Емірат Асір — держава, що існувала в 1910-1934 на території сучасної провінції Асір Саудівської Аравії, а також ряду інших областей. Столицею емірату було місто Саба.
إمارة عسير الإدريسية Асір | |||||||||||
Емірат | |||||||||||
| |||||||||||
Столиця | Саба | ||||||||||
Державний устрій | Емірат | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 1906 | ||||||||||
- Ліквідовано | 1934 | ||||||||||
| |||||||||||
|
Місцезнаходження
Емірат охоплював території сучасних саудівських провінцій Асір і Джизан, а також південну частину провінції Мекка та район Ходейда сучасного Ємену.
Історія
Емірат Асір заснований в 1906 , нащадком Ахмада ібн Ідріса, у складі Османської імперії. Згодом емірат Асір формально підтримав Арабське повстання, хоча фактичних бойових дій проти турків-османів не вів.
Під час свого правління еміру Мухаммаду доводилося захищати незалежність свого емірату в союзі з Абдель-Азіз ібн Саудом з Неджду проти Хусейн бен Алі з Хіджазу та короля Яхьї з Ємену, кожний з яких вважав Асір невіддільною частиною території своєї держави.
Після смерті Мухаммада ібн Алі в 1920 емірат входить у фазу нестабільності, що призвело наступника Мухаммада, Хасана ібн Алі, до підписання договору з Недждом у 1926, поставивши емірат в положення протекторату останнього. Водночас емірат втрачає свої південні території на користь Ємену, в той час як англійці окупують острови Фарасан.
Проте, емір Хасан ібн Алі зрештою побажав відновити всі свої колишні права, обмежені договором про протекторат, і звернувся за підтримкою до короля Ємену. Король ібн Сауд відповів на це анексією всього емірату в 1934 (згідно з Таїфським договором) і проголосивши після цього остаточне об'єднання Саудівської Аравії.
Карти, що показують зміна території емірату Асір. | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Джерела
- Headley, R.L. «ʿ Asīr.» Encyclopaedia of Islam, Second Edition.
- Anne K. Bang, The Idrisi State of Asir 1906 — 1934: Politics, Religion and Personal Prestige as State-building factors in early twentieth century Arabia, (London: Bergen Studies on the Middle East and Africa, 1996)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Асир |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emirat Asir derzhava sho isnuvala v 1910 1934 na teritoriyi suchasnoyi provinciyi Asir Saudivskoyi Araviyi a takozh ryadu inshih oblastej Stoliceyu emiratu bulo misto Saba إمارة عسير الإدريسية Asir Emirat 1906 1934 Stolicya Saba Derzhavnij ustrij Emirat Istoriya Zasnovano 1906 Likvidovano 1934 Poperednik Nastupnik Osmanska imperiya Saudivska Araviya Yemenske Mutavakkilitske Korolivstvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Asir emirat U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Asir MisceznahodzhennyaEmirat ohoplyuvav teritoriyi suchasnih saudivskih provincij Asir i Dzhizan a takozh pivdennu chastinu provinciyi Mekka ta rajon Hodejda suchasnogo Yemenu IstoriyaEmirat Asir zasnovanij v 1906 nashadkom Ahmada ibn Idrisa u skladi Osmanskoyi imperiyi Zgodom emirat Asir formalno pidtrimav Arabske povstannya hocha faktichnih bojovih dij proti turkiv osmaniv ne viv Pid chas svogo pravlinnya emiru Muhammadu dovodilosya zahishati nezalezhnist svogo emiratu v soyuzi z Abdel Aziz ibn Saudom z Nedzhdu proti Husejn ben Ali z Hidzhazu ta korolya Yahyi z Yemenu kozhnij z yakih vvazhav Asir neviddilnoyu chastinoyu teritoriyi svoyeyi derzhavi Pislya smerti Muhammada ibn Ali v 1920 emirat vhodit u fazu nestabilnosti sho prizvelo nastupnika Muhammada Hasana ibn Ali do pidpisannya dogovoru z Nedzhdom u 1926 postavivshi emirat v polozhennya protektoratu ostannogo Vodnochas emirat vtrachaye svoyi pivdenni teritoriyi na korist Yemenu v toj chas yak anglijci okupuyut ostrovi Farasan Prote emir Hasan ibn Ali zreshtoyu pobazhav vidnoviti vsi svoyi kolishni prava obmezheni dogovorom pro protektorat i zvernuvsya za pidtrimkoyu do korolya Yemenu Korol ibn Saud vidpoviv na ce aneksiyeyu vsogo emiratu v 1934 zgidno z Tayifskim dogovorom i progolosivshi pislya cogo ostatochne ob yednannya Saudivskoyi Araviyi Karti sho pokazuyut zmina teritoriyi emiratu Asir 1872 19151872 1915 1915 19161915 1916 1916 19231916 1923 1923 19341923 1934 DzherelaHeadley R L ʿ Asir Encyclopaedia of Islam Second Edition Anne K Bang The Idrisi State of Asir 1906 1934 Politics Religion and Personal Prestige as State building factors in early twentieth century Arabia London Bergen Studies on the Middle East and Africa 1996 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Asir