Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Онісін Іван Максимович

Онісін Іван Максимович
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (січень 2013)

Онісін Іван Максимович
Народився19 жовтня 1887(1887-10-19)
с. Дмитрівка, Скопінський повіт, Рязанська губернія
Помер1942(1942)
Магадан
Країнаimage Україна
Alma materПолтавський педінститут
Відомий завдяки:ректор Полтавського педінституту 1935–1937 рр.

Іва́н Макси́мович Оні́сін (нар. 19 жовтня 1887,  с. Дмитрівка, Скопінський повіт, Рязанська губернія — пом. 1942, Магадан) — український учений, педагог, ректор Полтавського педінституту.

Біографічні відомості

Народився 1887 року у сім'ї селянина-середняка. Успішно опанував програму сільської церковнопарафіяльної школи, згодом — двокласного училища, яке давало йому право навчати інших. У 1905 р. він вступив до учительської семінарії в с. Ново-Олександрівка колишньої Тамбовської губернії. Про успіхи майбутнього педагога можна судити з атестату, виданого йому церковно- учительською семінарією у 1908 р. Семінарист І. Онісін при відмінній поведінці виявив такі знання:

  • закон божий, церковна історія загальна і російська -"- відмінно;
  • церковний спів — відмінно;
  • церковно-слов'янська мова — відмінно;
  • російська мова, словесність та історія літератури — відмінно;
  • історія загальна і російська — відмінно;
  • географія загальна і географія Росії -відмінно;
  • математика, арифметика, основи геометрії, алгебри, землемірства — відмінно;
  • відомості про природу, її сили та явища — відмінно;
  • креслення та малювання — відмінно;
  • гігієна — відмінно; сільське господарство — відмінно;
  • музика — відмінно;
  • практичні уроки — відмінно.

Таким чином Онисін отримав звання вчителя початкового училища. Мріяв вчитися далі, але матеріальні нестатки зв'язували його, як кажуть в народі, по руках і ногах.

Кар'єра

У Саратові влаштувався вчителем місцевої двокласної школи. Одночасно вступив на вечірні курси Саратовського університету. Йоржистість молодого педагога, його тяжіння до самостійної праці прийшлись не до вподоби місцевого освітянського начальства. Конфлікт переходив усі допустимі межі і отже, довелося шукати нове місце роботи.

Із 1910 по 1912 роки пропрацював у м. Феодосії, а в 1912 р. переїхав до села Софіївка на Одещині. За 10 років роботи організував семирічну школу, в якій він одночасно виконував і роль завідувача, і викладача російської мови.

Під час революції 1917 року бере активну участь в налагодженні роботи органів освіти, працює у складі сільської Ради, очолює волосну Спілку працівників освіти, входить до колегії повітового відділу народної освіти.

В 1922 р. І. М. Онисіна розпорядженням повітвиконкому переводять до м. Олешки, де він очолює семирічну школу, а також дитяче містечко «Червоні сходи». В Олешках Іван Максимович близько зійшовся з відомим в недалекому майбутньому українським драматургом Миколою Гуровичем Кулішем, чиї психологічні спостереження, глибоке знання різноманітних сторін життя допомагали йому у повсякденній педагогічній роботі.

Далі була робота в Херсонському окружному відділі народної освіти, де на нього були покладені обов'язки інспектора, члена окружного методичного комітету. В тогочасній атестації на Онисіна говорилося, що він «… виявив себе справжнім педагогом і гарним організатором. На інспекторській роботі виявив себе як людина з великими організаторськими здібностями, що турбується одночасно і про матеріальний добробут дітей, і про належну постановку педагогічної праці».

Полтавський період діяльності

У 1925 р. запрошують до Харкова, доручають йому важливе коло обов'язків, пов'язаних з налагодженням роботи органів освіти Південної залізниці. Роком пізніше в зв'язку з реорганізацією останніх І. М. Онисін переїздить до Полтави. Працює у Вечірній робітничій школі II ступеня, залізничній професійній школі, вечірньому Робітничому університеті, вечірньому робітфаці Харківського інституту залізничного транспорту, інших освітніх установах та навчальних закладах. Здебільшого займається освітою дорослих. Часто бував на виробничих дільницях, у цехах, знайомився з умовами роботи своїх учнів, допомагав їм у вирішенні навчальних і навіть побутових питань; Особливо часто Івана Максимовича можна було бачити на паровозоремонтному заводі, у залізничному депо, робітничих гуртожитках цих підприємств.

У 1931 р. комісія Народного комісаріату шляхів сполучень СРСР рекомендує персцективного працівника на посаду директора залізничного технікуму, однак Полтавський міськпартком призначає його заступником директора, завідувачем навчальної частини Полтавського інституту інженерів сільськогосподарського будівництва з затвердженням у посаді виконуючого обов'язки доцента по кафедрі політичної економії.

Завдяки зусиллям ректора І. В. Сердюка, завідувача навчальної частини І. М. Онісіна, інших працівників Полтавський інститут інженерів сільськогосподарського будівництва скоро увійшов до числа найкращих вищих навчальних закладів країни.

Діяльність І. М. Онісіна не залишається не поміченою для керівництва народною освітою республіки. Наказом наркома освіти УСРР В. П. Затонського від 10 квітня 1935 р. він призначається директором Полтавського педагогічного інституту. Нове призначення Іван Максимович прийняв і без вагань, оскільки мав за плечима близько тридцяти років педагогічного стажу, досвід роботи на різноманітних ділянках освітянської роботи.

Репресії

Із перших кроків своєї діяльності новий директор педінституту опинився під вогнем критики. Йому дорікали за пасивність у боротьбі з класовими ворогами, притуплення більшовицької пильності, самозаспокоєність, відсутність у колективі належного рівня критики і самокритики. «Першим дзвінком» для І. М. Онісіна прозвучала вже згадувана постанова Полтавського міського партійного комітету від 8 вересня 1936 р., якою йому «за притуплення класової пильності» робилося зауваження і попередження, що «якщо він не виправить допущених помилок, то його буде притягнуто до найсуворішої партійної відповідальності»

За наказом директора з Полтавського педінституту було «вичищено» близько 40 студентів і співробітників. Серед них: студент Сидаченко (приховав своє соціальне походження), студент Семеренко (приховав розкуркулення батьків), студент Пуха (син попа), студент Кудренко (за розповідь контрреволюційних анекдотів) та інші. І все ж заради справедливості не можна не зазначити, що якби не природна зваженість Івана Максимовича, його витримка, масштаби «чисток» могли б бути значно більшими.

На це звернули увагу на засіданні парткому педагогічного інституту 30 серпня 1937 р., на якому І. М. Онисіна звинуватять у тому, що, маючи на руках рішення партійного комітету про зняття з роботи усіх деканів, він звільнив лише одного, та й то «за власним бажанням». Не залишаться непоміченими і його спроби заспокоїти колектив, переконати його в тому, що не варто в кожному найдрібнішому вчинку бачити «контрреволюційні виступи прихованих ворогів». Партійний комітет виключив І. М. Онисіна з партії 1З, а 28 вересня 1937 р. його було увільнено від обов'язків директора педінституту.

15 жовтня 1937 р. газета «Більшовик Полтавщини» опублікувала статтю Г. Михайленко «До кінця розтрощити вороже охвістя в педінституті», в якій говорилося:

"Довгий час над полтавським педінститутом тяжіла гнила атмосфера, очолювана Онисіним. Онисін та його вірний слуга - колишній секретар парткому Гребенюк глушили сигнали про ворожі дії в інституті, допомагали буржуазне- націоналістичній наволочі - різним самійленкам, ткаченкам, крупеннікам, кудрицьким, копніним творити свої підлі справи. Всю цю наволоч, на чолі якої в останній час стояли Онисін і Чернуха (заступник І. М. Онисіна на посаді директора педінституту), з педінституту вигнано. Але коріння ворожої агентури тут ще залишилось і продовжує проводити розкладницьку роботу серед студентів".

І. М. Онисін залишився на вулиці, без улюбленої роботи, без засобів до існування. Звертаючись до партійних та правоохоронних органів, центральних газет, як міг доводив свою невинність. Так, в листі до газети «Правда» він писав: «Захлеснутий хвилею наклепів і в той же час сповнений глибокого усвідомлення своєї правоти, я змушений звернутися до Центрального органу партії з проханням перевірити і допомогти мені вийти з цього бруду, який мене оточив».

Після «Ворожі вихватки» в газеті «Більшовик Полтавщини» від 22 листопада 1937 р., в якій він прямо називається «ворогом народу», Іван Максимович подав заяву прокурору м. Полтави Уманцю: «Категорично протестую проти безвідповідального жонглювання такими огульними ярликами в обласній газеті. Ніколи ворогом народу я не був. Ніхто мені такого звинувачення не пред'являв. Обвинувачення, що привели мене до виключення з партії і зняття з роботи, надумані, не перевірені …».

В іншому своєму листі до голови ВЦРПС М. М. Шверника Іван Максимович писав: «…Після 33-річної безперервної чесної педагогічної роботи я незаслужено був знятий з роботи, залишився без засобів до існування… До Вас я звертаюсь з проханням допомогти відновити справедливість, поновити мене на педагогічній роботі, дати можливість довести свою невинність» .

Усі заяви Онісіна або ігнорувались, або ж перевірялись із заздалегідь визначеними висновками. Наприклад, восени 1937 р. діяльність Полтавського педінституту перевіряла комісія міськпарткому, яку очолював Т. І. Лисенко — начальник Полтавської в'язниці. З погляду на це стає зрозумілим і ряд формулювань з акту проведеної перевірки: «Перевіривши окремі ділянки роботи та дії колишнього директора Інституту Онисіна, висновок такий, що в Інституті орудувало кубло буржуазних націоналістів-троцькістів, яке проводило свою підлу роботу під безпосереднім керівництвом Онисіна».

Арешт і вирок

В ніч з 20 на 21 грудня Онісіна було заарештовано. Тягнулися довгі та виснажливі допити, але педагог твердо стояв на своєму, відкидав будь-які звинувачення з антирадянській контрреволюційній діяльності. Так і не змогли нічого вирвати слідчі у цієї вже немолодої людини. Категорично заперечував І. М. Онисін свою провину і на суді. Але це не завадило Військовій Колегії Верховного Суду СРСР на своєму засіданні 17 жовтня 1938 р. визнати І. М. Онисіна винним у приналежності до антирадянської націоналістичної української організації, проведенні за її завданням шкідницької роботи, тобто у злочинах, передбачених ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 Кримінального кодексу УРСР. Вирок — 15 років тюремного ув'язнення з поразкою в правах на 5 років та конфіскацією усього особистого майна. Рішення суду не залишало ніяких надій на майбутнє.

Відбував покарання І. М. Онисін у Магадані. Там і загубилися його сліди в серпні 1940 р.

Реабілітація

Уже після XX з'їзду КПРС за дорученням Прокуратури СРСР в 1956 р. була проведена перевірка справи І. М. Онисіна. Висновки заступника Головного Військового прокурора, полковника юстиції П. Максимова не залишали ніяких сумнівів: «… Звинувачення у відношенні Онисіна є безпідставними…» 1 вересня 1956 р. Військова Колегія Верховного Суду СРСР вирок 1938 р. відмінила, а справу І. М. Онисіна припинила за відсутністю складу злочину

Виноски

  1. Год Б., Єрмак О., Киридон П. Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка: Історія і сучасність. — Полтава, 2009. — С. 39
  2. ЛОБУРЕЦЬ В. Є. СІЯЧ НА ОСВІТЯНСЬКІЙ НИВІ // http://poltava-repres.narod.ru/statti/reab_ist/siyach.htm[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Більшовик Полтавщини. - 1937. - 15 жовтня
  4. Єрмак О. П. Справу припинити за відсутністю складу злочину (Іван Максимович Онісін) // Історія Полтавського педагогічного інституту в особах. — Полтава: АСМІ, 2004. — С. 126-130.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2013 portret Onisin Ivan MaksimovichNarodivsya19 zhovtnya 1887 1887 10 19 s Dmitrivka Skopinskij povit Ryazanska guberniyaPomer1942 1942 MagadanKrayina UkrayinaAlma materPoltavskij pedinstitutVidomij zavdyaki rektor Poltavskogo pedinstitutu 1935 1937 rr Iva n Maksi movich Oni sin nar 19 zhovtnya 1887 s Dmitrivka Skopinskij povit Ryazanska guberniya pom 1942 Magadan ukrayinskij uchenij pedagog rektor Poltavskogo pedinstitutu Biografichni vidomostiNarodivsya 1887 roku u sim yi selyanina serednyaka Uspishno opanuvav programu silskoyi cerkovnoparafiyalnoyi shkoli zgodom dvoklasnogo uchilisha yake davalo jomu pravo navchati inshih U 1905 r vin vstupiv do uchitelskoyi seminariyi v s Novo Oleksandrivka kolishnoyi Tambovskoyi guberniyi Pro uspihi majbutnogo pedagoga mozhna suditi z atestatu vidanogo jomu cerkovno uchitelskoyu seminariyeyu u 1908 r Seminarist I Onisin pri vidminnij povedinci viyaviv taki znannya zakon bozhij cerkovna istoriya zagalna i rosijska vidminno cerkovnij spiv vidminno cerkovno slov yanska mova vidminno rosijska mova slovesnist ta istoriya literaturi vidminno istoriya zagalna i rosijska vidminno geografiya zagalna i geografiya Rosiyi vidminno matematika arifmetika osnovi geometriyi algebri zemlemirstva vidminno vidomosti pro prirodu yiyi sili ta yavisha vidminno kreslennya ta malyuvannya vidminno gigiyena vidminno silske gospodarstvo vidminno muzika vidminno praktichni uroki vidminno Takim chinom Onisin otrimav zvannya vchitelya pochatkovogo uchilisha Mriyav vchitisya dali ale materialni nestatki zv yazuvali jogo yak kazhut v narodi po rukah i nogah Kar yeraU Saratovi vlashtuvavsya vchitelem miscevoyi dvoklasnoyi shkoli Odnochasno vstupiv na vechirni kursi Saratovskogo universitetu Jorzhistist molodogo pedagoga jogo tyazhinnya do samostijnoyi praci prijshlis ne do vpodobi miscevogo osvityanskogo nachalstva Konflikt perehodiv usi dopustimi mezhi i otzhe dovelosya shukati nove misce roboti Iz 1910 po 1912 roki propracyuvav u m Feodosiyi a v 1912 r pereyihav do sela Sofiyivka na Odeshini Za 10 rokiv roboti organizuvav semirichnu shkolu v yakij vin odnochasno vikonuvav i rol zaviduvacha i vikladacha rosijskoyi movi Pid chas revolyuciyi 1917 roku bere aktivnu uchast v nalagodzhenni roboti organiv osviti pracyuye u skladi silskoyi Radi ocholyuye volosnu Spilku pracivnikiv osviti vhodit do kolegiyi povitovogo viddilu narodnoyi osviti V 1922 r I M Onisina rozporyadzhennyam povitvikonkomu perevodyat do m Oleshki de vin ocholyuye semirichnu shkolu a takozh dityache mistechko Chervoni shodi V Oleshkah Ivan Maksimovich blizko zijshovsya z vidomim v nedalekomu majbutnomu ukrayinskim dramaturgom Mikoloyu Gurovichem Kulishem chiyi psihologichni sposterezhennya gliboke znannya riznomanitnih storin zhittya dopomagali jomu u povsyakdennij pedagogichnij roboti Dali bula robota v Hersonskomu okruzhnomu viddili narodnoyi osviti de na nogo buli pokladeni obov yazki inspektora chlena okruzhnogo metodichnogo komitetu V togochasnij atestaciyi na Onisina govorilosya sho vin viyaviv sebe spravzhnim pedagogom i garnim organizatorom Na inspektorskij roboti viyaviv sebe yak lyudina z velikimi organizatorskimi zdibnostyami sho turbuyetsya odnochasno i pro materialnij dobrobut ditej i pro nalezhnu postanovku pedagogichnoyi praci Poltavskij period diyalnostiU 1925 r zaproshuyut do Harkova doruchayut jomu vazhlive kolo obov yazkiv pov yazanih z nalagodzhennyam roboti organiv osviti Pivdennoyi zaliznici Rokom piznishe v zv yazku z reorganizaciyeyu ostannih I M Onisin pereyizdit do Poltavi Pracyuye u Vechirnij robitnichij shkoli II stupenya zaliznichnij profesijnij shkoli vechirnomu Robitnichomu universiteti vechirnomu robitfaci Harkivskogo institutu zaliznichnogo transportu inshih osvitnih ustanovah ta navchalnih zakladah Zdebilshogo zajmayetsya osvitoyu doroslih Chasto buvav na virobnichih dilnicyah u cehah znajomivsya z umovami roboti svoyih uchniv dopomagav yim u virishenni navchalnih i navit pobutovih pitan Osoblivo chasto Ivana Maksimovicha mozhna bulo bachiti na parovozoremontnomu zavodi u zaliznichnomu depo robitnichih gurtozhitkah cih pidpriyemstv U 1931 r komisiya Narodnogo komisariatu shlyahiv spoluchen SRSR rekomenduye perscektivnogo pracivnika na posadu direktora zaliznichnogo tehnikumu odnak Poltavskij miskpartkom priznachaye jogo zastupnikom direktora zaviduvachem navchalnoyi chastini Poltavskogo institutu inzheneriv silskogospodarskogo budivnictva z zatverdzhennyam u posadi vikonuyuchogo obov yazki docenta po kafedri politichnoyi ekonomiyi Zavdyaki zusillyam rektora I V Serdyuka zaviduvacha navchalnoyi chastini I M Onisina inshih pracivnikiv Poltavskij institut inzheneriv silskogospodarskogo budivnictva skoro uvijshov do chisla najkrashih vishih navchalnih zakladiv krayini Diyalnist I M Onisina ne zalishayetsya ne pomichenoyu dlya kerivnictva narodnoyu osvitoyu respubliki Nakazom narkoma osviti USRR V P Zatonskogo vid 10 kvitnya 1935 r vin priznachayetsya direktorom Poltavskogo pedagogichnogo institutu Nove priznachennya Ivan Maksimovich prijnyav i bez vagan oskilki mav za plechima blizko tridcyati rokiv pedagogichnogo stazhu dosvid roboti na riznomanitnih dilyankah osvityanskoyi roboti RepresiyiIz pershih krokiv svoyeyi diyalnosti novij direktor pedinstitutu opinivsya pid vognem kritiki Jomu dorikali za pasivnist u borotbi z klasovimi vorogami prituplennya bilshovickoyi pilnosti samozaspokoyenist vidsutnist u kolektivi nalezhnogo rivnya kritiki i samokritiki Pershim dzvinkom dlya I M Onisina prozvuchala vzhe zgaduvana postanova Poltavskogo miskogo partijnogo komitetu vid 8 veresnya 1936 r yakoyu jomu za prituplennya klasovoyi pilnosti robilosya zauvazhennya i poperedzhennya sho yaksho vin ne vipravit dopushenih pomilok to jogo bude prityagnuto do najsuvorishoyi partijnoyi vidpovidalnosti Za nakazom direktora z Poltavskogo pedinstitutu bulo vichisheno blizko 40 studentiv i spivrobitnikiv Sered nih student Sidachenko prihovav svoye socialne pohodzhennya student Semerenko prihovav rozkurkulennya batkiv student Puha sin popa student Kudrenko za rozpovid kontrrevolyucijnih anekdotiv ta inshi I vse zh zaradi spravedlivosti ne mozhna ne zaznachiti sho yakbi ne prirodna zvazhenist Ivana Maksimovicha jogo vitrimka masshtabi chistok mogli b buti znachno bilshimi Na ce zvernuli uvagu na zasidanni partkomu pedagogichnogo institutu 30 serpnya 1937 r na yakomu I M Onisina zvinuvatyat u tomu sho mayuchi na rukah rishennya partijnogo komitetu pro znyattya z roboti usih dekaniv vin zvilniv lishe odnogo ta j to za vlasnim bazhannyam Ne zalishatsya nepomichenimi i jogo sprobi zaspokoyiti kolektiv perekonati jogo v tomu sho ne varto v kozhnomu najdribnishomu vchinku bachiti kontrrevolyucijni vistupi prihovanih vorogiv Partijnij komitet viklyuchiv I M Onisina z partiyi 1Z a 28 veresnya 1937 r jogo bulo uvilneno vid obov yazkiv direktora pedinstitutu 15 zhovtnya 1937 r gazeta Bilshovik Poltavshini opublikuvala stattyu G Mihajlenko Do kincya roztroshiti vorozhe ohvistya v pedinstituti v yakij govorilosya Dovgij chas nad poltavskim pedinstitutom tyazhila gnila atmosfera ocholyuvana Onisinim Onisin ta jogo virnij sluga kolishnij sekretar partkomu Grebenyuk glushili signali pro vorozhi diyi v instituti dopomagali burzhuazne nacionalistichnij navolochi riznim samijlenkam tkachenkam krupennikam kudrickim kopninim tvoriti svoyi pidli spravi Vsyu cyu navoloch na choli yakoyi v ostannij chas stoyali Onisin i Chernuha zastupnik I M Onisina na posadi direktora pedinstitutu z pedinstitutu vignano Ale korinnya vorozhoyi agenturi tut she zalishilos i prodovzhuye provoditi rozkladnicku robotu sered studentiv I M Onisin zalishivsya na vulici bez ulyublenoyi roboti bez zasobiv do isnuvannya Zvertayuchis do partijnih ta pravoohoronnih organiv centralnih gazet yak mig dovodiv svoyu nevinnist Tak v listi do gazeti Pravda vin pisav Zahlesnutij hvileyu naklepiv i v toj zhe chas spovnenij glibokogo usvidomlennya svoyeyi pravoti ya zmushenij zvernutisya do Centralnogo organu partiyi z prohannyam pereviriti i dopomogti meni vijti z cogo brudu yakij mene otochiv Pislya Vorozhi vihvatki v gazeti Bilshovik Poltavshini vid 22 listopada 1937 r v yakij vin pryamo nazivayetsya vorogom narodu Ivan Maksimovich podav zayavu prokuroru m Poltavi Umancyu Kategorichno protestuyu proti bezvidpovidalnogo zhonglyuvannya takimi ogulnimi yarlikami v oblasnij gazeti Nikoli vorogom narodu ya ne buv Nihto meni takogo zvinuvachennya ne pred yavlyav Obvinuvachennya sho priveli mene do viklyuchennya z partiyi i znyattya z roboti nadumani ne perevireni V inshomu svoyemu listi do golovi VCRPS M M Shvernika Ivan Maksimovich pisav Pislya 33 richnoyi bezperervnoyi chesnoyi pedagogichnoyi roboti ya nezasluzheno buv znyatij z roboti zalishivsya bez zasobiv do isnuvannya Do Vas ya zvertayus z prohannyam dopomogti vidnoviti spravedlivist ponoviti mene na pedagogichnij roboti dati mozhlivist dovesti svoyu nevinnist Usi zayavi Onisina abo ignoruvalis abo zh pereviryalis iz zazdalegid viznachenimi visnovkami Napriklad voseni 1937 r diyalnist Poltavskogo pedinstitutu pereviryala komisiya miskpartkomu yaku ocholyuvav T I Lisenko nachalnik Poltavskoyi v yaznici Z poglyadu na ce staye zrozumilim i ryad formulyuvan z aktu provedenoyi perevirki Perevirivshi okremi dilyanki roboti ta diyi kolishnogo direktora Institutu Onisina visnovok takij sho v Instituti oruduvalo kublo burzhuaznih nacionalistiv trockistiv yake provodilo svoyu pidlu robotu pid bezposerednim kerivnictvom Onisina Aresht i virokV nich z 20 na 21 grudnya Onisina bulo zaareshtovano Tyagnulisya dovgi ta visnazhlivi dopiti ale pedagog tverdo stoyav na svoyemu vidkidav bud yaki zvinuvachennya z antiradyanskij kontrrevolyucijnij diyalnosti Tak i ne zmogli nichogo virvati slidchi u ciyeyi vzhe nemolodoyi lyudini Kategorichno zaperechuvav I M Onisin svoyu provinu i na sudi Ale ce ne zavadilo Vijskovij Kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR na svoyemu zasidanni 17 zhovtnya 1938 r viznati I M Onisina vinnim u prinalezhnosti do antiradyanskoyi nacionalistichnoyi ukrayinskoyi organizaciyi provedenni za yiyi zavdannyam shkidnickoyi roboti tobto u zlochinah peredbachenih st st 54 7 54 8 54 11 Kriminalnogo kodeksu URSR Virok 15 rokiv tyuremnogo uv yaznennya z porazkoyu v pravah na 5 rokiv ta konfiskaciyeyu usogo osobistogo majna Rishennya sudu ne zalishalo niyakih nadij na majbutnye Vidbuvav pokarannya I M Onisin u Magadani Tam i zagubilisya jogo slidi v serpni 1940 r ReabilitaciyaUzhe pislya XX z yizdu KPRS za doruchennyam Prokuraturi SRSR v 1956 r bula provedena perevirka spravi I M Onisina Visnovki zastupnika Golovnogo Vijskovogo prokurora polkovnika yusticiyi P Maksimova ne zalishali niyakih sumniviv Zvinuvachennya u vidnoshenni Onisina ye bezpidstavnimi 1 veresnya 1956 r Vijskova Kolegiya Verhovnogo Sudu SRSR virok 1938 r vidminila a spravu I M Onisina pripinila za vidsutnistyu skladu zlochinuVinoskiGod B Yermak O Kiridon P Poltavskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni V G Korolenka Istoriya i suchasnist Poltava 2009 S 39 LOBUREC V Ye SIYaCh NA OSVITYaNSKIJ NIVI http poltava repres narod ru statti reab ist siyach htm nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bilshovik Poltavshini 1937 15 zhovtnya Yermak O P Spravu pripiniti za vidsutnistyu skladu zlochinu Ivan Maksimovich Onisin Istoriya Poltavskogo pedagogichnogo institutu v osobah Poltava ASMI 2004 S 126 130

Дата публікації:
Топ