Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вала | |
|---|---|
| 56°17′47″ пн. ш. 52°03′07″ сх. д. / 56.29638888891677340° пн. ш. 52.051944444471772044° сх. д. | |
| Витік | Можгинська височина |
| • координати | 56°17′47″ пн. ш. 52°03′07″ сх. д. / 56.29638888891677340° пн. ш. 52.051944444471772044° сх. д. |
| • висота, м | 217 м |
| Гирло | річка Кільмезь |
| • координати | 56°58′42″ пн. ш. 51°16′22″ сх. д. / 56.97833333336077288° пн. ш. 51.27277777780577850° сх. д. |
| Басейн | d |
| Країни: |  Росія |
| Регіон | Кіровська область Удмуртія |
| Довжина | 196 км |
| Площа басейну: | 7 360 км² |
| Середньорічний стік | 32,4 м³/с |
| Притоки: | Пичас, Ідик, Килт, Кунжек, Ниша, Ува, Сюрек, Тлоїнка, Зеквай, Піжил, Ключ (притока Вали), Кельвай, Сюга, Седмурча, Нилга, Інга (притока Вали), Какмож (притока Вали), Сюгинка, Лудзя, Пазялка, Чумойка (притока Вали), Варінка, Ітча і Лумпа (притока Вали) |
Вала́ (рос. Вала, удм. Вало шур) — річка в Удмуртії (Можгинський, Граховський, Увинський, Вавозький та Сюмсинський райони) та Кіровській області (Кільмезький район) Росія, ліва притока Кільмезю.
Морфометрична характеристика
Довжина річки становить 196 км. Бере початок за 4 км на північний схід від присілку Малий Кармиж на Можгинської височини, впадає до Кільмезю у присілку . Середній похил річки становить 0,6—1,2 м/км. Щільність річкової мережі в межах річкового басейну становить 0,5 км/км². Басейн річки характеризується невисокою водністю, середнє значення модуля стоку — 4,5 л/с на км². Річка доволі звивиста, особливо в середній течії. Під час весняних паводків вона всюди виходить з берегів, затоплюючи заплавні луки. Влітку, в межень, річка повертається у своє русло. Береги вкриті чагарниковою рослинністю — верба, черемха, чорна смородина тощо. Тераса правого північного берега вкрита мішаними та хвойними лісами. Заболочені місця зустрічаються лише на ділянці — Гуляєво-Сюрек.
Ширина русла у верхів'ї (до гирла річки Нилга) — 10—18 м, глибина змінюється від 0,1—0,9 на перекатах до 1—2 м на плесах, швидкість течії річки на цій ділянці становить 0,2 м/с. В середній течії (до гирла річки Какмож) ширина русла — 20—30 м, глибина збільшується до 0,5—1,5 м на перекатах та 2—2,8 м на плесах, швидкість течії зростає до 0,3 м/с. В нижній течії ширина русла — 40—50 м, швидкість 0,4 м/с, суттєвих змін глибини не спостерігається.
За даними спостережень гідропосту у селі Вавож (1933—1980 роки), пересічна амплітуда коливання рівня води становить 5,33 м. В період весняних паводків рівні води перевищують умовний меженний рівень на 5—6 м. Найвищий рівень весняних паводків зареєстрований 2 травня 1979 року — 6,4 м. Під час літньо-осінніх паводків рівень води піднімається на 1-2 м вище меженного рівня. Найвищий паводковий рівень — 2,47 м — був відмічений 12 вересня 1950 року. Низькі рівні літньої межені зазвичай відмічаються на початку 3-ї декади серпня, зимової — в кінці листопада. Найнижчий літній рівень зареєстрований 23 червня 1973 року (0,25 м), зимовий — 23 жовтня 1975 року (0,13 м). У період весняних паводків (біля села Вавож) проходить в середньому 63% річного стоку, змінюючись з роками від 33% до 82%. Максимальні витрати весняних паводків відмічені 2 травня 1979 року — 468 м³/с. Середні витрати літньої межені — 3,75 м³/с, мінімальні — 1,5 м³/с, середні показники зимової межені — 4,22 м³/с, мінімальні — 1,14 м³/с. Середньорічні витрати води біля села Вавож (1952-1980 роки) становили 19,6 м³/с.
Крижані утворення з'являються на початку листопада. Льодостав починається з кінця 1-ї декади листопада і продовжується в середньому 157 днів. Весняні паводки починаються в середині 1-ї декади квітня, а через 7-10 днів проходить криголам. Весняний льодохід не тривалий — 3—4 дні. Середня дата переходу води через 0,2 °C навесні — 17 квітня. У 2-й декаді липня температура води може підніматись до 25—28 °C. Восени перехід температури води через 0,2 °C проходить в середині 1-ї декади листопада.
Річка не судноплавна, використовується для господарського та питного водозабезпечення, зрошування, рибальства та в рекреаційних цілях. За переваженими йонами вода характеризується як гідрокарбонатно-кальцієво-магнієва з середньою загальною мінералізацією. За даними Держкомприроди Удмуртії, в 1993 році вода в нижній течії забруднена йонами заліза (6,1 ГДК) та азоту амонієвого (2,5 ГДК).
Притоки
- Праві — Пичас, Тлоїнка, Булайка, Нилга, Лудзя, Яголудка, Ува, Какмож, Інга, Піжил, Сюрек
- Ліві — Ключ, Сіби, Ниша, Чумойка, Сюга, Сюгінка, Пазялка, Кельвай, Лумпа, Варінка, Килт, Седмурча, Ітча, Ідик, Кунжек, Зеквай
Найбільші притоки (довжиною понад 30 км):
| № | Назва річки | Довжина, км | Висота витоку, м | Висота гирла, м | Похил річки, м/км | Площа басейну, км² |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Ува | 112 | 200 | 92 | 0,9 | 1230 |
| 2 | Нилга | 80 | 245 | 98 | 1,8 | 1230 |
| 3 | Килт | 52 | 180 | 91 | 1,7 | 525 |
| 4 | Какмож | 51 | 195 | 88 | 2,1 | 303 |
| 5 | Інга | 42 | 177 | 87 | 2,1 | 206 |
| 6 | Ниша | 40 | 202 | 127 | 1,9 | 324 |
| 7 | Ідик | 38 | 160 | 81 | 2,1 | 316 |
| 8 | Седмурча | 38 | 158 | 88 | 1,8 | 268 |
| 9 | Піжил | 36 | 175 | 83 | 2,6 | 194 |
| 10 | Сюга | 35 | 196 | 111 | 2,4 | 273 |
| 11 | Пичас | 33 | 201 | 117 | 2,6 | 302 |
| 12 | Зеквай | 31 | 156 | 79 | 2,5 | 343 |
| 13 | Сюгінка | 30 | 220 | 109 | 3,7 | 133 |
Джерела
- Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. —
- Про річку на traverz.ru[недоступне посилання з травня 2019]
 | Це незавершена стаття про річку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- GEOnet Names Server — 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
originalna nazva Vala56 17 47 pn sh 52 03 07 sh d 56 29638888891677340 pn sh 52 051944444471772044 sh d 56 29638888891677340 52 051944444471772044VitikMozhginska visochina koordinati56 17 47 pn sh 52 03 07 sh d 56 29638888891677340 pn sh 52 051944444471772044 sh d 56 29638888891677340 52 051944444471772044 visota m217 mGirlorichka Kilmez koordinati56 58 42 pn sh 51 16 22 sh d 56 97833333336077288 pn sh 51 27277777780577850 sh d 56 97833333336077288 51 27277777780577850BasejndKrayini RosiyaRegionKirovska oblast UdmurtiyaDovzhina196 kmPlosha basejnu 7 360 km Serednorichnij stik32 4 m sPritoki Pichas Idik Kilt Kunzhek Nisha Uva Syurek Tloyinka Zekvaj Pizhil Klyuch pritoka Vali Kelvaj Syuga Sedmurcha Nilga Inga pritoka Vali Kakmozh pritoka Vali Syuginka Ludzya Pazyalka Chumojka pritoka Vali Varinka Itcha i Lumpa pritoka Vali U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vala Vala ros Vala udm Valo shur richka v Udmurtiyi Mozhginskij Grahovskij Uvinskij Vavozkij ta Syumsinskij rajoni ta Kirovskij oblasti Kilmezkij rajon Rosiya liva pritoka Kilmezyu Morfometrichna harakteristikaDovzhina richki stanovit 196 km Bere pochatok za 4 km na pivnichnij shid vid prisilku Malij Karmizh na Mozhginskoyi visochini vpadaye do Kilmezyu u prisilku Serednij pohil richki stanovit 0 6 1 2 m km Shilnist richkovoyi merezhi v mezhah richkovogo basejnu stanovit 0 5 km km Basejn richki harakterizuyetsya nevisokoyu vodnistyu serednye znachennya modulya stoku 4 5 l s na km Richka dovoli zvivista osoblivo v serednij techiyi Pid chas vesnyanih pavodkiv vona vsyudi vihodit z beregiv zatoplyuyuchi zaplavni luki Vlitku v mezhen richka povertayetsya u svoye ruslo Beregi vkriti chagarnikovoyu roslinnistyu verba cheremha chorna smorodina tosho Terasa pravogo pivnichnogo berega vkrita mishanimi ta hvojnimi lisami Zabolocheni miscya zustrichayutsya lishe na dilyanci Gulyayevo Syurek Shirina rusla u verhiv yi do girla richki Nilga 10 18 m glibina zminyuyetsya vid 0 1 0 9 na perekatah do 1 2 m na plesah shvidkist techiyi richki na cij dilyanci stanovit 0 2 m s V serednij techiyi do girla richki Kakmozh shirina rusla 20 30 m glibina zbilshuyetsya do 0 5 1 5 m na perekatah ta 2 2 8 m na plesah shvidkist techiyi zrostaye do 0 3 m s V nizhnij techiyi shirina rusla 40 50 m shvidkist 0 4 m s suttyevih zmin glibini ne sposterigayetsya Za danimi sposterezhen gidropostu u seli Vavozh 1933 1980 roki peresichna amplituda kolivannya rivnya vodi stanovit 5 33 m V period vesnyanih pavodkiv rivni vodi perevishuyut umovnij mezhennij riven na 5 6 m Najvishij riven vesnyanih pavodkiv zareyestrovanij 2 travnya 1979 roku 6 4 m Pid chas litno osinnih pavodkiv riven vodi pidnimayetsya na 1 2 m vishe mezhennogo rivnya Najvishij pavodkovij riven 2 47 m buv vidmichenij 12 veresnya 1950 roku Nizki rivni litnoyi mezheni zazvichaj vidmichayutsya na pochatku 3 yi dekadi serpnya zimovoyi v kinci listopada Najnizhchij litnij riven zareyestrovanij 23 chervnya 1973 roku 0 25 m zimovij 23 zhovtnya 1975 roku 0 13 m U period vesnyanih pavodkiv bilya sela Vavozh prohodit v serednomu 63 richnogo stoku zminyuyuchis z rokami vid 33 do 82 Maksimalni vitrati vesnyanih pavodkiv vidmicheni 2 travnya 1979 roku 468 m s Seredni vitrati litnoyi mezheni 3 75 m s minimalni 1 5 m s seredni pokazniki zimovoyi mezheni 4 22 m s minimalni 1 14 m s Serednorichni vitrati vodi bilya sela Vavozh 1952 1980 roki stanovili 19 6 m s Krizhani utvorennya z yavlyayutsya na pochatku listopada Lodostav pochinayetsya z kincya 1 yi dekadi listopada i prodovzhuyetsya v serednomu 157 dniv Vesnyani pavodki pochinayutsya v seredini 1 yi dekadi kvitnya a cherez 7 10 dniv prohodit krigolam Vesnyanij lodohid ne trivalij 3 4 dni Serednya data perehodu vodi cherez 0 2 C navesni 17 kvitnya U 2 j dekadi lipnya temperatura vodi mozhe pidnimatis do 25 28 C Voseni perehid temperaturi vodi cherez 0 2 C prohodit v seredini 1 yi dekadi listopada Richka ne sudnoplavna vikoristovuyetsya dlya gospodarskogo ta pitnogo vodozabezpechennya zroshuvannya ribalstva ta v rekreacijnih cilyah Za perevazhenimi jonami voda harakterizuyetsya yak gidrokarbonatno kalciyevo magniyeva z serednoyu zagalnoyu mineralizaciyeyu Za danimi Derzhkomprirodi Udmurtiyi v 1993 roci voda v nizhnij techiyi zabrudnena jonami zaliza 6 1 GDK ta azotu amoniyevogo 2 5 GDK PritokiPravi Pichas Tloyinka Bulajka Nilga Ludzya Yagoludka Uva Kakmozh Inga Pizhil Syurek Livi Klyuch Sibi Nisha Chumojka Syuga Syuginka Pazyalka Kelvaj Lumpa Varinka Kilt Sedmurcha Itcha Idik Kunzhek Zekvaj Najbilshi pritoki dovzhinoyu ponad 30 km Nazva richki Dovzhina km Visota vitoku m Visota girla m Pohil richki m km Plosha basejnu km 1 Uva 112 200 92 0 9 1230 2 Nilga 80 245 98 1 8 1230 3 Kilt 52 180 91 1 7 525 4 Kakmozh 51 195 88 2 1 303 5 Inga 42 177 87 2 1 206 6 Nisha 40 202 127 1 9 324 7 Idik 38 160 81 2 1 316 8 Sedmurcha 38 158 88 1 8 268 9 Pizhil 36 175 83 2 6 194 10 Syuga 35 196 111 2 4 273 11 Pichas 33 201 117 2 6 302 12 Zekvaj 31 156 79 2 5 343 13 Syuginka 30 220 109 3 7 133DzherelaUdmurtskaya respublika Enciklopediya Gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Pro richku na traverz ru nedostupne posilannya z travnya 2019 Ce nezavershena stattya pro richku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038