«Радянська Росія» — китобійна база проєкту 392, побудована на Миколаївському суднобудівному заводі імені І. С. Носенка у 1959—1961 роках. Одна з найбільших у світі китобійних баз (однотипна «Радянській Україні»), здатна переробляти 75 китів на добу сумарною вагою 4 000 тонн. У 1961—1980 роках активно працювала на видобутку китів у Південному океані. Після виснаження китових стад сім років провела у відстої, поки не була переобладнана в Сінгапурі на рибоконсервну базу. У 1997 році перейменована на «Альбатрос» і продана в Індію на металолом.
Історія | |
---|---|
Назва: | «Радянська Росія» |
Власник: | Міністерства рибного господарства СРСР |
Оператор: | list error: <br /> list () Міністерство рибного господарства СРСР (1961—1991) АТОВ «Холдингова компанія Дальморепродукт» (1991—1997) |
Будівник: | Суднобудівний завод імені І. С. Носенка |
Закладений: | 10 жовтня 1959 |
Спуск на воду: | серпень 1961 |
Перше плавання: | 23 серпня 1961 |
Перейменований: | «Альбатрос» (1997) |
Списаний: | 16 листопада 1997 |
Порт припису: | list error: <br /> list () Владивосток (1961—1991) Владивосток (1991—1997) |
Доля: | переобладнаний на рибопромислове судно, згодом списаний і розібраний на метал в Індії в 1997 році |
Основні характеристики | |
Тип: | китобійна база |
Водотоннажність: | 26090 т |
Довжина: | 217,8 м |
Ширина: | 27,8 м |
Висота борту: | 19,05 м |
Осадка: | 6,42 м |
Максимальна осадка: | 10,83 м |
Потужність: | 2×7500 к.с. |
Двигуни: | 674-VTBF-160 |
Швидкість: | 16 вузлів |
Автономність: | 25 діб |
Історія
Проєкт судна розроблявся в центральному конструкторському бюро «Морпромсуд» (Ленінградське КБ «Восток»).
Загалом за проєктом 392 було побудовано два судна, «Радянська Україна» (1959) і «Радянська Росія» (1961). Обидва судна будувалися на суднобудівному заводі імені І. С. Носенка для Міністерства рибного господарства УРСР. Планувалося будівництво третьої китобази — «Радянська Білорусь», проте потім від цих планів відмовилися. Головні двигуни, вже замовлені заводом, були використані для будівництва суховантажних суден «Полтава» і «Полоцьк» проєкту 594 у 1962—1963 роках.
У 1959 році зі стапеля заводу зійшла «Радянська Україна», цього ж року на тому ж стапелі 10 жовтня було закладено однотипне судно, яке отримало назву «Радянська Росія», спущене на воду у 1961 році. Ходові державні випробування були проведені в стислі терміни з 10 по 14 вересня 1961 року. 23 вересня 1961 року було підписано акт про дострокову здачу судна в експлуатацію (на 3 місяці раніше запланованого терміну). 26 вересня 1961 року під командуванням капітана-директора А. Буянова китобаза покинула завод. Портом приписки для нього став Владивосток.
Флотилія складалася з китобази й 21 китобійного судна (20 промислових китобійних суден і 1 навчально-пошукове, яке займалося підготовкою гарпунерів і розвідкою скупчень китів). Усі китобійні судна мали порядковий номер і назви на літеру «В» (крім «Комсомолець Примор'я»). За штатним розкладом, затвердженим Мінрибгоспом СРСР, екіпаж китобази на перший рейс було визначено в кількості 640 осіб, а екіпаж кожного китобійного судна — 31 особа. Повний склад флотилії майже 1300 осіб. Крім того, на китобазі перебувало 15 осіб фахівців заводу-будівельника.
У перший рейс флотилія вийшла з Туапсе 10 жовтня 1961 року, в супроводі 7 китобійних суден. Ще 3 китобої раніше були відправлені в Антарктику для розвідки скупчень китів, інші наздоганяли флотилію вже в Антарктиді аж до грудня, сходячи зі стапеля Миколаївського заводу. Протягом першого рейсу команда обійшла навколо Антарктиди.
Під час першого рейсу двічі китобійці втрачали лопаті гвинтів і втрачали хід. Головний механік флотилії Г. П. Доруховський, який раніше служив на флотилії «Алеут», запропонував зробити заміну гвинта китобійного судна безпосередньо на промислі. Китобійне судно підходило до айсберга, стріляло в нього з гарпунної гармати, швартувалося, після чого силами водолазів гвинт міняли.
У другому рейсі був пошкоджений правий гвинт китобази. Через втрату лопаті, щоб уникнути вібрації та деформації гребного вала, правий дизель міг працювати тільки на малих обертах, швидкість знизилася до 10 вузлів, замість 16. Після цього, щоб не гаяти часу, 3 китобійних судна «цугом» буксирували китобазу через увесь Тихий океан від Магелланової протоки до Бристольської затоки — району промислу — із заданою швидкістю в 16 вузлів.
Постійним портом заходу флотилії став Сінгапур. Призначалася база для роботи в будь-яких широтах Світового океану. Виробнича потужність китобази давала змогу обробити 75 китів на добу загальною вагою понад 4 000 тонн, виробляти 1 000 тонн жиру і 200 тонн китового борошна при 100% утилізації сировини.
Промислові судна «Радянська Україна» і «Радянська Росія» були найбільшими й найпотужнішими кораблями цього типу не тільки в СРСР, а й у світі. Судна набагато випереджали інших флагманів китобійних флотилій. До середини 1960 років Антарктика залишалася основним районом промислу китів.
У зв'язку з інтенсивним виловом у 1972 році в США було ухвалено «Акт із захисту морських ссавців», який заборонив видобуток та імпорт морських ссавців, за винятком кількох випадків (промисел корінними народами — ескімосами та алеутами і виготовлення ними предметів народного промислу). Через 10 років Міжнародна китобійна комісія прийняла мораторій на комерційний китобійний промисел, починаючи з 1985 року.
За період 1961—1972 років флотилія добула близько 54 000 китів. У 1970-ті роки була зроблена спроба постачати Примор'я і Далекий Схід китовим м'ясом, але великої популярності воно у споживачів не отримало. У 1980 році «Радянська Росія» здійснила свій останній китобійний рейс і після цього відстоювалася біля причалу близько 7 років. Наприкінці 1980-х років судно відігнали в Сінгапур і переробили на рибопромислову базу.
З кінця 1980-х років «Радянська Росія» використовувалася для лову і перероблювання минтая, в 1997 році була перейменована на «Альбатрос» і в тому ж році через збитковість судна було вирішено продати базу на металолом в Індію, а виручені кошти направити на виплату заборгованостей із зарплати екіпажу і ремонт двох інших рибних баз.
Технічні характеристики
За конструктивним типом «Радянська Україна» трипалубна, система набору корпусу змішана, з баком, з рубкою і надбудовою в носовій частині, з надбудовою в кормі, з похилим носом і крейсерською кормою. Система охолодження розсільна, холодоагент аміак, 10 компресорів, температура в трюмах -20 °С.
Основне призначення — приймання китових туш у морі від китобійних суден, заморожування китового м'яса, вироблення китового жиру і борошна, зберігання і транспортування продукції китобійного промислу, постачання китобійних суден, культурно-побутове і медичне обслуговування їхніх екіпажів. Судно має велику кількість вантажних відсіків і вантажного оснащення:
- 1 вантажний трюм місткістю 980 м3;
- 1 борошняний трюм місткістю 7770 м3;
- 2 рефрижераторних трюми місткістю 2040 м3 і 3550 м3;
- 36 жирових танків загальною місткістю 21690 м3;
- 2 вантажних крани «КЕ-26» вантажопідйомністю по 5 тонн;
- 10 вантажних стріл вантажопідйомністю 2×10 тон, 6×5 тон і 2×3 тон.
Основні технічні характеристики:
- Дальність ходу: 9100 миль;
- Автономність: 25 діб;
- Екіпаж: 509 осіб (усього ліжкових місць — 536);
- Дедвейт: 26090 тонн;
- Довжина: 217,8 м;
- Ширина: 27,8 м;
- Висота борту: 19,05 м;
- Осадка: 6,42 м (пуста); 10,83 м (повна);
- Головний двигун: дизельний «674-VTBF-160» (завод Burmaser & Wain, Данія);
- Потужність головного двигуна: 2×7500 к. с.;
- Швидкість: 16,0 вузлів.
Примітки
- Китобаза «Советская Украина» (рос.). Фотогалерея «Капсула времени». Николаевский базар. 30 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2023.
- Альбатрос – проект 392, тип Советская Украина (рос.). Морской транспорт. Процитовано 27 вересня 2023.
- История китобойного промысла в России (рос.). Profil Baru.
- Самые большие в мире промысловые суда серии «Советская Украина» (рос.). Ships Hub. Процитовано 26 вересня 2023.
- (рос.). Газета «Владивосток». 3 липня 1997. Архів оригіналу за 23 травня 2014. Процитовано 27 вересня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radyanska Rosiya kitobijna baza proyektu 392 pobudovana na Mikolayivskomu sudnobudivnomu zavodi imeni I S Nosenka u 1959 1961 rokah Odna z najbilshih u sviti kitobijnih baz odnotipna Radyanskij Ukrayini zdatna pereroblyati 75 kitiv na dobu sumarnoyu vagoyu 4 000 tonn U 1961 1980 rokah aktivno pracyuvala na vidobutku kitiv u Pivdennomu okeani Pislya visnazhennya kitovih stad sim rokiv provela u vidstoyi poki ne bula pereobladnana v Singapuri na ribokonservnu bazu U 1997 roci perejmenovana na Albatros i prodana v Indiyu na metalolom Radyanska Rosiya IstoriyaNazva Radyanska Rosiya Vlasnik Ministerstva ribnogo gospodarstva SRSROperator list error lt br gt list Ministerstvo ribnogo gospodarstva SRSR 1961 1991 ATOV Holdingova kompaniya Dalmoreprodukt 1991 1997 Budivnik Sudnobudivnij zavod imeni I S NosenkaZakladenij 10 zhovtnya 1959Spusk na vodu serpen 1961Pershe plavannya 23 serpnya 1961Perejmenovanij Albatros 1997 Spisanij 16 listopada 1997Port pripisu list error lt br gt list Vladivostok 1961 1991 Vladivostok 1991 1997 Dolya pereobladnanij na ribopromislove sudno zgodom spisanij i rozibranij na metal v Indiyi v 1997 rociOsnovni harakteristikiTip kitobijna bazaVodotonnazhnist 26090 tDovzhina 217 8 mShirina 27 8 mVisota bortu 19 05 mOsadka 6 42 mMaksimalna osadka 10 83 mPotuzhnist 2 7500 k s Dviguni 674 VTBF 160Shvidkist 16 vuzlivAvtonomnist 25 dibIstoriyaProyekt sudna rozroblyavsya v centralnomu konstruktorskomu byuro Morpromsud Leningradske KB Vostok Zagalom za proyektom 392 bulo pobudovano dva sudna Radyanska Ukrayina 1959 i Radyanska Rosiya 1961 Obidva sudna buduvalisya na sudnobudivnomu zavodi imeni I S Nosenka dlya Ministerstva ribnogo gospodarstva URSR Planuvalosya budivnictvo tretoyi kitobazi Radyanska Bilorus prote potim vid cih planiv vidmovilisya Golovni dviguni vzhe zamovleni zavodom buli vikoristani dlya budivnictva suhovantazhnih suden Poltava i Polock proyektu 594 u 1962 1963 rokah U 1959 roci zi stapelya zavodu zijshla Radyanska Ukrayina cogo zh roku na tomu zh stapeli 10 zhovtnya bulo zakladeno odnotipne sudno yake otrimalo nazvu Radyanska Rosiya spushene na vodu u 1961 roci Hodovi derzhavni viprobuvannya buli provedeni v stisli termini z 10 po 14 veresnya 1961 roku 23 veresnya 1961 roku bulo pidpisano akt pro dostrokovu zdachu sudna v ekspluataciyu na 3 misyaci ranishe zaplanovanogo terminu 26 veresnya 1961 roku pid komanduvannyam kapitana direktora A Buyanova kitobaza pokinula zavod Portom pripiski dlya nogo stav Vladivostok Flotiliya skladalasya z kitobazi j 21 kitobijnogo sudna 20 promislovih kitobijnih suden i 1 navchalno poshukove yake zajmalosya pidgotovkoyu garpuneriv i rozvidkoyu skupchen kitiv Usi kitobijni sudna mali poryadkovij nomer i nazvi na literu V krim Komsomolec Primor ya Za shtatnim rozkladom zatverdzhenim Minribgospom SRSR ekipazh kitobazi na pershij rejs bulo viznacheno v kilkosti 640 osib a ekipazh kozhnogo kitobijnogo sudna 31 osoba Povnij sklad flotiliyi majzhe 1300 osib Krim togo na kitobazi perebuvalo 15 osib fahivciv zavodu budivelnika U pershij rejs flotiliya vijshla z Tuapse 10 zhovtnya 1961 roku v suprovodi 7 kitobijnih suden She 3 kitoboyi ranishe buli vidpravleni v Antarktiku dlya rozvidki skupchen kitiv inshi nazdoganyali flotiliyu vzhe v Antarktidi azh do grudnya shodyachi zi stapelya Mikolayivskogo zavodu Protyagom pershogo rejsu komanda obijshla navkolo Antarktidi Pid chas pershogo rejsu dvichi kitobijci vtrachali lopati gvintiv i vtrachali hid Golovnij mehanik flotiliyi G P Doruhovskij yakij ranishe sluzhiv na flotiliyi Aleut zaproponuvav zrobiti zaminu gvinta kitobijnogo sudna bezposeredno na promisli Kitobijne sudno pidhodilo do ajsberga strilyalo v nogo z garpunnoyi garmati shvartuvalosya pislya chogo silami vodolaziv gvint minyali U drugomu rejsi buv poshkodzhenij pravij gvint kitobazi Cherez vtratu lopati shob uniknuti vibraciyi ta deformaciyi grebnogo vala pravij dizel mig pracyuvati tilki na malih obertah shvidkist znizilasya do 10 vuzliv zamist 16 Pislya cogo shob ne gayati chasu 3 kitobijnih sudna cugom buksiruvali kitobazu cherez uves Tihij okean vid Magellanovoyi protoki do Bristolskoyi zatoki rajonu promislu iz zadanoyu shvidkistyu v 16 vuzliv Postijnim portom zahodu flotiliyi stav Singapur Priznachalasya baza dlya roboti v bud yakih shirotah Svitovogo okeanu Virobnicha potuzhnist kitobazi davala zmogu obrobiti 75 kitiv na dobu zagalnoyu vagoyu ponad 4 000 tonn viroblyati 1 000 tonn zhiru i 200 tonn kitovogo boroshna pri 100 utilizaciyi sirovini Promislovi sudna Radyanska Ukrayina i Radyanska Rosiya buli najbilshimi j najpotuzhnishimi korablyami cogo tipu ne tilki v SRSR a j u sviti Sudna nabagato viperedzhali inshih flagmaniv kitobijnih flotilij Do seredini 1960 rokiv Antarktika zalishalasya osnovnim rajonom promislu kitiv U zv yazku z intensivnim vilovom u 1972 roci v SShA bulo uhvaleno Akt iz zahistu morskih ssavciv yakij zaboroniv vidobutok ta import morskih ssavciv za vinyatkom kilkoh vipadkiv promisel korinnimi narodami eskimosami ta aleutami i vigotovlennya nimi predmetiv narodnogo promislu Cherez 10 rokiv Mizhnarodna kitobijna komisiya prijnyala moratorij na komercijnij kitobijnij promisel pochinayuchi z 1985 roku Za period 1961 1972 rokiv flotiliya dobula blizko 54 000 kitiv U 1970 ti roki bula zroblena sproba postachati Primor ya i Dalekij Shid kitovim m yasom ale velikoyi populyarnosti vono u spozhivachiv ne otrimalo U 1980 roci Radyanska Rosiya zdijsnila svij ostannij kitobijnij rejs i pislya cogo vidstoyuvalasya bilya prichalu blizko 7 rokiv Naprikinci 1980 h rokiv sudno vidignali v Singapur i pererobili na ribopromislovu bazu Z kincya 1980 h rokiv Radyanska Rosiya vikoristovuvalasya dlya lovu i pereroblyuvannya mintaya v 1997 roci bula perejmenovana na Albatros i v tomu zh roci cherez zbitkovist sudna bulo virisheno prodati bazu na metalolom v Indiyu a virucheni koshti napraviti na viplatu zaborgovanostej iz zarplati ekipazhu i remont dvoh inshih ribnih baz Tehnichni harakteristikiZa konstruktivnim tipom Radyanska Ukrayina tripalubna sistema naboru korpusu zmishana z bakom z rubkoyu i nadbudovoyu v nosovij chastini z nadbudovoyu v kormi z pohilim nosom i krejserskoyu kormoyu Sistema oholodzhennya rozsilna holodoagent amiak 10 kompresoriv temperatura v tryumah 20 S Osnovne priznachennya prijmannya kitovih tush u mori vid kitobijnih suden zamorozhuvannya kitovogo m yasa viroblennya kitovogo zhiru i boroshna zberigannya i transportuvannya produkciyi kitobijnogo promislu postachannya kitobijnih suden kulturno pobutove i medichne obslugovuvannya yihnih ekipazhiv Sudno maye veliku kilkist vantazhnih vidsikiv i vantazhnogo osnashennya 1 vantazhnij tryum mistkistyu 980 m3 1 boroshnyanij tryum mistkistyu 7770 m3 2 refrizheratornih tryumi mistkistyu 2040 m3 i 3550 m3 36 zhirovih tankiv zagalnoyu mistkistyu 21690 m3 2 vantazhnih krani KE 26 vantazhopidjomnistyu po 5 tonn 10 vantazhnih stril vantazhopidjomnistyu 2 10 ton 6 5 ton i 2 3 ton Osnovni tehnichni harakteristiki Dalnist hodu 9100 mil Avtonomnist 25 dib Ekipazh 509 osib usogo lizhkovih misc 536 Dedvejt 26090 tonn Dovzhina 217 8 m Shirina 27 8 m Visota bortu 19 05 m Osadka 6 42 m pusta 10 83 m povna Golovnij dvigun dizelnij 674 VTBF 160 zavod Burmaser amp Wain Daniya Potuzhnist golovnogo dviguna 2 7500 k s Shvidkist 16 0 vuzliv PrimitkiKitobaza Sovetskaya Ukraina ros Fotogalereya Kapsula vremeni Nikolaevskij bazar 30 veresnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2023 Albatros proekt 392 tip Sovetskaya Ukraina ros Morskoj transport Procitovano 27 veresnya 2023 Istoriya kitobojnogo promysla v Rossii ros Profil Baru Samye bolshie v mire promyslovye suda serii Sovetskaya Ukraina ros Ships Hub Procitovano 26 veresnya 2023 ros Gazeta Vladivostok 3 lipnya 1997 Arhiv originalu za 23 travnya 2014 Procitovano 27 veresnya 2023