Бори́с Соломо́нович Аронсон (Борех-Бер Аронсон, англ. Boris Aronson) (* 15 жовтня 1900, Ніжин (в інших джерелах Київ) — 16 жовтня 1980, Нью-Йорк) — єврейський та український дослідник образотворчого мистецтва, сценограф, художник, володар шістьох нагород «Тоні» за найкращу сценографію — 1951, 1967, 1969, 1971, 1972, 1976, фонду Джозефа Махарама — 1965, 1967, 1970, 1971, 1972, 1976, — 1950, фонду Форда — 1962.
Борис Соломонович Аронсон | ||||
---|---|---|---|---|
Борех-Бер Аронсон | ||||
Народження | 15 жовтня 1900 Ніжин (Київ) | |||
Смерть | 16 жовтня 1980 (80 років) | |||
Нью-Йорк | ||||
Національність | єврей | |||
Країна | Російська імперія → СРСР → США | |||
Жанр | театральний художник | |||
Навчання | Київське художнє училище | |||
Діяльність | дизайнер, сценограф | |||
Вчитель | Селезньов Іван Федорович | |||
Роботи в колекції | Музей Ізраїлю | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Аронсон Борис Соломонович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Походить з родини рабина, батько — , був головним рабином Києва, згодом — Тель-Авіву та Яффи. Мати — Двойра Туровська.
1916 року закінчив навчання в Київському художньому училищі — вчився у Івана Селезньова.
В 1917–1918 роках навчався у Олександри Екстер, котра згодом познайомила його з Мейєрхольдом та Таїровим; ці знайомства здійснили ґрунтовний вплив на погляди Бориса як театрального художника.
1917 року брав активну участь в організації Київського музею сучасного мистецтва.
З 1917 по 1918 рік (в інших джерелах — 1920–1921) — секретар Виставкової комісії Култур-ліге.
Бере участь у першій єврейській художній виставці в Києві 1920 року. Разом з І.-Б. Рибаком опублікував статтю «Шляхи єврейського живопису». Кінцем 1920 року Центральний комітет Култур-ліге переїздить до Москви, їде і Аронсон.
На початку 1920-х років засновує в Києві Музей єврейського мистецтва та займається пропагуванням «єврейського стилю», котрий поєднував принципи абстрактного живопису та елементи народної творчості. В Москві навчався живопису у І. Машкова.
Виїздить з СРСР 1922 року, перебував в Польщі, звідти перебрався до Берліна — там його батько був рабином общини вихідців з колишньої Російської імперії. В Берліні навчався мистецтву гравюри у професора . Взяв участь у художній виставці у галереї Ван Дімена.
1923 року в Берліні вийшла його монографія «Сучасна єврейська графіка», в котрій він аналізував творчість Натана Альтмана, Ель Лисицького, Марка Шагала, Йосипа Чайкова.
З кінця 1923 року перебуває в США. Спочатку співпрацював з кількома єврейськими театрами Нью-Йорку як художник сцени та художник-костюмер.
В 1924 році виконує першу самостійну роботу в Америці — ескізи декорацій та костюмів до спектаклю по п'єсі С.Ан-ського «Діббук» — «Унзер-театер» на Бронксі.
1926 року починає працювати в «Їдиш кунст-театер» та досить швидко стає головним художником.
Виконує ескізи костюмів хасидів для «Десятої заповіді» А. Гольдфадена (1927).
У 1932 році переключається на роботу з Бродвейськими театрами, дебютувавши з іще одним емігрантом — Верноном Дюком, у мюзиклі «Walk a Little Faster».
Здійснив оформлення постановки «Щоденник Анни Франк» в театрі «Корт» (1955).
У 1959 році оформив синагоги в Вашингтоні та на Лонг-Айленді.
Неодноразово у творчості повертався до єврейської теми, зокрема, при роботі над сценографією мюзиклу (1964) — відзначена премією Фонду Дж. Махарам.
Як сценограф творив на Бродвеї понад 40 років, оформив понад 100 спектаклів.
Шість разів був вдостоєний премії «Тоні» як найкращий художник сцени — першого разу в 1951 році — прем'єрна постановка Теннессі Вільямса, 1967 — мюзикл «Кабаре» (театр «Бродхарст»), останній раз в 1976 — за мюзикл «Pacific Overtures».
Також здійснював оперні постановки, переважно в Метрополітен-опера, та балетних спектаклів, зокрема, здійсненої Михайлом Баришніковим постановки балету Чайковського «Лускунчик» (1977).
Посилання
Джерела
- Експерт [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Аронсон Борис // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Аронсон Борис Соломонович [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- Борис Аронсон [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Solomo novich Aronson Boreh Ber Aronson angl Boris Aronson 15 zhovtnya 1900 Nizhin v inshih dzherelah Kiyiv 16 zhovtnya 1980 Nyu Jork yevrejskij ta ukrayinskij doslidnik obrazotvorchogo mistectva scenograf hudozhnik volodar shistoh nagorod Toni za najkrashu scenografiyu 1951 1967 1969 1971 1972 1976 fondu Dzhozefa Maharama 1965 1967 1970 1971 1972 1976 1950 fondu Forda 1962 Boris Solomonovich AronsonBoreh Ber Aronson Premiyi Narodzhennya15 zhovtnya 1900 1900 10 15 Nizhin Kiyiv Smert16 zhovtnya 1980 1980 10 16 80 rokiv Nyu JorkNacionalnistyevrejKrayinaRosijska imperiya SRSR SShAZhanrteatralnij hudozhnikNavchannyaKiyivske hudozhnye uchilisheDiyalnistdizajner scenografVchitelSeleznov Ivan FedorovichRoboti v kolekciyiMuzej IzrayilyuNagorodiGrant Guggengajma 1950 d 1951 d 1967 d 1969 d 1971 d 1972 d 1976 Aronson Boris Solomonovich u VikishovishiBiografiyaPohodit z rodini rabina batko buv golovnim rabinom Kiyeva zgodom Tel Avivu ta Yaffi Mati Dvojra Turovska 1916 roku zakinchiv navchannya v Kiyivskomu hudozhnomu uchilishi vchivsya u Ivana Seleznova V 1917 1918 rokah navchavsya u Oleksandri Ekster kotra zgodom poznajomila jogo z Mejyerholdom ta Tayirovim ci znajomstva zdijsnili gruntovnij vpliv na poglyadi Borisa yak teatralnogo hudozhnika 1917 roku brav aktivnu uchast v organizaciyi Kiyivskogo muzeyu suchasnogo mistectva Z 1917 po 1918 rik v inshih dzherelah 1920 1921 sekretar Vistavkovoyi komisiyi Kultur lige Bere uchast u pershij yevrejskij hudozhnij vistavci v Kiyevi 1920 roku Razom z I B Ribakom opublikuvav stattyu Shlyahi yevrejskogo zhivopisu Kincem 1920 roku Centralnij komitet Kultur lige pereyizdit do Moskvi yide i Aronson Na pochatku 1920 h rokiv zasnovuye v Kiyevi Muzej yevrejskogo mistectva ta zajmayetsya propaguvannyam yevrejskogo stilyu kotrij poyednuvav principi abstraktnogo zhivopisu ta elementi narodnoyi tvorchosti V Moskvi navchavsya zhivopisu u I Mashkova Viyizdit z SRSR 1922 roku perebuvav v Polshi zvidti perebravsya do Berlina tam jogo batko buv rabinom obshini vihidciv z kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi V Berlini navchavsya mistectvu gravyuri u profesora Vzyav uchast u hudozhnij vistavci u galereyi Van Dimena 1923 roku v Berlini vijshla jogo monografiya Suchasna yevrejska grafika v kotrij vin analizuvav tvorchist Natana Altmana El Lisickogo Marka Shagala Josipa Chajkova Z kincya 1923 roku perebuvaye v SShA Spochatku spivpracyuvav z kilkoma yevrejskimi teatrami Nyu Jorku yak hudozhnik sceni ta hudozhnik kostyumer V 1924 roci vikonuye pershu samostijnu robotu v Americi eskizi dekoracij ta kostyumiv do spektaklyu po p yesi S An skogo Dibbuk Unzer teater na Bronksi 1926 roku pochinaye pracyuvati v Yidish kunst teater ta dosit shvidko staye golovnim hudozhnikom Vikonuye eskizi kostyumiv hasidiv dlya Desyatoyi zapovidi A Goldfadena 1927 U 1932 roci pereklyuchayetsya na robotu z Brodvejskimi teatrami debyutuvavshi z ishe odnim emigrantom Vernonom Dyukom u myuzikli Walk a Little Faster Zdijsniv oformlennya postanovki Shodennik Anni Frank v teatri Kort 1955 U 1959 roci oformiv sinagogi v Vashingtoni ta na Long Ajlendi Neodnorazovo u tvorchosti povertavsya do yevrejskoyi temi zokrema pri roboti nad scenografiyeyu myuziklu 1964 vidznachena premiyeyu Fondu Dzh Maharam Yak scenograf tvoriv na Brodveyi ponad 40 rokiv oformiv ponad 100 spektakliv Shist raziv buv vdostoyenij premiyi Toni yak najkrashij hudozhnik sceni pershogo razu v 1951 roci prem yerna postanovka Tennessi Vilyamsa 1967 myuzikl Kabare teatr Brodharst ostannij raz v 1976 za myuzikl Pacific Overtures Takozh zdijsnyuvav operni postanovki perevazhno v Metropoliten opera ta baletnih spektakliv zokrema zdijsnenoyi Mihajlom Barishnikovim postanovki baletu Chajkovskogo Luskunchik 1977 PosilannyaPortal Teatr DzherelaEkspert 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Aronson Boris Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Aronson Boris Solomonovich 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros ros Boris Aronson 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros