Взяття Мстислава (1654)

Взяття Мстислава — битва під час літньої кампанії 1654 року в межах російсько-польської війни 1654—1667 років.

Взяття Мстислава
Російсько-польська війна (1654—1667)
Фрески кармеліцького костелу у Мстиславі: взяття московитами замку Фрески кармеліцького костелу у Мстиславі: взяття московитами замку
Дата: 1654 рік Місце: Мстислав Результат: Взяття міста московськими військами Різанина Трубецького
Сторони
Московське царство	Річ Посполита
Командувачі
Трубецький Олексій Микитович	Ян Статкевич

Хід подій

Фрески кармеліцького костелу у Мстиславі: взяття московитами замку (зліва) та різня мирного населення (праворуч)

Основне угруповання московських військ наступало на Мінськ. Водночас його похід з півдня забезпечували війська Трубецького, які 18 липня взяли в облогу Мстислав. Місто захищала місцева литовська шляхта та міщани на чолі з Яном Статкевичем. Під охорону воєводських мурів з потужним замком збігся народ з далеких околиць, захопивши з собою документи і все можливе рухоме майно. Серед захисників міста був і Олександр Івіцький гербу Кушаба, загиблий під час боїв за місто. Становище оборонців ускладнювалося втечею частини солдат, які покинули місто під приводом поїздки. 22 липня Мстислав був захоплений, а росіяни вчинили масове вбивство мирного населення міста. Тоді загинуло близько 15 000 осіб, у тому числі жінки та діти. У живих залишили 700 осіб, переважно майстрів, потрібних Московській державі, яких згодом силоміць переселили в глиб Московії. Переселених жителів Мстислава називали недосєки (рос. недосеки).

Різанина Трубецького

В історіографії взяття Мстиславля загалом називається «Різаниною Трубецького». Стверджується, що внаслідок цього загинуло майже все населення міста.

У паперах князя Федіра Волконського говориться, що князь Олексій Трубецький «…місто Мстиславль взяв і висік і випалив, а побив у ньому більше п'ятнадцяти тисяч [чоловік]». Про масові вбивства мирного населення Мстиславля російськими військами йдеться також у «Палацових розрядах», про це писав великий гетьман литовський Януш Радзивілл. Уцілілий після погрому в Мстиславлі член мстиславського гарнізону Котел рапортував про те, що війська Трубецького в Мстиславлі вбивали шляхтичів, міщан, євреїв, а потім шукали серед трупів тих, хто вцілів, і їх забирали в полон. Білоруський історик Михайло Без-Корнілович писав про те, що пам'ять про «різанину Трубецького» в Мстиславлі зберігалася в народних переказах навіть у середині XIX століття. На думку історика Андрія Метельського, велика кількість загиблих при обороні міста свідчить про те, що в Мстиславлі ховалася значна кількість населення з усього Мстиславського воєводства.

Згідно з Василем Мелешком, розповідаючи про штурм Мстиславля Богдану Хмельницькому, цар Олексій Михайлович у своїй грамоті писав, що місто «…взяты взятьем и шляхты, поляков и литвы и иных служылых людей и ксензов и езвуитов и иного их чину побито больши десяти тысяч человек».

Пам'ять

У костелі Пресвятої Богородиці збереглася фреска XVII ст., присвячена Різанині Трубецького. На ній зображено облогу міста та вбивство ченців. Прізвища загиблих монахинь: ігумен (настоятель) Мельхіор Тарговський, проповідник Олексій Борх, а також Арсен Гладишевич.

Як свідчать археологічні розкопки Замчища, нижче сучасних міст є потужний шар руйнації, щебеню та вугілля, що відноситься до XVII ст., чавунні та кам'яні ядра, зруйновані хати з багатими кахляними печами та ін.

Примітки

1. Adam Boniecki: Herbarz polski, tom VIII, str. 79. (пол.)
2. ЭнцВКЛ1, 2005.
3. Краснянский В. Г. Город Мстиславль: Его настоящее и прошлое // Записки Северо-Западного отдела Русского географического общества: в 4-х кн. — Вильна: Тип. И. Завадского, 1912. — Т. 3. — С. 150―152. (рос.)
4. Грыцкевіч А. П. Вайна Расіі з Рэччу Паспалітай 1654—67 // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя: у 2 тамах. — 2-е выд. — Минск, 2007. — Т. 1: А—К. — С. 373. — . (біл.)
5. Кітурка І. Гісторыя Беларусі: дапам. ― Горадня: ГрДУ, 2006. С. 70. (біл.)
6. Акты, собранные в библиотеках и архивах Российской Империи. — СПб. : Тип. II Отд. собственной Е. И.В. канцелярии, 1836. — Т. 4: 1645—1700. — С. 128. з джерела 10 квітня 2022(рос.)
7. Грыцкевіч А. П. Вайна Расіі з Рэччу Паспалітай 1654—67 // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя: у 2 тамах. — 2-е выд. — Минск, 2007. — Т. 1: А—К. — С. 373. — . (біл.)
8. Мяцельскі А. А. Мсціслаўскае княства і ваяводства ў ХІІ—ХVІІІ стст. — Мінск: Беларуская навука, 2010. — 664 с. (біл.)
9. Кроль П. Беларуская кампанія 1654 г. (да бітвы пад Шапялевічамі) // Беларускі Гістарычны Агляд. — 1999. — Т. 6. — Сш. 1—2. (біл.)
10. Без-Корнилович М. О. Исторические сведения о примечательнейших местах в Белоруссии присовокуплением и других сведений к ней же относящихся. — СПб, 1855. С. 190. (рос.)
11. Мялешка В. И. Мсціслава абарона // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 320. — 788 с. — . (біл.)

Джерела

• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — . (біл.)
• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2007. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — . (біл.)
• Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667 / Генадзь Сагановіч. — Мн.: Навука і тэхніка, 1995. — 143, [2] с.: іл. — . (біл.)