Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гео́ргіївка — село Мар'їнської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.
| село Георгіївка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район | Покровський район |
| Громада | Мар'їнська міська громада |
| Облікова картка | Георгіївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1864 |
| Населення | 1167 |
| Поштовий індекс | 85623 |
| Телефонний код | +380 6278 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°57′44″ пн. ш. 37°26′44″ сх. д. / 47.96222° пн. ш. 37.44556° сх. д.Координати: 47°57′44″ пн. ш. 37°26′44″ сх. д. / 47.96222° пн. ш. 37.44556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 134 м |
| Водойми | р. Осикова |
| Відстань до обласного центру | 130 км |
| Відстань до районного центру | 50 км |
| Найближча залізнична станція | Роя |
| Відстань до залізничної станції | 10,9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85622, Донецька обл., Покровський р-н, с. Максимільянівка, вул. Жовтнева, 102 |
| Сільський голова | Ревуцький Сергій Вікторович |
| Карта | |
  Георгіївка | |
 Георгіївка | |
| Мапа | |
| | |
Загальні відомості
Розташоване на лівому березі річки Осикова. Відстань до райцентру становить близько 50 км. Біля села проходить трасса Донецьк-Запоріжжя(N15). У довоєнний час у селі працювало 3 продуктових магазини та 3 господарчих, які всі розташувалися на головній вулиці села - Центральній. На території села знаходиться Будинок культури, зачинена будівля ЗЗСО І-ІІст., водосховище. У селі працює два підприємства ТОВ ДВТФ «Факторія» та ТОВ "АГРОФІРМА "АГРОТІС".
Історія
У 1864 році поряд з село Максимільянівкою було засновано село Георгіївку.
Село розташоване на лівому березі річки Осикової, притока системи Дніпра, на південних схилах Донецького кряжа.
На правому піднесеному березі Осикової, на північний захід від центру села було розташовано маєток і землі поміщиці Катерини Павлівни Карпової, що носило назву Екатеринопавлівка.
Пізніше це поселення стало називатися Решетівка на ім'я керуючого цим маєтком Решетова (сама Катерина Павлівна жила в Парижі)
На північний схід від Георгіївки на правому березі річки Осикової землі почали купувати заможні селяни з ближніх сіл і утворили тут хутори : Шамраїв, Бондарівський, Шапошників, Павлюченківский. У минулому ці хутори і с. Решетівка ставилися до Бахмутського повіту, а с. Георгіївка до Маріупольського.
Об'єднання цих хуторів, Решетівки і Георгіївки відноситься до 1920 року в єдине село Георгіївка, Георгіївської сільської Ради. З 1959 року в зв'язку з укрупненням сільських Рад село Георгіївка підпорядковане Максиміліанівській сільській Раді.
За роки радянської влади село розширилося, замість однієї короткої вулиці зараз є 3 вулиці довжиною 2 кілометра.
Жителі с. Георгіївки були казенними селянами, Решетівки - кріпаками поміщиці Є. П. Карпової, а на хуторах були куркульські володіння. Земля в дореволюційний час розподілялася таким чином:
1. Поміщицька — належала Карповій, 2000 десятин, з яких виділялося для кріпаків, а їх було до 1900 року 48 душ\40 десятин, та полковнику Сербоградському -1000 десятин.
2. Общинна земля — 1000 десятин розподілялася через кожні 3 роки між селянами-общинниками по 3 десятини на чоловічу душу.
3. Куркульські землі, якими володіли Шапошники, Павлюченки, Бондарі, Шамраї, Коваленко та інші 40 – 200 десятин.
Селяни, як поміщицькі, так і казенні несли ряд повинностей: кріпосні відробляли панщину 5 днів в тиждень і робили все по господарству.
Казенні платили податки, страхові платежі і відбували гужповинність. Розмір податків селянської родини в 14 осіб з наділом в 20 десятин дорівнював 40 рублів на рік.
На території села школи довгий час не існувало, грамотних людей не було. Церковно - приходська школа була відкрита в кінці 90-их років 19 ст. До Жовтневої революції школа мала один комбінований клас і одного вчителя.
Особливих історичних подій на території села не було.
Однак, в часи революції 1905 - 1907 року окремі жителі села, які перебували в армії, брали участь у революційних подіях. Наприклад: Удинський Омелян Данилович, був заарештований в м.Одесі та перебував у в'язниці за участь у революційних подіях, Куліш Федір Єгорович був заарештований і сидів у Петропавловській фортеці м. Петербурга. У час жовтневого перевороту та громадянської війни значних подій в с. Георгіївка не було, однак в період громадянської війни багато жителів с. Георгіївка взяли активну участь в боротьбі проти білогвардійців і загонів Махна.
Між Мар'їнкою та Георгіївкою навесні 1919р. проходив бій. Червоноармійська частина, до складу якої входило багато жителів с. Георгіївка, відстоювала село від махновців. Відомо, що махновці взяли в полон 33 "червоних" і порубали шаблями біля млина с. Максимільянівки.
Радянська влада в селі була встановлена в 1918 році. Першим головою сільської Ради був Масюченко Микита Іванович. У 1921 році в селі був організований комбез(комітет безпеки), організаторами якого були Димченко Іван Капітонович, Чумаченко Демид Васильович, Романчук Прокоп Тимофійович.
Перший партійний осередок в селі була організована в 1924 році, членами якої були Павлюченко Андрій Кирилович, Гришаев Григорій Овсійович, секретарем осередку був Железняк Антон Якович. Перші комсомольці - Чумаченко Федір Демидович, Светюха Єгор Якович, Буловацький Роман Микитович, Галущенко Іван Микитович. Колективізація почалася в селі в 1929 році. Першим головою колгоспу був Гончаров Трохим, робочий - двадцятип'ятитисячник. За роки радянської влади в економіці і культурі села відбулися великі зміни. Зростання економіки колгоспу характеризується наступними показниками: в перші роки існування колгоспу основним тяглом були коні, тваринницьких ферм не було, основними сільхозмашинами були кінні плуги, сівалки, букарі, борони, електрифікації не було. Колгосп «Росія» мав в своєму розпорядженні великий машино-тракторний парк: тракторів - 17, зернових комбайнів - 3, автомашин - 10. Крім цього колгосп мав новітні плуги, культиватори сівалки, картоплесаджалки, зерноочисні сільгоспмашини та інші. Колгосп мав капітальні споруди для тваринницьких ферм, великої рогатої худоби понад 1000 голів, свиней понад 1000 голів, птиці більше 3000 голів.
У 1935 році на території села була організована Мар'їнська МТС, яка на початку мала пристосованої майстерні на 6 ремонтів в рік, одним тракторним верстатом і мала 18 колісних тракторів ХТЗ і 7 комбайнів «Комунар». На день реорганізації МТС в РТС, на 1 січня 1958 года, станція мала:
а) тракторів різних марок післявоєнного випуску - 118, це в 3 рази більше, ніж в 1941 році.
б) комбайнів - 64 і багато інших сільгоспмашин.
У 1952-53 роках МТС побудувала нову ремонтну майстерню на 100 умовних ремонтів в рік і обладнала різними новими верстатами.
Разом зі зростанням економіки села змінилися люди, їх побут і культура.
У 1928 році була побудована восьмирічна школа, в якій навчалися всі діти шкільного віку та працювало 15 вчителів.
1993 року побудована нова школа.
При школі існують шкільні кабінети, майстерня, бібліотека.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 1167 осіб, із них 93,66 % зазначили рідною мову українську, 5,74 % — російську, 0,17 % — білоруську та вірменську, 0,09 % — болгарську та грецьку мови.
Відомі люди
Відомими уродженцями села є:
- Малашко Михайло Васильович (1885-1920) - відомий отаман часів Визвольних змагань. Оперував на Луганщині, Донеччині, Катеринославщині.
- Станіслав Іванович Денисов+ - фахівець у галузі фізики магнітних явищ. Доктор фізико-матиматичгих наук (1992), професор (1996).
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 березня 2022.
- Атаман Михаил Малашко. Ч. 1/4 Год 1917 - отчаянные попытки спасти Луганщину с Донецким кряжем (укр.), процитовано 10 січня 2023
Посилання
- Погода в селі Георгіївка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- За останній тиждень сили АТО звільнили 10 населених пунктів [ 27 липня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geo rgiyivka selo Mar yinskoyi miskoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayina selo Georgiyivka Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Pokrovskij rajon Gromada Mar yinska miska gromada Oblikova kartka Georgiyivka Osnovni dani Zasnovane 1864 Naselennya 1167 Poshtovij indeks 85623 Telefonnij kod 380 6278 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 57 44 pn sh 37 26 44 sh d 47 96222 pn sh 37 44556 sh d 47 96222 37 44556 Koordinati 47 57 44 pn sh 37 26 44 sh d 47 96222 pn sh 37 44556 sh d 47 96222 37 44556 Serednya visota nad rivnem morya 134 m Vodojmi r Osikova Vidstan do oblasnogo centru 130 km Vidstan do rajonnogo centru 50 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Roya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 9 km Misceva vlada Adresa radi 85622 Donecka obl Pokrovskij r n s Maksimilyanivka vul Zhovtneva 102 Silskij golova Revuckij Sergij Viktorovich Karta Georgiyivka Georgiyivka Mapa Georgiyivka u VikishovishiZagalni vidomostiRoztashovane na livomu berezi richki Osikova Vidstan do rajcentru stanovit blizko 50 km Bilya sela prohodit trassa Doneck Zaporizhzhya N15 U dovoyennij chas u seli pracyuvalo 3 produktovih magazini ta 3 gospodarchih yaki vsi roztashuvalisya na golovnij vulici sela Centralnij Na teritoriyi sela znahoditsya Budinok kulturi zachinena budivlya ZZSO I IIst vodoshovishe U seli pracyuye dva pidpriyemstva TOV DVTF Faktoriya ta TOV AGROFIRMA AGROTIS IstoriyaU 1864 roci poryad z selo Maksimilyanivkoyu bulo zasnovano selo Georgiyivku Selo roztashovane na livomu berezi richki Osikovoyi pritoka sistemi Dnipra na pivdennih shilah Doneckogo kryazha Na pravomu pidnesenomu berezi Osikovoyi na pivnichnij zahid vid centru sela bulo roztashovano mayetok i zemli pomishici Katerini Pavlivni Karpovoyi sho nosilo nazvu Ekaterinopavlivka Piznishe ce poselennya stalo nazivatisya Reshetivka na im ya keruyuchogo cim mayetkom Reshetova sama Katerina Pavlivna zhila v Parizhi Na pivnichnij shid vid Georgiyivki na pravomu berezi richki Osikovoyi zemli pochali kupuvati zamozhni selyani z blizhnih sil i utvorili tut hutori Shamrayiv Bondarivskij Shaposhnikiv Pavlyuchenkivskij U minulomu ci hutori i s Reshetivka stavilisya do Bahmutskogo povitu a s Georgiyivka do Mariupolskogo Ob yednannya cih hutoriv Reshetivki i Georgiyivki vidnositsya do 1920 roku v yedine selo Georgiyivka Georgiyivskoyi silskoyi Radi Z 1959 roku v zv yazku z ukrupnennyam silskih Rad selo Georgiyivka pidporyadkovane Maksimilianivskij silskij Radi Za roki radyanskoyi vladi selo rozshirilosya zamist odniyeyi korotkoyi vulici zaraz ye 3 vulici dovzhinoyu 2 kilometra Zhiteli s Georgiyivki buli kazennimi selyanami Reshetivki kripakami pomishici Ye P Karpovoyi a na hutorah buli kurkulski volodinnya Zemlya v dorevolyucijnij chas rozpodilyalasya takim chinom 1 Pomishicka nalezhala Karpovij 2000 desyatin z yakih vidilyalosya dlya kripakiv a yih bulo do 1900 roku 48 dush 40 desyatin ta polkovniku Serbogradskomu 1000 desyatin 2 Obshinna zemlya 1000 desyatin rozpodilyalasya cherez kozhni 3 roki mizh selyanami obshinnikami po 3 desyatini na cholovichu dushu 3 Kurkulski zemli yakimi volodili Shaposhniki Pavlyuchenki Bondari Shamrayi Kovalenko ta inshi 40 200 desyatin Selyani yak pomishicki tak i kazenni nesli ryad povinnostej kriposni vidroblyali panshinu 5 dniv v tizhden i robili vse po gospodarstvu Kazenni platili podatki strahovi platezhi i vidbuvali guzhpovinnist Rozmir podatkiv selyanskoyi rodini v 14 osib z nadilom v 20 desyatin dorivnyuvav 40 rubliv na rik Na teritoriyi sela shkoli dovgij chas ne isnuvalo gramotnih lyudej ne bulo Cerkovno prihodska shkola bula vidkrita v kinci 90 ih rokiv 19 st Do Zhovtnevoyi revolyuciyi shkola mala odin kombinovanij klas i odnogo vchitelya Osoblivih istorichnih podij na teritoriyi sela ne bulo Odnak v chasi revolyuciyi 1905 1907 roku okremi zhiteli sela yaki perebuvali v armiyi brali uchast u revolyucijnih podiyah Napriklad Udinskij Omelyan Danilovich buv zaareshtovanij v m Odesi ta perebuvav u v yaznici za uchast u revolyucijnih podiyah Kulish Fedir Yegorovich buv zaareshtovanij i sidiv u Petropavlovskij forteci m Peterburga U chas zhovtnevogo perevorotu ta gromadyanskoyi vijni znachnih podij v s Georgiyivka ne bulo odnak v period gromadyanskoyi vijni bagato zhiteliv s Georgiyivka vzyali aktivnu uchast v borotbi proti bilogvardijciv i zagoniv Mahna Mizh Mar yinkoyu ta Georgiyivkoyu navesni 1919r prohodiv bij Chervonoarmijska chastina do skladu yakoyi vhodilo bagato zhiteliv s Georgiyivka vidstoyuvala selo vid mahnovciv Vidomo sho mahnovci vzyali v polon 33 chervonih i porubali shablyami bilya mlina s Maksimilyanivki Radyanska vlada v seli bula vstanovlena v 1918 roci Pershim golovoyu silskoyi Radi buv Masyuchenko Mikita Ivanovich U 1921 roci v seli buv organizovanij kombez komitet bezpeki organizatorami yakogo buli Dimchenko Ivan Kapitonovich Chumachenko Demid Vasilovich Romanchuk Prokop Timofijovich Pershij partijnij oseredok v seli bula organizovana v 1924 roci chlenami yakoyi buli Pavlyuchenko Andrij Kirilovich Grishaev Grigorij Ovsijovich sekretarem oseredku buv Zheleznyak Anton Yakovich Pershi komsomolci Chumachenko Fedir Demidovich Svetyuha Yegor Yakovich Bulovackij Roman Mikitovich Galushenko Ivan Mikitovich Kolektivizaciya pochalasya v seli v 1929 roci Pershim golovoyu kolgospu buv Goncharov Trohim robochij dvadcyatip yatitisyachnik Za roki radyanskoyi vladi v ekonomici i kulturi sela vidbulisya veliki zmini Zrostannya ekonomiki kolgospu harakterizuyetsya nastupnimi pokaznikami v pershi roki isnuvannya kolgospu osnovnim tyaglom buli koni tvarinnickih ferm ne bulo osnovnimi silhozmashinami buli kinni plugi sivalki bukari boroni elektrifikaciyi ne bulo Kolgosp Rosiya mav v svoyemu rozporyadzhenni velikij mashino traktornij park traktoriv 17 zernovih kombajniv 3 avtomashin 10 Krim cogo kolgosp mav novitni plugi kultivatori sivalki kartoplesadzhalki zernoochisni silgospmashini ta inshi Kolgosp mav kapitalni sporudi dlya tvarinnickih ferm velikoyi rogatoyi hudobi ponad 1000 goliv svinej ponad 1000 goliv ptici bilshe 3000 goliv U 1935 roci na teritoriyi sela bula organizovana Mar yinska MTS yaka na pochatku mala pristosovanoyi majsterni na 6 remontiv v rik odnim traktornim verstatom i mala 18 kolisnih traktoriv HTZ i 7 kombajniv Komunar Na den reorganizaciyi MTS v RTS na 1 sichnya 1958 goda stanciya mala a traktoriv riznih marok pislyavoyennogo vipusku 118 ce v 3 razi bilshe nizh v 1941 roci b kombajniv 64 i bagato inshih silgospmashin U 1952 53 rokah MTS pobuduvala novu remontnu majsternyu na 100 umovnih remontiv v rik i obladnala riznimi novimi verstatami Razom zi zrostannyam ekonomiki sela zminilisya lyudi yih pobut i kultura U 1928 roci bula pobudovana vosmirichna shkola v yakij navchalisya vsi diti shkilnogo viku ta pracyuvalo 15 vchiteliv 1993 roku pobudovana nova shkola Pri shkoli isnuyut shkilni kabineti majsternya biblioteka NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 1167 osib iz nih 93 66 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 5 74 rosijsku 0 17 bilorusku ta virmensku 0 09 bolgarsku ta grecku movi Vidomi lyudiVidomimi urodzhencyami sela ye Malashko Mihajlo Vasilovich 1885 1920 vidomij otaman chasiv Vizvolnih zmagan Operuvav na Luganshini Donechchini Katerinoslavshini Stanislav Ivanovich Denisov fahivec u galuzi fiziki magnitnih yavish Doktor fiziko matimatichgih nauk 1992 profesor 1996 Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2022 Ataman Mihail Malashko Ch 1 4 God 1917 otchayannye popytki spasti Luganshinu s Doneckim kryazhem ukr procitovano 10 sichnya 2023PosilannyaPogoda v seli Georgiyivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Za ostannij tizhden sili ATO zvilnili 10 naselenih punktiv 27 lipnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Doneckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi