Леся Самаєва

Ле́ся Васи́лівна Сама́єва (нар. 28 червня 1975(19750628), Київ, УРСР) — українська акторка, телеведуча та заслужена артистка України (2016). Акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня (2021).

Леся Самаєва
Самаєва березень 2021
Самаєва березень 2021
Народилася	28 червня 1975(1975-06-28) (49 років) Київ, УРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка телеведуча
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Чоловік	Андрій Самінін
Діти	Марія Самініна (2002 р.н.).
IMDb	ID 2979005
Нагороди та премії
Заслужений артист України Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Див. також: Стара Самаєвка

Лауреат театральної премії «Київська пектораль» (2007), а також шестиразова номінантка на цю нагороду (2008, 2009, 2010, 2015, 2016, 2017). Член Національної спілки театральних діячів України і Національної спілки кінематографістів України.

Біографія

Народилась 28 червня 1975 року в Києві в родині журналістів. В 1996 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Заслуженого діяча мистецтв України Л. А. Олійника.

З 1996 року акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Сім'я

• З першим чоловіком, актором пробула у шлюбі 3 роки.
• Другий чоловік — актор Андрій Самінін (у шлюбі з 17 березня 2001 року).
• Дочка — Марія Самініна (2002).

Фільмографія

Кіно

• «Звичайна справа» (2012) — дружина Толіка
• «Хайтарма» (2013) — російська сусідка
• «Скажене весілля» (2018) — Галина Середюк
• «Скажене весілля 2» (2019) — Галина Середюк
• «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (2019) — Одарка

Телебачення

• «Сестри по крові» (2005—2006) — Танюша
• «Тільки кохання» (2009) — Дарина Олексіївна
• «Домашній арешт» (2010) — Ната Малуха
• «Село на мільйон» (2016) — Рената
• «Таємниці» (2019) — Зіна
• «Юрчишини» (2019) — Олена
• «Останній день війни» (2020) — Люська
• Рідня (2020) — Вікторівна

Ролі в театрі

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

• Мальвіна — «Новорічні пригоди Буратіно» А. Гетманського (1996)
• Лукреція — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Макіавеллі «Мандрагора» (1996)
• Людмила Рутілова — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)
• Саша — «Живий труп» Льва Толстого (1997)
• Нінетта — «Любов до трьох апельсинів» Карло Гоцці (1997)
• Рахіль — «Ти, кого любить моя душа» за п'єсою «Овечка» (1998)
• Б'янка, Дездемона — «Венеціанський мавр («Отелло»)» Вільяма Шекспіра (1998)
• Міс Мейбл Чілтерн — «Ідеальний чоловік» Оскара Уайльда (1999)
• Віола — «Що ви загубили в чужих снах?» за п'єсою Макса Фріша «Санта Крус» (1999)
• Надя — «Довічний чоловік» Федора Достоєвського (1999)
• Кітті Щербацька — «Анна Кареніна» Льва Толстого (2000)
• Маруся Чурай — «Нехай одразу двох не любить…» за п'єсою Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» (2000)
• Сільветта — «Тайна пристрасті жагучої» за п'єсою Едмона Ростана «Романтики» (2003)
• Роксана — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана (2005)
• Жінка із родини Монтеккі — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра (2005)
• Флавія Брент — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсою «Театр» (2006)
• Медсестра Марія — «Черга» (2006)
• Миронова — «Голубчики мої!..» за творами Федора Достоєвського і Олександра Володіна (2006)
• Людмила — «Останній герой» Олександра Марданя (2007)
• Шарлотта Гейз — «Лоліта» за романом Володимира Набокова «Лоліта» (2008)
• Нюра — «Граємо Чонкіна» за романом Володимира Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» (2009)

Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса

• Ніна Зарічна «Чайка» Антона Чехова (1999)
• Єва «Авва і Смерть» (2008)

Нагороди та номінації

Рік	Категорія	Робота	Результат
Київська пектораль
2007	Найкраще виконання жіночої ролі	Черга	Перемога
2008		Останній герой	Номінація
2009	Найкраще виконання жіночої ролі першого / другого плану	Лоліта	Номінація
2010		Граємо Чонкіна	Номінація
2015	Найкраще виконання жіночої ролі другого плану	Веселощі сердечні, або Кепка з карасями	Номінація
2016		Співай, Лоло, співай!	Номінація
2017		Безприданиця. Версія	Номінація
Кінофестиваль студентських робіт «Відкрита ніч»
2004	Найкраща жіноча роль	Гунька	Перемога
Премія НСТДУ
2009	Премія імені Віри Левицької		Перемога

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 23 серпня 2016.
2. . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 12 вересня 2021.

Посилання

• Самаєва Леся Василівна на сайті IMDb (англ.)
• Леся Самаєва на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра [ 11 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)