Геологічна будова Перу.
На території Перу розташовані частини , Південноамериканської плити і Андського (Кодильєрського) геосинклінального складчастого пояса.
Амазонська синекліза виконана морськими палеозойськими і переважно континентальними мезозойсько-кайнозойськими відкладами потужністю понад 4000 м. Синекліза відділяється від складчастої споруди Анд Субандійським крайовим прогином, на палеозойській основі якого згідно залягає моласа (верхня крейда — міоцен) потужністю 10 000 м.
У крейдових уламкових відкладах зосереджені родовища нафти. Східна Кордильєра складена рифейськими і нижньопалеозойськими метаморфічними породами потужністю понад 8000 м, туфогенно-глинистими відкладами верхнього палеозою, гранітоїдами пермі-тріасу, невеликими інтрузивами середнього складу олігоцен-пліоцену.
У палеозойських метаморфічних породах локалізуються корінні родовища золота, а також оловорудні родов., що асоціюють з кайнозойськими інтрузивами. У міжгірській западині Пуна (Альтіплано) палеозойські метаморфічні і мезозойські осадові породи перекриті кайнозойськими, г.ч. червоноколірними відкладами, а також ефузивами.
Основу зони Центральних і Західних Кордильєр утворюють докембрійські метаморфічні і нижньопалеозойські метаосадові породи. На сході зони мезозойські гірські породи представлені юрськими глинистими сланцями, нижньокрейдовими пісковиками і вапняками верхньої крейди загальною потужністю 4000 м.
З уламковими відкладами ниж. крейди пов'язані великі родовища кам'яного вугілля. У західній частині зони переважають вулканіти середнього і кислого складу, кременисті породи юри — нижньої крейди (потужність 4000-6000 м). У осьовій частині зони поширені гранітоїдні інтрузиви верхньої крейди — палеогену (), з якими асоціюють найважливіші мідно-молібденові і сріблополіметалічні родовища. Великі простори Західної Кордильєри перекриті субаеральними андезитами еоцену-пліоцену, які утворюють вулканічний пояс Каліпуї.
З асоціюють родовища срібних руд.
Хребет Берегової Кордильєри складений докембрійськими гнейсами, амфіболітами, гранітами і нижньопалеозойськими осадовими породами, які прорвані середніми і кислими інтрузіями крейди-палеогену. З докембрійськими метаморфітами і нижньопалеозойськими вапняками пов'язані родовища залізних руд.
, що розділяє Берегову і Західну Кордильєри, заповнена кайнозойськими континентальними уламковими породами на півдні і морськими теригенними утвореннями того ж віку на північному заході (пустеля Сечура). З пісковиками еоцену-олігоцену пов'язана промислова нафтоносність, з уламковими відкладами міоцену — родовища фосфоритів.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologichna budova Peru Na teritoriyi Peru roztashovani chastini Pivdennoamerikanskoyi pliti i Andskogo Kodilyerskogo geosinklinalnogo skladchastogo poyasa Amazonska sinekliza vikonana morskimi paleozojskimi i perevazhno kontinentalnimi mezozojsko kajnozojskimi vidkladami potuzhnistyu ponad 4000 m Sinekliza viddilyayetsya vid skladchastoyi sporudi And Subandijskim krajovim proginom na paleozojskij osnovi yakogo zgidno zalyagaye molasa verhnya krejda miocen potuzhnistyu 10 000 m U krejdovih ulamkovih vidkladah zoseredzheni rodovisha nafti Shidna Kordilyera skladena rifejskimi i nizhnopaleozojskimi metamorfichnimi porodami potuzhnistyu ponad 8000 m tufogenno glinistimi vidkladami verhnogo paleozoyu granitoyidami permi triasu nevelikimi intruzivami serednogo skladu oligocen pliocenu U paleozojskih metamorfichnih porodah lokalizuyutsya korinni rodovisha zolota a takozh olovorudni rodov sho asociyuyut z kajnozojskimi intruzivami U mizhgirskij zapadini Puna Altiplano paleozojski metamorfichni i mezozojski osadovi porodi perekriti kajnozojskimi g ch chervonokolirnimi vidkladami a takozh efuzivami Osnovu zoni Centralnih i Zahidnih Kordilyer utvoryuyut dokembrijski metamorfichni i nizhnopaleozojski metaosadovi porodi Na shodi zoni mezozojski girski porodi predstavleni yurskimi glinistimi slancyami nizhnokrejdovimi piskovikami i vapnyakami verhnoyi krejdi zagalnoyu potuzhnistyu 4000 m Z ulamkovimi vidkladami nizh krejdi pov yazani veliki rodovisha kam yanogo vugillya U zahidnij chastini zoni perevazhayut vulkaniti serednogo i kislogo skladu kremenisti porodi yuri nizhnoyi krejdi potuzhnist 4000 6000 m U osovij chastini zoni poshireni granitoyidni intruzivi verhnoyi krejdi paleogenu z yakimi asociyuyut najvazhlivishi midno molibdenovi i sriblopolimetalichni rodovisha Veliki prostori Zahidnoyi Kordilyeri perekriti subaeralnimi andezitami eocenu pliocenu yaki utvoryuyut vulkanichnij poyas Kalipuyi Z asociyuyut rodovisha sribnih rud Hrebet Beregovoyi Kordilyeri skladenij dokembrijskimi gnejsami amfibolitami granitami i nizhnopaleozojskimi osadovimi porodami yaki prorvani serednimi i kislimi intruziyami krejdi paleogenu Z dokembrijskimi metamorfitami i nizhnopaleozojskimi vapnyakami pov yazani rodovisha zaliznih rud sho rozdilyaye Beregovu i Zahidnu Kordilyeri zapovnena kajnozojskimi kontinentalnimi ulamkovimi porodami na pivdni i morskimi terigennimi utvorennyami togo zh viku na pivnichnomu zahodi pustelya Sechura Z piskovikami eocenu oligocenu pov yazana promislova naftonosnist z ulamkovimi vidkladami miocenu rodovisha fosforitiv Div takozhKorisni kopalini Peru Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Peru Girnicha promislovist Peru Ekonomika Peru Priroda Peru Sejsmichnist Peru DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X