Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (січень 2018) |
|
Неаполітанська республіка (італ. Repubblica napoletana), також Партенопійська республіка (італ. Repubblica partenopea) — короткочасне державне утворення, проголошене в січні 1799 року неаполітанськими республіканцями, за допомоги французьких військ скинули бурбонську монархію Неаполітанського королівства.
Після падіння французької монархії неаполітанський король Фердинанд IV і королева Марія Кароліна в 1793 році приєднуються до першої антифранцузької коаліції, починають активне переслідування всіх, хто підозрюється в симпатіях до якобінської Франції. Незважаючи на це, в Неаполітанському королівстві республіканці отримують серйозну підтримку, насамперед серед аристократії.
В 1796 році з Францією був укладений мирний договір, проте вже в 1798, під час єгипетської експедиції Наполеона і після перемоги адмірала Нельсона в битві при Абукіра, Марія Кароліна вмовила Фердинанда почати війну з Францією ще раз. У вересні 1798 року Нельсон особисто прибув в Неаполь. Неаполітанська армія з 70 000 чоловік під командуванням австрійського генерала Карла фон Маку вже 29 жовтня увійшла в Рим, який був залишений французами і відновила папську владу. Але після раптової французької контратаки неаполітанським військам довелося відступити, і врешті-решт вони були розбиті.
Король поспішив повернутися в Неаполь. Хоча лаццароні залишалися вірні династії Бурбонів і були готові захищати її, король в паніці піднявся на борт британського Vanguard і втік зі своїм двором у Палермо. Князь Франческо Піньятеллі Стронголі прийняв місто і спалив флот.
У місті почалися заворушення, і лаццароні почали вбивати осіб, підозрюваних у симпатіях республіці. В цих умовах, кинута своїм королем аристократія, щоб уникнути анархії, почала замислюватися про проголошення республіки під французьким протекторатом. 12 січня 1799 року Піньятеллі підписав у Спаранізе капітуляцію перед генералом Ж. Шампіонне. Коли новина про капітуляцію перед французами досягла Неаполя і провінцій, лаццароні повстали. Незважаючи на погане озброєння і низьку дисципліну, вони чинили запеклий опір. Одночасно з ними за зброю взялися і неаполітанські республіканці. 20 січня 1799 року республіканці зайняли фортецю Сант-Ельмо і французи змогли увійти в місто. 23 січня 1799 року французька армія під командуванням генерала Шампіонне увійшла в Неаполь. У цьому конфлікті втрати склали: 8000 неаполітанців і 1000 французів.
Шампіонне оголосив королівську владу скасованою і проголосив «Неаполітанську республіку». 24 січня було сформовано уряд республіки під керівництвом Карло Лауберга, який складався з 21 члена, і законодавчий корпус.
Республіка спиралася на силу французької армії. Новий уряд через постійні вимоги генералом Шампіонне грошей незабаром зіткнувся з фінансовими труднощами, вони не зуміли організувати власну армію, а його спроби «демократизації» провінції не увінчалися успіхом.
Між тим роялісти, що втекли в Палермо направили багатого і впливового кардинала Фабріціо Руффо в Калабрію організувати контрреволюційний заколот. Він мав успіх, і зі своєю недисциплінованої, але численною «Армією віри» (Esercito Кріштіану делла Санта Феде), що складалася з розбійників, засуджених, селян і солдатів, він рушив до Неаполю. Похід його армії супроводжувався грабунками, підпалами і масовими вбивствами. Одночасно англійська ескадра підійшла до Неаполя і захопила острів Прочида, але після декількох зіткнень з республіканським флотом під командуванням Франческо Караччоло, була відкликана назад в Палермо, де очікувався напад франко-іспанського флоту.
25 квітня був прийнятий Закон про скасування феодальних прав, проте це були останні дні республіки .
Після розгрому в Північній Італії від російсько-австрійських військ, на початку травня французькі війська покинули республіку. 5 травня Руффо, за підтримки [ru] адмірала Ушакова, рушив на столицю, звідки французи, за винятком невеликого загону, пішли. Розрізнені республіканські загони були розбиті, трималися тільки Неаполь та Пескара.
13 червня 1799 року Руффо і його війська разом з російським загоном під командою капітан-лейтенанта [ru] досягли Неаполя, і після запеклої битви на Понте-делла-Маддалена, увійшли у місто. Протягом тижня його війська грабували і вбивали населення міста. Однак роялісти не змогли встановити повний контроль над містом — залишки французьких і республіканських військ продовжували утримувати фортеці [en], Кастель-Нуово і Кастель-дель-Ово, в той же час франко-іспанський флот у будь-який момент міг прийти у гавань Неаполя.
Руффо, незважаючи на вказівки королеви не вести переговори з повстанцями, почав їх і прийшов до угоди з республіканцями з їх евакуації із замків. За умовами капітуляції захисники замків могли вільно залишатися в Неаполі або безперешкодно відплисти у Тулон. 21 червня республіканці капітулювали. Неаполітанська республіка припинила своє існування.
Умови капітуляції, які гарантували амністію прихильникам республіки, не були виконані: адмірал Нельсон, 24 червня увійшов в гавань Неаполя, оголосив, що договори з бунтівниками недійсні. Руффо з обуренням заявив, що під договором стоїть не тільки його підпис, але і підписи російського та турецького комендантів, а також британського капітана , і в разі відмови Нельсона визнати капітуляцію він не надасть йому допомогу у захопленні замків. 26 червня Нельсон змінив своє рішення і уповноважив Вільяма Гамільтона, британського посла, повідомити кардинала, що він не буде робити нічого, щоб розірвати перемир'я. У той же час капітан Беллі запевнив республіканців, що Нельсон не буде заважати їх евакуації. Хоча ці гарантії і були сумнівні, республіканці були задоволені і почали завантаження на приготовані для їх евакуації суду. Але 28 червня Нельсон отримав депешу з Палермо, підкоряючись якої, він захопив човни республіканців і заарештував їх.
8 липня король Фердінанд прибув з Палермо і почав розправу над республіканцями. 99 чоловік, серед них адмірал Ф. Караччоло, Ф. М. Пагано і були страчені. Понад 500 осіб були ув'язнені, і близько 350 депортовані або заслані.
Примітки
- [it]. La Repubblica napoletana del 1799. — Napoli : FedOAPress, 2021. — 140 с. — .
- Назва походить від стародавнього найменування Неаполя — Партенопея (грец. Παρθενόπεια) і походить з . В документах Республіки використовувалась лише назва Repubblica napoletana.
Література
- Acton, Harold. The Bourbons of Naples (1731—1825) (2009)
- Davis, John. Naples and Napoleon: Southern Italy and the European Revolutions, 1780—1860 (Oxford University Press, 2006. )
- Gregory, Desmond. Napoleon's Italy (2001)
Це незавершена стаття з історії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad sichen 2018 Neapolitanska respublika ital Repubblica napoletanaderzhava kliyent Franciyi23 sichnya 1799 21 chervnya 1799Praporom Neapolitanskoyi respubliki buv francuzkij trikolor z zhovtoyu smugoyu na misci bilogo Vin shozhij na prapor Rumuniyi yakij buv bi prijnyatij u XIX stolitti Stolicya NeapolMova i Italijska mova neapolitanska movaForma pravlinnya prezidentska direktorialna respublikaDirektor 1799 Karlo Lauberg 1799 Ignacio ChiajyaIstoriya zavoyuvannya zamku Sant Elmo revolyucionerami 20 sichnya 1799 kapitulyaciya zamku Sant Elmo 13 lipnya 1799Sogodni ye chastinoyu ItaliyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Neapolitanska respublika 1799 Neapolitanska respublika ital Repubblica napoletana takozh Partenopijska respublika ital Repubblica partenopea korotkochasne derzhavne utvorennya progoloshene v sichni 1799 roku neapolitanskimi respublikancyami za dopomogi francuzkih vijsk skinuli burbonsku monarhiyu Neapolitanskogo korolivstva Pislya padinnya francuzkoyi monarhiyi neapolitanskij korol Ferdinand IV i koroleva Mariya Karolina v 1793 roci priyednuyutsya do pershoyi antifrancuzkoyi koaliciyi pochinayut aktivne peresliduvannya vsih hto pidozryuyetsya v simpatiyah do yakobinskoyi Franciyi Nezvazhayuchi na ce v Neapolitanskomu korolivstvi respublikanci otrimuyut serjoznu pidtrimku nasampered sered aristokratiyi V 1796 roci z Franciyeyu buv ukladenij mirnij dogovir prote vzhe v 1798 pid chas yegipetskoyi ekspediciyi Napoleona i pislya peremogi admirala Nelsona v bitvi pri Abukira Mariya Karolina vmovila Ferdinanda pochati vijnu z Franciyeyu she raz U veresni 1798 roku Nelson osobisto pribuv v Neapol Neapolitanska armiya z 70 000 cholovik pid komanduvannyam avstrijskogo generala Karla fon Maku vzhe 29 zhovtnya uvijshla v Rim yakij buv zalishenij francuzami i vidnovila papsku vladu Ale pislya raptovoyi francuzkoyi kontrataki neapolitanskim vijskam dovelosya vidstupiti i vreshti resht voni buli rozbiti Korol pospishiv povernutisya v Neapol Hocha laccaroni zalishalisya virni dinastiyi Burboniv i buli gotovi zahishati yiyi korol v panici pidnyavsya na bort britanskogo Vanguard i vtik zi svoyim dvorom u Palermo Knyaz Franchesko Pinyatelli Strongoli prijnyav misto i spaliv flot U misti pochalisya zavorushennya i laccaroni pochali vbivati osib pidozryuvanih u simpatiyah respublici V cih umovah kinuta svoyim korolem aristokratiya shob uniknuti anarhiyi pochala zamislyuvatisya pro progoloshennya respubliki pid francuzkim protektoratom 12 sichnya 1799 roku Pinyatelli pidpisav u Sparanize kapitulyaciyu pered generalom Zh Shampionne Koli novina pro kapitulyaciyu pered francuzami dosyagla Neapolya i provincij laccaroni povstali Nezvazhayuchi na pogane ozbroyennya i nizku disciplinu voni chinili zapeklij opir Odnochasno z nimi za zbroyu vzyalisya i neapolitanski respublikanci 20 sichnya 1799 roku respublikanci zajnyali fortecyu Sant Elmo i francuzi zmogli uvijti v misto 23 sichnya 1799 roku francuzka armiya pid komanduvannyam generala Shampionne uvijshla v Neapol U comu konflikti vtrati sklali 8000 neapolitanciv i 1000 francuziv Shampionne ogolosiv korolivsku vladu skasovanoyu i progolosiv Neapolitansku respubliku 24 sichnya bulo sformovano uryad respubliki pid kerivnictvom Karlo Lauberga yakij skladavsya z 21 chlena i zakonodavchij korpus Respublika spiralasya na silu francuzkoyi armiyi Novij uryad cherez postijni vimogi generalom Shampionne groshej nezabarom zitknuvsya z finansovimi trudnoshami voni ne zumili organizuvati vlasnu armiyu a jogo sprobi demokratizaciyi provinciyi ne uvinchalisya uspihom Mizh tim royalisti sho vtekli v Palermo napravili bagatogo i vplivovogo kardinala Fabricio Ruffo v Kalabriyu organizuvati kontrrevolyucijnij zakolot Vin mav uspih i zi svoyeyu nedisciplinovanoyi ale chislennoyu Armiyeyu viri Esercito Krishtianu della Santa Fede sho skladalasya z rozbijnikiv zasudzhenih selyan i soldativ vin rushiv do Neapolyu Pohid jogo armiyi suprovodzhuvavsya grabunkami pidpalami i masovimi vbivstvami Odnochasno anglijska eskadra pidijshla do Neapolya i zahopila ostriv Prochida ale pislya dekilkoh zitknen z respublikanskim flotom pid komanduvannyam Franchesko Karachcholo bula vidklikana nazad v Palermo de ochikuvavsya napad franko ispanskogo flotu 25 kvitnya buv prijnyatij Zakon pro skasuvannya feodalnih prav prote ce buli ostanni dni respubliki Pislya rozgromu v Pivnichnij Italiyi vid rosijsko avstrijskih vijsk na pochatku travnya francuzki vijska pokinuli respubliku 5 travnya Ruffo za pidtrimki ru admirala Ushakova rushiv na stolicyu zvidki francuzi za vinyatkom nevelikogo zagonu pishli Rozrizneni respublikanski zagoni buli rozbiti trimalisya tilki Neapol ta Peskara 13 chervnya 1799 roku Ruffo i jogo vijska razom z rosijskim zagonom pid komandoyu kapitan lejtenanta ru dosyagli Neapolya i pislya zapekloyi bitvi na Ponte della Maddalena uvijshli u misto Protyagom tizhnya jogo vijska grabuvali i vbivali naselennya mista Odnak royalisti ne zmogli vstanoviti povnij kontrol nad mistom zalishki francuzkih i respublikanskih vijsk prodovzhuvali utrimuvati forteci en Kastel Nuovo i Kastel del Ovo v toj zhe chas franko ispanskij flot u bud yakij moment mig prijti u gavan Neapolya Ruffo nezvazhayuchi na vkazivki korolevi ne vesti peregovori z povstancyami pochav yih i prijshov do ugodi z respublikancyami z yih evakuaciyi iz zamkiv Za umovami kapitulyaciyi zahisniki zamkiv mogli vilno zalishatisya v Neapoli abo bezpereshkodno vidplisti u Tulon 21 chervnya respublikanci kapitulyuvali Neapolitanska respublika pripinila svoye isnuvannya Umovi kapitulyaciyi yaki garantuvali amnistiyu prihilnikam respubliki ne buli vikonani admiral Nelson 24 chervnya uvijshov v gavan Neapolya ogolosiv sho dogovori z buntivnikami nedijsni Ruffo z oburennyam zayaviv sho pid dogovorom stoyit ne tilki jogo pidpis ale i pidpisi rosijskogo ta tureckogo komendantiv a takozh britanskogo kapitana i v razi vidmovi Nelsona viznati kapitulyaciyu vin ne nadast jomu dopomogu u zahoplenni zamkiv 26 chervnya Nelson zminiv svoye rishennya i upovnovazhiv Vilyama Gamiltona britanskogo posla povidomiti kardinala sho vin ne bude robiti nichogo shob rozirvati peremir ya U toj zhe chas kapitan Belli zapevniv respublikanciv sho Nelson ne bude zavazhati yih evakuaciyi Hocha ci garantiyi i buli sumnivni respublikanci buli zadovoleni i pochali zavantazhennya na prigotovani dlya yih evakuaciyi sudu Ale 28 chervnya Nelson otrimav depeshu z Palermo pidkoryayuchis yakoyi vin zahopiv chovni respublikanciv i zaareshtuvav yih 8 lipnya korol Ferdinand pribuv z Palermo i pochav rozpravu nad respublikancyami 99 cholovik sered nih admiral F Karachcholo F M Pagano i buli stracheni Ponad 500 osib buli uv yazneni i blizko 350 deportovani abo zaslani Primitki it La Repubblica napoletana del 1799 Napoli FedOAPress 2021 140 s ISBN 978 88 6887 098 0 Nazva pohodit vid starodavnogo najmenuvannya Neapolya Partenopeya grec Par8enopeia i pohodit z V dokumentah Respubliki vikoristovuvalas lishe nazva Repubblica napoletana LiteraturaActon Harold The Bourbons of Naples 1731 1825 2009 Davis John Naples and Napoleon Southern Italy and the European Revolutions 1780 1860 Oxford University Press 2006 ISBN 9780198207559 Gregory Desmond Napoleon s Italy 2001 Ce nezavershena stattya z istoriyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi