Єйське Укріплення село в Щербинівському районі Краснодарського краю утворює село Єйське Укріплення рос Ейское Укрепление

Єйське Укріплення — село в Щербинівському районі Краснодарського краю, утворює .

село Єйське Укріплення

рос. Ейское Укрепление

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Краснодарський край

Муніципальний район

Щербинівський

Поселення

Код ЗКАТУ:

03 259 804 001

Код ЗКТМО:

03659404101

Основні дані

Час заснування

~2000 (2002)

353640

+7 86151

Географічні координати:

46°42′ пн. ш. 38°36′ сх. д. / 46.700° пн. ш. 38.600° сх. д.Координати: 46°42′ пн. ш. 38°36′ сх. д. / 46.700° пн. ш. 38.600° сх. д.

Водойма

Єйський лиман

Відстань

До центру муніципального району/міського округу (км):

- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

10

Влада

Голова адміністрації

Ткаченко Александр Андреевич(рос.)

Мапа

Єйське Укріплення

Єйське Укріплення

Єйське Укріплення у Вікісховищі

Населення близько двох тисяч мешканців.

Географія

Село розташовано на північно-східному березі Єйського лиману, при впадінні в нього Єї, за 10 км північніше районного центру станиці Старощербинівська, у степовій зоні. Сучасне місто Єйськ лежить на протилежному березі лиману, за 25 км на захід.

Історія

Укріплення Єйске містечко (відомо також як Шагин-Гірайське містечко, Єйський редут, Єйська крепость, Шагингіраївський базар) засновано в 1775 році, — це найстаріше російське поселення південного Приазов'я. Воно було засновано як ставка підтримуваного Росією претендента на кримський престол . Населення становили ногайці, кримські татари, вірмени, російський гарнізон. Укріплення використовувалося як зимівля для гарнізонів створених під керівництвом Суворова редутів по річці Кубань.

1792 року в Єйське укріплення прибули три полки кінноти і два полки піхоти Чорноморського козацького війська під керівництвом отамана Захарія Чепіги (друга частина чорноморців висадилася в районі Тамані), потім розселившихся південніше по Кубано-Приазовський низовині, поклавши початок слов'янській колонізації регіону.

За даними на 1859 рік в укріпленні 4-го стану Ростовського повіту Катеринославської губернії налічувалось 254 дворових господарств, у яких мешкало 1531 особа (759 чоловічої статі та 772 — жіночої), існувала православна церква та поштова станція.

Станом на 1886 рік у міщанському містечку Глафірівської волості існували православна церква, 2 школи, міщанська управа, поштова станція, 6 лавок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3598 осіб (1793 чоловічої статі та 1805 — жіночої), з яких 3548 — православної віри.

До 1920 року, село Єйське Укріплення, як і все правобережжя Єї, входило в Ростовський округ Області Війська Донского.

Видатні уродженці

Ампілогова Ніна Андріївна — Герой Соціалістичної Праці.

Джерела

Посилання

Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2184) (рос. дореф.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-50. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 20 березня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2184) (рос. дореф.)

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-50. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[4] . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 20 березня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()