Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Радіокеро́ваний вертоліт (англ. radio-controlled helicopter RC-Helicopter) — це літаюча модель гелікоптера, пілотована за допомогою системи дистанційного радіокерування. Як основне призначення, моделі вертольотів використовують аматори авіамоделізму як хобі та для спортивних змагань. Окрім цього подібні апарати мають ще прикладне значення, їх професійно використовують для проведення фотовідео зйомок з повітря, для агрохімічних робіт та у військовій справі.
Історія
Зважаючи на механічну складність вертольоту, до початку 1970—х років аматорам не вдавалось побудувати його надійну літаючу модель. В 1970 році, на черговій зустрічі авіамоделістів, німецький інженер [de] вперше продемонстрував політ створеної ним моделі гелікоптера «Bell Huey Cobra». Йому вдалось вирішити головну проблему в забезпеченні керованості моделі, що була прихована в конструкції головки несучого гвинта. Шлютер використав дволопатеву систему з карданним шарніром та горизонтальною штангою, на якій були закріплені стабілізуючі лопатки (так звана Bell–Hiller Kombination).
Перша модель Bell Huey Cobra мала фюзеляжну конструкцію, а вертикальний підйом та політ моделі забезпечувались лише обертами несного ротора. Згодом Шлютер розробив безфюзеляжну модель Super Heli—Baby, в якої разом з обертами ротора змінювався і кут атаки лопатей. Це надало можливість більш стабільно утримувати модель в повітрі та виконувати фігури пілотажу такі як «бочка», «петля» та навіть перевернутий політ. Більшість сучасних моделей вертольотів мають таку саму компоновку та подібність конструкції які започаткував Дітер Шлютер. Він також вперше почав серійне виробництво наборів–конструкторів для збирання моделі вертольота.
Традиційно, спочатку моделі оснащувались метанольними двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням свічкою розжарювання та бензиновими моторами. Згодом, при кінці 1990—років, з появою перших ефективних колекторних електродвигунів та нікель–кадмієвіх акумуляторів почали набирати популярності вертольоти з електроприводом. А поява потужних безколекторних електромоторів та легких енергоємних літій—полімерних акумуляторів створило справжню революцію в оснащені моделей електроприводом.
Класифікація
Моделі вертольотів за джерелом енергії діляться на паливні і електричні.
Вертольоти з поршневими двигунами розділяються по об'єму двигуна:
- 30 клас, об'єм двигуна 0,30 куб. дюйма (5 см³)
- 50 клас, об'єм двигуна 0,46 куб. дюйма (6,5—8 см³)
- 60—90 клас, об'єм двигуна 0,6-0,9 куб. дюйма (10—15 см³)
- Моделі з бензиновими двигунами мають розміри 90 класу.
Електричні моделі ділять на такі основні класи:
- 250 клас, довжина лопаті основного ротора близько 210 мм
- 450 клас, довжина лопаті основного ротора близько 300 мм, вага близько 0,8-1,2 кг
- 500 клас, довжина лопаті основного ротора близько 450 мм
- 600 клас, довжина лопаті основного ротора близько 600 мм
- 700 клас, довжина лопаті основного ротора близько 700 мм, вага близько 4 кг
Крім того виокремлюють моделі—копії, котрі максимально точно відтворюють пропорції і деталі прототипу, можуть мати великі розміри та масу. Такі вертольоти звичайно не призначені для виконання складного пілотажу. Нерідко, такі моделі оснащують газотурбінним двигуном. Виробляються також і мініатюрні літаючі моделі з дистанційним керуванням інфрачервоними променями, а також із коаксіальною схемою ротора, які більше відносяться до категорії іграшок.
Спортивні класи моделей вертольотів
Міжнародна федерація повітроплавання FAI має такі класи моделей вертольотів: F3C—пілотажні гелікоптери, F4K—моделі копії (нещодавно введений пробний клас). За правилами FAI що два роки проводять міжнародні змагання Чемпіонат Світу та Чемпіонат Європи. Окрім того проводяться національні чемпіонати країн, та ціла низка змагань з екстремального 3D пілотажу поза правил FAI.
Конструкція моделі
Загалом моделі бувають двох конструктивних виконань, це без фюзеляжна відкрита конструкція, та фюзеляжні вертольоти. Перший, найбільш розповсюджений тип, який використовують для тренувальних та спортивних пілотажних польотів. Конструкції більшості моделей дуже подібні. Основа моделі вертольота, це рама механіки. На ній змонтовані майже всі вузли та механізми моделі: двигун, бак або акумулятори, редуктор приводу головного ротора та трансмісії хвостового ротора, головний ротор, хвостова балка, сервоприводи, кабіна—обтічник, шасі. Схема будови моделі вертольота:
- Бортовий акумулятор та електроніка (приймач, блок гіроскопа)
- Сервоприводи керування шайбою перекосу
- Муфта запуску двигуна. На моделях з електроприводом відсутня.
- Редуктор приводу головного та хвостового ротора
- Шайба перекосу
- Головний ротор. Складний комплексний механізм, що забезпечує вертикальний та горизонтальний політ, керує положенням моделі в повітрі.
- Лопаті головного ротора
- Датчик гіроскопа
- Хвостова балка. В ній проходить вал, або зубчатий ремінь приводу хвостового ротора
- Хвостовий ротор. Комплексний механізм, запобігає обертанню гелікоптера навколо вертикальної осі головного ротора, також забезпечує поворот моделі по курсу
- Кіль, виконує функцію захисту хвостових лопатей від пошкодження під час посадки
- Підкоси, забезпечують жорсткість хвостовою балки
- Сервопривод керування хвостовим ротором
- Паливний бак
- Шасі
- Двигун внутрішнього згорання
- Глушник двигуна
Особливості пілотування та можливості моделі
Гелікоптер є найскладнішим в керуванні серед усіх радіокерованих моделей. Для утримання моделі в повітрі пілот має діяти одночасно двома ручками керування. Це потребує високої концентрації уваги та особливої навички. Без тренування на спеціальному комп'ютерному симуляторі, навчитися пілотуванню моделі вертольота практично неможливо.
Проте, модель керована досвідченим пілотом може виконувати надзвичайно складні фігури 3D пілотажу не підатні жодному літаючому апарату. Наприклад, вертоліт може летіти задом вперед на великій швидкості в перевернутому положенні виконуючи при цьому «бочку», та інше.
Виробники моделей вертольотів
- Mikado
- Kyosho
- Century
- Thunder Tiger
- E-flite
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радіокерований вертоліт |
Джерела
- Журнал «МОДЕЛІСТ» ISSN 1815-8161 , статті № 1/2012, № 1/2005
- Dieter Schlüter: Hubschrauber ferngesteuert. 11. Auflage. Neckar-Verlag, Villingen-Schwenningen 1999, .
Посилання
- Радіокеровані моделі гелікоптерів в Україні, новини спорту, інформація
- Сторінка Дітера Шлютера
- Виктор Ходеев: История создания радиоуправляемой модели вертолета
- Професійне обговорення теми радіокерованих моделей гелікоптерів
Примітки
- Dieter Schlüter: Hubschrauber ferngesteuert. 11. Auflage. Neckar-Verlag, Villingen-Schwenningen 1999, .
- Журнал «МОДЕЛІСТ» ISSN 1815-8161 , № 1/2012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radiokero vanij vertolit angl radio controlled helicopter RC Helicopter ce litayucha model gelikoptera pilotovana za dopomogoyu sistemi distancijnogo radiokeruvannya Yak osnovne priznachennya modeli vertolotiv vikoristovuyut amatori aviamodelizmu yak hobi ta dlya sportivnih zmagan Okrim cogo podibni aparati mayut she prikladne znachennya yih profesijno vikoristovuyut dlya provedennya fotovideo zjomok z povitrya dlya agrohimichnih robit ta u vijskovij spravi Model gelikoptera v povitriIstoriyaZvazhayuchi na mehanichnu skladnist vertolotu do pochatku 1970 h rokiv amatoram ne vdavalos pobuduvati jogo nadijnu litayuchu model V 1970 roci na chergovij zustrichi aviamodelistiv nimeckij inzhener de vpershe prodemonstruvav polit stvorenoyi nim modeli gelikoptera Bell Huey Cobra Jomu vdalos virishiti golovnu problemu v zabezpechenni kerovanosti modeli sho bula prihovana v konstrukciyi golovki nesuchogo gvinta Shlyuter vikoristav dvolopatevu sistemu z kardannim sharnirom ta gorizontalnoyu shtangoyu na yakij buli zakripleni stabilizuyuchi lopatki tak zvana Bell Hiller Kombination Persha model Bell Huey Cobra mala fyuzelyazhnu konstrukciyu a vertikalnij pidjom ta polit modeli zabezpechuvalis lishe obertami nesnogo rotora Zgodom Shlyuter rozrobiv bezfyuzelyazhnu model Super Heli Baby v yakoyi razom z obertami rotora zminyuvavsya i kut ataki lopatej Ce nadalo mozhlivist bilsh stabilno utrimuvati model v povitri ta vikonuvati figuri pilotazhu taki yak bochka petlya ta navit perevernutij polit Bilshist suchasnih modelej vertolotiv mayut taku samu komponovku ta podibnist konstrukciyi yaki zapochatkuvav Diter Shlyuter Vin takozh vpershe pochav serijne virobnictvo naboriv konstruktoriv dlya zbirannya modeli vertolota Tradicijno spochatku modeli osnashuvalis metanolnimi dvigunami vnutrishnogo zgoryannya iz zapalyuvannyam svichkoyu rozzharyuvannya ta benzinovimi motorami Zgodom pri kinci 1990 rokiv z poyavoyu pershih efektivnih kolektornih elektrodviguniv ta nikel kadmiyevih akumulyatoriv pochali nabirati populyarnosti vertoloti z elektroprivodom A poyava potuzhnih bezkolektornih elektromotoriv ta legkih energoyemnih litij polimernih akumulyatoriv stvorilo spravzhnyu revolyuciyu v osnasheni modelej elektroprivodom Modeli gelikopteriv z pultami distancijnogo keruvannyaKlasifikaciyaModeli elektrovertolotiv 250 450 500 ta 600 go klasiv Modeli vertolotiv za dzherelom energiyi dilyatsya na palivni i elektrichni Vertoloti z porshnevimi dvigunami rozdilyayutsya po ob yemu dviguna 30 klas ob yem dviguna 0 30 kub dyujma 5 sm 50 klas ob yem dviguna 0 46 kub dyujma 6 5 8 sm 60 90 klas ob yem dviguna 0 6 0 9 kub dyujma 10 15 sm Modeli z benzinovimi dvigunami mayut rozmiri 90 klasu Elektrichni modeli dilyat na taki osnovni klasi 250 klas dovzhina lopati osnovnogo rotora blizko 210 mm 450 klas dovzhina lopati osnovnogo rotora blizko 300 mm vaga blizko 0 8 1 2 kg 500 klas dovzhina lopati osnovnogo rotora blizko 450 mm 600 klas dovzhina lopati osnovnogo rotora blizko 600 mm 700 klas dovzhina lopati osnovnogo rotora blizko 700 mm vaga blizko 4 kg Krim togo viokremlyuyut modeli kopiyi kotri maksimalno tochno vidtvoryuyut proporciyi i detali prototipu mozhut mati veliki rozmiri ta masu Taki vertoloti zvichajno ne priznacheni dlya vikonannya skladnogo pilotazhu Neridko taki modeli osnashuyut gazoturbinnim dvigunom Viroblyayutsya takozh i miniatyurni litayuchi modeli z distancijnim keruvannyam infrachervonimi promenyami a takozh iz koaksialnoyu shemoyu rotora yaki bilshe vidnosyatsya do kategoriyi igrashok Sportivni klasi modelej vertolotivMizhnarodna federaciya povitroplavannya FAI maye taki klasi modelej vertolotiv F3C pilotazhni gelikopteri F4K modeli kopiyi neshodavno vvedenij probnij klas Za pravilami FAI sho dva roki provodyat mizhnarodni zmagannya Chempionat Svitu ta Chempionat Yevropi Okrim togo provodyatsya nacionalni chempionati krayin ta cila nizka zmagan z ekstremalnogo 3D pilotazhu poza pravil FAI Konstrukciya modeliShema budovi modeli vertolota Zagalom modeli buvayut dvoh konstruktivnih vikonan ce bez fyuzelyazhna vidkrita konstrukciya ta fyuzelyazhni vertoloti Pershij najbilsh rozpovsyudzhenij tip yakij vikoristovuyut dlya trenuvalnih ta sportivnih pilotazhnih polotiv Konstrukciyi bilshosti modelej duzhe podibni Osnova modeli vertolota ce rama mehaniki Na nij zmontovani majzhe vsi vuzli ta mehanizmi modeli dvigun bak abo akumulyatori reduktor privodu golovnogo rotora ta transmisiyi hvostovogo rotora golovnij rotor hvostova balka servoprivodi kabina obtichnik shasi Shema budovi modeli vertolota Bortovij akumulyator ta elektronika prijmach blok giroskopa Servoprivodi keruvannya shajboyu perekosu Mufta zapusku dviguna Na modelyah z elektroprivodom vidsutnya Reduktor privodu golovnogo ta hvostovogo rotora Shajba perekosu Golovnij rotor Skladnij kompleksnij mehanizm sho zabezpechuye vertikalnij ta gorizontalnij polit keruye polozhennyam modeli v povitri Lopati golovnogo rotora Datchik giroskopa Hvostova balka V nij prohodit val abo zubchatij remin privodu hvostovogo rotora Hvostovij rotor Kompleksnij mehanizm zapobigaye obertannyu gelikoptera navkolo vertikalnoyi osi golovnogo rotora takozh zabezpechuye povorot modeli po kursu Kil vikonuye funkciyu zahistu hvostovih lopatej vid poshkodzhennya pid chas posadki Pidkosi zabezpechuyut zhorstkist hvostovoyu balki Servoprivod keruvannya hvostovim rotorom Palivnij bak Shasi Dvigun vnutrishnogo zgorannya Glushnik dvigunaOsoblivosti pilotuvannya ta mozhlivosti modeliGelikopter ye najskladnishim v keruvanni sered usih radiokerovanih modelej Dlya utrimannya modeli v povitri pilot maye diyati odnochasno dvoma ruchkami keruvannya Ce potrebuye visokoyi koncentraciyi uvagi ta osoblivoyi navichki Bez trenuvannya na specialnomu komp yuternomu simulyatori navchitisya pilotuvannyu modeli vertolota praktichno nemozhlivo Prote model kerovana dosvidchenim pilotom mozhe vikonuvati nadzvichajno skladni figuri 3D pilotazhu ne pidatni zhodnomu litayuchomu aparatu Napriklad vertolit mozhe letiti zadom vpered na velikij shvidkosti v perevernutomu polozhenni vikonuyuchi pri comu bochku ta inshe Model vertolota v perevernutomu polotiVirobniki modelej vertolotivMikado Kyosho Century Thunder Tiger E fliteDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Radiokerovanij vertolit Aviamodelizm Dvigun vnutrishnogo zgoryannya dlya modelej Kordova aviamodelDzherelaZhurnal MODELIST ISSN 1815 8161 statti 1 2012 1 2005 Dieter Schluter Hubschrauber ferngesteuert 11 Auflage Neckar Verlag Villingen Schwenningen 1999 ISBN 3 7883 3126 7 PosilannyaRadiokerovani modeli gelikopteriv v Ukrayini novini sportu informaciya Storinka Ditera Shlyutera Viktor Hodeev Istoriya sozdaniya radioupravlyaemoj modeli vertoleta Profesijne obgovorennya temi radiokerovanih modelej gelikopterivPrimitkiDieter Schluter Hubschrauber ferngesteuert 11 Auflage Neckar Verlag Villingen Schwenningen 1999 ISBN 3 7883 3126 7 Zhurnal MODELIST ISSN 1815 8161 1 2012