Коломієць Ростислав Григорович

Ростисла́в Григо́рович Коломі́єць (нар. 16 травня 1942, Кустанай) — український драматург, режисер, театральний діяч, історик театру та критик, педагог та перекладач.

Коломієць Ростислав Григорович
Народився	16 травня 1942(1942-05-16) (82 роки) Костанай
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	письменник, драматург, режисер, перекладач
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Нагороди	Медаль «Ветеран праці»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломієць.

Звання і відзнаки

• 1976 — кандидат мистецтвознавства,
• 1982 — лауреат премії Спілки театральних діячів України (у галузі театральної критики),
• 1995 — премії «Київська пектораль»,
• 1997 — член-кореспондент Національної академії мистецтв України,
• 1998 — лауреат премії ім. І. П. Котляревського,
• 2001 — заслужений діяч мистецтв України,
• 2005 — професор (Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого). Член Національної спілки театральних діячів України.
• 1986 — медаль «Ветеран праці»,
• 2005 — Золота медаль Академії мистецтв України.

Життєпис

1965 року закінчив навчання на режисерському відділенні Київського державного інституту на курсі Л. А. Олійника.

У 1966—1986 роках працює режисером-постановником: Тернопільського музично-драматичного театру, по тому — Київського українського академічного драматичного театру ім. І. Франка. В тому ж часі — з 1976 — працює художнім керівником режисерських курсів Київського національного університету театру, кіно і телебачення. Серед його учнів — Дмитро Чиборак, народний артист України.

В цілому здійснив постановку більш чим 30 вистав у театрах України та за її межами, з них:

• «Волинщик із Стракониць» Й. Тила,
• «Жарти жартами» О. Підсухи,
• «Життя прекрасне!» — за мотивами оповідань А. Чехова,
• «Каса маре» Й. Друце,
• «Майська ніч» М. Старицького та М. Лисенка,
• «Суєта» І. Карпенка-Карого.

Написав понад 300 праць по історії театру (англійською, російською, українською мовами), з них монографії:

• «Момент істини»,
• «Портрет режисера в інтер'єрі часу»,
• «Пристрасті за Богданом»,
• «Прогулянки з Командором»,
• «Театр Саксаганського і Карпенка-Карого»,
• «Франківці».

З його перекладів:

• «Мертві душі» М. Гоголя,
• «Брати Карамазови» Ф.Достоєвського,
• «Пер Гюнт» Г. Ібсена,
• «№ 13» Р. Куні,
• «Моє життя в мистецтві» Станіславського,
• «Гамлет» В. Шекспіра.

Поставлені на українських сценах та за кордоном п'єси «Життя прекрасне!» та «Сімейні радощі з ранку до світанку».

В 1994—2002 роках керував одним з управлінь Міністерства культури і мистецтв України.

Від 2002 року — вчений секретар театрального відділення Академії мистецтв України.

Від 2004 року входить до складу Наукової громадської ради при Вищій атестаційній комісії України.

Серед надрукованих робіт:

• «Театр Саксаганського і Карпенка-Карого», 1984,
• «Сергій Данченко: портрет режисера в інтер'єрі часу», 2001,
• «Традиції, канони і новації українського театру. Початок ХІХ-початок ХХ ст.», 2008,
• «Золотий ключик до країни щастя», 2008

Джерела

• Національна академія мистецтв України [ 8 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Кожне відкриття є на вагу золота [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]