Євгенія Шварцвальд (нім. Eugenie Schwarzwald; до шлюбу Нуссбаум (нім. Nußbaum), нар. 4 липня 1872, Полупанівка, Австро-Угорщина — 7 серпня 1940, Цюрих, Швейцарія) — австро-угорська філантропка, письменниця, освітянка, феміністка та господиня салону єврейського походження. Розвивала навчання дівчат у Австро-Угорщині. Одна з найосвіченіших жінок в країні свого часу.
Євгенія Шварцвальд | |
---|---|
нім. Eugenie Schwarzwald | |
Шварцвальд у 1920-х | |
Ім'я при народженні | нім. Eugenie Nussbaum |
Народилася | 4 липня 1872 Полупанівка, Австро-Угорщина |
Померла | 7 серпня 1940 (68 років) Цюрих, Швейцарія[1] |
Громадянство | Австро-Угорщина Швейцарія |
Діяльність | педагог, філантроп |
Відома завдяки | школи Шварцвальдів |
Alma mater | Цюрихський університет |
Відомі учні | d |
Знання мов | німецька |
|
Біографія
Євгенія Нуссбаум народилась у селі Полупанівка, нині Тернопільського району, Тернопільської області. 1895 року залишила дім та вступила до Цюрихського університету, де вивчала німецьку та англійську літературу, філософію і педагогіку. 1900 року захистила докторську дисертацію. На той час жінкам не дозволялось навчатись у старших школах та університетах, тому Євгенія вважалась однією з перших жінок з вищою освітою у Австро-Угорщині. Того ж року вона одружилася з доктором Германном Шварцвальдом (1871—1939).
1901 року, повернувшись до Австрії, очолила середню школу для дівчат, а 1911 року — коледж для дівчат. Метою її діяльності було забезпечення доступу до середньої освіти для дівчат рівно в тій мірі, в якій мали його хлопці. Щоб досягти цього, вона співпрацювала з багатьма видатними митцями та науковцями, щоб ті навчали школярок у її школі. Наприклад, Оскар Кокошка давав уроки малювання, Арнольд Шенберг навчав музики, а Адольф Лоос — архітектурі. Школа Євгенії Шварцвальд стала прототипом для так званих шкіл Шварцвальдів (нім. Schwarzwaldschulen) — сучасних шкіл для дівчат. Вона була активною борчинею за гендерну рівність, часто виступаючи перед чоловіками у Віденському жіночому клубі. Під час Першої світової війни присвятила себе догляду за хворими та старими людьми, а також за покинутими дітьми. Писала газетні статті, фейлетони та короткі есеї.
Шварцвальд відігравала також важливу роль у віденському культурному та соціальному житті. Як і багато її сучасників, вона організувала свій літературний салон, куди запрошувала Кокошку, Лооса, Шенберга, а також новелістів Еліаса Канетті та Роберта Музіля.
1938 року була змушена залишити Австрію через переслідування євреїв та емігрувала до Швейцарії, а школи Шварцвальдів були закриті. Померла в Цюриху 7 серпня 1940 року.
Примітки
- Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 194–195. —
- . www.visnyk.poltava.ua. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
- Commire, Anne.; Klezmer, Deborah. (©1999-©2002). Women in world history : a biographical encyclopedia. Waterford, CT: Yorkin Publications. ISBN . OCLC 41108563.
Посилання
- Біографія [ 28 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgeniya Shvarcvald nim Eugenie Schwarzwald do shlyubu Nussbaum nim Nussbaum nar 4 lipnya 1872 Polupanivka Avstro Ugorshina 7 serpnya 1940 Cyurih Shvejcariya avstro ugorska filantropka pismennicya osvityanka feministka ta gospodinya salonu yevrejskogo pohodzhennya Rozvivala navchannya divchat u Avstro Ugorshini Odna z najosvichenishih zhinok v krayini svogo chasu Yevgeniya Shvarcvaldnim Eugenie SchwarzwaldShvarcvald u 1920 hIm ya pri narodzhenninim Eugenie NussbaumNarodilasya4 lipnya 1872 1872 07 04 Polupanivka Avstro UgorshinaPomerla7 serpnya 1940 1940 08 07 68 rokiv Cyurih Shvejcariya 1 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ShvejcariyaDiyalnistpedagog filantropVidoma zavdyakishkoli ShvarcvaldivAlma materCyurihskij universitetVidomi uchnidZnannya movnimecka Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaYevgeniya Shvarcvald blizko 1904 Yevgeniya Nussbaum narodilas u seli Polupanivka nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 1895 roku zalishila dim ta vstupila do Cyurihskogo universitetu de vivchala nimecku ta anglijsku literaturu filosofiyu i pedagogiku 1900 roku zahistila doktorsku disertaciyu Na toj chas zhinkam ne dozvolyalos navchatis u starshih shkolah ta universitetah tomu Yevgeniya vvazhalas odniyeyu z pershih zhinok z vishoyu osvitoyu u Avstro Ugorshini Togo zh roku vona odruzhilasya z doktorom Germannom Shvarcvaldom 1871 1939 1901 roku povernuvshis do Avstriyi ocholila serednyu shkolu dlya divchat a 1911 roku koledzh dlya divchat Metoyu yiyi diyalnosti bulo zabezpechennya dostupu do serednoyi osviti dlya divchat rivno v tij miri v yakij mali jogo hlopci Shob dosyagti cogo vona spivpracyuvala z bagatma vidatnimi mitcyami ta naukovcyami shob ti navchali shkolyarok u yiyi shkoli Napriklad Oskar Kokoshka davav uroki malyuvannya Arnold Shenberg navchav muziki a Adolf Loos arhitekturi Shkola Yevgeniyi Shvarcvald stala prototipom dlya tak zvanih shkil Shvarcvaldiv nim Schwarzwaldschulen suchasnih shkil dlya divchat Vona bula aktivnoyu borchineyu za gendernu rivnist chasto vistupayuchi pered cholovikami u Videnskomu zhinochomu klubi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni prisvyatila sebe doglyadu za hvorimi ta starimi lyudmi a takozh za pokinutimi ditmi Pisala gazetni statti fejletoni ta korotki eseyi Shvarcvald vidigravala takozh vazhlivu rol u videnskomu kulturnomu ta socialnomu zhitti Yak i bagato yiyi suchasnikiv vona organizuvala svij literaturnij salon kudi zaproshuvala Kokoshku Loosa Shenberga a takozh novelistiv Eliasa Kanetti ta Roberta Muzilya 1938 roku bula zmushena zalishiti Avstriyu cherez peresliduvannya yevreyiv ta emigruvala do Shvejcariyi a shkoli Shvarcvaldiv buli zakriti Pomerla v Cyurihu 7 serpnya 1940 roku PrimitkiGadzinski A KALLIOPE Austria Frauen in Gesellschaft Kultur und Wissenschaft Wien Bundesministerium fur Europa Integration und Ausseres 2015 S 194 195 ISBN 978 3 9503655 5 9 d Track Q1741d Track Q110290934d Track Q110290935 www visnyk poltava ua Arhiv originalu za 19 kvitnya 2019 Procitovano 19 kvitnya 2019 Commire Anne Klezmer Deborah c 1999 c 2002 Women in world history a biographical encyclopedia Waterford CT Yorkin Publications ISBN 078763736X OCLC 41108563 PosilannyaBiografiya 28 kvitnya 2019 u Wayback Machine