Євагрій Понтійський

Евагрій Понтійський (грец. Εὐάγριος ὁ Ποντικός; 345, Ібора — 399) — церковний діяч, чернець, письменник-богослов часів Римської імперії.

Евагрій Понтійський
Основні відомості
Народження	345(0345) Ібора
Країна:	Римська імперія
Конфесія:	християнство
Смерть:	399(0399)
Єгипет
Праці й досягнення
Рід діяльності:	письменник
Основні інтереси:	теологія
Титул:	монах, архідиякон
Попередники:	Григорій Богослов, Василій Великий і Макарій Великий
Евагрій Понтійський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Євагрій.

Життєпис

Походив з християнської родини. Народився у місті ^[en] (провінція Геленопонт).

Освіту здобув у Неокесарії (сучасне м. ^[ru], Туреччина), де слухав лекції відомого богослова Василія Великого. У 380 році перебрався до Константинополя, де слухав лекції Григорія Богослова. Де Евагрій прийняв чин диякона. Тоді ж уславився своїми здібностями красномовця. У 381 році стає архідияконом. Того ж року був присутнім на Другому Вселенському соборі.

У 382 році залишив Константинополь, перебрався до Палестини. Деякий час мешкав поблизу Єрусалиму. У 383 році став ченцем. У 385 році перебрався до монастиря у Нижньому Єгипті. Останні роки провів у монастирі, що розташовувався у Келлії (сучасна місцина Ваді-Натрун).

Творчість

У доробку Евагрія близько 30 творів. Там є полемічні праці, схолії. Його численні твори мали вплив Оригена. На жаль, вони здебільшого зникли або збереглися під іншими назвами. Найбільш відомі твори Евагрія, що збереглися в латинських, сирійських і арамейських перекладах, присвячені питанням чернечого життя. Твори Евагрія справили величезний вплив на подальшу аскетичну літературу, особливо на літературу Східної церкви.

Розробив вчення про вісім помислів, що лягли в основу вчення про сім смертних гріхів. Евагрій розвивав деякі неортодоксальні ідеї Орігена, за що на П'ятому Вселенському Соборі (553 рік) був засуджений як єретик.

Джерела

• Harmless, W. & Fitzgerald, R.R. (2001). The Sapphire Light of the Mind: The Skemmata of Evagrius Ponticus. Theological Studies, 62, pp. 498—529.(англ.)
• Erwin Preuschen: Evagarius Ponticus. // Realencyklopädie für protestantische Theologie und Kirche (RE). 3. Auflage. Band 5, Hinrichs, Leipzig 1898, S. 650—652.(нім.)