Rock Is Dead Tour

Rock Is Dead Tour — світовий аренний концертний тур американського рок-гурту Marilyn Manson. Він стартував на підтримку третього студійного альбому Mechanical Animals, який було видано 14 вересня 1998 р. У 1999 вийшов відеоальбом God Is in the T.V., до якого увійшов матеріал відзнятий протягом гастролів.

Rock Is Dead Tour
Тур Marilyn Manson
До альбому	Mechanical Animals
Початок	17 березня 1999
Завершення	8 серпня 1999
Етапів	2
Концертів	46 (заплановано) 43 (проведено)
Хронологія турів Marilyn Manson
Beautiful Monsters Tour (1999)	Rock Is Dead Tour	Guns, God and Government Tour (2000-2001)

Передісторія

Докладніше: Beautiful Monsters Tour

Після виходу гурту Hole із спільного туру Beautiful Monsters Tour Менсон вирушив у власне турне Rock Is Dead Tour., котрі виступали на розігріві під час Beautiful Monsters Tour, поїхали з колективом на гастролі.

Виступи

Фронтмен з'являвся під час інтро «Inauguration of the Mechanical Christ», закріпленим до розп'яття зробленого з телевізорів, яке піднімалося вгору на сцену.

На «Irresponsible Hate Anthem» Менсон одягнений як полісмен. Наприкінці пісні приходить бек-вокалістка з дробовиком у такому ж образі. Рушниця стріляє в спину Менсона, розбризкуючи кров у натовп. Тіло «вбитого» тягнуть зі сцени.

Для виконання «Antichrist Superstar» встановлювали подіум з логотипом ери Antichrist Superstar. Під час шоу у Сідар-Рапідс, штат Айова, лідер групи із превеликим здивуванням помітив, що оригінальний логотип подіуму замінили смайлом. Менсон покинув сцену й не повернувся.

Серед реквізитів протягом шоу також можна було помітити великі світлові літери «D-R-U-G-S» та золоте конфеті, яким часто стріляли з гармат.

Інциденти

Rock Is Dead Tour спричинив незначний конфлікт з Korn та Робом Зомбі, які саме відіграли половину спільного туру з такою ж назвою. Під час концерту в Лос-Анджелесі у рамках Beautiful Monsters Tour фронтмен гурту зламав щиколотку, через це перші два виступи скасували.

Після бійні у школі Колумбайн гурт відмінив решту концертів у знак поваги до жертв, пояснивши: «Наразі не та атмосфера, щоб грати рок-н-ролл концерти для нас чи фанів». Попри це Менсон заявив, що не слід звинувачувати музику, кіно чи відеоігри:

[Новинні] медіа несправедливо зробили цапами відбувайлами музичну індустрію й т.зв. дітей-ґотів, спекулювали, без жодних на те підстав, що певною мірою в цьому слід звинувачувати таких виконавців як я. Ця трагедія стала результатом необізнаності, ненависті й доступу до зброї. Сподіваюся, що безвідповідальні дії [новинних] медіа більше не дискримінуватимуть дітей, котрі виглядають по-іншому.

Наслідки трагедії у школі Колумбайн

Наступного дня після стрілянини, сенатор від штату Мічиган Дейл Шуґарс разом з політичними радниками, місцевим офіцером поліції та приставом сенату відвідав концерт гурту в місті Ґренд-Репідс, штат Мічиган, для проведення дослідження для пропонованого законопроєкту власного авторства, за яким квитки на концерти та рекламні матеріали будь-якого виконавця, котрий випустив реліз з логотипом «Parental Advisory» за останні 5 років, повинні обов'язково мати це попередження. За словами Шуґарса, на початку шоу вокаліст із «сатанинськими крилам» зістрибнув з хреста, який урешті-решт підпалили. Він охарактеризував прихильників як «нормальних дітей, котрі знаходились під контролем [Менсона]». Він повідомив, що фронтмен зробив відступ, в якому розповів як копи займаються з ним сексом після того, як Ісус Христос зійшов з неба зробленого з ЛСД і сказав йому, що справжнє ім'я Бога — «Наркотики». Після цього гурт почав грати «I Don't Like the Drugs (But the Drugs Like Me)».

25 квітня 1999 експерт Вільям Беннетт і давній критик Менсона, сенатор від штату Коннектикут Джо Ліберман під час своєї появи на Meet the Press назвали гурт чинником, що посприяв бійні. Три дні потому в місті Фресно, штат Каліфорнія, одностайно прийняли резолюцію, у якій засуджувався «Мерілін Менсон чи будь-який інший негативний виконавець, що заохочує гнів і ненависть, як агресивна загроза для дітей цього населеного пункту». Член муніципальної ради Генрі Переа, автор резолюції, сказав: «Якби люди були на вулиці й поводилися так, як це робить на сцені Менсон, їх, швидш за все, заарештували б». Наступного дня 10 сенаторів за ініціативи Сема Браунбека (від штату Канзас), підписали та відправили листа , президенту , що є власником Interscope Records, з проханням добровільно припинити поширювати музику, яка прославляє насильство. Підписантами стали 8 республіканців і 2 демократи: Вейн Аллард, Бен Найтгорс Кемпбелл (обоє від Колорадо), Сьюзен Коллінз (від Мену), Тім Гатчінсон (від Арканзасу), Рік Санторум (від Пенсильванії), Кент Конрад, Байрон Дорган (обоє від Північної Дакоти), Джон Ешкрофт (від Міссурі) та Джефф Сешнс (від Алабами). У листі згадувався гурт, зокрема, їхні пісні, котрі «прославляють смерть і руйнування людини», «є похмурим відображенням» дій Гарріса й Клеболда.

Через 11 днів після трагедії у «Rolling Stone» вийшла публіцистична стаття Менсона «Columbine: Whose Fault Is It?» (укр. «Колумбайн: чия це вина?»), де він засудив політичне й медійне «полювання на відьом» та зазначив: «Сумно, але факт, Америка поміщає вбивць на обкладинку журналу Time, даючи їм таку ж популярність, що й у наших улюблених кінозірок […] Не дивуйтеся, якщо у кожної дитини, яку поштуркують, є два нових кумири».

Учасники

• Мерілін Менсон — вокал
•  — гітара
• Твіґґі Рамірез — бас-гітара
• Мадонна Вейн Ґейсі — клавішні
• Джинджер Фіш — барабани

Північноамериканський сет-ліст

1. «Inauguration of the Mechanical Christ»
2. «The Reflecting God»
3. «Great Big White World»
4. «Get Your Gunn»
5. «Mechanical Animals»
6. «Sweet Dreams (Are Made of This)/Hell Outro»
7. «The Speed of Pain»
8. «Rock Is Dead»
9. «The Dope Show»
10. «Lunchbox»
11. «I Don't Like the Drugs (But the Drugs Like Me)»
12. «Irresponsible Hate Anthem»
13. «Antichrist Superstar»
14. «The Beautiful People»

Європейський/Азійський сет-ліст

1. «Inauguration of the Mechanical Christ»
2. «Astonishing Panorama of the Endtimes»
3. «The Reflecting God»
4. «Great Big White World»
5. «Cake and Sodomy»
6. «Sweet Dreams (Are Made of This)»
7. «I Want to Disappear»
8. «Rock Is Dead»
9. «The Dope Show»
10. «Lunchbox/My Monkey Outro»
11. «I Don't Like the Drugs (But the Drugs Like Me)»
12. «Rock 'n' Roll Nigger»
13. «Antichrist Superstar»
14. «The Beautiful People»
15. «1996»

Дати концертів

№	Дата	Місто	Країна	Місце проведення
Північна Америка
1	17 березня 1999	Парадайз, штат Невада	США	Thomas & Mack Center (Перенесено на 5 травня 1999)
2	18 березня 1999	Фінікс, штат Аризона		Veteran's Coliseum (Перенесено на 7 травня 1999)
3	21 березня 1999	Х'юстон, штат Техас		Compaq Center
4	22 березня 1999	Сан-Антоніо, штат Техас		Alamodome
5	23 березня 1999	Даллас, штат Техас		Reunion Arena
6	25 березня 1999	Новий Орлеан, штат Луїзіана		Uno Arena
7	27 березня 1999	Тампа, штат Флорида		Ice Palace
8	29 березня 1999	Орландо, штат Флорида		Amway Arena
9	30 березня 1999	Форт-Лодердейл, штат Флорида		National Car Center Arena
10	2 квітня 1999	Винстон-Сейлем, штат Північна Кароліна		Memorial Coliseum
11	3 квітня 1999	Ферфакс, штат Вірджинія		Patriot Center
12	4 квітня 1999	Філадельфія, штат Пенсильванія		First Union Spectrum
13	6 квітня 1999	Іст-Резерфорд, штат Нью-Джерсі		Continental Airlines Arena
14	7 квітня 1999	Юніондейл, штат Нью-Йорк		Nassau Veterans Memorial Coliseum
15	9 квітня 1999	Вустер, штат Массачусетс		Centrum
16	10 квітня 1999	Нью-Гейвен, штат Коннектикут		Coliseum
17	11 квітня 1999	Баффало, штат Нью-Йорк		Marine Midland Arena
18	13 квітня 1999	Клівленд, штат Огайо		CSU Arena
19	15 квітня 1999	Детройт, штат Мічиган		Palace of Auburn Hills
20	16 квітня 1999	Піттсбург, штат Пенсильванія		Mellon Arena
21	17 квітня 1999	Форт-Вейн, штат Індіана		Coliseum
22	20 квітня 1999	Роусмонт, штат Іллінойс		Rosemont Horizon
23	21 квітня 1999	Ґренд-Репідс, штат Мічиган		Van Andel Center
24	22 квітня 1999	Індіанаполіс, штат Індіана		Market Square Arena
25	24 квітня 1999	Медісон, штат Вісконсин		Dane County Coliseum
26	25 квітня 1999	Мілвокі, штат Вісконсин		Bradley Center
27	27 квітня 1999	Міннеаполіс, штат Міннесота		Target Center
28	28 квітня 1999	Сідар-Рапідс, штат Айова		Five Seasons Center
29	3 травня 1999	Рино, штат Невада		Lawlor Events Center (Скасовано після бійні в Колумбайн)
30	4 травня 1999	Фресно, штат Каліфорнія		Selland Arena (Скасовано після бійні в Колумбайн)
31	5 травня 1999	Парадайс, штат Невада		Thomas & Mack Center (Перенесено з 17 березня 1999)
32	7 травня 1999	Фінікс, штат Аризона		Veteran's Coliseum (Перенесено з 18 березня 1999)
33	8 травня 1999	Юніверсал-Сіті, штат Каліфорнія		Universal Amphitheater (Скасовано після бійні в Колумбайн)
Європа
34	18 червня 1999	Гултсфред	Швеція	Hultsfred Festival
35	20 червня 1999	Імола	Італія	Heineken Jammin' Festival
36	25 червня 1999	Берлін	Німеччина	Wuhlheide
37	26 червня 1999	Шессель		Hurricane Festival
38	27 червня 1999	Мюнхен		Southside Festival
39	1 липня 1999	Роскілле	Данія	Roskilde Festival
40	3 липня 1999	Верхтер	Бельгія	Werchter Festival
41	4 липня 1999	Візен	Австрія	Forestglades Festival
42	7 липня 1999	Крістіансанн	Норвегія	Quart Festival
43	9 липня 1999	Бельфор	Франція	Eurockeennes del Belfort
44	10 липня 1999	Мілтон-Кінс	Велика Британія	Milton Keynes Bowl
Азія
45	2 серпня 1999	Фукуока	Японія	Zepp Fukuoka
46	3 серпня 1999
47	7 серпня 1999	Фудзі-Йосіда		Sound Conifer
48	8 серпня 1999

Посилання

1. . Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 18 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. Marilyn Manson, Hole Announce Two Months Worth Of Dates. MTV News. MTV Networks (Viacom). 27 січня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 7 березня 2011.
3. Manson, Hole Get Tour On The Road. MTV News. MTV Networks (Viacom). 2 березня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 7 березня 2011.
4. Manson Resumes Tour Without Hole, Taps Nashville Pussy And Jack Off Jill For Upcoming Dates. MTV News. MTV Networks (Viacom). 22 березня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 7 березня 2011.
5. Korn Revisits Bad Memories Of Manson And Hole As Tour Gets Rolling. MTV News. MTV Networks (Viacom). 3 березня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 7 березня 2011.
6. Sterngold, James (29 квітня 1999). . The New York Times. . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 22 листопада 2010.
7. Marilyn Manson Postpones U.S. Tour Dates. MTV News. MTV Networks (Viacom). 28 квітня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 21 березня 2011.
8. O'Connor, Christopher (27 квітня 1999). Colorado Tragedy Continues To Spark Manson Bashing. VH1. MTV Networks (Viacom). Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
9. California City Asks Marilyn Manson To Stay Away. VH1. MTV Networks (Viacom). 28 квітня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
10. O'Connor, Christopher (1 травня 1999). Politicians Go On Offensive Against Marilyn Manson. VH1. MTV Networks (Viacom). Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 4 травня 2011.
11. Outraged Senators Write To Manson's Label. VH1. MTV Networks (Viacom). 29 квітня 1999. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
12. Marilyn Manson (28 травня 1999). Columbine: Whose Fault Is It?. Rolling Stone (op-ed essay). Wenner Media LLC (815). {{}}: |access-date= вимагає |url= (); |format= вимагає |url= ()