Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іменьківська культура — археологічна культура залізної доби Середнього Надволжя.
| Іменьківська культура | |
 | |
| Місце розташування | Поволжя |
|---|---|
| Попередник | Черняхівська культура |
| Наступник | Волинцівська культура |
 Іменьківська культура у Вікісховищі | |
Час існування — 400-700 роки по Р.Х.. Була поширена у Середньому Надволжі від правобережжя Нижнього до впадіння річки Самара, від середньої течії річки Сура до середньої течії річки Біла.
Названа за городищем у села Іменькове Лаїшевського району Татарстану.
Дослідження
Виділена Н.Ф. Калініним у 1953-54 роках у окрему «східнобуртаську культуру». Наприкінці 1950-х років Володимир Генінг ввів термін "ієневська культура" за матеріалами з розкопок Н.Ф. Калініна в 1953-54 роках. Сучасне розуміння іменьківської культури базується на працях П.Н. Старостіна й Г.І. Матвєєвої. Галина Матвєєва обґрунтувала приналежність іменьківської культури до ранньослов'янського кола культур.
Опис
Територіальний поділ
- південна (Самарська Лука);
- ульяновська (Надволжя Ульянівської області);
- сурська (у сточищі Сури у Мордовії й Чувашії);
- нижньокамська група (Татарстан);
- північно-східна (Удмуртія);
- романовська (північно-західний Башкортостан).
Поселення й житла
Городища і селища, розташовані «гніздами».
Напівземлянки, часто зрубні з центральним стовпом є слабо заглибленими прямокутними будинками стовпової конструкції. Могли мати декілька приміщень, опалювалися вогнищами. Присутні багато господарських ям.
Господарство
Основне господарство — орне землеробство, тваринництво.
Розвиненіша за сусідні культури чорна металургія та металообробка.
Поховання
Ґрунтові могильники. Переважають трупоспалення на стороні. Очищені кістки зсипали в ямку та супроводжували керамікою, їжею, прикрасами та інше. Також присутні трупопокладення, що частіше багатші за трупоспалені. Трупопокладення підкреслюють іншокультурну присутність, або вплив.
Вироби
Кераміка ліпна й виготовлена з використанням гончарного кола. Здебільшого колобокі та рідше ребристі горщики, миски, мініатюрні посудини, диски з бортиком й без нього. Зрідка посудини прикрашалися втисненням й насічками по обідцю, кужелі (здебільшого двоконічні), звіроподібні (рідше людиноподібні) фігурки.
Прикраси належать різним типам і відбивають зв'язки іменьківців з іншими культурами.
Ранній етап культури
Д. А. Сташенков виділив ранньо-іменьківську групу Сиделькине-Тимяшеве 3-4 сторіччя, що була пов'язана з традиціями кола київської культури, яка контактувала з сарматами.
Досліджені Галиною Матвєєвою ранні поселення іменьківської культури — типу Лбище (300-420 роки) на Самарській Луці та типу Славкине (ймовірно, дещо раніше 4 сторіччя по Р.Х.) також підтвердили зв'язок з зарубинецькою культурою.
Д.А. Сташенков трактує іменьківську культуру, як продовження традицій перших слов'янських переселенців Сидельникове-Тимяшево й Лбищенського типу та додачу новоприбулого неслов'янського населення.
Поява ранньоіменьківської культури в результуті міграції пост-зарубинецького (слов'яноподібного) населення із заходу. Поряд з прийшлим пост-зарубинецьким компонентом у складенні іменьківської культури простежуються також місцеві пост-городецькі, пізньоскіфські й сарматські елементи.
Пізній етап культури
Приблизно у 500-650 роки іменьківська культура досягла найбільшого поширення. Загальна чисельність пам'яток культури сягає понад 500, у тому числі біля 100 городищ.
Згасання іменьківської культури припадає на 650-700 роки й пов'язане з просуванням булгар з півдня до Середнього Надволжя.
Спадщина іменьківської культури відслідковується до доби Волзької Булгарії.
Валентин Сєдов вважає, що іменьківські слов'яни Надволжя під тиском булгар частково рушили лісостепом на захід у горішнє Подоння і увійшли до складу волицівської культури.
Етнічна належність
Найближчою до іменьковської культури є поліський лісовий варіант зарубинецької культури.
Тривалий час іменьківців ототожнювали з поволзькими слов'янами, балтами, угро-фінами, угро-мадярами, тюрками, готами та пізніми сарматами. Тільки 1981 року Г.І. Матвєєва обґрунтувала приналежність іменьківської культури до культур ранньослов'янського кола, що ведуть своє походження від зарубинецької й пшеворської культур. Таке обґрунтування стало загальноприйнятним серед археологів за деякими виключеннями.
Валентин Сєдов вважає, що волинцівська культура (690-850 роки) з'явилася переселенням з середнього Надволжя племен іменьківської культури, які він вважає нащадками антів. До волинцівської культури існувала колочинська культура. Волинцівська культура була поширена у Подесінні, Посем'ї верхів'ях й середніх течіях Сули, Псла та Ворскли, горішнє Подоння до впадіння річки Вороніж, а також просунулася у горішнє Пооччя у 690-720 роках.
С.Г. Кляшторний та М.І. Жих пов'язують з іменьківцями згаданий у арабських джерелах народ ас-сакаліба, який, на їхню думку, локалізується на Середній Волзі.
Мовні свідчення
Р.Ш. Насібуллин доводить приналежність носіїв іменьківської культури до праслов'янських племен на підставі запозичень в удмуртській мові, пов'язані з сільським господарством та рибальством.
В.В. Напольський на підставі ряду запозичень у волзько-фінських й пермських мовах бачить в іменьківцях носіїв якогось ізольованого балтослов'янського діалекту, який специфічно близький, але не тотожній праслов'янському.
Джерела
- ИМЕНЬКОВСКАЯ КУЛЬТУРА • Большая российская энциклопедия [ 8 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Старостин П. Н. Памятники именьковской культуры. М., 1967;
- Матвеева Г. И. Среднее Поволжье в IV-VII вв.: именьковская культура. 2-е изд. Самара, 2004;
- Сташенков Д. А. Оседлов население Самарского лесостепного Поволжья в Ι-V вв. н.э. М., 2005.
Примітки
- Сташенков Д. А.. О хронологическом соотношении памятников лбищенского типа и ранних памятников именьковской культуры // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. — 2010. — Т. 12, № 6. — С. 274. — ISSN 1990-5378.
- Сташенков Д. А.. Об этнокультурных связях населения именьковской культуры // Славяноведение. — 2006. — № 2. — С. 26—27. — ISSN 0869-544X.
- Городище и селище Новая Беденьга: эпоха Великого переселения народов в Ульяновском Предволжье [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — Ульяновск: НИИ истории и культуры им. Н. М. Карамзина, 2016. — С. 82—83. — (Археология Симбирского-Ульяновского Поволжья. Вып. 1).
- Седов, В.В. (1994). Очерки по археологии славян (російською) . Москва. с. 59—63.
- Максим Жих. Арабская традиция об ас-сакалиба в Среднем Поволжье и именьковская культура: проблема соотношения // Страны и народы Востока / Институт восточных рукописей РАН; Восточная комиссия РГО. — М.: Восточная литература. Вып. XXXIV: Центральная Азия и Дальний Восток / под ред. И. Ф. Поповой, Т. Д Скрынниковой. - 2013. С. 165—186.
- Матвеева Г. И. О происхождении именьковской культуры // Древние и средневековые культуры Поволжья. Куйбышев, 1981. С. 58.
- Краеведческие записки. Выпуск 5. Археология Орловской области. С.Д. Краснощекова Л.Н. Красницкий Орел «Вешние воды» 2006 год
- Кляшторный С.Г. Праславяне в Поволжье // Взаимодействие народов Евразии в эпоху Великого переселения народов. Материалы международного научного симпозиума и международной научно-практической конференции. Ижевск, 2006
- М.И. Жих Ранние славяне в Среднем Поволжье (по материалам письменных источников). СПб.; Казань, 2011
- Насибуллин Р. Ш. К проблеме этнической принадлежности носителей именьковской археологической культуры // Вестник Удмуртского университета. – 1992. – № 6. – С. 76–79
- Балто-славянский языковой компонент в Нижнем Прикамье в сер. I тыс. н. э. // Славяноведение. — 2006. — № 2. — С. 3−19.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imenkivska kultura arheologichna kultura zaliznoyi dobi Serednogo Nadvolzhya Imenkivska kulturaMisce roztashuvannyaPovolzhyaPoperednikChernyahivska kulturaNastupnikVolincivska kultura Imenkivska kultura u Vikishovishi Chas isnuvannya 400 700 roki po R H Bula poshirena u Serednomu Nadvolzhi vid pravoberezhzhya Nizhnogo do vpadinnya richki Samara vid serednoyi techiyi richki Sura do serednoyi techiyi richki Bila Nazvana za gorodishem u sela Imenkove Layishevskogo rajonu Tatarstanu DoslidzhennyaVidilena N F Kalininim u 1953 54 rokah u okremu shidnoburtasku kulturu Naprikinci 1950 h rokiv Volodimir Gening vviv termin iyenevska kultura za materialami z rozkopok N F Kalinina v 1953 54 rokah Suchasne rozuminnya imenkivskoyi kulturi bazuyetsya na pracyah P N Starostina j G I Matvyeyevoyi Galina Matvyeyeva obgruntuvala prinalezhnist imenkivskoyi kulturi do rannoslov yanskogo kola kultur OpisTeritorialnij podil pivdenna Samarska Luka ulyanovska Nadvolzhya Ulyanivskoyi oblasti surska u stochishi Suri u Mordoviyi j Chuvashiyi nizhnokamska grupa Tatarstan pivnichno shidna Udmurtiya romanovska pivnichno zahidnij Bashkortostan Poselennya j zhitla Gorodisha i selisha roztashovani gnizdami Napivzemlyanki chasto zrubni z centralnim stovpom ye slabo zagliblenimi pryamokutnimi budinkami stovpovoyi konstrukciyi Mogli mati dekilka primishen opalyuvalisya vognishami Prisutni bagato gospodarskih yam Gospodarstvo Osnovne gospodarstvo orne zemlerobstvo tvarinnictvo Rozvinenisha za susidni kulturi chorna metalurgiya ta metaloobrobka Pohovannya Gruntovi mogilniki Perevazhayut trupospalennya na storoni Ochisheni kistki zsipali v yamku ta suprovodzhuvali keramikoyu yizheyu prikrasami ta inshe Takozh prisutni trupopokladennya sho chastishe bagatshi za trupospaleni Trupopokladennya pidkreslyuyut inshokulturnu prisutnist abo vpliv Virobi Keramika lipna j vigotovlena z vikoristannyam goncharnogo kola Zdebilshogo koloboki ta ridshe rebristi gorshiki miski miniatyurni posudini diski z bortikom j bez nogo Zridka posudini prikrashalisya vtisnennyam j nasichkami po obidcyu kuzheli zdebilshogo dvokonichni zviropodibni ridshe lyudinopodibni figurki Prikrasi nalezhat riznim tipam i vidbivayut zv yazki imenkivciv z inshimi kulturami Rannij etap kulturiD A Stashenkov vidiliv ranno imenkivsku grupu Sidelkine Timyasheve 3 4 storichchya sho bula pov yazana z tradiciyami kola kiyivskoyi kulturi yaka kontaktuvala z sarmatami Doslidzheni Galinoyu Matvyeyevoyu ranni poselennya imenkivskoyi kulturi tipu Lbishe 300 420 roki na Samarskij Luci ta tipu Slavkine jmovirno desho ranishe 4 storichchya po R H takozh pidtverdili zv yazok z zarubineckoyu kulturoyu D A Stashenkov traktuye imenkivsku kulturu yak prodovzhennya tradicij pershih slov yanskih pereselenciv Sidelnikove Timyashevo j Lbishenskogo tipu ta dodachu novopribulogo neslov yanskogo naselennya Poyava rannoimenkivskoyi kulturi v rezultuti migraciyi post zarubineckogo slov yanopodibnogo naselennya iz zahodu Poryad z prijshlim post zarubineckim komponentom u skladenni imenkivskoyi kulturi prostezhuyutsya takozh miscevi post gorodecki piznoskifski j sarmatski elementi Piznij etap kulturiPriblizno u 500 650 roki imenkivska kultura dosyagla najbilshogo poshirennya Zagalna chiselnist pam yatok kulturi syagaye ponad 500 u tomu chisli bilya 100 gorodish Zgasannya imenkivskoyi kulturi pripadaye na 650 700 roki j pov yazane z prosuvannyam bulgar z pivdnya do Serednogo Nadvolzhya Spadshina imenkivskoyi kulturi vidslidkovuyetsya do dobi Volzkoyi Bulgariyi Valentin Syedov vvazhaye sho imenkivski slov yani Nadvolzhya pid tiskom bulgar chastkovo rushili lisostepom na zahid u gorishnye Podonnya i uvijshli do skladu volicivskoyi kulturi Etnichna nalezhnistNajblizhchoyu do imenkovskoyi kulturi ye poliskij lisovij variant zarubineckoyi kulturi Trivalij chas imenkivciv ototozhnyuvali z povolzkimi slov yanami baltami ugro finami ugro madyarami tyurkami gotami ta piznimi sarmatami Tilki 1981 roku G I Matvyeyeva obgruntuvala prinalezhnist imenkivskoyi kulturi do kultur rannoslov yanskogo kola sho vedut svoye pohodzhennya vid zarubineckoyi j pshevorskoyi kultur Take obgruntuvannya stalo zagalnoprijnyatnim sered arheologiv za deyakimi viklyuchennyami Valentin Syedov vvazhaye sho volincivska kultura 690 850 roki z yavilasya pereselennyam z serednogo Nadvolzhya plemen imenkivskoyi kulturi yaki vin vvazhaye nashadkami antiv Do volincivskoyi kulturi isnuvala kolochinska kultura Volincivska kultura bula poshirena u Podesinni Posem yi verhiv yah j serednih techiyah Suli Psla ta Vorskli gorishnye Podonnya do vpadinnya richki Voronizh a takozh prosunulasya u gorishnye Poochchya u 690 720 rokah S G Klyashtornij ta M I Zhih pov yazuyut z imenkivcyami zgadanij u arabskih dzherelah narod as sakaliba yakij na yihnyu dumku lokalizuyetsya na Serednij Volzi Movni svidchennya R Sh Nasibullin dovodit prinalezhnist nosiyiv imenkivskoyi kulturi do praslov yanskih plemen na pidstavi zapozichen v udmurtskij movi pov yazani z silskim gospodarstvom ta ribalstvom V V Napolskij na pidstavi ryadu zapozichen u volzko finskih j permskih movah bachit v imenkivcyah nosiyiv yakogos izolovanogo baltoslov yanskogo dialektu yakij specifichno blizkij ale ne totozhnij praslov yanskomu DzherelaIMENKOVSKAYa KULTURA Bolshaya rossijskaya enciklopediya 8 chervnya 2017 u Wayback Machine Starostin P N Pamyatniki imenkovskoj kultury M 1967 Matveeva G I Srednee Povolzhe v IV VII vv imenkovskaya kultura 2 e izd Samara 2004 Stashenkov D A Osedlov naselenie Samarskogo lesostepnogo Povolzhya v I V vv n e M 2005 PrimitkiStashenkov D A O hronologicheskom sootnoshenii pamyatnikov lbishenskogo tipa i rannih pamyatnikov imenkovskoj kultury Izvestiya Samarskogo nauchnogo centra Rossijskoj akademii nauk 2010 T 12 6 S 274 ISSN 1990 5378 Stashenkov D A Ob etnokulturnyh svyazyah naseleniya imenkovskoj kultury Slavyanovedenie 2006 2 S 26 27 ISSN 0869 544X Gorodishe i selishe Novaya Bedenga epoha Velikogo pereseleniya narodov v Ulyanovskom Predvolzhe 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ulyanovsk NII istorii i kultury im N M Karamzina 2016 S 82 83 Arheologiya Simbirskogo Ulyanovskogo Povolzhya Vyp 1 Sedov V V 1994 Ocherki po arheologii slavyan rosijskoyu Moskva s 59 63 Maksim Zhih Arabskaya tradiciya ob as sakaliba v Srednem Povolzhe i imenkovskaya kultura problema sootnosheniya Strany i narody Vostoka Institut vostochnyh rukopisej RAN Vostochnaya komissiya RGO M Vostochnaya literatura Vyp XXXIV Centralnaya Aziya i Dalnij Vostok pod red I F Popovoj T D Skrynnikovoj 2013 S 165 186 Matveeva G I O proishozhdenii imenkovskoj kultury Drevnie i srednevekovye kultury Povolzhya Kujbyshev 1981 S 58 Kraevedcheskie zapiski Vypusk 5 Arheologiya Orlovskoj oblasti S D Krasnoshekova L N Krasnickij Orel Veshnie vody 2006 god Klyashtornyj S G Praslavyane v Povolzhe Vzaimodejstvie narodov Evrazii v epohu Velikogo pereseleniya narodov Materialy mezhdunarodnogo nauchnogo simpoziuma i mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj konferencii Izhevsk 2006 M I Zhih Rannie slavyane v Srednem Povolzhe po materialam pismennyh istochnikov SPb Kazan 2011 Nasibullin R Sh K probleme etnicheskoj prinadlezhnosti nositelej imenkovskoj arheologicheskoj kultury Vestnik Udmurtskogo universiteta 1992 6 S 76 79 Balto slavyanskij yazykovoj komponent v Nizhnem Prikame v ser I tys n e Slavyanovedenie 2006 2 S 3 19