nadati rozluchennya bratovi Giki i buv zaslanij na goru Sinaj V 1732 Yeremiya buv povernutij z zaslannya i 15 veresnya 1732 obranij patriarhom Konstantinopolskim vdruge Ale vzhe v berezni 1733 roku pishov na spochinok oskilki otrimav paralich pislya chogo pishov na Afon u Veliku Lavru de pomer u zhovtni 1735 roku PrimitkiGennadios Hlioypolews O Oikoymenikos Patriarxhs Ieremias o G Or8odo3ia 25 1950 sel 14 R Aubert 2003 Jeremie III Dictionnaire d histoire et de geographie ecclesiastiques 28 Paris Letouzey et Ane 1001 1002 ISBN 2 7063 0210 0 Korolevsky Cyril 1924 Antioche Dictionnaire d histoire et de geographie ecclesiastiques 3 Paris Letouzey et Ane p 647 Kiminas Demetrius 2009 The Ecumenical Patriarchate Wildside Press LLC p 41 47 ISBN 978 1 4344 5876 6 Poperednik Kosma III Konstantinopolskij patriarh 1716 1726 Nastupnik Kallinik III Poperednik Payisij II Konstantinopolskij patriarh 1732 1733 Nastupnik Serafim I