Климкевич Михайло

Михайло Григорович Климкевич  (25 вересня 1889, Рава-Руська, нині Львівська область – пом. у липні 1944, Броди, нині Золочівський район, Львівська область) – правник, військовик, громадський діяч, сотник Української галицької армії, майор Дивізії «Галичина». Чоловік Ірини Климкевич (Шміґельської), батько Романа Климкевича.

Михайло Климкевич
Сотник
Загальна інформація
Народження	25 вересня 1889(1889-09-25) м. Рава-Руська, нині Львівська область
Смерть	1944(1944)
Військова служба
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини  УГА  14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Війни / битви	Перша світова війна Польсько-українська війна Друга світова війна
Командування
Янівська (десята) бригада УГА
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)

Життєпис

Народився 25 вересня 1889 р. у Раві Руській. Навчався в Академічній гімназії у Львові, яку закінчив 1909 р., та на правничому факультеті Львівського університету. У гімназійні роки товаришував з Євгеном Коновальцем.

З початком Першої світової війни мобілізований, служив у чині обер-лейтенанта в 30-му піхотному полку австро-угорської армії. Воював на італійському фронті в Альпах, був поранений, нагороджений бронзовою медаллю «За військові заслуги» на стрічці Хреста військових заслуг, з мечами.

У дні Листопадового чину став учасником польсько-української війни.  Добровольцем у чині сотника вступив до Української Галицької Армії й очолив 2-й Станиславівський курінь, який пізніше увійшов до Козацького загону імені Ґонти. У січні 1919 р. призначений (після переходу Андрія Долуда до Армії УНР) командиром Козацького загону імені Ґонти, який за тим було реформовано в 1-й курінь 10-ї Янівської бригади УГА, пізніше командував цією бригадою. Відзначився у боях за Львів і Тернопіль. Після переходу УГА за ріку Збруч воював за незалежність Української Народної Республіки в більшовицько-українській війні, брав участь у поході на Київ, боях за Вінницю і Бердичів.

Після поразки українських Визвольних змагань разом з дружиною був інтернований поляками. Перебували у таборі для полонених УГА у Фридрихівці (нині частина міста Волочиська Хмельницької області). У міжвоєнний період — став одним з активних діячів Українського Педагогічного Товариства «Рідна Школа». Працював правним референтом. Був одним із організаторів відкриття пам'ятника Іванові Франку на Личаківському цвинтарі у 1933 році.

У 1943—1944 роках брав участь у формуванні 14-тої гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина». Загинув у липні 1944 року в боях під Бродами (нині Львівська область).

Родина

У 1919 році одружився у Вінниці з санітарною хорунжою Української Галицької армії Іриною Климкевич (уродженою Шміґельською). 9 травня 1920 року в таборі для полонених УГА у Фридрихівці (зараз частина міста Волочиська) народився син Роман, який став істориком-геральдистом, публіцистом, перекладачем і письменником, помер у 1993 році в Маямі, США. Дружина померла в 1956 році у Відні.

Примітки

1. Західно-Українська Народна Республіка 1918 - 1923. Енциклопедія. Т.2: З - О. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Репозитарій. Манускрипт. 2019. с. 209.
2. Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918. Wien, 1918. Угорська національна бібліотека. Будапешт (німецькою) . 1918. с. 544—545.
3. Михайло Климкевич
4. Климкевич Михайло^{[недоступне посилання]}
5. . 33-й Новини. 23 червня 2019. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
6. . Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 6 грудня 2020.