Єменський вілаєт (осман. ولايت یمن Vilayet-i Yemen) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на півдні Аравійського півострова. Утворений 1872 року замість (Єменського еялету) з площею 200 тис. км². Припинив існування після поразки Османської імперії в Першій світовій війні.
Ємен | |
Дата створення / заснування | 1872 |
---|---|
Континент | Азія |
Країна | ![]() |
Столиця | Сана |
Кількість населення | 2 500 000 осіб |
Замінений на | Протекторат Аден |
На заміну | (Ємен) |
Час/дата припинення існування | 1918 |
Площа | 200 000 км² |
![]() | |
|
Координати: 15°20′54″ пн. ш. 44°12′23″ сх. д. / 15.34833333336077743° пн. ш. 44.20638888891677709° сх. д.
Історія
Протягом 1860-х років становище Османської імперії в Ємені було відновлено. Втім, удалося розташувати залоги лише на півночі, оскільки Аден було окуповано Великою Британією, а на південному сході утворилися самостійні держави. У 1872 році еялет Ємен було перетворено на Єменський вілаєт. Адміністративним центром стало місто Сана. У відповідь на спробу захоплення Тіхами війська Асіру в 1872 році турки взяли їхню столицю Абду, стратили ватажків династії аль-Аїд і включили Асір до складу вілаєту. Втім, влада османів практично не поширювалася за межі міст, а їх загони не ризикували виходити за стіни фортець.
Втім, уже в 1890-х проти османської влади повстали імами-зейдити. Бойові дії тривали до 1905 року, коли султанський уряд надав певну автономію гірським районам Ємену, де отаборилися Зейдити. Водночас там було скасовано цивільний кодекс та відновлено норми шаріату. У 1902 та 1904 роках відбувалися сутички між васалами султана та арабами з протекторату Аден.
У 1906 році повстали Ідрісіди в Асірі, що до 1910 року захопили більшу частину цього санджаку. Для відновлення влади проти асірців виступили османські війська з вілаєту Хиджазу та загони з Сани, які відновили владу султана в Асірі. Втім у 1912 році війська Ідрісі з Асіру намагалися допомогти італійцям під час італо-турецької війни. У 1911 році було укладено черговий договір з зейдітами, імами яких визнано духовними лідерами в шиїтській частині Ємену, надано ім право збирати податки. У 1914 році владнали прикордонні суперечки з Аденським протекторатом, що належав Великій Британії.
Під час Першої світової війни вдалося зберегти владу в Північному Ємені. Після початку війни утворився так званий південноаравійський фронт. Османські війська спробували захопити Аден. У листопаді 1914 року сили Османської імперії з Єменського вілаєту почали наступ на Аден і досягли певних успіхів, зайнявши значну частину Аденського протекторату та султанату Лахедж. Втім, до 1916 року османські війська були зупинені силами британської Аденської бригади і прибулими підкріпленнями, що призвело до припинення бойових дій на цьому фронті.
Водночас 1915 року почалися повстання в на півдні Асірського санджаку. У 1916 році з початком потужного арабського повстання в Хиджазі, Єменський вілаєт опинився відрізаним від постачання з основних районів Османської імперії. У 1917 році (Асір) став незалежним.
У 1918 році після капітуляції султана війська турків залишили Ємен, а імам (Ях'я бен Мухаммед Хамід-ад-Дін) з династії аль-Касимі оголосив Північний Ємен незалежною державою. У 1926 році імам Ях'я оголосив себе королем Єменського Мутаваккілітського Королівства, а також зейдитським духовним лідером.
Структура
Вілаєт складався з 4 санджаків:
- Санський санджак мав 9 кази: Сана, Джебель-і Нараз, Кевкебан, Анеш, Хічче, Зімар, Єрим, Реда, Умран.
- Асірський санджак — 7 кази: Абха, Махаіл, Рікал уль-Ма, Бені-Сехр, Гамід, Сабья, і Канефіде.
- санджак Ходейда — 7кази: Ходейда, Зебід, Ліхьє, Ріме, Гюкур, Баджіл, Абу-Аріш;
- Таїзький санджак — 5 кази: Таїз, Еб, Адейн, Катіба, Ніджріє.
Валі
- Ахмед Мухтар Паша Катирджіоглу (1872—1873)
- Ахмед Еюб Паша (1873—1875)
- Мустафа Асім Паша (1875—1879)
- Ізмаїл Хаккі Паша Бодгоріджелі (1879—1882)
- Мехмед Ізет Паша (1882—1884)
- Ахмед Февзі Паша (1884—1886)
- Ахмед Азіз Паша (1886—1887)
- Топал Осман Нурі Паша (1887—1889)
- Осман Нурі Паша Потіріклі (1889—1890)
- Ізмаїл Хаккі Паша Бодгоріджелі (1890—1891)
- Гасан Едіп Паша (1891)
- Ахмед Фавзі Паша (1891—1898)
- Гусейн Хілмі Паша (1898—1902)
- Черкес Абдулла Решид Паша (1902—1904)
- Бірен Мехмед Тевфік Паша (1904—1905)
- Ахмед Февзі Паша (1905—1908)
- Арнауд Гасан Тахсін Паша (1908—1910)
- Каміл-бей (1910)
- Мехмед Алі Паша (1910—1911)
- Акділек Махмуд Паша (1911—1918)
Населення
Відповідно до перепису 1885 року в вілаєті мешкало 2,5 млн осіб. Втім, ці цифри дослідникам здаються значно завищеними.
Примітки
Джерела
- John Baldry: al-Yaman and the Turkish Occupation 1849—1914. In: Arabica, T. 23, Fasc. 2 (Jun., 1976), S. 156—196
- Joshua Teitelbaum (2001). The Rise and Fall of the Hashemite Kingdom of Arabia. C. Hurst & Co. Publishers. p. 59.
- Caesar E. Farah (2002-06-29). The Sultan's Yemen: 19th-Century Challenges to Ottoman Rule. I.B.Tauris. p. 97. .
- Robert D. Burrowes, Historical Dictionary of Yemen, The Scarecrow Press, 2010, p. 275
- Bruce Masters (2013-04-29). The Arabs of the Ottoman Empire, 1516—1918: A Social and Cultural History. Cambridge University Press. p. 189.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ємен (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет