Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єзерищенський замок (біл. Езярышчанскі замак, Азярышчанскі замак) — дерев'яно-земляне оборонне укріплення на околиці колишнього містечка Єзерище Великого Князівства Литовського (нині в Городоцькому районі Вітебської області, на півночі Білорусі). Існував в XIV-XVII століттях.
| Єзерищенський замок | |
|---|---|
55°50′39″ пн. ш. 30°01′32″ сх. д. / 55.84417° пн. ш. 30.02556° сх. д.Координати: 55°50′39″ пн. ш. 30°01′32″ сх. д. / 55.84417° пн. ш. 30.02556° сх. д. | |
| Статус | Державний історичний музей-заповідник |
| Країна |  Білорусь |
| Розташування | Вітебська область, Городоцький район, острів на оз. Єзерище за 3 км від смт Єзерище |
| Матеріал | дерево, камінь, земля |
| Перша згадка | XIV століття |
| Стан | зруйнований |
  Єзерищенський замок (Білорусь) | |
Опис
Замок був збудований за 3 км на схід від сучасного міського селища Єзерище, на півострові озера Єзерище, на північ від села Містечко. Мав чотирикутну форму із розмірами сторін 100×120 м. Був оточений земляними валами (заввишки 2-4 м), із 3 вежами (діаметром близько 15 м) та ровом, який відокремлював замок від решти частини півострова і стародавнього містечка. Із східної і північної сторін ці вали ще збереглися. Добре видно місця, де були розташовані вежі. Під час паводків і повеней низька частина півострова заливалася водою і замок перетворювався на острівну фортецю. У посушливі роки протока пересихає і острів знову стає півостровом. За даними археологічних досліджень, острів був заселений, ще задовго до побудови тут замку. За описами польського хроніста , замок мав значні укріплення і разом з Полоцьким замком панував «над усім краєм». Це була фортеця на російсько-литовському пограниччі, що прикривала Вітебськ та Полоцьк, захищала внутрішні райони Великого князівства Литовського.
Історія
- XIV-XV століття — ймовірний період побудови замку та відновлення веж.
- 1558-83 — бої під час Лівонської війни.
- 1565 — російське військо під проводом Шереметьєва та Токмакова обложило замок. На допомогу обложеному гарнізону фортеці вітебський воєвода Пац послав загін під керівництвом Снєпорода. Напавши на московські війська останній розгромив їх і вважаючи свою місію виконаною повернувся до Вітебська. Противник же зібравши всі залишки армії, напав на замок і в кривавій різанині знищив всіх захисників. Згоріла і фортеця. Але потім була відбудована відповідно до указу Івана IV Грозного.
- 1579 — війська короля об'єднаної польсько-литовської держави Речі Посполитої Стефана Баторія взяли Езерище. Під час штурму замок згорів, але за наказом короля був відбудований.
- На початку XVII століття в замку знову сталася пожежа і всі укріплення знову згоріли.
- 1616 — замок знову був відновлений єзерищенським старостою, князем К. Соколинським за наказом короля Сигізмунда III Вази.
- У серпні 1654 замок знову був захоплений та зруйнований російськими військами на чолі із воєводою С. Стрешневим. Збереглися лише залишки валів.
Археологічні дослідження
У 1950 році замчище було обстежене археологом Л. В. Алексєєвим. 1971 року археолог Г. В. Штих виконав план замчища і зробив шурф (2х2 м). 1979 року археолог В. М. Левко провела розкопки на площі 100 м² і прорізку південної вежі з валом. Дослідження показало, що висота насипу від центру до основи 6 м., радіус — 12 м., ядро початкового валу виконано із щільної яскраво-червоної глини, висота 1,5 м. Вал та насип під основою вежі розділялися ровом завглибшки 0,8-1 м. На майданчику, що був основою вежі, виявлений фрагмент (близько 1 м.) із суміші глини, піску, гравію і дрібних каменів. Вище нього залягав прошарок тьмяного забарвлення із вугілля та попелу. Над ним зафіксовані залишки дерев'яних конструкцій, перекритих культурним шаром товщиною близько 1 м, де знаходився пізніший фундамент вежі, складений із 2 ярусів великих валунів. Знайдена кераміка свідчить, що побудова і відновлення веж замку належить до XIV-XV століть. Це підтверджується письмовими згадками, згідно із якими в XIV столітті існувала Озерищенська волость із центром у містечку Озерищи (нині Єзерище). Замок, ймовірно, був побудований для захисту населення прикордонної волості. При розкопці на південній околиці городища біля валу культурний шар має товщину 0,15-0,4 м. У материковому шарі виявлено багато ям, заповнених попелом та шлаком. Більшість кераміки належить до XIV-XV століть. Вона близька за формою і орнаментом до матеріалів із Орешка та Пскова, датованих тим же часом. Одиничні знахідки XVI-XVII століть (поливана кераміка, кахель) свідчать, що в цей період замок використовувався населенням як сховище під час військових дій. Частина кераміки належить до 3-ї чверті I-го тисячоліття та до VIII-X століть, що підтверджує існування тут поселення до побудови замку.
Примітки
- Після побудови у 1959 році на річці Оболь, що витікає із озера Єзерище, гідроелектростанції, рівень води в озері піднявся і рештки замку опинилися на острові.
Джерела
- Брэжго Б. Замкі Віцебшчыны / / Б. Брэжго. — Вільня : Друкарня Я. Левіна, 1933. — 38 с. (біл.)
- Ляўко В. Азярышчанскі замак / Вольга Ляўко // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя: У 2 т. Т. 1: А — К / Рэдкал: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — 2-е выданне. — Мн.: БелЭн, 2007. — 688 с.: іл. — С. 210. — . (біл.)
- Ляўко В. М. Езярышчанскі замак / В. М. Ляўко // Археалогія Беларусі: энцыклапедыя: у 2 т. / [складальнік Ю. У. Каласоўскі; рэдкалегія: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.]. Т. 1: А — К. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2009. — 492, [1] c. — С. 331. — . (біл.)
- Ляўко В. М. Замак Езярышча / В. М. Ляўко // Помнікі мастацкай культуры Беларусі: Новыя даследаванні: Зборнік артыкулаў / Акадэмія навук БССР, Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору; Рэд. С. В. Марцэлеў. — Мн.: Навука і тэхніка, 1989. — 204 с.: іл. — С. 180 — 183. — . (біл.)
Посилання
- Наш край. Езерище [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Аркуш карти N-36-1 Межа. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1985 р. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yezerishenskij zamok bil Ezyaryshchanski zamak Azyaryshchanski zamak derev yano zemlyane oboronne ukriplennya na okolici kolishnogo mistechka Yezerishe Velikogo Knyazivstva Litovskogo nini v Gorodockomu rajoni Vitebskoyi oblasti na pivnochi Bilorusi Isnuvav v XIV XVII stolittyah Yezerishenskij zamokShablon Viznachna pam yatka zobrazhennya vidsutnye 55 50 39 pn sh 30 01 32 sh d 55 84417 pn sh 30 02556 sh d 55 84417 30 02556 Koordinati 55 50 39 pn sh 30 01 32 sh d 55 84417 pn sh 30 02556 sh d 55 84417 30 02556StatusDerzhavnij istorichnij muzej zapovidnikKrayina Bilorus ISO3166 1 alpha 3 BLR ISO3166 1 cifrovij 112 RoztashuvannyaVitebska oblast Gorodockij rajon ostriv na oz Yezerishe za 3 km vid smt YezerisheMaterialderevo kamin zemlyaPersha zgadkaXIV stolittyaStanzrujnovanijYezerishenskij zamok Bilorus OpisZamok buv zbudovanij za 3 km na shid vid suchasnogo miskogo selisha Yezerishe na pivostrovi ozera Yezerishe na pivnich vid sela Mistechko Mav chotirikutnu formu iz rozmirami storin 100 120 m Buv otochenij zemlyanimi valami zavvishki 2 4 m iz 3 vezhami diametrom blizko 15 m ta rovom yakij vidokremlyuvav zamok vid reshti chastini pivostrova i starodavnogo mistechka Iz shidnoyi i pivnichnoyi storin ci vali she zbereglisya Dobre vidno miscya de buli roztashovani vezhi Pid chas pavodkiv i povenej nizka chastina pivostrova zalivalasya vodoyu i zamok peretvoryuvavsya na ostrivnu fortecyu U posushlivi roki protoka peresihaye i ostriv znovu staye pivostrovom Za danimi arheologichnih doslidzhen ostriv buv zaselenij she zadovgo do pobudovi tut zamku Za opisami polskogo hronista zamok mav znachni ukriplennya i razom z Polockim zamkom panuvav nad usim krayem Ce bula fortecya na rosijsko litovskomu pogranichchi sho prikrivala Vitebsk ta Polock zahishala vnutrishni rajoni Velikogo knyazivstva Litovskogo IstoriyaXIV XV stolittya jmovirnij period pobudovi zamku ta vidnovlennya vezh 1558 83 boyi pid chas Livonskoyi vijni 1565 rosijske vijsko pid provodom Sheremetyeva ta Tokmakova oblozhilo zamok Na dopomogu oblozhenomu garnizonu forteci vitebskij voyevoda Pac poslav zagin pid kerivnictvom Snyeporoda Napavshi na moskovski vijska ostannij rozgromiv yih i vvazhayuchi svoyu misiyu vikonanoyu povernuvsya do Vitebska Protivnik zhe zibravshi vsi zalishki armiyi napav na zamok i v krivavij rizanini znishiv vsih zahisnikiv Zgorila i fortecya Ale potim bula vidbudovana vidpovidno do ukazu Ivana IV Groznogo 1579 vijska korolya ob yednanoyi polsko litovskoyi derzhavi Rechi Pospolitoyi Stefana Batoriya vzyali Ezerishe Pid chas shturmu zamok zgoriv ale za nakazom korolya buv vidbudovanij Na pochatku XVII stolittya v zamku znovu stalasya pozhezha i vsi ukriplennya znovu zgorili 1616 zamok znovu buv vidnovlenij yezerishenskim starostoyu knyazem K Sokolinskim za nakazom korolya Sigizmunda III Vazi U serpni 1654 zamok znovu buv zahoplenij ta zrujnovanij rosijskimi vijskami na choli iz voyevodoyu S Streshnevim Zbereglisya lishe zalishki valiv Arheologichni doslidzhennyaU 1950 roci zamchishe bulo obstezhene arheologom L V Aleksyeyevim 1971 roku arheolog G V Shtih vikonav plan zamchisha i zrobiv shurf 2h2 m 1979 roku arheolog V M Levko provela rozkopki na ploshi 100 m i prorizku pivdennoyi vezhi z valom Doslidzhennya pokazalo sho visota nasipu vid centru do osnovi 6 m radius 12 m yadro pochatkovogo valu vikonano iz shilnoyi yaskravo chervonoyi glini visota 1 5 m Val ta nasip pid osnovoyu vezhi rozdilyalisya rovom zavglibshki 0 8 1 m Na majdanchiku sho buv osnovoyu vezhi viyavlenij fragment blizko 1 m iz sumishi glini pisku graviyu i dribnih kameniv Vishe nogo zalyagav prosharok tmyanogo zabarvlennya iz vugillya ta popelu Nad nim zafiksovani zalishki derev yanih konstrukcij perekritih kulturnim sharom tovshinoyu blizko 1 m de znahodivsya piznishij fundament vezhi skladenij iz 2 yarusiv velikih valuniv Znajdena keramika svidchit sho pobudova i vidnovlennya vezh zamku nalezhit do XIV XV stolit Ce pidtverdzhuyetsya pismovimi zgadkami zgidno iz yakimi v XIV stolitti isnuvala Ozerishenska volost iz centrom u mistechku Ozerishi nini Yezerishe Zamok jmovirno buv pobudovanij dlya zahistu naselennya prikordonnoyi volosti Pri rozkopci na pivdennij okolici gorodisha bilya valu kulturnij shar maye tovshinu 0 15 0 4 m U materikovomu shari viyavleno bagato yam zapovnenih popelom ta shlakom Bilshist keramiki nalezhit do XIV XV stolit Vona blizka za formoyu i ornamentom do materialiv iz Oreshka ta Pskova datovanih tim zhe chasom Odinichni znahidki XVI XVII stolit polivana keramika kahel svidchat sho v cej period zamok vikoristovuvavsya naselennyam yak shovishe pid chas vijskovih dij Chastina keramiki nalezhit do 3 yi chverti I go tisyacholittya ta do VIII X stolit sho pidtverdzhuye isnuvannya tut poselennya do pobudovi zamku PrimitkiPislya pobudovi u 1959 roci na richci Obol sho vitikaye iz ozera Yezerishe gidroelektrostanciyi riven vodi v ozeri pidnyavsya i reshtki zamku opinilisya na ostrovi DzherelaBrezhgo B Zamki Vicebshchyny B Brezhgo Vilnya Drukarnya Ya Levina 1933 38 s bil Lyayko V Azyaryshchanski zamak Volga Lyayko Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 2 t T 1 A K Redkal G P Pashkoy gal red i insh Mast Z E Gerasimovich 2 e vydanne Mn BelEn 2007 688 s il S 210 ISBN 978 985 11 0393 1 bil Lyayko V M Ezyaryshchanski zamak V M Lyayko Arhealogiya Belarusi encyklapedyya u 2 t skladalnik Yu U Kalasoyski redkalegiya T U Byalova gal red i insh T 1 A K Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2009 492 1 c S 331 ISBN 978 985 11 0354 2 bil Lyayko V M Zamak Ezyaryshcha V M Lyayko Pomniki mastackaj kultury Belarusi Novyya dasledavanni Zbornik artykulay Akademiya navuk BSSR In t mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru Red S V Marceley Mn Navuka i tehnika 1989 204 s il S 180 183 ISBN 5 343 00290 0 bil PosilannyaNash kraj Ezerishe 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arkush karti N 36 1 Mezha Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1983 r Vidannya 1985 r ros