Євангельські християни — релігійний рух протестантського напряму християнства, близьке до баптизму (на думку ряду експертів — варіація баптизму). Набуло поширення в Росії наприкінці XIX — 1920-х роках. У 1944 році залишки громад євангельських християн та баптистів було об'єднано у єдиний союз (ВСЄХБ), що створило єдину конфесію євангельських християн-баптистів.
Назва
За іменами лідерів учасники руху в різний час неофіційно іменувалися «», потім — «», пізніше — «прохановцями».
Певну складність являє самовизначення «євангельські християни», що не слід плутати з аналогічною назвою євангельських християн, що описує групу споріднених конфесій євангелічного напряму (євангеліків). Деякі з цих конфесій не мають прямого відношення до прохановців, проте мають з ними суттєві розбіжності у богослів'ї й церковній практиці. Наприклад, громади п'ятидесятників, не намагалися злитися з прохановцями й іменували себе «християни євангельської віри» або «християни віри євангельської», щоб відрізнятися від них.
Богослов'я
З 1910-х років, коли рух сформував своє богослов'я в офіційні документи віри (віровчення Проханова й Каргеля), євангельські християни дотримувались , проте мали деякі непринципові відмінності від тієї версії баптизму, що сповідували у .
По-перше, на відміну від російських баптистів, у офіційних віровченнях євангельських християн було зафіксовано армініанство. По-друге, були відмінності богослужбового характеру. Так, євангельські християни практикували відкриту Вечерю, до якої допускалися всі бажаючі, у той час як баптисти причащалися на закритих Вечерях (допускалися тільки члени баптистських громад). Ще одна відмінність полягала у відсутності у євангельських християн прийнятої серед баптистів практики покладання рук служителів на голови хрещених відразу після хрещення.
Нарешті, роль пресвітерів у громадах євангельських християн була помітно менше, ніж у громадах баптистів. Навіть рукопокладенню пресвітерів й дияконів євангельські християни приділяли меншу увагу. Наприклад, лідера руху Івана Проханова було рукопокладено у пресвітери тільки у 1924 році.
Віровчення
На 2-му Всеросійському з'їзді євангельських християн у грудні 1910 року — січні 1911 року (тому ж з'їзді, що заснував ) було затверджено , складене Іваном Прохановим. Це віровчення не суперечило .
Крім того, у 1913 році було опубліковано , — неофіційне, але авторитетне у середовищі євангельських християн.
Самоідентифікація
Засновник євангельського руху був хрещений в англіканській церкві й ніколи не розривав з нею зв'язку. Деякий час Редсток перебував під впливом . Вважається, що керівник руху «пашковців» прийняв хрещення у 1883 році від плімутських братів. Деякі члени євангельського руху перших десятиліть не поривали формально з православною церквою, не заперечували дітохрищення, категорично неприйнятного у баптизмі.
Наступний лідер руху — Іван Проханов прийняв баптистську самоідентифікацію. Зокрема він розробив й домігся затвердження на з'їзді 1910-1911 років , що поклало кінець різнодумству щодо необхідності хрещення виключно у свідомому віці за твердою вірою. У Віровченні стверджувалося, що перед виконанням хрещення Церква зобов'язана впевнитися, що віруючий, що бажає охреститися пережив народження згори й діє свідомо. «Хрещення для дітей, які не можуть свідомо вірувати або свідомо пережити смерть для гріха й воскресіння для праведності, не має ніякого значення», — сказано у Віровченні.
Таким чином було усунуто раніше допустиме різнодумство у питанні, принциповому для баптистів. Проханов не брав особистої участі у 2-му Всесвітньому конгресі баптистів у Торонто в 1911 році, проте надіслав туди свій реферат «Огляд Росії», де визначив євангельських християн як «щирих баптистів». Це дозволило в 1911 році на Всесвітньому конгресі баптистів прийняти у члени , а самому Івану Проханову — заочно стати його віце-президентом.
За сталінського гоніння у 1930-х роках на християн-"сектантів", євангельські християни були майже повністю знищені.
У 1944 році під тиском радянського уряду євангельських християн й баптистів об'єднали в одну конфесію, — євангельських християн-баптистів, що залишається єдиною дотепер.
Історія
Петербурзьке пробудження
Зародженню руху у Санкт-Петербурзі й на північному заході Російської імперії сприяла діяльність місіонера з числа лорда , що проповідував Євангеліє у аристократичних будинках, а також в англо-американській й реформаторській церквах, на проповіді у які приходили слухачі з аристократичного середовища. В результаті його проповідей увірував ряд вищих аристократів Петербурга: церемоніймейстер царського двору граф М.М. Корф, відставний полковник гвардії граф , міністр шляхів сполучення граф , великосвітські дами княгині В.Ф. Гагаріна, Н.Ф. Лівен, генеральша . Після вимушеного за наполяганням влади від'їзду місіонера, керівництво рухом взяв на себе Василь Олександрович Пашков.
Учнями Редстока була організована місіонерська діяльність серед робітників Санкт-Петербурга, що згодом була поширена на Московську, Тверську, Тульську, Нижегородську, Псковську та інші центральні губернії Росії.
У 1884 році під керівництвом Пашкова було скликано об'єднавчий з'їзд євангельських християн. Захід було заборонено поліцією, а лідери руху, включаючи самого Пашкова, були змушені залишити країну.
Діяльність Проханова
Тим не менш, громади пашковців продовжували існувати й новий етап розвитку руху пов'язаний з ім'ям Івана Проханова, хрещеного у 1886 році у баптистській громаді Володикавказа. Проханов прибув до Петербурга (для навчання в Технологічному інституті) у 1888 році. У 1895 році, під час посилення державних заходів примусу релігійного характеру, Проханов змушений виїхати за кордон, отримав там богословську освіту, після чого повертається у Санкт-Петербург у 1901 році й приступає до активної проповідницької та видавничої діяльності. Тим часом у пашковській громаді почали відбуватися серйозні зміни, наприклад, до 1902 році було прийнято рішення не брати в церкву без хрещення (що раніше було цілком припустимо). Проте в цілому пашківський рух протягом ще декількох років допускав різноголосся з цього питання. Були громади, що ще не визначилися. Московська громада пашковців, навпаки, у 1913 році прийняла догматичний документ, що підтверджував прийнятність хрещення дітей.
У 1909 році у Санкт-Петербурзі було проведено Перший з'їзд євангельських християн, а у 1911 році — Другий, на якому було засновано (ВСЄХ) головою якого став Іван Проханов. На тому ж з'їзді було прийнято складене Прохановим Віровчення євангельських християн, що є варіацією . Зокрема, «прохановське» віровчення декларувало недійсність хрещення по відношенню до дітей.
На 2-му Всесвітньому конгресі баптистів у 1911 році ВСЄХ увійшов у , а Проханова було обрано одним з шести віце-президентів цього міжнародного об'єднання.
У роки Першої світової війни відновилися переслідування євангельських християн з боку державної влади, що припинилися з перемогою Російської лютневої революції 1917 року. Керівництвом було взято курс на суспільно-політичну активність, зокрема, заснована християнсько-демократична партія «Воскресіння».
Важливим напрямом діяльності ВСЄХ стала організація сільськогосподарських комун, деякі з яких продовжували своє існування до кінця 1920-х років. Велися переговори з органами радянської влади про заснування євангельськими християнами великого поселення в азійській частині країни, яке планувалося назвати містом .
Тим не менш, вже у 1928 році громадська активність союзу була під тиском влади й практично повністю згорнута, а його керівник Іван Проханов був вимушений залишитися закордоном.
Радянський період
У період 1930-х років й до початку Другої світової війни євангельські християни піддавалися тотальному гонінню. Якщо до гоніння громади євангельських християн у деяких краях існували майже у кожному селі (особливо на Далекому Сході), то внаслідок переслідування громади існували підпільно лише у великих центрах. Багато членів ВСЄХ були засуджені до різних термінів позбавлення волі. Проте ВСЄХ не було розпущено й продовжував існувати формально.
Після ліквідації у 1935 році Союзу баптистів, частина його членів увійшла до складу ВСЄХ, а у 1942 році ряд баптистських керівників офіційно звернулися до керівництва євангельських християн з проханням взяти під свою опіку баптистські громади, що збереглися..
В жовтні 1944 року на нараді представників обох церков було прийнято рішення про об'єднання, врегулюванні спірних питань і формуванні Всесоюзної ради євангельських християн і баптистів. Надалі євангельські християни в СРСР організаційно входили в загальні з баптистами структури й, по суті, являли собою одну конфесію.
Сучасність
1 серпня 1992 року у Москві на з'їзді представників церков було оголошено про відновлення Союзу церков євангельських християн (СЦЄХ). Тим не менше, більшість громад, що до 1944 року належали до ВСЄХ, залишилися у спільних з баптистами об'єднаннях.
В наступні роки, в різних регіонах Росії, а також й у інших країнах СНД, формувалися окремі громади й централізовані об'єднання євангельських християн, що претендували на духовне спадкоємство ВСЄХ.
У ході проведення у квітні 2009 року у Москві конгресу, присвяченого столітньому ювілею руху євангельських християн у Росії, було офіційно оголошено про утворення на базі ряду таких об'єднань й автономних церков Всеросійської співдружності євангельських християн (ВСЄХ), головою ради якого обрано В.П. Тен, секретарем — .
Перед підготовкою Другого конгресу ВСЄХ, що пройшов у квітні 2011 року у Москві, склад членів ради Всеросійського співдружності євангельських християн розширився новими учасниками, й новим головою Ради обрано .
Організації
- , 1906-1912
- , 1909-1944
- , з кінця 1920-х
Періодичні видання
- Журнал «Бесіда»
- Журнал «Російський робітник», виходив у 1875-1886 роках
- Журнал «Християнин», виходив у 1905-1928 роках з перервами, додатки до нього — «Братський листок», «Молодий виноградник», «Дитячий друг»
- Журнал «Сіяч», виходив у 1907-1913 роках
- Газета «Ранкова Зірка», виходила в 1910-1922 роках з перервами
- Журнал «Слово й життя», виходив у 1921-1922 роках (видання Далекосхідного відділу ВСЄХ)
- Журнал «Євангеліст» (видання євангельських християн в Україні), виходив у 1927 році
- Журнал «Євангельська віра», видавався Всесвітнім союзом євангельських християн за кордоном в 1932-1938 роках
- Журнал «Євангельське слово», видавався Всесвітнім союзом євангельських християн за кордоном у 1962-1966 роках
Персоналії
Примітки
- Брошюра «Протоколы 2-го Всероссийского съезда евангельских христиан», С-Петербург, 1911, С.17
- (15 лютого 2012). . Slavic Baptists (ru-RU) . Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 12 листопада 2017.
- Кале, 1978.
- , 1911, № 32, С.256
- Попов В. Евангельские христиане-пашковцы: Возникновение и духовно-просветительское служение (1874—1884 гг.) [ 24 березня 2018 у Wayback Machine.] // Альманах Богомыслие № 7, стр. 128 — Одесса: Семинария ЕХБ, 1998.
- Журнал «», 1925, № 6-7, С.38-39
- Митрохин, 1997.
Література
- Пашковцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Кале В. Евангельские христиане в России и Советском Союзе. Иван Степанович Проханов (1869-1935) и путь евангельских христиан и баптистов. Перевод с нем. Скворцова П. И. = Evangelische Christen in Russland und der Sovetunion [Sowjetunion]. Ivan Stepanovich Prochanov (1869 - 1935) und der Weg der Evangeliumschristen und Baptisten. Von Wilhelm Kahle. — Онкен - Вуперталь и Кассель, 1978. — 627 с.
- Митрохин Л. Н. Баптизм: история и современность (философско-социологические очерки). — СПб.: РХГИ, 1997. — 480 с. — 2500 экз. — ISBN 5-88812-037-5.
- Попов В. А. Евангельские христиане - Пашковцы: Возникновение и духовно-просветительское служение // Одесская богословская семинария ЕХБ Богомыслие : альманах. — Одесса, 1998. — Вып. 7. — С. 128-159. — ISSN 0135-5473. Архивировано 30 июня 2018 года.
- Пузынин А. П. Традиция евангельских христиан. Изучение самоидентификации и богословия от момента её зарождения до наших дней. — М.: Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2010. — 523 с. — ISBN 978-5-89647-235-3.
- Пузынин А. П. Традиция евангельских христиан: анализ самоидентификации (1874-2008) // Ред.-сост. Н. А. Белякова, А. В. Синичкин 105 лет легализации русского баптизма : Материалы международной научно-практической конференции. — М., 2011. — С. 16—23. — ISBN 5-902917-03-4.
- Коллектив авторов. История ЕХБ в СССР. — М.: издательство ВСЕХБ, 1989. — С. 624.
- Савинский С. Н. История русско-украинского баптизма: Учебное пособие. — Одесса: Одесская богословская семинария, изд-во Богомыслие, 1995. — 128 с.
- Савинский С. Н. История евангельских христиан баптистов Украины, России, Белоруссии (1867 - 1917). — СПб.: Библия для всех, 1999. — ISBN 5-7454-0376-4.
- Савинский С. Н. История евангельских христиан баптистов Украины, России, Белоруссии. II (1917 - 1967). — СПб.: Библия для всех, 2001. — 10 000 экз. — ISBN 5-7454-0594-5.
- Ливен С. П. Духовное пробуждение в России. — Корнталь: Свет на Востоке, 1967. — 125 с.
Посилання
- Євангельські християни [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євангельські християни (прохановці) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevangelski hristiyani religijnij ruh protestantskogo napryamu hristiyanstva blizke do baptizmu na dumku ryadu ekspertiv variaciya baptizmu Nabulo poshirennya v Rosiyi naprikinci XIX 1920 h rokah U 1944 roci zalishki gromad yevangelskih hristiyan ta baptistiv bulo ob yednano u yedinij soyuz VSYeHB sho stvorilo yedinu konfesiyu yevangelskih hristiyan baptistiv NazvaZa imenami lideriv uchasniki ruhu v riznij chas neoficijno imenuvalisya potim piznishe prohanovcyami Pevnu skladnist yavlyaye samoviznachennya yevangelski hristiyani sho ne slid plutati z analogichnoyu nazvoyu yevangelskih hristiyan sho opisuye grupu sporidnenih konfesij yevangelichnogo napryamu yevangelikiv Deyaki z cih konfesij ne mayut pryamogo vidnoshennya do prohanovciv prote mayut z nimi suttyevi rozbizhnosti u bogosliv yi j cerkovnij praktici Napriklad gromadi p yatidesyatnikiv ne namagalisya zlitisya z prohanovcyami j imenuvali sebe hristiyani yevangelskoyi viri abo hristiyani viri yevangelskoyi shob vidriznyatisya vid nih Bogoslov yaObkladinka broshuri z virovchennyam yevangelskih hristiyan skladenim Z 1910 h rokiv koli ruh sformuvav svoye bogoslov ya v oficijni dokumenti viri virovchennya Prohanova j Kargelya yevangelski hristiyani dotrimuvalis prote mali deyaki neprincipovi vidminnosti vid tiyeyi versiyi baptizmu sho spoviduvali u Po pershe na vidminu vid rosijskih baptistiv u oficijnih virovchennyah yevangelskih hristiyan bulo zafiksovano arminianstvo Po druge buli vidminnosti bogosluzhbovogo harakteru Tak yevangelski hristiyani praktikuvali vidkritu Vecheryu do yakoyi dopuskalisya vsi bazhayuchi u toj chas yak baptisti prichashalisya na zakritih Vecheryah dopuskalisya tilki chleni baptistskih gromad She odna vidminnist polyagala u vidsutnosti u yevangelskih hristiyan prijnyatoyi sered baptistiv praktiki pokladannya ruk sluzhiteliv na golovi hreshenih vidrazu pislya hreshennya Nareshti rol presviteriv u gromadah yevangelskih hristiyan bula pomitno menshe nizh u gromadah baptistiv Navit rukopokladennyu presviteriv j diyakoniv yevangelski hristiyani pridilyali menshu uvagu Napriklad lidera ruhu Ivana Prohanova bulo rukopokladeno u presviteri tilki u 1924 roci Virovchennya Na 2 mu Vserosijskomu z yizdi yevangelskih hristiyan u grudni 1910 roku sichni 1911 roku tomu zh z yizdi sho zasnuvav bulo zatverdzheno skladene Ivanom Prohanovim Ce virovchennya ne superechilo Krim togo u 1913 roci bulo opublikovano neoficijne ale avtoritetne u seredovishi yevangelskih hristiyan Samoidentifikaciya Zasnovnik yevangelskogo ruhu buv hreshenij v anglikanskij cerkvi j nikoli ne rozrivav z neyu zv yazku Deyakij chas Redstok perebuvav pid vplivom Vvazhayetsya sho kerivnik ruhu pashkovciv prijnyav hreshennya u 1883 roci vid plimutskih brativ Deyaki chleni yevangelskogo ruhu pershih desyatilit ne porivali formalno z pravoslavnoyu cerkvoyu ne zaperechuvali ditohrishennya kategorichno neprijnyatnogo u baptizmi Nastupnij lider ruhu Ivan Prohanov prijnyav baptistsku samoidentifikaciyu Zokrema vin rozrobiv j domigsya zatverdzhennya na z yizdi 1910 1911 rokiv sho poklalo kinec riznodumstvu shodo neobhidnosti hreshennya viklyuchno u svidomomu vici za tverdoyu viroyu U Virovchenni stverdzhuvalosya sho pered vikonannyam hreshennya Cerkva zobov yazana vpevnitisya sho viruyuchij sho bazhaye ohrestitisya perezhiv narodzhennya zgori j diye svidomo Hreshennya dlya ditej yaki ne mozhut svidomo viruvati abo svidomo perezhiti smert dlya griha j voskresinnya dlya pravednosti ne maye niyakogo znachennya skazano u Virovchenni Takim chinom bulo usunuto ranishe dopustime riznodumstvo u pitanni principovomu dlya baptistiv Prohanov ne brav osobistoyi uchasti u 2 mu Vsesvitnomu kongresi baptistiv u Toronto v 1911 roci prote nadislav tudi svij referat Oglyad Rosiyi de viznachiv yevangelskih hristiyan yak shirih baptistiv Ce dozvolilo v 1911 roci na Vsesvitnomu kongresi baptistiv prijnyati u chleni a samomu Ivanu Prohanovu zaochno stati jogo vice prezidentom Za stalinskogo goninnya u 1930 h rokah na hristiyan sektantiv yevangelski hristiyani buli majzhe povnistyu znisheni U 1944 roci pid tiskom radyanskogo uryadu yevangelskih hristiyan j baptistiv ob yednali v odnu konfesiyu yevangelskih hristiyan baptistiv sho zalishayetsya yedinoyu doteper IstoriyaPeterburzke probudzhennya Zarodzhennyu ruhu u Sankt Peterburzi j na pivnichnomu zahodi Rosijskoyi imperiyi spriyala diyalnist misionera z chisla lorda sho propoviduvav Yevangeliye u aristokratichnih budinkah a takozh v anglo amerikanskij j reformatorskij cerkvah na propovidi u yaki prihodili sluhachi z aristokratichnogo seredovisha V rezultati jogo propovidej uviruvav ryad vishih aristokrativ Peterburga ceremonijmejster carskogo dvoru graf M M Korf vidstavnij polkovnik gvardiyi graf ministr shlyahiv spoluchennya graf velikosvitski dami knyagini V F Gagarina N F Liven generalsha Pislya vimushenogo za napolyagannyam vladi vid yizdu misionera kerivnictvo ruhom vzyav na sebe Vasil Oleksandrovich Pashkov Uchnyami Redstoka bula organizovana misionerska diyalnist sered robitnikiv Sankt Peterburga sho zgodom bula poshirena na Moskovsku Tversku Tulsku Nizhegorodsku Pskovsku ta inshi centralni guberniyi Rosiyi U 1884 roci pid kerivnictvom Pashkova bulo sklikano ob yednavchij z yizd yevangelskih hristiyan Zahid bulo zaboroneno policiyeyu a lideri ruhu vklyuchayuchi samogo Pashkova buli zmusheni zalishiti krayinu Diyalnist Prohanova Tim ne mensh gromadi pashkovciv prodovzhuvali isnuvati j novij etap rozvitku ruhu pov yazanij z im yam Ivana Prohanova hreshenogo u 1886 roci u baptistskij gromadi Volodikavkaza Prohanov pribuv do Peterburga dlya navchannya v Tehnologichnomu instituti u 1888 roci U 1895 roci pid chas posilennya derzhavnih zahodiv primusu religijnogo harakteru Prohanov zmushenij viyihati za kordon otrimav tam bogoslovsku osvitu pislya chogo povertayetsya u Sankt Peterburg u 1901 roci j pristupaye do aktivnoyi propovidnickoyi ta vidavnichoyi diyalnosti Tim chasom u pashkovskij gromadi pochali vidbuvatisya serjozni zmini napriklad do 1902 roci bulo prijnyato rishennya ne brati v cerkvu bez hreshennya sho ranishe bulo cilkom pripustimo Prote v cilomu pashkivskij ruh protyagom she dekilkoh rokiv dopuskav riznogolossya z cogo pitannya Buli gromadi sho she ne viznachilisya Moskovska gromada pashkovciv navpaki u 1913 roci prijnyala dogmatichnij dokument sho pidtverdzhuvav prijnyatnist hreshennya ditej U 1909 roci u Sankt Peterburzi bulo provedeno Pershij z yizd yevangelskih hristiyan a u 1911 roci Drugij na yakomu bulo zasnovano VSYeH golovoyu yakogo stav Ivan Prohanov Na tomu zh z yizdi bulo prijnyato skladene Prohanovim Virovchennya yevangelskih hristiyan sho ye variaciyeyu Zokrema prohanovske virovchennya deklaruvalo nedijsnist hreshennya po vidnoshennyu do ditej Na 2 mu Vsesvitnomu kongresi baptistiv u 1911 roci VSYeH uvijshov u a Prohanova bulo obrano odnim z shesti vice prezidentiv cogo mizhnarodnogo ob yednannya U roki Pershoyi svitovoyi vijni vidnovilisya peresliduvannya yevangelskih hristiyan z boku derzhavnoyi vladi sho pripinilisya z peremogoyu Rosijskoyi lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku Kerivnictvom bulo vzyato kurs na suspilno politichnu aktivnist zokrema zasnovana hristiyansko demokratichna partiya Voskresinnya P yatij dalekoshidnij z yizd yevangelskih hristiyan sho projshov u Vladivostoci u 1926 roci Vazhlivim napryamom diyalnosti VSYeH stala organizaciya silskogospodarskih komun deyaki z yakih prodovzhuvali svoye isnuvannya do kincya 1920 h rokiv Velisya peregovori z organami radyanskoyi vladi pro zasnuvannya yevangelskimi hristiyanami velikogo poselennya v azijskij chastini krayini yake planuvalosya nazvati mistom Tim ne mensh vzhe u 1928 roci gromadska aktivnist soyuzu bula pid tiskom vladi j praktichno povnistyu zgornuta a jogo kerivnik Ivan Prohanov buv vimushenij zalishitisya zakordonom Radyanskij period Rada Vsesoyuznoyi radi yevangelskih hristiyan prohanovciv Blizko 1927 roku U centri Ivan Prohanov pravoruch vid nogo Krajnij zliva U period 1930 h rokiv j do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni yevangelski hristiyani piddavalisya totalnomu goninnyu Yaksho do goninnya gromadi yevangelskih hristiyan u deyakih krayah isnuvali majzhe u kozhnomu seli osoblivo na Dalekomu Shodi to vnaslidok peresliduvannya gromadi isnuvali pidpilno lishe u velikih centrah Bagato chleniv VSYeH buli zasudzheni do riznih terminiv pozbavlennya voli Prote VSYeH ne bulo rozpusheno j prodovzhuvav isnuvati formalno Pislya likvidaciyi u 1935 roci Soyuzu baptistiv chastina jogo chleniv uvijshla do skladu VSYeH a u 1942 roci ryad baptistskih kerivnikiv oficijno zvernulisya do kerivnictva yevangelskih hristiyan z prohannyam vzyati pid svoyu opiku baptistski gromadi sho zbereglisya V zhovtni 1944 roku na naradi predstavnikiv oboh cerkov bulo prijnyato rishennya pro ob yednannya vregulyuvanni spirnih pitan i formuvanni Vsesoyuznoyi radi yevangelskih hristiyan i baptistiv Nadali yevangelski hristiyani v SRSR organizacijno vhodili v zagalni z baptistami strukturi j po suti yavlyali soboyu odnu konfesiyu Suchasnist1 serpnya 1992 roku u Moskvi na z yizdi predstavnikiv cerkov bulo ogolosheno pro vidnovlennya Soyuzu cerkov yevangelskih hristiyan SCYeH Tim ne menshe bilshist gromad sho do 1944 roku nalezhali do VSYeH zalishilisya u spilnih z baptistami ob yednannyah V nastupni roki v riznih regionah Rosiyi a takozh j u inshih krayinah SND formuvalisya okremi gromadi j centralizovani ob yednannya yevangelskih hristiyan sho pretenduvali na duhovne spadkoyemstvo VSYeH U hodi provedennya u kvitni 2009 roku u Moskvi kongresu prisvyachenogo stolitnomu yuvileyu ruhu yevangelskih hristiyan u Rosiyi bulo oficijno ogolosheno pro utvorennya na bazi ryadu takih ob yednan j avtonomnih cerkov Vserosijskoyi spivdruzhnosti yevangelskih hristiyan VSYeH golovoyu radi yakogo obrano V P Ten sekretarem Pered pidgotovkoyu Drugogo kongresu VSYeH sho projshov u kvitni 2011 roku u Moskvi sklad chleniv radi Vserosijskogo spivdruzhnosti yevangelskih hristiyan rozshirivsya novimi uchasnikami j novim golovoyu Radi obrano Organizaciyi 1906 1912 1909 1944 z kincya 1920 hPeriodichni vidannyaZhurnal Besida Zhurnal Rosijskij robitnik vihodiv u 1875 1886 rokah Zhurnal Hristiyanin vihodiv u 1905 1928 rokah z perervami dodatki do nogo Bratskij listok Molodij vinogradnik Dityachij drug Zhurnal Siyach vihodiv u 1907 1913 rokah Gazeta Rankova Zirka vihodila v 1910 1922 rokah z perervami Zhurnal Slovo j zhittya vihodiv u 1921 1922 rokah vidannya Dalekoshidnogo viddilu VSYeH Zhurnal Yevangelist vidannya yevangelskih hristiyan v Ukrayini vihodiv u 1927 roci Zhurnal Yevangelska vira vidavavsya Vsesvitnim soyuzom yevangelskih hristiyan za kordonom v 1932 1938 rokah Zhurnal Yevangelske slovo vidavavsya Vsesvitnim soyuzom yevangelskih hristiyan za kordonom u 1962 1966 rokahPersonaliyi Ivan ProhanovPrimitkiBroshyura Protokoly 2 go Vserossijskogo sezda evangelskih hristian S Peterburg 1911 S 17 15 lyutogo 2012 Slavic Baptists ru RU Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 12 listopada 2017 Kale 1978 1911 32 S 256 Popov V Evangelskie hristiane pashkovcy Vozniknovenie i duhovno prosvetitelskoe sluzhenie 1874 1884 gg 24 bereznya 2018 u Wayback Machine Almanah Bogomyslie 7 str 128 Odessa Seminariya EHB 1998 Zhurnal 1925 6 7 S 38 39 Mitrohin 1997 LiteraturaPashkovcy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Kale V Evangelskie hristiane v Rossii i Sovetskom Soyuze Ivan Stepanovich Prohanov 1869 1935 i put evangelskih hristian i baptistov Perevod s nem Skvorcova P I Evangelische Christen in Russland und der Sovetunion Sowjetunion Ivan Stepanovich Prochanov 1869 1935 und der Weg der Evangeliumschristen und Baptisten Von Wilhelm Kahle Onken Vupertal i Kassel 1978 627 s Mitrohin L N Baptizm istoriya i sovremennost filosofsko sociologicheskie ocherki SPb RHGI 1997 480 s 2500 ekz ISBN 5 88812 037 5 Popov V A Evangelskie hristiane Pashkovcy Vozniknovenie i duhovno prosvetitelskoe sluzhenie Odesskaya bogoslovskaya seminariya EHB Bogomyslie almanah Odessa 1998 Vyp 7 S 128 159 ISSN 0135 5473 Arhivirovano 30 iyunya 2018 goda Puzynin A P Tradiciya evangelskih hristian Izuchenie samoidentifikacii i bogosloviya ot momenta eyo zarozhdeniya do nashih dnej M Biblejsko bogoslovskij institut sv apostola Andreya 2010 523 s ISBN 978 5 89647 235 3 Puzynin A P Tradiciya evangelskih hristian analiz samoidentifikacii 1874 2008 Red sost N A Belyakova A V Sinichkin 105 let legalizacii russkogo baptizma Materialy mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj konferencii M 2011 S 16 23 ISBN 5 902917 03 4 Kollektiv avtorov Istoriya EHB v SSSR M izdatelstvo VSEHB 1989 S 624 Savinskij S N Istoriya russko ukrainskogo baptizma Uchebnoe posobie Odessa Odesskaya bogoslovskaya seminariya izd vo Bogomyslie 1995 128 s Savinskij S N Istoriya evangelskih hristian baptistov Ukrainy Rossii Belorussii 1867 1917 SPb Bibliya dlya vseh 1999 ISBN 5 7454 0376 4 Savinskij S N Istoriya evangelskih hristian baptistov Ukrainy Rossii Belorussii II 1917 1967 SPb Bibliya dlya vseh 2001 10 000 ekz ISBN 5 7454 0594 5 Liven S P Duhovnoe probuzhdenie v Rossii Korntal Svet na Vostoke 1967 125 s PosilannyaYevangelski hristiyani 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yevangelski hristiyani prohanovci