Рамеєв Башир Іскандерович

Башир Іскандаровіч Рамеєв (тат. Bəşir Iskəndər uğlı Rəmiev, Бәшір Іскәндәр Ули Рәміев; (1 травня 1918, м. Баймак — 16 травня 1994, Москва) — радянський кібернетик, розробник перших радянських ЕОМ (Стріла, Урал), доктор технічних наук (1962), лауреат Сталінської премії (1954).

Рамеєв Башир Іскандерович
тат. Бәшир Искәндәр улы Рәмиев
Народився	1 травня 1918(1918-05-01) Баймак, ^d, Оренбурзька губернія, Російська СФРР
Помер	16 травня 1994(1994-05-16) (76 років) Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Місце проживання	РРФСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	інформатик, інженер
Alma mater	Московський енергетичний інститут
Галузь	електронна обчислювальна машина
Заклад	Q86662475?
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Науковий керівник	Берг Аксель Іванович
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди
Рамеєв Башир Іскандерович у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї золотопромисловців. Дід був членом Державної Думи, поетом — класиком татарської літератури. Батько Іскандар Закірович Рамеєв навчався до початку Першої світової війни в Гірничій академії у місті Фрайберг (Саксонія), працював на дідових копальнях, з 1926 року — у тресті «Башкірзолото». У квітні 1938 р. був заарештований, засуджений на п'ять років і помер у 1943 р.

В 1935 році став членом Всесоюзного товариства винахідників, в 1937 вступив до Московського енергетичного інституту. В 1938 році, після арешту батька був відрахований з інституту, довго не міг знайти роботу. В 1940 році влаштувався техніком в Центральний науково-дослідний інститут зв'язку.

З початком Радянсько-німецької війни пішов добровольцем в батальйон зв'язку. В 1943 році у складі спеціальної групи забезпечення військ 1-го Українського фронту брав участь у форсуванні Дніпра і звільненні Києва. В 1944 році він був звільнений від служби в армії відповідно до наказу про фахівців, які направлялися для відбудови народного господарства. Поступив на роботу в ЦНДІ № 108 (директор — академік А. І. Берг).

На початку 1947 року, слухаючи передачі «Бі-Бі-Сі», дізнався про те, що в США створений комп'ютер «ENIAC», і вирішив зайнятися цією новою справою. За рекомендацією А. І. Берга звернувся до члену-кореспондента АН СРСР І. С. Брука і в травні 1948 був прийнятий інженером-конструктором в Лабораторію електросистем Енергетичного інституту АН СРСР.

Наукова робота

В серпні 1948 року разом Ісааком Бруком представив перший в СРСР проект «Автоматична цифрова електронна машина».

Серед розробок Рамеева комп'ютери «Стріла» та серія комп'ютерів «Урал».

Відсутність диплома про вищу освіту не завадила стати головним інженером і заступником директора з наукової роботи Пензенського НДІ математичних машин (нині — ВАТ Науково-виробниче підприємство «Рубін», м. Пенза) (з 1955 по 1968 р.) і отримати ступінь доктора технічних наук без захисту дисертації.

В 1969 році, при виборі напрямків співробітництва з західними компаніями в рамках проекту «Ряд» (надалі ЄС ЕОМ) виступав прибічником співробітництва з британською компанією ICL на противагу IBM.

Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.

Посилання

• (рос.)
• Рамеев Башир Искандарович (рос.)
• Малиновский Б. М. История Вычислительной Техники в Лицах. К: Фирма Кит, 1995. с. 237

Нагороди

• Орден Трудового Червоного Прапора;
• Сталінська премія (1954);
• Золота медаль ВДНГ СРСР.