Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єжиця (словен. Ježica, нім. Jeschza) — поселення (раніше окреме), розташоване в північній частині Любляни та в центральній частині Словенії. Була частиною Верхньої Крайни, нині включена до складу Осреднєсловенського регіону.
| Єжиця Ježica | |
|---|---|
| — Поселення — | |
| Єжиця | |
| Координати: 46°05′41″ пн. ш. 14°31′11″ сх. д. / 46.0949472° пн. ш. 14.5199917° сх. д. | |
| Країна |  Словенія |
| Регіон | Верхня Крайна |
| Муніципалітет | Любляна |
  Єжиця | |
Географія
Єжиця — кластерне поселення, розташоване на півночі Любляни на відкритих ділянках ріки Сава, початково складалося з фермерських угідь, що знаходилися на терасах над Савою. Ґрунти на території поселення піщані, на захід від Єжиці знаходяться масиви полів.
На півночі та сході простягається до ріки Сава, на півдні та сході — до поселення Мала вас (словен. Mala vas), на заході — до поселення Савлє (словен. Savlje).
Назва
Вперше згадується в письмових джерелах у 1356 під назвою Gezziczsch (також Yessicz (Єсіч) (1425) та Jesicz (1464)). Назва походить від словенського слова jeza, що означає «невеликий трав'янистий схил між двома пласкими ділянками в долині». Поселення мало також німецьку назву Jeschza.
Історія
Через Єжицю, перетинаючи Саву, проходила римська дорога від Емони до Целє; вважається, що тут було також давньоримське поселення. У 1880 у Єжиці біля церкви було знайдено могилу часів Римської імперії. Після розпаду Римської імперії мігруючі племена зруйнували міст; він був замінений паромом, який функціонував до 1724.
Рання нова доба
У 1515 шість тисяч селян зібралися в місці, де нині знаходиться курорт, та зустрілися з імперськими комісарами під головуванням губернатора Штирії Зігмунта Дітріхштейна. Влада намагалася заспокоїти народні маси, однак ці спроби зазнали невдачі. Після цього вибухнуло селянське повстання.
У 1713 був розроблений план будівництва нової дороги від Відня до Трієста. Роботи були завершені у 1730 — тоді у Єжиці з'явився міст — вперше з часів, коли був зруйнований давньоримський. Єжиця мала важливе значення, оскільки контролювала доступ до мосту через Саву — біля нього знаходилася фортеця. Споруда була придбана родиною Тавчар (словен. Tavčar) перед початком Другої світової війни.
Нова доба
У 1846 був збудований новий міст через Саву; він послугував основою для сучасного мосту. У 1869 була збудована школа, у якій у 1871 розпочалися регулярні навчання. У 1891 через Єжицю було прокладено залізничне сполучення Любляна — Камнік, а в 1893 збудовано станцію Tauzherhof (Тауцергоф). У 1895 у Любляні стався землетрус, який також завдав руйнувань і в Єжиці; особливо постраждала церква, пізніше вона була відновлена.
У 1902 за ініціативи місцевої влади з'явилася пожежна станція. У 1910 відкрито перше поштове відділення, залізничну станцію перейменовано в Jeschza, також було збудовано водопровід. Під час Першої світової війни солдати розквартировувалися в житлових будинках, готелях та крамницях. У травні 1916 італійські війська намагалися оволодіти Єжицею та Брегаровим луком (словен. Bregarjev travnik) біля готелю «У російського царя».
Друга світова війна
11 квітня 1941 Єжиця була частково (до Сави) окупована італійською армією, хоча місцеві мешканці очікували приходу німців. Німецькі війська окупували територію на схід від мосту, по якому й була встановлена межа між італійськими та німецькими володіннями. Декількома місяцями пізніше вона була відсунута на кілька метрів на південь. Межа перетинала територію з полями під назвою Prod, а також села Савлє (словен. Savlje) та Клече (словен. Klece). Німці збудували дорогу, що проходить через ці території, відому під назвою Німецька (словен. Nemška cesta, нині має назву Обхідна (словен. Obvozna cesta)). Також було збудовано нове залізничне полотно, що сполучало Камнік та залізницю Верхньої Крайни, подовжену до села Лазе-при-Долскем. Кордон був огороджений дротами, мінними полями та оглядовими вежами. На території Єжиці знаходився головний транскордонний перехід (нині в цьому місці знаходиться автобусна зупинка). 7 вересня 1941 здійснена перша акція спротиву італійським окупаційним військам, коли вночі були атаковані загони італійської прикордонної поліції в районі селища Мала Вас (словен. Mala Vas). Двоє поліцейських були тяжко поранені. У 1955 цей день у Єжиці був оголошений пам'ятним. Після 1943 італійські війська залишили Єжицю та всю територію Любляни, після чого туди зайшли німці. В результаті було створено Словенське домобранство. Словенські партизани зайняли Єжицю та інші частини нинішньої Любляни у травні 1945.
Відбудова Єжиці розпочалася незабаром після завершення Другої світової війни. У 1947 засновано сільськогосподарський кооператив. Також був відновлений автобусний рух, у 1958 прокладено тролейбусні лінії, які, однак, були ліквідовані у 1968. У 1950 на цвинтарі Стожице були створені партизанська могила та пам'ятник Невідомому солдату. У 1955 встановлено пам'ятний знак на честь народного героя Даніли Кумара. У 1961 до Єжиці приєдналося селище Мала Вас. У 1970-х біля Єжиці був збудований житловий квартал Bežigrajska soseska 7 (BS 7), що поєднував міську частину з рештою Любляни. У 1974 Єжиця увійшла до складу міста Любляна, перейшовши у статус адміністративної одиниці.
Незалежна Словенія
Єжиця з часом стала більш різноманітною, особливо її околиці. Маленьке село стало частиною Любляни. Конструкції нових будинків привнесли інші риси в ландшафт. У 2014 збудовано новий парк, що простягнувся від Єжиці до Ярше (словен. Jarše), а також прокладено маршрут, який став популярним серед наїздників та велосипедистів.
Вулиці
Вулиця Єжиця знаходиться у верхній частині селища, у нижній розташована вулиця Стара Єжиця. Біля ріки Сава пролягає вулиця Na Produ (на гравію). Вулиця Братів Чебуль (словен. Ulica Bratov Čebulj) названа на честь трьох братів — Алоїза, Вінко та Франка, які загинули під час Другої світової війни, воюючи на стороні Визвольного фронту Словенії. Алоїз був убитий у населеному пункті Крвавєц (словен. Krvavec), Вінко — у Савлє, а Франк — на Осовницьких пагорбах над населеним пунктом Шкоф'я-Лока (словен. Skofja loka) (нині там знаходиться меморіальний знак).
Вулиця Братів Куновар (словен. Ulica bratov Kunovar) названа на честь двох братів — місцевих уродженців Франка та Славко, які також воювали на боці Визвольного фронту Словенії. Франк загинув біля Крані, а Славко — на Калише. Калішніков трг (словен. Kališnikov trg) названий на честь Йоже Калішніка — активіста, який у 1942 приєднався до партизанського руху та загинув у цьому ж році біля Подутіка (словен. Podutik).
Вулиця Даніли Кумара названа на честь бійця бригади Томшича, уродженця населеного пункту Хум, який у 1942 приєднався до Визвольного фронту Словенії та загинув біля Шкоф'я-Локи. На його честь названа також школа у Стожице (словен. Stozice).
Вулиця Удванка (словен. Udvanceva ulica) названа на честь місцевого уродженця Матії Удванка (словен. Matija Udvanc) — слюсаря, який був членом Комуністичної партії Югославії, добровольцем у Громадянській війні в Іспанії та партизаном. Загинув під час битви з німецькими військами у Планиці, що розташована неподалік Жабниці.
Вулиця Тесовника (словен. Tesovnikova ulica) названа на честь Віктора Тесовника (словен. Viktor Tesovnik), діяча Визвольного фронту Словенії, а з 1944 — бійця Югославської Народної Армії. Згодом отримав офіцерське звання. Помер у 1949 від отриманих поранень.
На території Єжиці знаходяться також вулиці За пожежною станцією (словен. Za gasilskim domom) та Короткий шлях (словен. Kratka pot).
Туризм
Єжиця почала розвиватися наприкінці ХІХ століття, коли мешканці Любляни почали відвідувати місцеві розважальні заклади. У ті часи по території Єжиці проходила засаджена липами Тиршерова (нині Дунайська) дорога. Туристи любили купатися в Саві, тому тут був збудований спа-заклад. Подальшому розвиткові туризму завадила Друга світова війна, однак він відродився у 1965 з відкриттям автокемпінгу. Туристи (здебільшого з-за кордону) зупинялися в Єжиці через її близькість до Любляни. Готель, розташований тут, є частиною готельного комплексу Florjančkov hram.
Заклади
Розважальні заклади Єжиці були популярним місцем відпочинку серед мешканців та гостей Любляни. На початку ХХ століття особливо популярними були Tavčar (Тавчар, Тауцер), Florjanček (Флоріанчик), Штерн, Aleš (Алеш) і Angelca. Тавчар, Штерн та Флоріанчик працюють і досі, на відміну від двох останніх — вони свою роботу як заклади відпочинку припинили.
Двір Тавчара, збудований у 1906, був основним чинником успіху однойменного закладу. Він був названий на честь німецького графа Тауцера, його заклад був відомий також як Tavčar hoff або Tauzherhof. Він був популярний серед мешканців Любляни, які прибували на вихідні до Єжиці, щоби поплавати у Саві. Під час Другої світової війни німці використовували територію закладу для оборони мосту, після закінчення війни тут перебували представники поліції та мешканці. Заклад був націоналізований, потім його приватизувала Бежиградська кейтерингова компанія; нині функціонує здебільшого як бар.
Ресторан Штерн побудований у 1928, названий на честь першого власника (походив з Верхньої Крайни). Під час Другої світової війни у ньому розквартировувалась італійська армія. Після війни був націоналізований та почав функціонувати як ресторан і спа. Працює й сьогодні, пропонуючи словенську та інші кухні.
Florjančkov hram, відомий також як «У флоріанців», почав функціонувати у 1792. Історик та літературний критик Фран Левец народився тут у 1846, а словенський поет Франц Прешерен був його постійним відвідувачем. Ресторан спеціалізується на словенській кухні.
Спа-курорт
Спа-курорт був організований протягом 1930-х, коли продавець вина Штерн збудував заклад (який стоїть і досі). Потім він побудував гардеробну та душові кабіни. Далі були споруджені басейни з піском. Розвиток закладу перервала Друга світова війна; після її завершення він був націоналізований та перетворений у рекреаційний центр Єжиці. У 1965 тут було відкрито автокемпінг з котеджами, бунгало, зимовими та літніми басейнами та місцем для гри в боулінг. Після 1991 заклад був денаціоналізований та занепав, однак чотири басейни, що користувалися популярністю, функціонували до 2005. Нині басейн відновлений; крім цього, споруджено також басейн з гідромасажем. Спа-курорт перейменовано на Laguna Ljubljana.
Свята
Традиційна словенська забава — штефання (словен. štehvanje) — почала проводитися в Єжиці та околицях у 1935. Традиція походить з долини ріки Гайль, у Єжиці проводиться кожного червня. З 2012 проводиться вечірка пожежників (словен. gasilska veselica). 7 вересня є днем пам'яті полеглих у війні з нацизмом у Єжиці протягом Другої світової війни.
Сава
За часів Римської імперії на території сучасної Єжиці було побудовано міст. Регіон був повноводним. Згідно з францисканським кадастром 1825 два мости, що поєднували береги Сави, були вищими за основний третій; один із них був зроблений зі сталі. Роботи були проведені протягом 1895—1908 від Тацена до Санкт-Якоба. Ґрунтові води підвищили рівень води до семи метрів біля водної станції у Клече. У 1953 у Медводе була побудована гідроелектростанція, що вплинуло на русло ріки біля Єжиці.
Протягом ХІХ століття узбережжя Сави в Єжиці було популярною рекреаційною зоною. Якість води залишалася надто низькою для плавання в річці, однак протягом ХХ століття вона була покращена зусиллями муніципальної влади Любляни, у планах якої було зробити Саву безпечною для купання.
Церква
Церква в Єжиці присвячена святим Канцію, Канціану й Канціаніллі, побудована на місці зруйнованого середньовічного храму, який згадується у письмових джерелах 1526 року. Нова церква будувалася з 1792 по 1802; у 1938 східна частина храму була добудована згідно з планами архітектора Вінко Гланца. Зображення Святого Хреста є роботою Андреаса Герляйна, датованою 1802, Хресна дорога — Леопольда Леєра; в інтер'єрі храму присутні також кафедра, оформлена Мірко Шубічем, та мозаїка, виконана Стане Крегаром. Головний вівтар оформлений архітектором Кірілом Зазулею, бічні вівтарі — Янко Омахом. Початково Єжиця була частиною приходу Святого Петра в Любляні. У 1787 Єжиця стала квазі-приходом, а у 1850 — повноцінним приходом. Біля храму є також старовинна каплиця.
Інша культурна спадщина
- Бункер № 1 — розташований на правому березі Сави. Побудований югославською армією між 1939 та 1940.
- Бункер № 2 — розташований біля залізничного мосту на правому березі Сави. Побудований югославською армією у 1939—40. Є найбільшим бункером, що прикриває річковий перехід.
- Бункер № 3 — розташований на правому березі Сави. Побудований югославською армією у 1939—40.
- Будинок № 254 на Дунайській вулиці — у минулому розважальний заклад Алеш (pri Alešu). Має подвійний симетричний крутий дах і дві мансарди. На дверях викарбуваний рік 1850.
- Будинок школи водіїв — у минулому тут проводилися грошові збори. Будинок був значно меншим до середини ХІХ століття, потім був перепланований і перероблений.
- Міст на Дунайській вулиці. Знаходиться біля колишнього русла ріки Сава, що заповнюється під час паводків.
- Пам'ятний знак, встановлений біля спа-закладу на честь селянського повстання 1515.
Галерея
Видатні особи
- Юрій Япель (словен. Jurij Japelj) (1744—1807) — священник, перекладач, філолог
- Франк Левец (словен. Franc Levec) (1846—1916) — історик літератури, лінгвіст, редактор журналу Ljubljanski zvon
- Алоїзій Мергар (словен. Alojzij Merhar) (псевдонім Сільвін Сарденко) (1876—1942) — поет, письменник, драматург, редактор
- Йожеф Прешерн (словен. Jožef Prešern) (1752—1835) — священник, дядько поета Франка Прешерна
- Янез (Іван) Пуцель (словен. Janez Pucelj) (1890—1964) — поет, перекладач
- Матія Сітар (словен. Matija Sitar) (1860—1903) — історик мистецтва
- Франс Шкерль (словен. France Škerl) (1909—1985) — історик
- Фелікс Скерлеп (словен. Feliks Skerlep) (1904—1980) — садовод
Примітки
- Intelligenzblatt zur Laibacher Zeitung, no. 141. 24 November 1849, p. 21.
- Leksikon obcin kraljestev in dezel zastopanih v drzavnem zboru, vol. 6: Kranjsko. Vienna: C. Kr. Dvorna in Drzavna Tiskarna. 1906. с. 108.
- Savnik, Roman, ed. 1971. Krajevni leksikon Slovenije, vol. 2. Ljubljana: Drzavna zalozba Slovenije, pp. 350–351
- . Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 25 березня 2020.
- Snoj, Marko (2009). Etimoloski slovar slovenskih zemljepisnih imen. Ljubljana: Modrijan. с. 179.
- Krajevni leksikon Dravske Banovine. 1937. Ljubljana: Zveza za tujski promet za Slovenijo.
- Cerin, Miha. 1985. Ljubljansko posavje v ljudski revoluciji. Ljubljana: Obcinska konferenca SZDL Ljubljana-Bezigrad.
- Spremembe naselij 1948–95. 1996. Database. Ljubljana: Geografski institut ZRC SAZU, DZS.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 25 березня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 25 березня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Radinja, Darko. 1951. Sava na Ljubljanskem polju, Geografski vestnik.
- Kopac, Ana. 2015. Prostorski ucinki gradnje hidroelektraren na srednji Savi: odsek Tacen - Zalog. Zakljucna seminarska naloga. Univerza v Ljubljani. Filozofska fakulteta, Oddelek za Geografijo. Ljubljana.
- Porocilo o delu instituta za vode Republike Slovenija. 2012. Projekt I/4 Priprava in zagotovitev strokovnih podlag za izvajanje kopalnih direktiv (76/160/EGS inn 2006/7/ES) Letno porocilo. Ljubljana.
- Ljubljana - Cerkev sv. Kancijana in tovarisev na Jezici. Register kulturne dediscine. Ministry of Culture, Republic of Slovenia. Процитовано 4 травня 2019.
- Slovenian Ministry of Culture register of national heritage
- Slovenian Ministry of Culture register of national heritage [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] reference number esd 5737
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єжиця- Сайт Геопедія [ 29 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yezhicya sloven Jezica nim Jeschza poselennya ranishe okreme roztashovane v pivnichnij chastini Lyublyani ta v centralnij chastini Sloveniyi Bula chastinoyu Verhnoyi Krajni nini vklyuchena do skladu Osrednyeslovenskogo regionu Yezhicya Jezica Poselennya Yezhicya Koordinati 46 05 41 pn sh 14 31 11 sh d 46 0949472 pn sh 14 5199917 sh d 46 0949472 14 5199917 Krayina SloveniyaRegionVerhnya KrajnaMunicipalitetLyublyana YezhicyaGeografiyaYezhicya klasterne poselennya roztashovane na pivnochi Lyublyani na vidkritih dilyankah riki Sava pochatkovo skladalosya z fermerskih ugid sho znahodilisya na terasah nad Savoyu Grunti na teritoriyi poselennya pishani na zahid vid Yezhici znahodyatsya masivi poliv Na pivnochi ta shodi prostyagayetsya do riki Sava na pivdni ta shodi do poselennya Mala vas sloven Mala vas na zahodi do poselennya Savlye sloven Savlje NazvaVpershe zgaduyetsya v pismovih dzherelah u 1356 pid nazvoyu Gezziczsch takozh Yessicz Yesich 1425 ta Jesicz 1464 Nazva pohodit vid slovenskogo slova jeza sho oznachaye nevelikij trav yanistij shil mizh dvoma plaskimi dilyankami v dolini Poselennya malo takozh nimecku nazvu Jeschza IstoriyaRimska epoha Cherez Yezhicyu peretinayuchi Savu prohodila rimska doroga vid Emoni do Celye vvazhayetsya sho tut bulo takozh davnorimske poselennya 349 U 1880 u Yezhici bilya cerkvi bulo znajdeno mogilu chasiv Rimskoyi imperiyi Pislya rozpadu Rimskoyi imperiyi migruyuchi plemena zrujnuvali mist vin buv zaminenij paromom yakij funkcionuvav do 1724 Rannya nova doba U 1515 shist tisyach selyan zibralisya v misci de nini znahoditsya kurort ta zustrilisya z imperskimi komisarami pid golovuvannyam gubernatora Shtiriyi Zigmunta Ditrihshtejna Vlada namagalasya zaspokoyiti narodni masi odnak ci sprobi zaznali nevdachi Pislya cogo vibuhnulo selyanske povstannya U 1713 buv rozroblenij plan budivnictva novoyi dorogi vid Vidnya do Triyesta Roboti buli zaversheni u 1730 todi u Yezhici z yavivsya mist vpershe z chasiv koli buv zrujnovanij davnorimskij Yezhicya mala vazhlive znachennya oskilki kontrolyuvala dostup do mostu cherez Savu bilya nogo znahodilasya fortecya Sporuda bula pridbana rodinoyu Tavchar sloven Tavcar pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni 349 Nova doba U 1846 buv zbudovanij novij mist cherez Savu vin posluguvav osnovoyu dlya suchasnogo mostu U 1869 bula zbudovana shkola u yakij u 1871 rozpochalisya regulyarni navchannya U 1891 cherez Yezhicyu bulo prokladeno zaliznichne spoluchennya Lyublyana Kamnik a v 1893 zbudovano stanciyu Tauzherhof Taucergof U 1895 u Lyublyani stavsya zemletrus yakij takozh zavdav rujnuvan i v Yezhici osoblivo postrazhdala cerkva piznishe vona bula vidnovlena U 1902 za iniciativi miscevoyi vladi z yavilasya pozhezhna stanciya U 1910 vidkrito pershe poshtove viddilennya zaliznichnu stanciyu perejmenovano v Jeschza takozh bulo zbudovano vodoprovid Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni soldati rozkvartirovuvalisya v zhitlovih budinkah gotelyah ta kramnicyah U travni 1916 italijski vijska namagalisya ovoloditi Yezhiceyu ta Bregarovim lukom sloven Bregarjev travnik bilya gotelyu U rosijskogo carya Druga svitova vijna 11 kvitnya 1941 Yezhicya bula chastkovo do Savi okupovana italijskoyu armiyeyu hocha miscevi meshkanci ochikuvali prihodu nimciv Nimecki vijska okupuvali teritoriyu na shid vid mostu po yakomu j bula vstanovlena mezha mizh italijskimi ta nimeckimi volodinnyami Dekilkoma misyacyami piznishe vona bula vidsunuta na kilka metriv na pivden Mezha peretinala teritoriyu z polyami pid nazvoyu Prod a takozh sela Savlye sloven Savlje ta Kleche sloven Klece Nimci zbuduvali dorogu sho prohodit cherez ci teritoriyi vidomu pid nazvoyu Nimecka sloven Nemska cesta nini maye nazvu Obhidna sloven Obvozna cesta Takozh bulo zbudovano nove zaliznichne polotno sho spoluchalo Kamnik ta zaliznicyu Verhnoyi Krajni podovzhenu do sela Laze pri Dolskem Kordon buv ogorodzhenij drotami minnimi polyami ta oglyadovimi vezhami Na teritoriyi Yezhici znahodivsya golovnij transkordonnij perehid nini v comu misci znahoditsya avtobusna zupinka 7 veresnya 1941 zdijsnena persha akciya sprotivu italijskim okupacijnim vijskam koli vnochi buli atakovani zagoni italijskoyi prikordonnoyi policiyi v rajoni selisha Mala Vas sloven Mala Vas Dvoye policejskih buli tyazhko poraneni U 1955 cej den u Yezhici buv ogoloshenij pam yatnim Pislya 1943 italijski vijska zalishili Yezhicyu ta vsyu teritoriyu Lyublyani pislya chogo tudi zajshli nimci V rezultati bulo stvoreno Slovenske domobranstvo Slovenski partizani zajnyali Yezhicyu ta inshi chastini ninishnoyi Lyublyani u travni 1945 Socialistichna Respublika Yugoslaviya Vidbudova Yezhici rozpochalasya nezabarom pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni U 1947 zasnovano silskogospodarskij kooperativ Takozh buv vidnovlenij avtobusnij ruh u 1958 prokladeno trolejbusni liniyi yaki odnak buli likvidovani u 1968 U 1950 na cvintari Stozhice buli stvoreni partizanska mogila ta pam yatnik Nevidomomu soldatu U 1955 vstanovleno pam yatnij znak na chest narodnogo geroya Danili Kumara U 1961 do Yezhici priyednalosya selishe Mala Vas U 1970 h bilya Yezhici buv zbudovanij zhitlovij kvartal Bezigrajska soseska 7 BS 7 sho poyednuvav misku chastinu z reshtoyu Lyublyani U 1974 Yezhicya uvijshla do skladu mista Lyublyana perejshovshi u status administrativnoyi odinici Nezalezhna Sloveniya Yezhicya z chasom stala bilsh riznomanitnoyu osoblivo yiyi okolici Malenke selo stalo chastinoyu Lyublyani Konstrukciyi novih budinkiv privnesli inshi risi v landshaft U 2014 zbudovano novij park sho prostyagnuvsya vid Yezhici do Yarshe sloven Jarse a takozh prokladeno marshrut yakij stav populyarnim sered nayizdnikiv ta velosipedistiv VuliciVulicya Yezhicya znahoditsya u verhnij chastini selisha u nizhnij roztashovana vulicya Stara Yezhicya Bilya riki Sava prolyagaye vulicya Na Produ na graviyu Vulicya Brativ Chebul sloven Ulica Bratov Cebulj nazvana na chest troh brativ Aloyiza Vinko ta Franka yaki zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni voyuyuchi na storoni Vizvolnogo frontu Sloveniyi Aloyiz buv ubitij u naselenomu punkti Krvavyec sloven Krvavec Vinko u Savlye a Frank na Osovnickih pagorbah nad naselenim punktom Shkof ya Loka sloven Skofja loka nini tam znahoditsya memorialnij znak Vulicya Brativ Kunovar sloven Ulica bratov Kunovar nazvana na chest dvoh brativ miscevih urodzhenciv Franka ta Slavko yaki takozh voyuvali na boci Vizvolnogo frontu Sloveniyi Frank zaginuv bilya Krani a Slavko na Kalishe Kalishnikov trg sloven Kalisnikov trg nazvanij na chest Jozhe Kalishnika aktivista yakij u 1942 priyednavsya do partizanskogo ruhu ta zaginuv u comu zh roci bilya Podutika sloven Podutik Vulicya Danili Kumara nazvana na chest bijcya brigadi Tomshicha urodzhencya naselenogo punktu Hum yakij u 1942 priyednavsya do Vizvolnogo frontu Sloveniyi ta zaginuv bilya Shkof ya Loki Na jogo chest nazvana takozh shkola u Stozhice sloven Stozice Vulicya Udvanka sloven Udvanceva ulica nazvana na chest miscevogo urodzhencya Matiyi Udvanka sloven Matija Udvanc slyusarya yakij buv chlenom Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi dobrovolcem u Gromadyanskij vijni v Ispaniyi ta partizanom Zaginuv pid chas bitvi z nimeckimi vijskami u Planici sho roztashovana nepodalik Zhabnici Vulicya Tesovnika sloven Tesovnikova ulica nazvana na chest Viktora Tesovnika sloven Viktor Tesovnik diyacha Vizvolnogo frontu Sloveniyi a z 1944 bijcya Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi Zgodom otrimav oficerske zvannya Pomer u 1949 vid otrimanih poranen Na teritoriyi Yezhici znahodyatsya takozh vulici Za pozhezhnoyu stanciyeyu sloven Za gasilskim domom ta Korotkij shlyah sloven Kratka pot TurizmYezhicya pochala rozvivatisya naprikinci HIH stolittya koli meshkanci Lyublyani pochali vidviduvati miscevi rozvazhalni zakladi U ti chasi po teritoriyi Yezhici prohodila zasadzhena lipami Tirsherova nini Dunajska doroga Turisti lyubili kupatisya v Savi tomu tut buv zbudovanij spa zaklad Podalshomu rozvitkovi turizmu zavadila Druga svitova vijna odnak vin vidrodivsya u 1965 z vidkrittyam avtokempingu Turisti zdebilshogo z za kordonu zupinyalisya v Yezhici cherez yiyi blizkist do Lyublyani Gotel roztashovanij tut ye chastinoyu gotelnogo kompleksu Florjanckov hram Zakladi Rozvazhalni zakladi Yezhici buli populyarnim miscem vidpochinku sered meshkanciv ta gostej Lyublyani Na pochatku HH stolittya osoblivo populyarnimi buli Tavcar Tavchar Taucer Florjancek Florianchik Shtern Ales Alesh i Angelca Tavchar Shtern ta Florianchik pracyuyut i dosi na vidminu vid dvoh ostannih voni svoyu robotu yak zakladi vidpochinku pripinili Dvir Tavchara zbudovanij u 1906 buv osnovnim chinnikom uspihu odnojmennogo zakladu Vin buv nazvanij na chest nimeckogo grafa Taucera jogo zaklad buv vidomij takozh yak Tavcar hoff abo Tauzherhof Vin buv populyarnij sered meshkanciv Lyublyani yaki pribuvali na vihidni do Yezhici shobi poplavati u Savi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimci vikoristovuvali teritoriyu zakladu dlya oboroni mostu pislya zakinchennya vijni tut perebuvali predstavniki policiyi ta meshkanci Zaklad buv nacionalizovanij potim jogo privatizuvala Bezhigradska kejteringova kompaniya nini funkcionuye zdebilshogo yak bar Restoran Shtern pobudovanij u 1928 nazvanij na chest pershogo vlasnika pohodiv z Verhnoyi Krajni Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u nomu rozkvartirovuvalas italijska armiya Pislya vijni buv nacionalizovanij ta pochav funkcionuvati yak restoran i spa Pracyuye j sogodni proponuyuchi slovensku ta inshi kuhni Florjanckov hram vidomij takozh yak U florianciv pochav funkcionuvati u 1792 Istorik ta literaturnij kritik Fran Levec narodivsya tut u 1846 a slovenskij poet Franc Presheren buv jogo postijnim vidviduvachem Restoran specializuyetsya na slovenskij kuhni Spa kurort Spa kurort buv organizovanij protyagom 1930 h koli prodavec vina Shtern zbuduvav zaklad yakij stoyit i dosi Potim vin pobuduvav garderobnu ta dushovi kabini Dali buli sporudzheni basejni z piskom Rozvitok zakladu perervala Druga svitova vijna pislya yiyi zavershennya vin buv nacionalizovanij ta peretvorenij u rekreacijnij centr Yezhici U 1965 tut bulo vidkrito avtokemping z kotedzhami bungalo zimovimi ta litnimi basejnami ta miscem dlya gri v bouling Pislya 1991 zaklad buv denacionalizovanij ta zanepav odnak chotiri basejni sho koristuvalisya populyarnistyu funkcionuvali do 2005 Nini basejn vidnovlenij krim cogo sporudzheno takozh basejn z gidromasazhem Spa kurort perejmenovano na Laguna Ljubljana SvyataTradicijna slovenska zabava shtefannya sloven stehvanje pochala provoditisya v Yezhici ta okolicyah u 1935 Tradiciya pohodit z dolini riki Gajl u Yezhici provoditsya kozhnogo chervnya Z 2012 provoditsya vechirka pozhezhnikiv sloven gasilska veselica 7 veresnya ye dnem pam yati poleglih u vijni z nacizmom u Yezhici protyagom Drugoyi svitovoyi vijni SavaZa chasiv Rimskoyi imperiyi na teritoriyi suchasnoyi Yezhici bulo pobudovano mist Region buv povnovodnim Zgidno z franciskanskim kadastrom 1825 dva mosti sho poyednuvali beregi Savi buli vishimi za osnovnij tretij odin iz nih buv zroblenij zi stali Roboti buli provedeni protyagom 1895 1908 vid Tacena do Sankt Yakoba Gruntovi vodi pidvishili riven vodi do semi metriv bilya vodnoyi stanciyi u Kleche U 1953 u Medvode bula pobudovana gidroelektrostanciya sho vplinulo na ruslo riki bilya Yezhici Protyagom HIH stolittya uzberezhzhya Savi v Yezhici bulo populyarnoyu rekreacijnoyu zonoyu Yakist vodi zalishalasya nadto nizkoyu dlya plavannya v richci odnak protyagom HH stolittya vona bula pokrashena zusillyami municipalnoyi vladi Lyublyani u planah yakoyi bulo zrobiti Savu bezpechnoyu dlya kupannya CerkvaCerkva sv Kanciya Cerkva v Yezhici prisvyachena svyatim Kanciyu Kancianu j Kancianilli pobudovana na misci zrujnovanogo serednovichnogo hramu yakij zgaduyetsya u pismovih dzherelah 1526 roku Nova cerkva buduvalasya z 1792 po 1802 u 1938 shidna chastina hramu bula dobudovana zgidno z planami arhitektora Vinko Glanca Zobrazhennya Svyatogo Hresta ye robotoyu Andreasa Gerlyajna datovanoyu 1802 Hresna doroga Leopolda Leyera v inter yeri hramu prisutni takozh kafedra oformlena Mirko Shubichem ta mozayika vikonana Stane Kregarom Golovnij vivtar oformlenij arhitektorom Kirilom Zazuleyu bichni vivtari Yanko Omahom Pochatkovo Yezhicya bula chastinoyu prihodu Svyatogo Petra v Lyublyani 349 U 1787 Yezhicya stala kvazi prihodom a u 1850 povnocinnim prihodom Bilya hramu ye takozh starovinna kaplicya Insha kulturna spadshinaBunker 1 roztashovanij na pravomu berezi Savi Pobudovanij yugoslavskoyu armiyeyu mizh 1939 ta 1940 Bunker 2 roztashovanij bilya zaliznichnogo mostu na pravomu berezi Savi Pobudovanij yugoslavskoyu armiyeyu u 1939 40 Ye najbilshim bunkerom sho prikrivaye richkovij perehid Bunker 3 roztashovanij na pravomu berezi Savi Pobudovanij yugoslavskoyu armiyeyu u 1939 40 Budinok 254 na Dunajskij vulici u minulomu rozvazhalnij zaklad Alesh pri Alesu Maye podvijnij simetrichnij krutij dah i dvi mansardi Na dveryah vikarbuvanij rik 1850 Budinok shkoli vodiyiv u minulomu tut provodilisya groshovi zbori Budinok buv znachno menshim do seredini HIH stolittya potim buv pereplanovanij i pereroblenij Mist na Dunajskij vulici Znahoditsya bilya kolishnogo rusla riki Sava sho zapovnyuyetsya pid chas pavodkiv Pam yatnij znak vstanovlenij bilya spa zakladu na chest selyanskogo povstannya 1515 GalereyaVidatni osobiYurij Yapel sloven Jurij Japelj 1744 1807 svyashennik perekladach filolog Frank Levec sloven Franc Levec 1846 1916 istorik literaturi lingvist redaktor zhurnalu Ljubljanski zvon Aloyizij Mergar sloven Alojzij Merhar psevdonim Silvin Sardenko 1876 1942 poet pismennik dramaturg redaktor 349 Jozhef Preshern sloven Jozef Presern 1752 1835 svyashennik dyadko poeta Franka Presherna Yanez Ivan 220 Pucel sloven Janez Pucelj 1890 1964 poet perekladach Matiya Sitar sloven Matija Sitar 1860 1903 istorik mistectva Frans Shkerl sloven France Skerl 1909 1985 istorik Feliks Skerlep sloven Feliks Skerlep 1904 1980 sadovodPrimitkiIntelligenzblatt zur Laibacher Zeitung no 141 24 November 1849 p 21 Leksikon obcin kraljestev in dezel zastopanih v drzavnem zboru vol 6 Kranjsko Vienna C Kr Dvorna in Drzavna Tiskarna 1906 s 108 Savnik Roman ed 1971 Krajevni leksikon Slovenije vol 2 Ljubljana Drzavna zalozba Slovenije pp 350 351 Arhiv originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 25 bereznya 2020 Snoj Marko 2009 Etimoloski slovar slovenskih zemljepisnih imen Ljubljana Modrijan s 179 Krajevni leksikon Dravske Banovine 1937 Ljubljana Zveza za tujski promet za Slovenijo Cerin Miha 1985 Ljubljansko posavje v ljudski revoluciji Ljubljana Obcinska konferenca SZDL Ljubljana Bezigrad Spremembe naselij 1948 95 1996 Database Ljubljana Geografski institut ZRC SAZU DZS Arhiv originalu za 11 chervnya 2017 Procitovano 25 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 25 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Radinja Darko 1951 Sava na Ljubljanskem polju Geografski vestnik Kopac Ana 2015 Prostorski ucinki gradnje hidroelektraren na srednji Savi odsek Tacen Zalog Zakljucna seminarska naloga Univerza v Ljubljani Filozofska fakulteta Oddelek za Geografijo Ljubljana Porocilo o delu instituta za vode Republike Slovenija 2012 Projekt I 4 Priprava in zagotovitev strokovnih podlag za izvajanje kopalnih direktiv 76 160 EGS inn 2006 7 ES Letno porocilo Ljubljana Ljubljana Cerkev sv Kancijana in tovarisev na Jezici Register kulturne dediscine Ministry of Culture Republic of Slovenia Procitovano 4 travnya 2019 Slovenian Ministry of Culture register of national heritage Slovenian Ministry of Culture register of national heritage 4 bereznya 2016 u Wayback Machine reference number esd 5737PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yezhicya Sajt Geopediya 29 lipnya 2017 u Wayback Machine