Нове́ Село́ — село у Вилоцькій селищній громаді Берегівського району Закарпатської області України.
село Нове Село | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Громада | Вилоцька селищна громада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1256 | ||
Населення | 2200 | ||
Площа | 4093 км² | ||
Густота населення | 0,46 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90350 | ||
Телефонний код | +380 03143 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°07′05″ пн. ш. 22°53′25″ сх. д. / 48.11806° пн. ш. 22.89028° сх. д.Координати: 48°07′05″ пн. ш. 22°53′25″ сх. д. / 48.11806° пн. ш. 22.89028° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 121 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90350, с.Нове Село, вул. Центральна, 155 | ||
Карта | |||
Нове Село | |||
Нове Село | |||
Мапа | |||
Нове Село у Вікісховищі |
На захід від Нового села виявлено кам'яну шліфовану сокиру.
Історія
Перші письмові згадки про Нове Село припадають на 1360 рік під назвою Huihel. Село було заселено родиною Гонт-Пазмань яке вони отримали від короля Андрія ІІІ. Від них походили колишні господарі села, члени родини Уйгей, які взяли своє ім'я звідси. До 1946 року — Уйгей, Тісоуйгей. Назва походить від прізвища землевласників — родини Уйгеї, яка бере свій початок від видатного вождя Гунт-Пазманя, що прийшов до Угорщини за часів святого Іштвана. Сучасна назва — невдалий за змістом переклад з угорської мови.
Відомий краєзнавець Елек Фийнєш повідомляв: « Землі села родючі, особливо підходять для чистої пшениці, луки можуть бути кошені двічі. Поселення має великий фільварочний ліс.»
Село відоме також і з судових спорів в 1500-х роках між Уйгеї Дьєрдєм і Бекені Мікловшом із Тисобикеня за землі, які прилягали до Тиси. Справа в тому, що річка міняла русло, порушуючи існуючі розміри їх володінь.
29 і 30 серпня 1717 року на Угочанський комітат здійснили набіг татаро-турецькі війська, вони увірвалися в Нове Село, з якого забрали 9 чоловік. Жителі села брали активну участь в революції 1848-1849-х років. У відповідь на заклик революційного уряду в червні 1848 року в склад 2-ї роти Національної гвардії, яка дислокувалася в Угочанському комітаті, село делегувало 64-х гвардійців, До речі, одним із перших організаторів цієї роти був Уйгеї Йожеф.
на сільських землях був млин Чергеш, хутори Герцега, Уйгеї, Фінта, Кадарча.
В центрі села знаходиться цікава архітектурна пам'ятка — садиба заможної та знатної родини Уйгей (орієнтовно — кінець 19 ст.). На даний час в будівля, яка використовувалась як школа та дитячий садок, пустує та стрімко занепадає.
Присілки
Чонкаш
Чонкаш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Нове село рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967
Згадка у ХІХ столітті
Релігія
храм Різдва пр. богородиці. 1925.
В 1751 р. йдеться про дерев'яну церкву з вежею, забезпечену всіма гарними образами.
Дерев'яну церкву датували 1763 p., але це, очевидно, дата перебудови (або перевезення), бо дерев'яну церкву, що стояла тоді в селі і була перевезена в 1928 р. в сусіднє село — Руську Долину, датують XV ст. Мабуть, тоді розібрано гарну каркасну дзвіницю, що стояла біля церкви.
Докладніше: Церква Стрітення Господнього (Руська Долина)
Теперішня церква — типова мурована базиліка. У 1991 р. храм повернуто греко-католикам. Над дверима до нави напис угорською: «Збудували Біров і Ґейці 1924—1926».
Напис нижче, від 21 жовтня 1972 p., повідомляє що малювання в церкві виконали Василь Гудан, Степан Маді і Балінт Маді. Місцевий парох Дезидерій Гарайда був ув'язнений у радянських таборах з 1950 до 1955 р.
В користуванні реформатської громади пам'ятник архітектури. Про його вік різні джерела називають різні цифри. Так в «Історії міст і сіл України. Закарпатська область» на сторінці 219 сказано, що він побудований у ХУ столітті. Ботлік Йожеф і Дупко Дьєрдь в книзі «Magyarlakta telepulesek ezredeve karpatolyan» (сторінка 174) пишуть, що церкву побудували в 1236 році, у книжці «Karpatalyai reformatustemplomok» (ст. 90) — в 1220 році. Взагалі, встановити точну дату її будівництва ще не вдалося.
Згідно переказів, костел для католиків збудувала Уйгеї Юстинія. При набігах татарів вежа церкви була пошкоджена і тільки в 1895 році відновлена. На прицерковному майданчику знайшли скелети дорослих і дітей. З цього можна зробити висновки, що біля церкви вбивали жителів села. Після перемоги реформації власники села разом із католиками перейшли в реформатську віру, так церква стала реформатською.
В 1913 році церкву перекрили, бо напередодні згоріла покрівля. Є два дзвони. На них надписи, що на пожертвування реформатської громади села під час служіння пастора Сийп Ференца і куратора Дєврі Іштвана в 1909 році вилиті в Шопроні Шелтенгофером Фрідєшом і його синами.
Зараз на вежі дзвони вилиті Егрі Ференцом в Малих Геївцях в 1926 році з написом: «Під час великої війни 1914—1919 передані на гарматне залізо дзвони замінені вилитими на пожертвування тісоуйгеївської реформатської громади при пасторі Сийп Ференцеві і кураторі Уйгеї Йожефові в 1926 році».
Велику роль в житті церкви відіграв пастор Сийп Ференц, який в 1895 році побудував вежу і парафію. Ремонт внутрішній і зовнішній зробили в 1985 році при душпастирі Горкої Борно. До речі, парафію від громади забрали в радянський період і довго не віддавали назад, а повернули тоді, коли це вже були руїни. Вірники вирішили, що побудувати нову парафію буде вигідніше, ніж реставрувати стару. Зараз ведеться її спорудження. Обслуговує громаду пастор Габор Гомокі.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1741 особа, з яких 837 чоловіків та 904 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1856 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
угорська | 68,47 % |
українська | 31,21 % |
російська | 0,27 % |
єврейська | 0,05 % |
Туристичні місця
- садиба заможної та знатної родини Уйгей (орієнтовно — кінець 19 ст.)
- храм Різдва пр. богородиці. 1925
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (квітень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nove Selo Nove Selo selo u Vilockij selishnij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Nove SeloGerbKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Beregivskij rajonGromada Vilocka selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1256Naselennya 2200Plosha 4093 km Gustota naselennya 0 46 osib km Poshtovij indeks 90350Telefonnij kod 380 03143Geografichni daniGeografichni koordinati 48 07 05 pn sh 22 53 25 sh d 48 11806 pn sh 22 89028 sh d 48 11806 22 89028 Koordinati 48 07 05 pn sh 22 53 25 sh d 48 11806 pn sh 22 89028 sh d 48 11806 22 89028Serednya visota nad rivnem morya 121 mMisceva vladaAdresa radi 90350 s Nove Selo vul Centralna 155KartaNove SeloNove SeloMapa Nove Selo u Vikishovishi Na zahid vid Novogo sela viyavleno kam yanu shlifovanu sokiru IstoriyaPershi pismovi zgadki pro Nove Selo pripadayut na 1360 rik pid nazvoyu Huihel Selo bulo zaseleno rodinoyu Gont Pazman yake voni otrimali vid korolya Andriya III Vid nih pohodili kolishni gospodari sela chleni rodini Ujgej yaki vzyali svoye im ya zvidsi Do 1946 roku Ujgej Tisoujgej Nazva pohodit vid prizvisha zemlevlasnikiv rodini Ujgeyi yaka bere svij pochatok vid vidatnogo vozhdya Gunt Pazmanya sho prijshov do Ugorshini za chasiv svyatogo Ishtvana Suchasna nazva nevdalij za zmistom pereklad z ugorskoyi movi Vidomij krayeznavec Elek Fijnyesh povidomlyav Zemli sela rodyuchi osoblivo pidhodyat dlya chistoyi pshenici luki mozhut buti kosheni dvichi Poselennya maye velikij filvarochnij lis Selo vidome takozh i z sudovih sporiv v 1500 h rokah mizh Ujgeyi Dyerdyem i Bekeni Miklovshom iz Tisobikenya za zemli yaki prilyagali do Tisi Sprava v tomu sho richka minyala ruslo porushuyuchi isnuyuchi rozmiri yih volodin 29 i 30 serpnya 1717 roku na Ugochanskij komitat zdijsnili nabig tataro turecki vijska voni uvirvalisya v Nove Selo z yakogo zabrali 9 cholovik Zhiteli sela brali aktivnu uchast v revolyuciyi 1848 1849 h rokiv U vidpovid na zaklik revolyucijnogo uryadu v chervni 1848 roku v sklad 2 yi roti Nacionalnoyi gvardiyi yaka dislokuvalasya v Ugochanskomu komitati selo deleguvalo 64 h gvardijciv Do rechi odnim iz pershih organizatoriv ciyeyi roti buv Ujgeyi Jozhef na silskih zemlyah buv mlin Chergesh hutori Gercega Ujgeyi Finta Kadarcha V centri sela znahoditsya cikava arhitekturna pam yatka sadiba zamozhnoyi ta znatnoyi rodini Ujgej oriyentovno kinec 19 st Na danij chas v budivlya yaka vikoristovuvalas yak shkola ta dityachij sadok pustuye ta strimko zanepadaye Prisilki Chonkash Chonkash kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Nove selo rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Zgadka u HIH stolittiReligiyahram Rizdva pr bogorodici 1925 V 1751 r jdetsya pro derev yanu cerkvu z vezheyu zabezpechenu vsima garnimi obrazami Derev yanu cerkvu datuvali 1763 p ale ce ochevidno data perebudovi abo perevezennya bo derev yanu cerkvu sho stoyala todi v seli i bula perevezena v 1928 r v susidnye selo Rusku Dolinu datuyut XV st Mabut todi rozibrano garnu karkasnu dzvinicyu sho stoyala bilya cerkvi Dokladnishe Cerkva Stritennya Gospodnogo Ruska Dolina Teperishnya cerkva tipova murovana bazilika U 1991 r hram povernuto greko katolikam Nad dverima do navi napis ugorskoyu Zbuduvali Birov i Gejci 1924 1926 Napis nizhche vid 21 zhovtnya 1972 p povidomlyaye sho malyuvannya v cerkvi vikonali Vasil Gudan Stepan Madi i Balint Madi Miscevij paroh Deziderij Garajda buv uv yaznenij u radyanskih taborah z 1950 do 1955 r V koristuvanni reformatskoyi gromadi pam yatnik arhitekturi Pro jogo vik rizni dzherela nazivayut rizni cifri Tak v Istoriyi mist i sil Ukrayini Zakarpatska oblast na storinci 219 skazano sho vin pobudovanij u HU stolitti Botlik Jozhef i Dupko Dyerd v knizi Magyarlakta telepulesek ezredeve karpatolyan storinka 174 pishut sho cerkvu pobuduvali v 1236 roci u knizhci Karpatalyai reformatustemplomok st 90 v 1220 roci Vzagali vstanoviti tochnu datu yiyi budivnictva she ne vdalosya Zgidno perekaziv kostel dlya katolikiv zbuduvala Ujgeyi Yustiniya Pri nabigah tatariv vezha cerkvi bula poshkodzhena i tilki v 1895 roci vidnovlena Na pricerkovnomu majdanchiku znajshli skeleti doroslih i ditej Z cogo mozhna zrobiti visnovki sho bilya cerkvi vbivali zhiteliv sela Pislya peremogi reformaciyi vlasniki sela razom iz katolikami perejshli v reformatsku viru tak cerkva stala reformatskoyu V 1913 roci cerkvu perekrili bo naperedodni zgorila pokrivlya Ye dva dzvoni Na nih nadpisi sho na pozhertvuvannya reformatskoyi gromadi sela pid chas sluzhinnya pastora Sijp Ferenca i kuratora Dyevri Ishtvana v 1909 roci viliti v Shoproni Sheltengoferom Fridyeshom i jogo sinami Zaraz na vezhi dzvoni viliti Egri Ferencom v Malih Geyivcyah v 1926 roci z napisom Pid chas velikoyi vijni 1914 1919 peredani na garmatne zalizo dzvoni zamineni vilitimi na pozhertvuvannya tisoujgeyivskoyi reformatskoyi gromadi pri pastori Sijp Ferencevi i kuratori Ujgeyi Jozhefovi v 1926 roci Veliku rol v zhitti cerkvi vidigrav pastor Sijp Ferenc yakij v 1895 roci pobuduvav vezhu i parafiyu Remont vnutrishnij i zovnishnij zrobili v 1985 roci pri dushpastiri Gorkoyi Borno Do rechi parafiyu vid gromadi zabrali v radyanskij period i dovgo ne viddavali nazad a povernuli todi koli ce vzhe buli ruyini Virniki virishili sho pobuduvati novu parafiyu bude vigidnishe nizh restavruvati staru Zaraz vedetsya yiyi sporudzhennya Obslugovuye gromadu pastor Gabor Gomoki Kolishnya sadiba rodini UjgejNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1741 osoba z yakih 837 cholovikiv ta 904 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1856 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokugorska 68 47 ukrayinska 31 21 rosijska 0 27 yevrejska 0 05 Turistichni miscya sadiba zamozhnoyi ta znatnoyi rodini Ujgej oriyentovno kinec 19 st hram Rizdva pr bogorodici 1925Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2014