Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́рдова а́віамодель (англ. Control line, U-Control) — модель літака з двигуном, що літає по колу, утримується та керується двома тонкими сталевими тросами, кордами (від англ. cord — шнур, мотузка). Вони порівняно прості в експлуатації, за своїми формами можуть бути схожі на справжні літаки або мати вільну нескладну конструкцію.
Техніка та політ
Кордові літаки виготовляють із традиційних в авіамоделізмі матеріалів: бальзова та липова деревина, соснові рейки, авіаційна фанера, мікалентний папір, лавсанова плівка. Найпростіші тренувальні кордові авіамоделі можуть мати пласке крило та необ'ємний (контурний) фюзеляж. Пілотажні, та інші спортивні моделі, мають достатньо складну конструкцію. Кордові моделі, як правило, оснащуються двигунами внутрішнього згоряння об'ємом 1,5—10 см³. Їх запускають на рівному спеціальному асфальтовому або звичайному трав'яному майданчику (кордодромі) діаметром 45—50 м.
Модель літака з двигуном літає по колу та керується пілотом, який знаходиться в центрі цього кола. Пілот управляє моделлю за допомогою двох тонких сталевих корд прикріплених до рукоятки управління, яка знаходиться в руці. Інший кінець тросів закріплюється в моделі, і спеціальним механізмом перетворює переміщення руки в рухи стерна висоти, що дозволяє маневрувати моделлю. Пілот повертається слідом за моделлю і контролює її положення в повітрі.
Модель може літати горизонтально або виконувати різні еволюції в межах півсфери над землею, радіусом півсфери є довжина корди. Діаметр сталевого корду близько 0,3 мм, а довжина не повинна перевищувати 21,5 метра. Літаки можуть злітати з колісного шасі, або запускатись прямо з рук.
Моделі копії часто оснащують додатковими кордами для керування демонстраційними функціями. Останнім часом стало можливим оснащувати кордові моделі безколекторними електромоторами з контролером, та легкими літій-полімерними акумуляторами встановленими на борту.
Історія
Французький винахідник Альфонс Пено, досліджуючи можливості повітроплавання, створив оригінальну літаючу модель з гумовим двигуном. Її політ він продемонстрував в 1871 році у Французькій Академії Наук. Модель з штовхаючим повітряним гвинтом, розмахом крила 450 мм, вагою близько 15 г, пролітала відстань 36—40 метрів протягом 10—11 секунд. Цей літачок, названий автором «планофор», можна назвати першою авіамоделлю, адже її конструкцію повторювали безліч любителів повітроплавання, випускалися набори-іграшки для її складання, проводилися змагання на дальність і висоту польоту.
Після польоту аероплана братів Райт, які відкрили епоху авіації, став розвиватися і авіамоделізм. Першими авіамоделями були вільнолітаючі планера і моделі з гумовим двигуном. Наприкінці 1920-х років, з появою невеликих бензинових двигунів, стали популярними і вільнолітаючі моторні моделі. Багато аматорів оснащували такі моторні літаки спеціальними програмними механізмами, які дозволяли виконувати політ за маршрутом і навіть фігури пілотажу.
Наприкінці 1930-х років, в США, деякі моделісти вже робили спроби запускати авіамоделі на корді. Це були системи, в яких модель закріплювалась на одному, який пілот тримав однією рукою, а через другий трос, іншою рукою утримував модель на потрібній висоті. Цей принцип не забезпечував чіткого управління літаком і був дуже незручним.
Американський винахідник Джим Волкер (англ. Jim Walker), аматор авіамоделізму з досвідом, зацікавився можливістю керованого запуску моделі по колу, на кордах. Виконуючи низку спроб, він визначив, що для досягнення стабільного польоту прив'язної моделі по колу, необхідно домогтися натягу кордів. Однією відцентрової сили для цього недостатньо, і Джим Волкер встановив двигун і вертикальне кермо з невеликим викосом, так щоб модель прагнула вийти з кола. Це забезпечило стабільний натяг кордів.
Для управління по висоті, на модель був встановлений трьохплечевий важіль (вісь його кріплення була близька до точки центру ваги літака) через який, рухи двох корд за допомогою тягла, передавалися на стерно висоти. Кінці корд закріплювалися на ручці управління U-подібної форми, яку пілот вертикально тримав у руці. Як корд застосовувався міцний і тонкий тканинний шнур. Коли моделі стали більших розмірів і оснащувалися більш потужними моторами, почали застосовувати тонкі сталеві троси. Джим Волкер отримав патент на свою систему управління польотом за допомогою двох тросів в 1942 році. Він назвав керовані таким чином моделі «U-Control Plane».
Заснована ним фірма American Junior Aircraft Company виробляла готові моделі, набори для їх складання, та приладдя для запуску. Джим Волкер був один з перших, хто виробляв моделі за концепцією «Ready-To-Fly», тобто комплект готових деталей, що вимагає незначного складання. У 1940 році він почав виробництво першої у світі серійної кордової авіамоделі «Fireball». Літак мав об'ємний бальзовий фюзеляж, профільне крило виготовлялося з бальзової пластини. На «Fireball» встановлювали бензиновий моторчик «Ohlsson.23 engines».
Класи моделей
На сьогодні Міжнародна авіаційна федерація (FAI) визначила ряд спортивних класів кордових авіамоделей:
- F2A — швидкісні моделі
- F2B — пілотажні моделі
- F2C — гоночні моделі
- F2D — моделі повітряного бою
- F4B — моделі-копії
- Додаткові класи: F2H — моделі повітряного бою з компресійним двигуном; F2G — гоночні моделі з контурним фюзеляжем,
Кордові швидкісні моделі — клас F2A
Моделі для польоту на високих швидкостях. Об'єм двигуна обмежений 2,5 см³. Політ відбувається по колу фіксованого радіуса — 17,69 метра, потрібно пролетіти з максимальною швидкістю 9 кіл, що дорівнює відстані в 1 км. За колишніми правилами потрібно було пролетіти 10 кіл радіусом 15,92 метрів, але з метою підвищення безпеки польотів, правила були змінені для збільшення часу прольоту одного кола. На змаганнях швидкості моделей перевищують 300 км/год.
Дизайн моделей досить незвичний, більшість має лише одне крило та однолопатевий пропелер. Вага літака — приблизно 500 грамів, польоти виконуються на стандартному паливі (80 % — метанол, 20 % рицинова олія), оберти двигунів досягають 36 000 об/хв.
Кордові пілотажні моделі — клас F2B
Великі та елегантні моделі які виконують комплекс фігур пілотажу. Модель, зазвичай, має калільний або електричний двигун. Пілот виконує певну програму вправ (комплекс), а судді виставляють бали за точність виконання маневру (від 0 до 10 з кроком 0,5).
Комплекс фігур, встановлений FAI, складається із 16 вправ, кожній вправі відповідає свій коефіцієнт складності. Всі маневри, за невеликим винятком, мають виконуватися на низькій висоті — 1,5 метра від землі в обов'язковій послідовності фігур пілотажного комплексу, та за обмежений час — 7 хвилин.
Основні характеристики моделей:
- максимальний розмах крила — 1,5 м;
- максимальна площа крила — 150 дм²;
- максимальне навантаження — 100 г/дм²;
- максимальний об'єм двигуна 10 см³ для 2-х тактних, 15 см³ для 4-х тактних;
- довжина кожної з корд не повинна перевищувати 21,5 метра, діаметр сталевого корду близько 0,3 мм.
Кордові гоночні моделі — Клас F2C
Моделі імітують групові гонки та піт—стоп. Пілот і механік складають екіпаж для запуску моделі що мають всі основні обриси гоночних літаків. Корд довжиною 15,92 метра, в колі літають одночасно три екіпажі. Завдання пілота—якнайшвидше пролетіти дистанцію 10 км. (100 кіл). Важливим є обмеження об'єму бака до 7 см³, тому для подолання дистанції доводиться зробити 2—3 піт-стопи для заправки.
Механіки перебувають за межами позначеного кола, вони здійснюють запуск двигуна та моделі на старті й під час дозаправки. Під час гонки пілот зупиняє двигун, коли розрахункове число кіл пройдено і садить модель. Механік ловить модель, що біжить по колу, заправляє її за допомогою спеціального пристосування і знову заводить двигун. У досвідчених екіпажів така зупинка триває не більше трьох секунд. У цьому класі моделі оснащені компресійними двигунами.
Основні характеристики моделей:
- максимальний об'єм двигуна — 2,5 см³;
- максимальна вага — 700 г;
- мінімальні розміри моделі: фюзеляж довжина — 100 мм і ширина — 50 мм;
- модель повинна мати імітацію пілота в кабіні;
- мінімальний діаметр колеса шасі — 25 мм;
- двигун має бути повністю прихований всередині моделі.
Кордові моделі повітряного бою — клас F2D
У колі, розташованому на трав'яному полі, два пілоти одночасно керують моделями з прив'язаною до фюзеляжу паперовою стрічкою. Мета маневрів — відрубати шматок стрічки у супротивника і не дати противнику відрубати стрічку у себе. За правилами FAI, кожен учасник може мати двох механіків і запасну модель для одного бою. Після закінчення бою (4 хвилини) підраховуються бали, кожен відріз приносить учаснику 100 балів. Крім того, враховується час проведений в польоті (1 бал за секунду) в межах бою, а за зіткнення в повітрі бали знімаються, а не додаються. Також існують пенальті (аж до зняття з бою) за різні порушення правил, наприклад, за пасивність у бою.
Попри всі зусилля, зіткнень у повітрі зазвичай важко уникнути (швидкість польоту літаків сягає 150 км/год), тому учасники змагань мають до десятка запасних моделей та 2—3 двигуни до них. Моделі дуже простої конструкції, недорогі, виконані за схемою літаюче крило. В основному класі F2D моделі оснащені двигунами із запаленням свічкою розжарювання, а в додатковому F2H — компресійними моторами. З міркувань безпеки, пілоти та механіки мають одягати захисні шоломи.
Основні характеристики моделей:
- максимальна площа — 150 дм³;
- максимальна маса — 5 кг (зазвичай вага моделі близько 400 г без мотора);
- максимальне навантаження — 100 г/дм²;
- об'єм двигуна — до 2,5 см³.
Кордові моделі-копії — клас F4B
У цьому класі моделісти змагаються в точності відтворення зовнішнього вигляду і реалізму літака-прототипу (стендова оцінка), та у виконанні фігур пілотажу властивих оригіналу. На змаганнях загальна оцінка за точність масштабного відтворення і майстерність виготовлення — це сума балів, що присуджуються трьома суддями. Ці бали використовуються при остаточному розподілі місць тільки в тому випадку, якщо модель виконала заліковий політ. Оцінюють також виконані в демонстраційному польоті різні функції (прибирання шасі, випуск закрилків, тощо). Керування цими функціями допускається по електропроводу або додатковому корду. Кожен учасник має в своєму розпорядженні 9 хвилин на виконання кожної польотної програми.
Основні вимоги до моделей:
- площа несучих площин — 150 дм²;
- маса (з паливом) одномоторних моделей — 6 кг, багатомоторних — 7 кг;
- робочий об'єм двигуна для одномоторних моделей — 10 см³, багатомоторних — 20 см³;
- довжина корди 15—21,5 м;
- коло для польоту радіус — 26 метрів.
Див. також
Джерела та посилання
- Сторінка пам'яті Джима Валкера— American Junior Classics Remembers Jim Walker [ 25 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Професійне обговорення теми кордових авіамоделей [ 22 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Журнал «МОДЕЛІСТ» ISSN 1815-8161 , статті
Література
- В. О. Васильченко, Кордові літаючі моделі,—«Радянська школа» Київ,1950
- О. К. Гаевский Авиамодельные двигатели .—М.: ДОСААФ,1958
- Авіаційний моделізм. Інструктивно—методичний лист/ Центральна станція юних техніків. Київ, 1967
- Тарадеев. Б. В., Летающие модели—копии.—М.: ДОСААФ,1983
- Б. В. Зубков, С. В. Чумаков, Энциклопедический словарь юного техника.—Москва, «Педагогика»1987
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 26 січня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 26 січня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko rdova a viamodel angl Control line U Control model litaka z dvigunom sho litaye po kolu utrimuyetsya ta keruyetsya dvoma tonkimi stalevimi trosami kordami vid angl cord shnur motuzka Voni porivnyano prosti v ekspluataciyi za svoyimi formami mozhut buti shozhi na spravzhni litaki abo mati vilnu neskladnu konstrukciyu Zapusk kordovoyi modeli povitryanogo boyuTehnika ta politKordovi litaki vigotovlyayut iz tradicijnih v aviamodelizmi materialiv balzova ta lipova derevina sosnovi rejki aviacijna fanera mikalentnij papir lavsanova plivka Najprostishi trenuvalni kordovi aviamodeli mozhut mati plaske krilo ta neob yemnij konturnij fyuzelyazh Pilotazhni ta inshi sportivni modeli mayut dostatno skladnu konstrukciyu Kordovi modeli yak pravilo osnashuyutsya dvigunami vnutrishnogo zgoryannya ob yemom 1 5 10 sm Yih zapuskayut na rivnomu specialnomu asfaltovomu abo zvichajnomu trav yanomu majdanchiku kordodromi diametrom 45 50 m Model litaka z dvigunom litaye po kolu ta keruyetsya pilotom yakij znahoditsya v centri cogo kola Pilot upravlyaye modellyu za dopomogoyu dvoh tonkih stalevih kord prikriplenih do rukoyatki upravlinnya yaka znahoditsya v ruci Inshij kinec trosiv zakriplyuyetsya v modeli i specialnim mehanizmom peretvoryuye peremishennya ruki v ruhi sterna visoti sho dozvolyaye manevruvati modellyu Pilot povertayetsya slidom za modellyu i kontrolyuye yiyi polozhennya v povitri Model mozhe litati gorizontalno abo vikonuvati rizni evolyuciyi v mezhah pivsferi nad zemleyu radiusom pivsferi ye dovzhina kordi Diametr stalevogo kordu blizko 0 3 mm a dovzhina ne povinna perevishuvati 21 5 metra Litaki mozhut zlitati z kolisnogo shasi abo zapuskatis pryamo z ruk Modeli kopiyi chasto osnashuyut dodatkovimi kordami dlya keruvannya demonstracijnimi funkciyami Ostannim chasom stalo mozhlivim osnashuvati kordovi modeli bezkolektornimi elektromotorami z kontrolerom ta legkimi litij polimernimi akumulyatorami vstanovlenimi na bortu IstoriyaFrancuzkij vinahidnik Alfons Peno doslidzhuyuchi mozhlivosti povitroplavannya stvoriv originalnu litayuchu model z gumovim dvigunom Yiyi polit vin prodemonstruvav v 1871 roci u Francuzkij Akademiyi Nauk Model z shtovhayuchim povitryanim gvintom rozmahom krila 450 mm vagoyu blizko 15 g prolitala vidstan 36 40 metriv protyagom 10 11 sekund Cej litachok nazvanij avtorom planofor mozhna nazvati pershoyu aviamodellyu adzhe yiyi konstrukciyu povtoryuvali bezlich lyubiteliv povitroplavannya vipuskalisya nabori igrashki dlya yiyi skladannya provodilisya zmagannya na dalnist i visotu polotu Pislya polotu aeroplana brativ Rajt yaki vidkrili epohu aviaciyi stav rozvivatisya i aviamodelizm Pershimi aviamodelyami buli vilnolitayuchi planera i modeli z gumovim dvigunom Naprikinci 1920 h rokiv z poyavoyu nevelikih benzinovih dviguniv stali populyarnimi i vilnolitayuchi motorni modeli Bagato amatoriv osnashuvali taki motorni litaki specialnimi programnimi mehanizmami yaki dozvolyali vikonuvati polit za marshrutom i navit figuri pilotazhu Naprikinci 1930 h rokiv v SShA deyaki modelisti vzhe robili sprobi zapuskati aviamodeli na kordi Ce buli sistemi v yakih model zakriplyuvalas na odnomu yakij pilot trimav odniyeyu rukoyu a cherez drugij tros inshoyu rukoyu utrimuvav model na potribnij visoti Cej princip ne zabezpechuvav chitkogo upravlinnya litakom i buv duzhe nezruchnim Amerikanskij vinahidnik Dzhim Volker angl Jim Walker amator aviamodelizmu z dosvidom zacikavivsya mozhlivistyu kerovanogo zapusku modeli po kolu na kordah Vikonuyuchi nizku sprob vin viznachiv sho dlya dosyagnennya stabilnogo polotu priv yaznoyi modeli po kolu neobhidno domogtisya natyagu kordiv Odniyeyu vidcentrovoyi sili dlya cogo nedostatno i Dzhim Volker vstanoviv dvigun i vertikalne kermo z nevelikim vikosom tak shob model pragnula vijti z kola Ce zabezpechilo stabilnij natyag kordiv Dlya upravlinnya po visoti na model buv vstanovlenij trohplechevij vazhil vis jogo kriplennya bula blizka do tochki centru vagi litaka cherez yakij ruhi dvoh kord za dopomogoyu tyagla peredavalisya na sterno visoti Kinci kord zakriplyuvalisya na ruchci upravlinnya U podibnoyi formi yaku pilot vertikalno trimav u ruci Yak kord zastosovuvavsya micnij i tonkij tkaninnij shnur Koli modeli stali bilshih rozmiriv i osnashuvalisya bilsh potuzhnimi motorami pochali zastosovuvati tonki stalevi trosi Dzhim Volker otrimav patent na svoyu sistemu upravlinnya polotom za dopomogoyu dvoh trosiv v 1942 roci Vin nazvav kerovani takim chinom modeli U Control Plane Zasnovana nim firma American Junior Aircraft Company viroblyala gotovi modeli nabori dlya yih skladannya ta priladdya dlya zapusku Dzhim Volker buv odin z pershih hto viroblyav modeli za koncepciyeyu Ready To Fly tobto komplekt gotovih detalej sho vimagaye neznachnogo skladannya U 1940 roci vin pochav virobnictvo pershoyi u sviti serijnoyi kordovoyi aviamodeli Fireball Litak mav ob yemnij balzovij fyuzelyazh profilne krilo vigotovlyalosya z balzovoyi plastini Na Fireball vstanovlyuvali benzinovij motorchik Ohlsson 23 engines Klasi modelejTipova shvidkisna model F2A z dvigunom 2 5 sm Duzhe dovge krilo diye yak obtichnik dlya kordiv sho znachno znizhuye aerodinamichnij opir Na sogodni Mizhnarodna aviacijna federaciya FAI viznachila ryad sportivnih klasiv kordovih aviamodelej F2A shvidkisni modeli F2B pilotazhni modeli F2C gonochni modeli F2D modeli povitryanogo boyu F4B modeli kopiyi Dodatkovi klasi F2H modeli povitryanogo boyu z kompresijnim dvigunom F2G gonochni modeli z konturnim fyuzelyazhem Kordovi shvidkisni modeli klas F2A Modeli dlya polotu na visokih shvidkostyah Ob yem dviguna obmezhenij 2 5 sm Polit vidbuvayetsya po kolu fiksovanogo radiusa 17 69 metra potribno proletiti z maksimalnoyu shvidkistyu 9 kil sho dorivnyuye vidstani v 1 km Za kolishnimi pravilami potribno bulo proletiti 10 kil radiusom 15 92 metriv ale z metoyu pidvishennya bezpeki polotiv pravila buli zmineni dlya zbilshennya chasu prolotu odnogo kola Na zmagannyah shvidkosti modelej perevishuyut 300 km god Dizajn modelej dosit nezvichnij bilshist maye lishe odne krilo ta odnolopatevij propeler Vaga litaka priblizno 500 gramiv poloti vikonuyutsya na standartnomu palivi 80 metanol 20 ricinova oliya oberti dviguniv dosyagayut 36 000 ob hv Kordovi pilotazhni modeli klas F2B Kordova pilotazhna aviamodel v poloti Veliki ta elegantni modeli yaki vikonuyut kompleks figur pilotazhu Model zazvichaj maye kalilnij abo elektrichnij dvigun Pilot vikonuye pevnu programu vprav kompleks a suddi vistavlyayut bali za tochnist vikonannya manevru vid 0 do 10 z krokom 0 5 Kompleks figur vstanovlenij FAI skladayetsya iz 16 vprav kozhnij vpravi vidpovidaye svij koeficiyent skladnosti Vsi manevri za nevelikim vinyatkom mayut vikonuvatisya na nizkij visoti 1 5 metra vid zemli v obov yazkovij poslidovnosti figur pilotazhnogo kompleksu ta za obmezhenij chas 7 hvilin Osnovni harakteristiki modelej maksimalnij rozmah krila 1 5 m maksimalna plosha krila 150 dm maksimalne navantazhennya 100 g dm maksimalnij ob yem dviguna 10 sm dlya 2 h taktnih 15 sm dlya 4 h taktnih dovzhina kozhnoyi z kord ne povinna perevishuvati 21 5 metra diametr stalevogo kordu blizko 0 3 mm Kordovi gonochni modeli Klas F2C Modeli imituyut grupovi gonki ta pit stop Pilot i mehanik skladayut ekipazh dlya zapusku modeli sho mayut vsi osnovni obrisi gonochnih litakiv Kord dovzhinoyu 15 92 metra v koli litayut odnochasno tri ekipazhi Zavdannya pilota yaknajshvidshe proletiti distanciyu 10 km 100 kil Vazhlivim ye obmezhennya ob yemu baka do 7 sm tomu dlya podolannya distanciyi dovoditsya zrobiti 2 3 pit stopi dlya zapravki Mehaniki perebuvayut za mezhami poznachenogo kola voni zdijsnyuyut zapusk dviguna ta modeli na starti j pid chas dozapravki Pid chas gonki pilot zupinyaye dvigun koli rozrahunkove chislo kil projdeno i sadit model Mehanik lovit model sho bizhit po kolu zapravlyaye yiyi za dopomogoyu specialnogo pristosuvannya i znovu zavodit dvigun U dosvidchenih ekipazhiv taka zupinka trivaye ne bilshe troh sekund U comu klasi modeli osnasheni kompresijnimi dvigunami Osnovni harakteristiki modelej maksimalnij ob yem dviguna 2 5 sm maksimalna vaga 700 g minimalni rozmiri modeli fyuzelyazh dovzhina 100 mm i shirina 50 mm model povinna mati imitaciyu pilota v kabini minimalnij diametr kolesa shasi 25 mm dvigun maye buti povnistyu prihovanij vseredini modeli Kordovi modeli povitryanogo boyu klas F2D Piloti pid chas dvoboyu modelej F2DcombatModel litaka dlya povitryanogo boyu klasu F2Dcombat U koli roztashovanomu na trav yanomu poli dva piloti odnochasno keruyut modelyami z priv yazanoyu do fyuzelyazhu paperovoyu strichkoyu Meta manevriv vidrubati shmatok strichki u suprotivnika i ne dati protivniku vidrubati strichku u sebe Za pravilami FAI kozhen uchasnik mozhe mati dvoh mehanikiv i zapasnu model dlya odnogo boyu Pislya zakinchennya boyu 4 hvilini pidrahovuyutsya bali kozhen vidriz prinosit uchasniku 100 baliv Krim togo vrahovuyetsya chas provedenij v poloti 1 bal za sekundu v mezhah boyu a za zitknennya v povitri bali znimayutsya a ne dodayutsya Takozh isnuyut penalti azh do znyattya z boyu za rizni porushennya pravil napriklad za pasivnist u boyu Popri vsi zusillya zitknen u povitri zazvichaj vazhko uniknuti shvidkist polotu litakiv syagaye 150 km god tomu uchasniki zmagan mayut do desyatka zapasnih modelej ta 2 3 dviguni do nih Modeli duzhe prostoyi konstrukciyi nedorogi vikonani za shemoyu litayuche krilo V osnovnomu klasi F2D modeli osnasheni dvigunami iz zapalennyam svichkoyu rozzharyuvannya a v dodatkovomu F2H kompresijnimi motorami Z mirkuvan bezpeki piloti ta mehaniki mayut odyagati zahisni sholomi Osnovni harakteristiki modelej maksimalna plosha 150 dm maksimalna masa 5 kg zazvichaj vaga modeli blizko 400 g bez motora maksimalne navantazhennya 100 g dm ob yem dviguna do 2 5 sm Kordovi modeli kopiyi klas F4B Klasichna kordova model kopiya litaka Yak 12A z dvigunom ob yemom 10 sm Konstrukciya P Shviderskogo U comu klasi modelisti zmagayutsya v tochnosti vidtvorennya zovnishnogo viglyadu i realizmu litaka prototipu stendova ocinka ta u vikonanni figur pilotazhu vlastivih originalu Na zmagannyah zagalna ocinka za tochnist masshtabnogo vidtvorennya i majsternist vigotovlennya ce suma baliv sho prisudzhuyutsya troma suddyami Ci bali vikoristovuyutsya pri ostatochnomu rozpodili misc tilki v tomu vipadku yaksho model vikonala zalikovij polit Ocinyuyut takozh vikonani v demonstracijnomu poloti rizni funkciyi pribirannya shasi vipusk zakrilkiv tosho Keruvannya cimi funkciyami dopuskayetsya po elektroprovodu abo dodatkovomu kordu Kozhen uchasnik maye v svoyemu rozporyadzhenni 9 hvilin na vikonannya kozhnoyi polotnoyi programi Osnovni vimogi do modelej plosha nesuchih ploshin 150 dm masa z palivom odnomotornih modelej 6 kg bagatomotornih 7 kg robochij ob yem dviguna dlya odnomotornih modelej 10 sm bagatomotornih 20 sm dovzhina kordi 15 21 5 m kolo dlya polotu radius 26 metriv Div takozhAviamodelizm Dvigun vnutrishnogo zgoryannya dlya modelej Radiokerovanij vertolitDzherela ta posilannyaStorinka pam yati Dzhima Valkera American Junior Classics Remembers Jim Walker 25 sichnya 2016 u Wayback Machine Profesijne obgovorennya temi kordovih aviamodelej 22 lyutogo 2016 u Wayback Machine Zhurnal MODELIST ISSN 1815 8161 stattiLiteraturaV O Vasilchenko Kordovi litayuchi modeli Radyanska shkola Kiyiv 1950 O K Gaevskij Aviamodelnye dvigateli M DOSAAF 1958 Aviacijnij modelizm Instruktivno metodichnij list Centralna stanciya yunih tehnikiv Kiyiv 1967 Taradeev B V Letayushie modeli kopii M DOSAAF 1983 B V Zubkov S V Chumakov Enciklopedicheskij slovar yunogo tehnika Moskva Pedagogika 1987Primitki Arhiv originalu za 25 sichnya 2016 Procitovano 26 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 26 sichnya 2016