Сюре к рос Сюрек селище при у складі Сюмсинського району Удмуртії Росія селище Сюрек рос Сюрек Країна Росія Суб єкт Росі

Сюре́к (рос. Сюрек) — селище при у складі Сюмсинського району Удмуртії, Росія.

селище Сюрек
рос. Сюрек



Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Удмуртія
Муніципальний округ	Сюмсинський район
Код ЗКАТУ:	94241866006
Код ЗКТМО:	94641466106
Основні дані
Населення	413 осіб (2010)
Поштові індекси	427386
Географічні координати:	56°56′ пн. ш. 51°26′ сх. д. / 56.933° пн. ш. 51.433° сх. д. / 56.933; 51.433Координати: 56°56′ пн. ш. 51°26′ сх. д. / 56.933° пн. ш. 51.433° сх. д. / 56.933; 51.433
Висота над рівнем моря	90 м
Водойма	річка Вала
Мапа
Сюрек Сюрек

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сюрек.

Населення

Населення — 413 осіб (2010; 493 в 2002).

Національний склад (2002):

росіяни — 66 %

Історія

Заснування селища пов'язане з будівництвом залізниці Ува-Кільмезь, а назву воно отримало від сусіднього присілка. Він має давню історію, його жителі все життя займались лісозаготівлею, сплавляли ліс по Валі. У жовтні 1942 року на правому березі річки був організований Сюрецький лісопункт тресту , який займався заготівлею та вивезення до залізниці лісу для наступного його транспортування до Іжевська. На виробництві працювали колгоспники, жили вони спочатку у сусідніх присілках, потім для них були збудовані окремі бараки. Колоди вивозили по вузькоколійній залізниці, після відкриття влітку 1943 року залізниці Ува-Кільмезь була збудована станція . Першим начальником станції був Хом'яков П. Н. 1944 року до селища прибули непридатні до служби військові, які допомагали у зведені бараків.

У 1946—1947 роках почалось масове будівництво, зводиться контора лісопункту, яку сюди перевели із Каксів (до цього вона знаходилась у Красному Ярі). З присілку Сюрек було переведене відділення робітничого постачання. Пізніше були зведені дитячий садок, медпункт (перший фельдшер Мельчуков П. Г.), громадська баня. Остання невдовзі згоріла і на її місці відкрили аматорський кінотеатр (завідувач Мухамедшин М. Г.). Станом на 1946 рік у селищі проживало 1088 осіб. 1947 року відкрито їдальню, де пізніше було відкрито магазин. Того ж року з Азінського ліспромгоспу переїжджає 10 родин. Будується початкова школа, першим директором якої став Лялін М. Л. з Вожектему, пологовий будинок, радіовузол, клуб. З лютого 1948 року лісопункт перетворено у ліспромгосп, у жовтні 1950 року його об'єднали з Кільмезьким лісопромисловим комбінатом. 1952 року до складу підприємства включили Єрмаковську ділянку, 1953 року — Харламовську та Кежгуртську ділянки Сюмсинського ліспромгоспу. Ці нові ділянки були об'єднані у новий Зонський лісопункт. 1953 року ліспромгосп переводять до Кільмезю, але назва лишились Сюрецький.

Урбаноніми

вулиці — Азіна, Берегова, Борова, Жовтнева, Зарічна, Кірова, Ковальська, Леніна, Мохова, Першотравнева, Підлісна, Пролетарська, Радянська, Стахановська, Сюрецька, Транспортна, Фрунзе, Чапаєва, Шкільна

Примітки

Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
Рябов И. М. Сюмси. Век за веком, за годом год — Ижевск: Удмуртия, 1999.- 248 с.:ил.
Республика Удмуртская, Завьяловский район - Почтовые индексы России (рос.)

Посилання

На Вікімапії

Це незавершена стаття про Удмуртію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)

[rus-ud-lingvarium-2] Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)

[3] Рябов И. М. Сюмси. Век за веком, за годом год — Ижевск: Удмуртия, 1999.- 248 с.:ил.

[4] Республика Удмуртская, Завьяловский район - Почтовые индексы России (рос.)