Щавниця

Щавни́ця (пол. Szczawnica) — курортне місто належить до ґміни Щавниця Новотарського повіту Малопольського воєводства. Розташоване в південній Польщі, між П'єнінами та Західними Бескидами, на потоці Грайцарик.

Щавниця Szczawnica
Герб Прапор
Щавниця
Основні дані
49°25′ пн. ш. 20°29′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 20.483° сх. д. / 49.417; 20.483Координати: 49°25′ пн. ш. 20°29′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 20.483° сх. д. / 49.417; 20.483
Країна	Польща
Регіон	Малопольське воєводство
Столиця для	Q9272758? (колишній муніципалітет)
Статус міста	1962
Площа	32,9 км²
Населення	5965 (2011)
· густота	183 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	430-510  м
Міста-побратими	Перлеберг, ^d^[3]
Телефонний код	(48) 18
Часовий пояс	CET, і
Номери автомобілів	KNT
GeoNames	757461
OSM	↑2834805 ·R (Ґміна Щавниця)
SIMC	0963454
Поштові індекси	34-460
Міська влада
Вебсайт	szczawnica.pl
Мапа
Щавниця у Вікісховищі

Положення

Щавниця лежить у долині потоку Грайцарик, яка є правою притокою річки Дунаєць. У місті потік Сопотниця та Скотницький Потік впадають у Грайцарик. Більша частина будівель та районів міста розташована в межах , натомість за долиною потоку Грайцарика вже піднімаються П'єніни. Будівлі міста розташовані між П'єнінами (переважно Малі П'єніни) та пасмом Радзейова (Бескид Сондецький).

Місто традиційно поділяється на два «райони»: Щавниця Дольна («Долішня»), основні будівлі якої зосереджені на висоті 435—480 м н.р.м. та Щавниця Вижня («Вишня»), основні будівлі на висоті від 460 до 520 м н.р.м. Між ними розташований Центр, а на північ, у долині Щавного Потоку, приблизно до 510 м н.р.м. піднімаються будівлі курортного району. Дві більші ряди колишнього поселення розвивались також у долинах потоків Скотницького та Сопотниці, а розкидані хутори сягали високо на схилах і навіть на самому хребті (хутір Пшислоп, 830 м н.р.м.) пасма Радзейова.

• Потік Грайцарик
• Загальний вигляд Щавниці з Данієльки
• Дунаєць у Щавниці

Курорт

Розташування курорту в долині потоку Грайцарик, правобережної притоки річки Дунаєць між пасмом П'єнін та Бескидом Сондецьким створює чудовий мікроклімат, сприятливий для покращення здоров'я та стану верхніх дихальних шляхів.

У районі Курорту є джерела дванадцяти кислих вод — вуглекислі мінеральні води, о якостях котрих, перші згадки відносяться до XVI століття. На сьогоднішній день і жителі, і пацієнти майже з усього світу отримують користь від цілющих властивостей.

Невіддільним елементом курорту є чудовий Бювет Мінеральних Вод, де гості можуть вживати вуглекислі мінеральні води багаті на оксалати бікарбонату, натрію, йодиду та броміду, багаті мінеральними солями та численними мікроелементами.

На тих, хто приїжджає на курорт П'єнін, чекають санаторії та лікувальний заклад з природної медицини. Вони виконують 42 види гідротерапії, інгаляції, лікувальної фізкультури, кінезітерапії та лікування питтям мінеральних вод.

Курорт спеціалізується на лікуванні респіраторних захворювань, включаючи хронічне запалення носа і горла, захворювання голосового апарату; алергічні захворювання органів дихання, бронхіальна астма; порушення опорно-рухового апарату, тобто дегенеративні захворювання суглобів та хребта, а також ревматичні захворювання та ревматоїдний артрит.

Для лікування гостей курорту використовуються власні бальнеологічні ресурси у вигляді мінеральних вод, що належать до курорту, а також якості середовища, якими є цілющий мікроклімат.

• Санаторій інгаляторій
• Бювет Мінеральних Вод
• Джерело Магдалена

Населення

Автохтонне населення — лемки, — спочатку були православними і належали до парафії у Шляхтовій. Поступово, під тиском польської адміністрації та численними і тривалими асиміляційними заходами вони златинізувалися, а далі — сполонізувалися, але ще в XIX ст. збереглися назви двох сіножатей — «попова» і «дякова». Перед Першою світовою війною Впр. о. Корнило Кузик знайшов у старому дерев'яному (тепер розібраному) костелі, на престолі заліплені образи греко-католицького обряду.

Демографія

• За даними від 31 грудня 2010 року в місті проживало 6022 жителі

• Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	2857	576	1948	333
Жінки	3108	559	1784	765
Разом	5965	1135	3732	1098

• За даними на кінець 2017 року було 5807 жителів.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. ^{[недоступне посилання]}
3. http://varos.harkany.hu/testvervarosaink/szczawnica
4. Nyka Józef: Szczawnica-Krościenko i okolice. Przewodnik, wyd. III, Sport i Turystyka, Warszawa 1979, , s. 22–23.
5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
6. . Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2016.
7. Ludność. Stan i struktura w przekroju terytorialnym (Stan w dniu 31 XII 2010 r.) (PDF). 10 червня 2011. ISSN 1734-6118. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |miejsce= (можливо, |location=?) (); Проігноровано невідомий параметр |wydawca= (можливо, |publisher=?) ()
8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
9. Szczawnica w liczbach (пол.). GUS. Процитовано 7 липня 2019.

Див. також

• Щавниця // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 822. (пол.) (пол.)