Дагомея (фр. Dahomey) — африканське державне утворення, що існувало протягом 280 років на узбережжі Західної Африки.
Дагомея | ||||
Королівство | ||||
| ||||
Прапор | ||||
Столиця | Абомей | |||
Мови | фон | |||
Державний устрій | Королівство | |||
Історія | ||||
- Початок царювання Гангніхессу | поч. XVII століття | |||
- Колонія Французька Дагомея | 1904 | |||
|
Розташування
Королівство Дагомея в XIX столітті межувало на сході з землями йоруба, а на заході сягало Вольти, тобто простягалося в цьому напрямку на більш ніж 300 км. Від узбережжя на північ його території простягалися близько 150 км, приблизно до північного кордону сучасного бенінського департаменту . Столицею і центром королівства було розташоване на території Беніну місто Абомей.
Історія
Дагомея була заснована в XVII столітті і проіснувала до XIX століття, коли була завойована французькими солдатами з Сенегала і приєднана до Французької Західної Африки.
Витоки Дагомеї простежуються до племені з прибережного королівства Аллада, які переселилися на північ і осіли серед народу фон. Починаючи з 1650 року прибульці стали панувати над фон і сусіднім народом і проголосили одного з своїх представників королем. Столиця Абомей стала центром централізованої держави з глибоко вкоріненим і священним культом короля. При цьому предкам королівського роду приносилися людські жертви. Все в країні належало безпосередньо королю, який стягував податок на всю сільськогосподарську продукцію.
Однак найбільше економіка Дагомеї вигравала від работоргівлі на узбережжі. Продаючи європейцям рабів для Америки, королі Дагомеї закуповували рушниці та іншу вогнепальну зброю, за допомогою якої вони проводили політику експансії. В епоху правління короля Агаджі з 1708 по 1732 рр. Дагомея зуміла завоювати Алладу, з якої походила її правляча еліта, отримавши прямий доступ до узбережжя. Однак сусідня держава Ойо, яка була головним конкурентом у торгівлі рабами, так і не була завойована, і сама зуміла нав'язати Дагомеї сплачувати їй данину. Попри це, Дагомея зберегла незалежність і продовжувала розширювати свої володіння завдяки торгівлі рабами, а пізніше і торгівлі пальмовою олією з плантацій. Король і далі володів монополією на всю країну і всю торгівлю.
Остаточно Дагомея була завойована в 1894 році французькими військами, переважно африканського походження.
В 1904 році була створена колонія Французька Дагомея (у складі Французької Західної Африки), територія якої частково перетиналася з територією історичної Дагомеї. У 1960 вона здобула незалежність як Республіка Дагомея. У 1975 Республіка Дагомея була перейменована в Бенін.
Культура
в 1985 році були включені в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Див. також
Література
- Robert Cornevin: Histoire du Dahomey . Editions Berger Levrault, Paris 1962
- Auguste Le Hérissé: L'Ancien Royaume du Dahomey . H. Charles-Lavauzelle, Paris 1911
- Melville J. Herskovits: Dahomey, an Ancient West African Kingdom . J. J. Augustin, New York 1938
Посилання
- Дагомея // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Стаття про Дагомею. Бенін[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro derzhavu dokolonialnogo periodu Pro koloniyu div Francuzka Dagomeya Dagomeya fr Dahomey afrikanske derzhavne utvorennya sho isnuvalo protyagom 280 rokiv na uzberezhzhi Zahidnoyi Afriki DagomeyaKorolivstvopoch XVII stolittya 1904PraporDagomeya istorichni kordoni na kartiStolicya AbomejMovi fonDerzhavnij ustrij KorolivstvoIstoriya Pochatok caryuvannya Gangnihessu poch XVII stolittya Koloniya Francuzka Dagomeya 1904Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DagomeyaRoztashuvannyaKorolivstvo Dagomeya v XIX stolitti mezhuvalo na shodi z zemlyami joruba a na zahodi syagalo Volti tobto prostyagalosya v comu napryamku na bilsh nizh 300 km Vid uzberezhzhya na pivnich jogo teritoriyi prostyagalisya blizko 150 km priblizno do pivnichnogo kordonu suchasnogo beninskogo departamentu Stoliceyu i centrom korolivstva bulo roztashovane na teritoriyi Beninu misto Abomej IstoriyaFrancuzka karta 1892 roku Dagomeya bula zasnovana v XVII stolitti i proisnuvala do XIX stolittya koli bula zavojovana francuzkimi soldatami z Senegala i priyednana do Francuzkoyi Zahidnoyi Afriki Vitoki Dagomeyi prostezhuyutsya do plemeni z priberezhnogo korolivstva Allada yaki pereselilisya na pivnich i osili sered narodu fon Pochinayuchi z 1650 roku pribulci stali panuvati nad fon i susidnim narodom i progolosili odnogo z svoyih predstavnikiv korolem Stolicya Abomej stala centrom centralizovanoyi derzhavi z gliboko vkorinenim i svyashennim kultom korolya Pri comu predkam korolivskogo rodu prinosilisya lyudski zhertvi Vse v krayini nalezhalo bezposeredno korolyu yakij styaguvav podatok na vsyu silskogospodarsku produkciyu Odnak najbilshe ekonomika Dagomeyi vigravala vid rabotorgivli na uzberezhzhi Prodayuchi yevropejcyam rabiv dlya Ameriki koroli Dagomeyi zakupovuvali rushnici ta inshu vognepalnu zbroyu za dopomogoyu yakoyi voni provodili politiku ekspansiyi V epohu pravlinnya korolya Agadzhi z 1708 po 1732 rr Dagomeya zumila zavoyuvati Alladu z yakoyi pohodila yiyi pravlyacha elita otrimavshi pryamij dostup do uzberezhzhya Odnak susidnya derzhava Ojo yaka bula golovnim konkurentom u torgivli rabami tak i ne bula zavojovana i sama zumila nav yazati Dagomeyi splachuvati yij daninu Popri ce Dagomeya zberegla nezalezhnist i prodovzhuvala rozshiryuvati svoyi volodinnya zavdyaki torgivli rabami a piznishe i torgivli palmovoyu oliyeyu z plantacij Korol i dali volodiv monopoliyeyu na vsyu krayinu i vsyu torgivlyu Ostatochno Dagomeya bula zavojovana v 1894 roci francuzkimi vijskami perevazhno afrikanskogo pohodzhennya V 1904 roci bula stvorena koloniya Francuzka Dagomeya u skladi Francuzkoyi Zahidnoyi Afriki teritoriya yakoyi chastkovo peretinalasya z teritoriyeyu istorichnoyi Dagomeyi U 1960 vona zdobula nezalezhnist yak Respublika Dagomeya U 1975 Respublika Dagomeya bula perejmenovana v Benin Kulturav 1985 roci buli vklyucheni v spisok vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Div takozhBeninske carstvo Persha franko dagomejska vijna Vida derzhava LiteraturaRobert Cornevin Histoire du Dahomey Editions Berger Levrault Paris 1962 Auguste Le Herisse L Ancien Royaume du Dahomey H Charles Lavauzelle Paris 1911 Melville J Herskovits Dahomey an Ancient West African Kingdom J J Augustin New York 1938PosilannyaDagomeya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Stattya pro Dagomeyu Benin nedostupne posilannya z travnya 2019