Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еялет або пашалик Ємен (осман. ایالت یمن) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1517—1636 та 1849—1872 роках. Утворився в результаті османських завоювань в Аравії (на теперішніх землях Ємену та Саудівської Аравії). У 1872 році перетворено на Єменський вілайєт.
| Ємен | |
| Дата створення / заснування | 1517 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Моха |
| Посада голови уряду | d |
| Замінений на | Заїдська держава Ємену |
| На заміну | Мамлюкський султанат |
| Час/дата припинення існування | 1872 |
 | |
Координати: 13°19′ пн. ш. 43°15′ сх. д. / 13.317° пн. ш. 43.250° сх. д.
Історія
Перший еялет
Внаслідок османо-мамелюцької війни 1516—1517 років було підкорено землі, що належали Мамелюкському Єгипту. Також встановлено владу османських султанів в Ємені. У 1517 році створено бейлербейство Ємен зі столицею в Забіді. На початку османи здобули підтримку місцевого населення з огляду на загрозу з боку Португалії, що здійснювало на той час активну експансію в Аравійському та Червоному морях. З 1530-х років перетворюється на важливу базу османського флоту в боротьбі проти Португальської Ост-Індії. В цей час турки діяли в союзі з Гуджаратом. У 1538 році взято під контроль регіон Хадрамаут (Південний Ємен).
Втім невдачі 1550-х років у боротьбі на морі з португальцями змусили османських султанів припинити активні дії в Індійському океані. У 1569 році завершилася структурування еялету (доєднано Сану та Забіду). До середини 1580-х років османські війська перейшли до оборони, зосередившись на керуванні провінцією. У 1591 році стає еялетом з адміністративним центром в Сані.
Постійні війни в Європі та проти Персії відволікали значні сили, тому утримувати Ємен становилося все важче. Османські залоги зосередилися у портах та значних містах, звідки здійснювали керували. Втім відсутність зовнішніх ворогів призвело до поновлення боротьби єменців за самостійність. До того ж тут залишалися впливовими шиїти-зейдити, що не сприймали владу османського султана-суніта та не визнавали його титул халіфа. Наприкінці 1590-х років повстання проти імперії очолив Касим Великий, який у 1613 році оволодів північним Єменом, а у 1617 році зайняв важливе місто-фортецю Сааду. До 1636 року османські залоги залишили Ємен. Провінція перестала існувати.
Другий еялет
У середині 1830-х років Ємен було підкорено єгипетськими військами, долучено до держави Мухаммеда Алі. Втім поразки останнього у 1840 році у протистоянні з османською імперією, Великою Британією, Австрійською та Російською імперії призвело до послаблення держави. Османська адміністрація у 1841 році відновилася в Хіджазі, а у 1849 році османські війська відновили владу султана в Ємені, окрім південної частини, де став незалежним султанат Лахедж. Втім, невдовзі в Сані спалахнуло потужне повстання проти османського панування, тому фактично влада Османів зосередилася на узбережжі. Тут адмінстративним центром стало місто Моха. До складу еялету увійшла частина Абісінського еялету.
Бойові дії тривали протягом 1850-х років. Відкриття у 1869 році Суецького каналу сприяло пересуванню військ та адміністрації з інших регіонів Османської імперії. В результаті у 1871 році було завдано рішучої поразки повсталим, в результаті чого відновлено владу в Північному Ємені. У 1872 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи перетворено на вілайєт Ємен.
Структура
Еялет з 1550-х років складався з 8 санджаків: Сана, Саада, Моха, Аден, Забід, Ходейда, Асір, Таїз.
Еялет у 1849 році складався з 3 санджаків: Моха, Абу Аріш, Массауа.
Економіка
Основу становила торгівля з Індією та Східною Африкою. Через порти еялету проходили товари до Єгипту, звідки потрапляли до Стамбула, європейських провінцій Османів. Основу становили прянощі, спеції, бавовна, індиго. Досить розвиненим було землеробство, особливо на півдні. Тривалий час Ємен був одним з найбільшим постачальником кави. Також було розвинене рибальство, скотарство та садівництво.
Очільники
- Мустафа-паша аль-Нашшар (1539—1549)
- Оздемир Паша (1549—1554)
- Мустафа Паша аль-Нашшар (1554—1555)
- Кара Шахін Мустафа-паша (1556—1560)
- Махмуд Паша (1561—1565)
- Ридван Паша (1565—1567)
- Осман Паша Озбемироглу (1569—1573)
- Мурад Паша (1576—1580) [5]
- Гасан Паша (1580—1604) [5]
- Джафар Паша (1607—1616) [5]
- Мехмед Паша (1616—1621) [5]
- Ахмад Фадлі Паша (1622—1624)
- Гайдар Паша (1624—1629) [5]
- Айдін Паша (1628—1630) [5]
- Кансух Паша (1629—1635)
- повалення османської влади (1636—1849)
- Мустафа Сабрі Паша (1850—1851)
- Мехмед Сірі Паша (1851)
- Бонапарт Мустафа Паша (1851—1852)
- Кирт Мехмед Паша (1852—1856)
- Бабанли Ахмед Паша (1856—1862)
- Мусуллу Алі Явер Паша (1862—1864)
- Бабанли Ахмед Паша (1864—1867)
- Тачірли Ахмед Паша (1867—1869)
- Халепли Алі Паша (1869—1871)
- Топал Бурсали Мехмед Редіф Паша (1871)
Джерела
- Skene James Henry. The three eras of Ottoman history, a political essay on the late reforms of Turkey. — Chapman and Hall, 1851. — P. 76.
- Gabor Agoston; Bruce Alan Masters (2009). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 603. . Retrieved 2013-02-25.
- Um, Nancy (2009). The merchant houses of Mocha: trade and architecture in an Indian Ocean port. Seattle: University of Washington Press. p. 19. .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ємен (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet abo pashalik Yemen osman ایالت یمن administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1517 1636 ta 1849 1872 rokah Utvorivsya v rezultati osmanskih zavoyuvan v Araviyi na teperishnih zemlyah Yemenu ta Saudivskoyi Araviyi U 1872 roci peretvoreno na Yemenskij vilajyet Yemen Data stvorennya zasnuvannya1517 Krayina Osmanska imperiya StolicyaMoha Posada golovi uryadud Zaminenij naZayidska derzhava Yemenu Na zaminuMamlyukskij sultanat Chas data pripinennya isnuvannya1872 Koordinati 13 19 pn sh 43 15 sh d 13 317 pn sh 43 250 sh d 13 317 43 250IstoriyaPershij eyalet Vnaslidok osmano mamelyuckoyi vijni 1516 1517 rokiv bulo pidkoreno zemli sho nalezhali Mamelyukskomu Yegiptu Takozh vstanovleno vladu osmanskih sultaniv v Yemeni U 1517 roci stvoreno bejlerbejstvo Yemen zi stoliceyu v Zabidi Na pochatku osmani zdobuli pidtrimku miscevogo naselennya z oglyadu na zagrozu z boku Portugaliyi sho zdijsnyuvalo na toj chas aktivnu ekspansiyu v Aravijskomu ta Chervonomu moryah Z 1530 h rokiv peretvoryuyetsya na vazhlivu bazu osmanskogo flotu v borotbi proti Portugalskoyi Ost Indiyi V cej chas turki diyali v soyuzi z Gudzharatom U 1538 roci vzyato pid kontrol region Hadramaut Pivdennij Yemen Vtim nevdachi 1550 h rokiv u borotbi na mori z portugalcyami zmusili osmanskih sultaniv pripiniti aktivni diyi v Indijskomu okeani U 1569 roci zavershilasya strukturuvannya eyaletu doyednano Sanu ta Zabidu Do seredini 1580 h rokiv osmanski vijska perejshli do oboroni zoseredivshis na keruvanni provinciyeyu U 1591 roci staye eyaletom z administrativnim centrom v Sani Postijni vijni v Yevropi ta proti Persiyi vidvolikali znachni sili tomu utrimuvati Yemen stanovilosya vse vazhche Osmanski zalogi zoseredilisya u portah ta znachnih mistah zvidki zdijsnyuvali keruvali Vtim vidsutnist zovnishnih vorogiv prizvelo do ponovlennya borotbi yemenciv za samostijnist Do togo zh tut zalishalisya vplivovimi shiyiti zejditi sho ne sprijmali vladu osmanskogo sultana sunita ta ne viznavali jogo titul halifa Naprikinci 1590 h rokiv povstannya proti imperiyi ocholiv Kasim Velikij yakij u 1613 roci ovolodiv pivnichnim Yemenom a u 1617 roci zajnyav vazhlive misto fortecyu Saadu Do 1636 roku osmanski zalogi zalishili Yemen Provinciya perestala isnuvati Drugij eyalet U seredini 1830 h rokiv Yemen bulo pidkoreno yegipetskimi vijskami dolucheno do derzhavi Muhammeda Ali Vtim porazki ostannogo u 1840 roci u protistoyanni z osmanskoyu imperiyeyu Velikoyu Britaniyeyu Avstrijskoyu ta Rosijskoyu imperiyi prizvelo do poslablennya derzhavi Osmanska administraciya u 1841 roci vidnovilasya v Hidzhazi a u 1849 roci osmanski vijska vidnovili vladu sultana v Yemeni okrim pivdennoyi chastini de stav nezalezhnim sultanat Lahedzh Vtim nevdovzi v Sani spalahnulo potuzhne povstannya proti osmanskogo panuvannya tomu faktichno vlada Osmaniv zoseredilasya na uzberezhzhi Tut adminstrativnim centrom stalo misto Moha Do skladu eyaletu uvijshla chastina Abisinskogo eyaletu Bojovi diyi trivali protyagom 1850 h rokiv Vidkrittya u 1869 roci Sueckogo kanalu spriyalo peresuvannyu vijsk ta administraciyi z inshih regioniv Osmanskoyi imperiyi V rezultati u 1871 roci bulo zavdano rishuchoyi porazki povstalim v rezultati chogo vidnovleno vladu v Pivnichnomu Yemeni U 1872 roci vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi peretvoreno na vilajyet Yemen StrukturaEyalet z 1550 h rokiv skladavsya z 8 sandzhakiv Sana Saada Moha Aden Zabid Hodejda Asir Tayiz Eyalet u 1849 roci skladavsya z 3 sandzhakiv Moha Abu Arish Massaua EkonomikaOsnovu stanovila torgivlya z Indiyeyu ta Shidnoyu Afrikoyu Cherez porti eyaletu prohodili tovari do Yegiptu zvidki potraplyali do Stambula yevropejskih provincij Osmaniv Osnovu stanovili pryanoshi speciyi bavovna indigo Dosit rozvinenim bulo zemlerobstvo osoblivo na pivdni Trivalij chas Yemen buv odnim z najbilshim postachalnikom kavi Takozh bulo rozvinene ribalstvo skotarstvo ta sadivnictvo OchilnikiMustafa pasha al Nashshar 1539 1549 Ozdemir Pasha 1549 1554 Mustafa Pasha al Nashshar 1554 1555 Kara Shahin Mustafa pasha 1556 1560 Mahmud Pasha 1561 1565 Ridvan Pasha 1565 1567 Osman Pasha Ozbemiroglu 1569 1573 Murad Pasha 1576 1580 5 Gasan Pasha 1580 1604 5 Dzhafar Pasha 1607 1616 5 Mehmed Pasha 1616 1621 5 Ahmad Fadli Pasha 1622 1624 Gajdar Pasha 1624 1629 5 Ajdin Pasha 1628 1630 5 Kansuh Pasha 1629 1635 povalennya osmanskoyi vladi 1636 1849 Mustafa Sabri Pasha 1850 1851 Mehmed Siri Pasha 1851 Bonapart Mustafa Pasha 1851 1852 Kirt Mehmed Pasha 1852 1856 Babanli Ahmed Pasha 1856 1862 Musullu Ali Yaver Pasha 1862 1864 Babanli Ahmed Pasha 1864 1867 Tachirli Ahmed Pasha 1867 1869 Halepli Ali Pasha 1869 1871 Topal Bursali Mehmed Redif Pasha 1871 DzherelaSkene James Henry The three eras of Ottoman history a political essay on the late reforms of Turkey Chapman and Hall 1851 P 76 Gabor Agoston Bruce Alan Masters 2009 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing p 603 ISBN 978 1 4381 1025 7 Retrieved 2013 02 25 Um Nancy 2009 The merchant houses of Mocha trade and architecture in an Indian Ocean port Seattle University of Washington Press p 19 ISBN 9780295989105 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yemen eyalet