Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галльська група динамічне угруповання проградних нерегулярних супутників Сатурна що рухаються по подібних орбітах Їх вел

Галльська група (астрономія)

Галльська група (астрономія)

Галльська група — динамічне угруповання проградних нерегулярних супутників Сатурна, що рухаються по подібних орбітах. Їх великі напіввісі коливаються між 16 і 19 мільйонів кілометрів, їхні нахили від 36° до 41°, а ексцентриситети від 0,46 до 0,53. Міжнародний астрономічний союз зберігає для цих супутників назви, взяті з галльської міфології. Подібні середні орбітальні елементи змусили першовідкривачів постулювати спільне походження групи в розпаді більшого тіла. Пізніше виявилося, що група фізично однорідна, всі супутники мають інфрачервоний колір (індекси кольору B − V = 0,91 і V − R = 0,48) і подібні інфрачервоні індекси. Примітно, що нещодавні спостереження показали, що найбільший представник групи, Альбіорікс, насправді має два різні кольори: один сумісний з Ерріпо і Тавросом, а інший менш червоний. Замість спільного прабатька, було припущено, що Тарвос і Ерріпо могли бути фрагментами Альбіорікса, залишивши великий, менш червоний кратер. Для такого удару знадобилося б тіло з діаметром понад 1 км і відносною швидкістю близькою до 5 км/с, що призвело б до утворення великого кратера радіусом 12 км. Численні дуже великі кратери, які спостерігаються на Фебі, доводять існування таких зіткнень у минулому системи Сатурна.

image
Анімація галльської групи супутників Сатурна        Сатурн        Альбіорікс  ·        Бефінд  ·        Ерріпо  ·        Тарвос
image
Діаграма, що ілюструє орбіти неправильних супутників Сатурна з позначеннями основних груп і супутників. Нахил і велика напіввісь представлені на осі Y і X відповідно. Супутники з кутом нахилу нижче 90° — попередні, а вище 90° — ретроградні. Вісь X позначається радіусом пагорба Сатурна.

Про відкриття 20 нових супутників Сатурна було оголошено в жовтні 2019 року командою під керівництвом Скотта Шеппарда за допомогою телескопа Субару в Мауна-Кеа. Один із них, S/2004 S 24, також є прогресивним і має подібний нахил, але обертається набагато далі від Сатурна, ніж інші галльські супутники. Однак, цей місяць також отримає назву з галльської міфології. Члени групи (за збільшенням відстані від Сатурна відповідно до середніх орбітальних елементів JPL):

Назва Діаметр (км) Період (дні)
Альбіорікс 28.6 783.49
Бефінд 7 834.94
(S/2007 S 8) 4 836.90
(S/2004 S 29) 5 837.78
Ерріпо 12 871.10
Тарвос 16 926.37
S/2020 S 4 3 926.92
(S/2006 S 12) 4 1035.05
(S/2019 S 6) 4 1066.40
(S/2004 S 24) 3 1341.33

Примітки

  1. Discovery of 12 satellites of Saturn exhibiting orbital clustering. Nature. 412 (6843): 163—6. 2001. doi:10.1038/35084032. PMID 11449267. S2CID 4420031.
  2. Grav, Tommy (2003). Photometric survey of the irregular satellites. Icarus. 166 (1): 33—45. arXiv:astro-ph/0301016. Bibcode:2003Icar..166...33G. doi:10.1016/j.icarus.2003.07.005. S2CID 7793999.
  3. Grav, Tommy; (2004). Near-Infrared Photometry of the Irregular Satellites of Jupiter and Saturn. The Astrophysical Journal. 605 (2): L141—L144. arXiv:astro-ph/0312571. Bibcode:2004ApJ...605L.141G. doi:10.1086/420881. S2CID 15665146.
  4. Grav, T.; (1 листопада 2007). A deeper look at the colors of the Saturnian irregular satellites. Icarus. 191 (1): 267—285. doi:10.1016/j.icarus.2007.04.020 — через ArXiv.
  5. NASA (7 жовтня 2019). Saturn surpasses Jupiter after the discovery of 20 new moons—and you can help name them. phys.org (англ.).
  6. Planetary Satellite Mean Orbital Parameters. Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 7 June 2023.

Коментарі

  1. JPL's mean orbital elements suggest an inclination that is similar to those of the Gallic group; however other sources say it belongs to the Inuit group.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gallska grupa dinamichne ugrupovannya progradnih neregulyarnih suputnikiv Saturna sho ruhayutsya po podibnih orbitah Yih veliki napivvisi kolivayutsya mizh 16 i 19 miljoniv kilometriv yihni nahili vid 36 do 41 a ekscentrisiteti vid 0 46 do 0 53 Mizhnarodnij astronomichnij soyuz zberigaye dlya cih suputnikiv nazvi vzyati z gallskoyi mifologiyi Podibni seredni orbitalni elementi zmusili pershovidkrivachiv postulyuvati spilne pohodzhennya grupi v rozpadi bilshogo tila Piznishe viyavilosya sho grupa fizichno odnoridna vsi suputniki mayut infrachervonij kolir indeksi koloru B V 0 91 i V R 0 48 i podibni infrachervoni indeksi Primitno sho neshodavni sposterezhennya pokazali sho najbilshij predstavnik grupi Albioriks naspravdi maye dva rizni kolori odin sumisnij z Erripo i Tavrosom a inshij mensh chervonij Zamist spilnogo prabatka bulo pripusheno sho Tarvos i Erripo mogli buti fragmentami Albioriksa zalishivshi velikij mensh chervonij krater Dlya takogo udaru znadobilosya b tilo z diametrom ponad 1 km i vidnosnoyu shvidkistyu blizkoyu do 5 km s sho prizvelo b do utvorennya velikogo kratera radiusom 12 km Chislenni duzhe veliki krateri yaki sposterigayutsya na Febi dovodyat isnuvannya takih zitknen u minulomu sistemi Saturna Animaciya gallskoyi grupi suputnikiv Saturna Saturn Albioriks Befind Erripo TarvosDiagrama sho ilyustruye orbiti nepravilnih suputnikiv Saturna z poznachennyami osnovnih grup i suputnikiv Nahil i velika napivvis predstavleni na osi Y i X vidpovidno Suputniki z kutom nahilu nizhche 90 poperedni a vishe 90 retrogradni Vis X poznachayetsya radiusom pagorba Saturna Pro vidkrittya 20 novih suputnikiv Saturna bulo ogolosheno v zhovtni 2019 roku komandoyu pid kerivnictvom Skotta Shepparda za dopomogoyu teleskopa Subaru v Mauna Kea Odin iz nih S 2004 S 24 takozh ye progresivnim i maye podibnij nahil ale obertayetsya nabagato dali vid Saturna nizh inshi gallski suputniki Odnak cej misyac takozh otrimaye nazvu z gallskoyi mifologiyi Chleni grupi za zbilshennyam vidstani vid Saturna vidpovidno do serednih orbitalnih elementiv JPL Nazva Diametr km Period dni Albioriks 28 6 783 49Befind 7 834 94S 2007 S 8 4 836 90S 2004 S 29 5 837 78Erripo 12 871 10Tarvos 16 926 37S 2020 S 4 3 926 92S 2006 S 12 4 1035 05S 2019 S 6 4 1066 40S 2004 S 24 3 1341 33PrimitkiDiscovery of 12 satellites of Saturn exhibiting orbital clustering Nature 412 6843 163 6 2001 doi 10 1038 35084032 PMID 11449267 S2CID 4420031 Grav Tommy 2003 Photometric survey of the irregular satellites Icarus 166 1 33 45 arXiv astro ph 0301016 Bibcode 2003Icar 166 33G doi 10 1016 j icarus 2003 07 005 S2CID 7793999 Grav Tommy 2004 Near Infrared Photometry of the Irregular Satellites of Jupiter and Saturn The Astrophysical Journal 605 2 L141 L144 arXiv astro ph 0312571 Bibcode 2004ApJ 605L 141G doi 10 1086 420881 S2CID 15665146 Grav T 1 listopada 2007 A deeper look at the colors of the Saturnian irregular satellites Icarus 191 1 267 285 doi 10 1016 j icarus 2007 04 020 cherez ArXiv NASA 7 zhovtnya 2019 Saturn surpasses Jupiter after the discovery of 20 new moons and you can help name them phys org angl Planetary Satellite Mean Orbital Parameters Jet Propulsion Laboratory Procitovano 7 June 2023 KomentariJPL s mean orbital elements suggest an inclination that is similar to those of the Gallic group however other sources say it belongs to the Inuit group Div takozhSpisok suputnikiv

Дата публікації:
Топ