Нісея (дав.-гр. Νίσαια) — стародавнє місто і порт на узбережжі Саронічної затоки в області Мегарида (Греція), поруч із сучасним селищем .
Нісея
Нісея у Вікісховищі |
Історія
Історія Нісеї протягом століть була пов'язана з Мегарами, головною гаванню яких вона була і за архаїчної доби, і пізніше. Місцева бухта була невеликою, але добре захищеною — острівцем Міноя і Саламіном, від якого в цьому місті материк відділяє вузька протока.
Легенди називали засновником Нісеї мегарського царя Ніса. Проте археологічні дані не дають підстав стверджувати, що місто було збудоване мегарянами. Принаймні поселення на його території не молодше за перші будівлі сусідів. За деякими переказами Мегари спочатку взагалі мали іншу назву і іменувалися Нісою (дав.-гр. Νίσα), що дозволяє розглядати версію, за якою спочатку була заснована Нісея, а вже потім (наприклад, за часів Мегарея) місто було перенесене подалі від моря, на територію сучасної Мегари. Щоправда, сама генеалогія мегарських царів виглядає настільки фантастичною, що деякі дослідники підозрюють в ній підробку кінця VIII — початку VII ст. до н. е.
Нісея від самого початку брала активну участь у мегарській колонізації. Власне, іншого зручного виходу до моря Мегари не мали, до Паг і Егосфен дістатися було важче — шлях до них ішов через гори. Не дивно, що Нісею розглядали як «ключ» до Мегар — насамперед традиційні суперники, афіняни. Вперше вони захопили гавань у 565 році до н. е. — тимчасово — але це призвело до державного перевороту в Мегарах. Наступного разу афіняни з'явилися в Нісеї у 460 р. до н. е. на прохання самих мегарців, які в той час конфліктували з Коринфом і Спартою. Звільнити місто змогли лише у 446 р. до н. е. З початком Пелопоннеської війни (431 р. до н. е.) афіняни спробували знову захопити гавань, але здобули лише Міною, яка закривала вхід до порту. Досягти мети вдалося лише 424 р. до н. е., завдяки зраді місцевих мешканців. Нісея залишалася в руках афінян навіть після укладання Нікієвого миру (421 р. до н. е.), проте у 414 році до н. е. військові дії відновилися і афіняни змушені були залишити місто назавжди.
У 460 — 424 і 340 — 307 рр. до н. е. Нісея була з'єднана з Мегарами «довгими мурами» в єдину фортифікаційну систему, що дозволяло витримувати тривалі облоги з суходолу, проте після здобуття міста Деметрієм Поліоркетом усі міські укріплення були зруйновані, а гавань була оголошена «вільною».
У338 — 243 рр. до н. е. Нісея перебувала під владою Македонії, у 243 — 223 рр. до н. е. входила до складу Ахейського союзу, у 223 — 192 рр. до н. е. — Беотійського, в 192 — 146 рр. до н. е. — знову Ахейського.
У 146 р. до н. е. місто стало римським.
Джерела
- Smith, Philip J. The archaeology and epigraphy of Hellenistic and Roman Megaris, Greece. Oxford: John and Erica Hedges Ltd, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niseya dav gr Nisaia starodavnye misto i port na uzberezhzhi Saronichnoyi zatoki v oblasti Megarida Greciya poruch iz suchasnim selishem Niseya Koordinati 37 58 44 pn sh 23 21 29 sh d 37 9788888889167779 pn sh 23 35805555558377833 sh d 37 9788888889167779 23 35805555558377833 Koordinati 37 58 44 pn sh 23 21 29 sh d 37 9788888889167779 pn sh 23 35805555558377833 sh d 37 9788888889167779 23 35805555558377833 Krayina Greciya GreciyaNiseyaNiseya Greciya Niseya u VikishovishiIstoriyaIstoriya Niseyi protyagom stolit bula pov yazana z Megarami golovnoyu gavannyu yakih vona bula i za arhayichnoyi dobi i piznishe Misceva buhta bula nevelikoyu ale dobre zahishenoyu ostrivcem Minoya i Salaminom vid yakogo v comu misti materik viddilyaye vuzka protoka Legendi nazivali zasnovnikom Niseyi megarskogo carya Nisa Prote arheologichni dani ne dayut pidstav stverdzhuvati sho misto bulo zbudovane megaryanami Prinajmni poselennya na jogo teritoriyi ne molodshe za pershi budivli susidiv Za deyakimi perekazami Megari spochatku vzagali mali inshu nazvu i imenuvalisya Nisoyu dav gr Nisa sho dozvolyaye rozglyadati versiyu za yakoyu spochatku bula zasnovana Niseya a vzhe potim napriklad za chasiv Megareya misto bulo perenesene podali vid morya na teritoriyu suchasnoyi Megari Shopravda sama genealogiya megarskih cariv viglyadaye nastilki fantastichnoyu sho deyaki doslidniki pidozryuyut v nij pidrobku kincya VIII pochatku VII st do n e Niseya vid samogo pochatku brala aktivnu uchast u megarskij kolonizaciyi Vlasne inshogo zruchnogo vihodu do morya Megari ne mali do Pag i Egosfen distatisya bulo vazhche shlyah do nih ishov cherez gori Ne divno sho Niseyu rozglyadali yak klyuch do Megar nasampered tradicijni superniki afinyani Vpershe voni zahopili gavan u 565 roci do n e timchasovo ale ce prizvelo do derzhavnogo perevorotu v Megarah Nastupnogo razu afinyani z yavilisya v Niseyi u 460 r do n e na prohannya samih megarciv yaki v toj chas konfliktuvali z Korinfom i Spartoyu Zvilniti misto zmogli lishe u 446 r do n e Z pochatkom Peloponneskoyi vijni 431 r do n e afinyani sprobuvali znovu zahopiti gavan ale zdobuli lishe Minoyu yaka zakrivala vhid do portu Dosyagti meti vdalosya lishe 424 r do n e zavdyaki zradi miscevih meshkanciv Niseya zalishalasya v rukah afinyan navit pislya ukladannya Nikiyevogo miru 421 r do n e prote u 414 roci do n e vijskovi diyi vidnovilisya i afinyani zmusheni buli zalishiti misto nazavzhdi U 460 424 i 340 307 rr do n e Niseya bula z yednana z Megarami dovgimi murami v yedinu fortifikacijnu sistemu sho dozvolyalo vitrimuvati trivali oblogi z suhodolu prote pislya zdobuttya mista Demetriyem Poliorketom usi miski ukriplennya buli zrujnovani a gavan bula ogoloshena vilnoyu U338 243 rr do n e Niseya perebuvala pid vladoyu Makedoniyi u 243 223 rr do n e vhodila do skladu Ahejskogo soyuzu u 223 192 rr do n e Beotijskogo v 192 146 rr do n e znovu Ahejskogo U 146 r do n e misto stalo rimskim DzherelaSmith Philip J The archaeology and epigraphy of Hellenistic and Roman Megaris Greece Oxford John and Erica Hedges Ltd 2008