Архаїчна латина — літературна мова латини у період 240—81 рр. до н. е.
Початковий історичний період латинської мови відомий дуже небагатьма пам'ятками. Перші письмові пам'ятки латинської мови походять, імовірно, з кінця VI — початку V століть до н. е. Серед інших найдавніших пам'яток — напис на золотій застібці з міста (VI—V ст. до н. е.), знайдений в 1978 році присвятний напис зі стародавнього міста (за 50 км на південь від Риму), що датується останнім десятиліттям VI століття до н. е., а також уривок сакрального напису на уламку чорного каменю («lapis niger»), знайденого в 1899 році під час розкопок римського форуму, що відповідає приблизно до 500 р. до н. е.
До давніх пам'яток архаїчної латини належать також численні надгробні написи (елогії), фрагменти обрядових пісень, декілька релігійних гімнів та офіційні документи середини III — початку II століття до н. е., з яких найвідоміші епітафії на надгробках римських політичних діячів Сципіонів (III ст. до н. е.) і текст сенатської постанови про святилища бога Вакха. Також Архаїчний період характерний першими знахідками (глиняні дощечки, фрагменти запису пісень та законів). Відомими представниками цього часу, є письменники, завдяки яким людству залишилися комедії того часу.
Історія літературної мови
Історія літературної мови починається 240 р. до н. е., коли військовополонений грек Люцій Лівій Андронік приніс до Риму латинською мовою трагедію і комедію як результат перекладу грецьких творів, зокрема Гомерової «Одіссеї». Незважаючи на обмеженість матеріалу, документи того часу дають можливість виявити ряд рис архаїчної латинської мови, що відрізняють її від пізнішої класичної норми: древні дифтонги, відсутність подвоєння приголосних.
Найбільшим представником архаїчного періоду в області літературної мови є давньоримський комедіограф Плавт (бл. 245 — 184 до н. е.), від якого до нашого часу дійшло 20 комедій повністю й одна — в уривках. Проте словниковий склад комедій Плавта і фонетичний лад його мови вже значною мірою наближаються до норм класичної латини I століття до н. е. — початку I століття. Іншим представником архаїчного періоду є Теренцій (190—159 рр. до н. е.), автор шести комедій.
Матеріал, що дозволяє судити про стан літератури і мови III-ІІ ст. до н.е. дають комедії Плавта та Теренція. Жанрова приналежність їхніх писемних пам’яток (комедія) обумовила той факт, що в них виявилась зафіксованою розмовна мова носіїв латинської мови. В текстах архаїчного періоду відобразились мовні риси, що надалі не увійшли в літературну мову, але продовжували зберігатись в розмовній, і потім перейшли романські мови.
Посилання
- Греко-італійська гіпотеза // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 137. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhayichna latina literaturna mova latini u period 240 81 rr do n e Pochatkovij istorichnij period latinskoyi movi vidomij duzhe nebagatma pam yatkami Pershi pismovi pam yatki latinskoyi movi pohodyat imovirno z kincya VI pochatku V stolit do n e Sered inshih najdavnishih pam yatok napis na zolotij zastibci z mista VI V st do n e znajdenij v 1978 roci prisvyatnij napis zi starodavnogo mista za 50 km na pivden vid Rimu sho datuyetsya ostannim desyatilittyam VI stolittya do n e a takozh urivok sakralnogo napisu na ulamku chornogo kamenyu lapis niger znajdenogo v 1899 roci pid chas rozkopok rimskogo forumu sho vidpovidaye priblizno do 500 r do n e Do davnih pam yatok arhayichnoyi latini nalezhat takozh chislenni nadgrobni napisi elogiyi fragmenti obryadovih pisen dekilka religijnih gimniv ta oficijni dokumenti seredini III pochatku II stolittya do n e z yakih najvidomishi epitafiyi na nadgrobkah rimskih politichnih diyachiv Scipioniv III st do n e i tekst senatskoyi postanovi pro svyatilisha boga Vakha Takozh Arhayichnij period harakternij pershimi znahidkami glinyani doshechki fragmenti zapisu pisen ta zakoniv Vidomimi predstavnikami cogo chasu ye pismenniki zavdyaki yakim lyudstvu zalishilisya komediyi togo chasu Istoriya literaturnoyi moviIstoriya literaturnoyi movi pochinayetsya 240 r do n e koli vijskovopolonenij grek Lyucij Livij Andronik prinis do Rimu latinskoyu movoyu tragediyu i komediyu yak rezultat perekladu greckih tvoriv zokrema Gomerovoyi Odisseyi Nezvazhayuchi na obmezhenist materialu dokumenti togo chasu dayut mozhlivist viyaviti ryad ris arhayichnoyi latinskoyi movi sho vidriznyayut yiyi vid piznishoyi klasichnoyi normi drevni diftongi vidsutnist podvoyennya prigolosnih Najbilshim predstavnikom arhayichnogo periodu v oblasti literaturnoyi movi ye davnorimskij komediograf Plavt bl 245 184 do n e vid yakogo do nashogo chasu dijshlo 20 komedij povnistyu j odna v urivkah Prote slovnikovij sklad komedij Plavta i fonetichnij lad jogo movi vzhe znachnoyu miroyu nablizhayutsya do norm klasichnoyi latini I stolittya do n e pochatku I stolittya Inshim predstavnikom arhayichnogo periodu ye Terencij 190 159 rr do n e avtor shesti komedij Material sho dozvolyaye suditi pro stan literaturi i movi III II st do n e dayut komediyi Plavta ta Terenciya Zhanrova prinalezhnist yihnih pisemnih pam yatok komediya obumovila toj fakt sho v nih viyavilas zafiksovanoyu rozmovna mova nosiyiv latinskoyi movi V tekstah arhayichnogo periodu vidobrazilis movni risi sho nadali ne uvijshli v literaturnu movu ale prodovzhuvali zberigatis v rozmovnij i potim perejshli romanski movi PosilannyaGreko italijska gipoteza Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 137 ISBN 978 966 439 921 7