Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Кавказької Албанії — християнська церква царства Кавказька Албанія, що почалася формуватися у I ст. н. е. У 314 році з наданням християнству статусу офіційної релігії починається піднесення Церкви, яке було перервано у 1-й половині V ст. втручанням Сасанідської Персії. У 487 році вдруге підтверджено державний статус християнства і церкви.
У 704 році внаслідок втручання арабських халіфів у справи Церкви Кавказької Албанії вона втрачає незалежний статус й підпорядковується Вірменській Апостольській церкві, отримавши назву Агванский католикосат (також відома як Албанська Апостольська церква). У 1836 році спеціальним рескриптом російського імператора Миколи I була остаточно ліквідована.
Історія
Початок християнства
Початковий період поширення християнства в Кавказькій Албанії пов'язаний з діяльністю святих апостолів Варфоломія і Тадея, а також учня апостола Тадея — святого Єлисея.
Новий період поширення християнства в Кавказької Албанії пов'язаний з ім'ям вірменського місіонера Григорія Просвітника. Згідно з історичними відомостями в 314 році після особливого часу «оголошення» албанський цар Урнайр разом з албанськими нахарарами (князями) і своїм військом приймає хрещення від святого Григорія на річці Євфрат. З цього часу християнство проголошується державною релігією Кавказької Албанії. За однією з редакцій житія святителя Григорія, на прохання царя Урнайра він засновував по країні багато церков, ставлячи священиків по місцях, висвятив для Албанії також єпископа — Фому з міста Сатали.
Незалежний статус
Албанська Церква відразу приступає до широкої місіонерської діяльності. Йде будівництво церков, молитовних будинків, створюються монастирі. У цей період Албанська Церква була менш залежною від Константинопольського патріархату, підтримувала зв'язки з Єрусалимським патріархатом. Сприяла розвитку у 410—417 роках політика перського шахіншаха Єздигерда I, який надав рівні права християнам поруч з зороастрійцями.
На шляху подальшого поширення християнства в Кавказької Албанії став перський шахіншах Єздигерд II, який побажав навернути населення Албанії на зороастризм. Повстання албанських племен в союзі з вірменами і іверами за своє право сповідувати християнство закінчилося кровопролитним Аварарійською битвою. Отримавши запеклий опір, шахіншах визнав: «Хто чому бажає поклонятися — нехай і поклоняється». Незважаючи на це, невдовзі починаються періодичні гоніння на християнство в Кавказької Албанії з боку перських володарів, особливо вони посилилися після підкорення Кавказької Албанії у 463 році.
Лише у 487 році після відновлення царської влади починається новий етап піднесення Албанської церкви. Цар Вачаган III вдруге оголошує державний статус християнства, відновлює зруйновані церкви, політику спрямовує на зміцнення Церкви, приймає суворі заходи проти поган і прихильників зороастризму. Велике значення мав скликаний з його ініціативи Агуенскій собор (487—488 роки), який визначив структуру організації і положення церкви, що регламентувало відносини духівництва і мирян. В цей час Албанська Церква користувалася фактичною автокефалією. Столицею албанських архієпископів стає Кабала (Габала), столиця царства Кавказька Албанія.
506 році ієрархи Церкви Кавказької Албанії на Першому двінському церковному соборі оголосили про доктринальну єдність з Вірменською та Іверською церквами. Останні зробили теж саме. З 510-х років Албанська Церква, що суттєво зміцнилася, посилає своїх місіонерів для проповіді Євангелія серед північнокавказьких народів, насамперед гунів та савірів.
У 522 році столиця Церковної адміністрації переміщується до міста Партав (Барту), яке після нового підкорення держави Персією була адміністративним центром Албанського марзпанства (намісництва).
У 527 році в Двіні представники Албанської церкви брали участь у нараді, де також були представники Вірменської та Іверської церков. На ньому було засуджено монофізитство, але і не прийняті постанови Халкідонського собору 451 року, про який склалася думка, як про собор, що прийняв єресь Несторія.
У 551 році Албанська Церква пориває свої зв'язки з Візантією на Другому Двінському соборі. Визнаючи все постанови перших трьох Вселенських Соборів, Албанська Церква зберігає прихильність догматам IV Вселенського Собору. 552 року її архієпископ Аббас отримав титул Католикоса Албанії, Лбіна і Чога. У 568—571 роках точилася боротьба між православними та несторіанствами, де перемогу здобули перші.
Підпорядкування Вірменській церкві
Епоха арабських завоювань з 640-х років поклала початок впертій боротьбі ісламу і християнства, що закінчилася до XI ст. ісламізацією більшої частини населення Прикаспійського регіону. Затвердивши свою владу в Закавказзі, халіфи поставили албанських католикосів в залежність від монофізитської Вірменської Церкви. З 688 року почалася політика щодо встановлення єдиних православних правил і догм в Церкві Кавказької Албанії, що викликало невдоволення вірменських ієрархів.
У 704 році вірменський католікос Елія (Егія) повідомив халіфа Абд ал-Малік, що албанський католікос увійшов в змову з візантійським імператором. В результаті домігся скинення албанського католікоса — прихильника православ'я Бакура-Нерсеса. Албанська католікосат рішенням халіфа був підпорядкований Вірменії. У 706 році було скликано Партавський собор, який затвердив монофізитські правила для Албанської церкви. З цього часу вона стала називатися Албанська Апостольська церква (на манер Вірменської).
На думку істориків, вірменське духівництво поступово звело нанівець вплив Албанської Церкви і через арабських намісників знищило всі літературні пам'ятники кавказьких албанів. Знищуючи літературні пам'ятники Албанії та її Церкви, вірменські церковники попередньо переводили їх на грабар, вносячи відповідні корективи. Проте процес вірменізації албанського населення та Церкви зустрів різкий опір усіх верств Кавказької Албанії і тривав вельми довго. Ще у XIII ст. кавказькі албани в церкві користувалися власною мовою.
Втративши свою автономію, ослаблена Албанська Церква перестала бути консолідуючою силою в боротьбі з арабської експансією. У 2-й пол. Х ст. населення лівобережної Кавказької Албанії (Ереті) перейшло у православ'я, підпорядкувавшись Грузинській Церкві.
У період політичної роздробленості (IX—XII століття) монофізитський Албанський католікосат вступив в смугу занепаду. Католікоси в IX—X століттях перебували в монастирі Хамші провінції Міапор Парісоського князівства.
В XI столітті центром церковного життя був Арцах, а в XII столітті — Кахи (Закатали). З 1240 року зросла роль єпископів Гандзасарських з роду Гасан Джалала. Наприкінці XIV — початку XV століття монастир Гандзасар, що був духовним і політичним центром Арцаського князівства, став кафедрою Албанських католикосів.
Ліквідація
Після приєднання на початку XIX століття Північного Азербайджану до Російської імперії Албанський католікосат (Гандзасарський патріархат) було в 1815 році скасовано царським указом, а на його місці були утворені 2 єпархії (Арцах — Шуша і Шемаха) в юрисдикції Вірменського католікосата (Ечміадзинський патріархат) та вікаріатство Гянджа в складі Тифліської консисторії Вірменської Церкви.
Албанська Церква проіснувала фактично до 1836 року, коли особливим рескриптом імператора Миколи I було скасовано сан албанського католікоса, а майно Албанської Церкви передано Ечміадзинському католікосату.
У 1909—1910 роках з дозволу обер-прокурора Святійшого Синоду Ереванська Вірмено-Григоріанська консисторія знищила старі архівні документи підвідомчих єпархій, серед яких були знищені, всі архіви та історичні документи Албанської Церкви.
Сучасність
У 2003 році В Державному комітеті релігійних організацій Азербайджану зареєстровано християнську громаду -удін, що базується в Ніджі. Її чисельність становить 6 тис. осіб.
Структура
З 314 року її очолювали архієпископи, а з 590 року самостійні та незалежні патріархи (каталікоси). До 706 року зберігався родинний принцип призначення католикосів. Територія поділялася на єпархії на чолі із єпископами, яких в різні часи було від 8 до 12. Відомо про Кабалу, Партав, Сюнік, Утік, Баласакан, Гардман, Шаки, Хашо, Колманк, Амарас.
Мова богослужіння
З моменту появи перших християнських громад, а потім з 314 року, коли постала сама Церква, в богослужінні користувалися албанською мовою. також складали церковні твори албанською писемністю. З 415 році після запрошення для відновлення албанської мови вірменського вченого Месропа Маштоца албанська церковна мова частково увібрала в себе вірменську. Втім до XIV ст. зберігала унікальність, коли під тиском вірменізації була замінена на вірменську.
Церковна архітектура
Ранні християнські храми Кавказької Албанії зводилися переважно на основі вивчення і використання принципів зведення храмів дохристиянського культу. Спочатку під християнські храми перероблялися старі поганські споруди. В результаті такого підходу до створення християнських храмів в ранній період з'явилися перші церкви: зальні і однонефні базиліки (храм в Гяуркала Агдамського району — VI ст., в Мазимгарай Белоканского району — V—VI ст., в комплексі Хотаванкського монастиря Кельбеджарского району — VI ст.) і їх похідні — купольні зали, бескупольние нефні базиліки (Тазакендська базиліка в Агджебедінському районі — VI ст., Кумськая в Каському районі — VI ст., Едті Кілс в Гаському районі — VI століття, Агогланская в Лачинському районі — VI—VII століть).
Тут також виявлені круглі храми: Кілісадазький в Кабалінському районі — II—III ст., Мамруський в Закатальскому районі — II—IV ст., Лекітський в Гаському районі — V—VI ст.), конструктивна схема яких згодом набула поширення і в суміжних країнах. Висловлюється думка, що на зародження подібної структури вплинуло більш ранні чотиростовпні зороастрійські храми.
Пізніше склалися купольні багатонефні храми і церкви так званого «вільного» хреста (церква в селищі Орта-Зейзіт Шекинського району — IX-Х ст.), що розвинулися з традиційних в Албанії форм і вплинули на хід всього архітектурного розвитку країни.
У V—VII ст. існували величні собори в резиденціях Албанських католикосів: Кабалі (Габалі), Чолі, Партаві (Барді), а також соборні храми в центрах єпархій, загальне число яких в різний час коливалося від 8 до 12. У VII столітті в фортеці Гардман князь Джеваншир побудував багато прикрашену церква, що стала головною для Кавказької Албанії. При цьому правителі розгорнулася активна будівельна діяльність в Албанії. Відомі й інші стародавні церкви і мартирії правобережної частини Кавказької Албанії цього часу.
Храми поступово стають не лише культовими спорудами, але світськими і культурними центрами. У зв'язку з цим з'являються більш парадні купольні зали (храм Гасана Великого в Хотаванці Кельбеджарського району — XIII ст.), хрестово-купольні храми (соборна церква Арзу-хатун в Хотаванці — XIII ст., храм в Гандзасара Агдерінського району — XIII ст.).
Поступове поширення чернецтва призвело до необхідності створювати нові монастирські комплекси, на території яких розміщувалося іноді кілька храмів та інші споруди різного призначення (Мамруський монастирський комплекс в Гахському районі — IV ст., Святого Єлисея — VI-XIII ст., Хатраванк — XIII ст., Великий Аранський — VI-XIII ст., Гандзасарський — XIII ст. в Агдерінському районі, Едті Кілс — V—VIII ст. в Гахському районі).
З кінця VП століття, як відомо, значна частина Закавказзя опинилася під владою арабського халіфату. Природний хід розвитку архітектурних форм був насильно перерваний. І лише з ІХ століття почався новий підйом зодчества Азербайджану.
Очільники
Джерела
- Еремян С. Т. Идеология и культура Албании III—VIII веков. — М., 1958. (рос.)
- Тревер К. В. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании. — М., Л., 1959 (рос.)
- The history of the Coucasian Albanians by Movses Dasxuranci/Translated by C.J.F.Dowsett. London, 1961.
- Геюшев Р. Христианство в Кавазской Албании. Баку, 1984
- Мамедова Ф. Д. Политическая история и историческая география Кавказской Албании. — Баку, 1986. (рос.)
- Gippert, Jost; Schulze, Wolfgang (2007). «Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimsests». Iran and the Caucasus. Leiden, Netherlands: Koninklijke Brill NV. 11.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Кавказької Албанії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Kavkazkoyi Albaniyi hristiyanska cerkva carstva Kavkazka Albaniya sho pochalasya formuvatisya u I st n e U 314 roci z nadannyam hristiyanstvu statusu oficijnoyi religiyi pochinayetsya pidnesennya Cerkvi yake bulo perervano u 1 j polovini V st vtruchannyam Sasanidskoyi Persiyi U 487 roci vdruge pidtverdzheno derzhavnij status hristiyanstva i cerkvi Ruyini albanskoyi cerkvi m Pipan U 704 roci vnaslidok vtruchannya arabskih halifiv u spravi Cerkvi Kavkazkoyi Albaniyi vona vtrachaye nezalezhnij status j pidporyadkovuyetsya Virmenskij Apostolskij cerkvi otrimavshi nazvu Agvanskij katolikosat takozh vidoma yak Albanska Apostolska cerkva U 1836 roci specialnim reskriptom rosijskogo imperatora Mikoli I bula ostatochno likvidovana IstoriyaPochatok hristiyanstva Pochatkovij period poshirennya hristiyanstva v Kavkazkij Albaniyi pov yazanij z diyalnistyu svyatih apostoliv Varfolomiya i Tadeya a takozh uchnya apostola Tadeya svyatogo Yeliseya Novij period poshirennya hristiyanstva v Kavkazkoyi Albaniyi pov yazanij z im yam virmenskogo misionera Grigoriya Prosvitnika Zgidno z istorichnimi vidomostyami v 314 roci pislya osoblivogo chasu ogoloshennya albanskij car Urnajr razom z albanskimi nahararami knyazyami i svoyim vijskom prijmaye hreshennya vid svyatogo Grigoriya na richci Yevfrat Z cogo chasu hristiyanstvo progoloshuyetsya derzhavnoyu religiyeyu Kavkazkoyi Albaniyi Za odniyeyu z redakcij zhitiya svyatitelya Grigoriya na prohannya carya Urnajra vin zasnovuvav po krayini bagato cerkov stavlyachi svyashenikiv po miscyah visvyativ dlya Albaniyi takozh yepiskopa Fomu z mista Satali Nezalezhnij status Albanska Cerkva vidrazu pristupaye do shirokoyi misionerskoyi diyalnosti Jde budivnictvo cerkov molitovnih budinkiv stvoryuyutsya monastiri U cej period Albanska Cerkva bula mensh zalezhnoyu vid Konstantinopolskogo patriarhatu pidtrimuvala zv yazki z Yerusalimskim patriarhatom Spriyala rozvitku u 410 417 rokah politika perskogo shahinshaha Yezdigerda I yakij nadav rivni prava hristiyanam poruch z zoroastrijcyami Na shlyahu podalshogo poshirennya hristiyanstva v Kavkazkoyi Albaniyi stav perskij shahinshah Yezdigerd II yakij pobazhav navernuti naselennya Albaniyi na zoroastrizm Povstannya albanskih plemen v soyuzi z virmenami i iverami za svoye pravo spoviduvati hristiyanstvo zakinchilosya krovoprolitnim Avararijskoyu bitvoyu Otrimavshi zapeklij opir shahinshah viznav Hto chomu bazhaye poklonyatisya nehaj i poklonyayetsya Nezvazhayuchi na ce nevdovzi pochinayutsya periodichni goninnya na hristiyanstvo v Kavkazkoyi Albaniyi z boku perskih volodariv osoblivo voni posililisya pislya pidkorennya Kavkazkoyi Albaniyi u 463 roci Lishe u 487 roci pislya vidnovlennya carskoyi vladi pochinayetsya novij etap pidnesennya Albanskoyi cerkvi Car Vachagan III vdruge ogoloshuye derzhavnij status hristiyanstva vidnovlyuye zrujnovani cerkvi politiku spryamovuye na zmicnennya Cerkvi prijmaye suvori zahodi proti pogan i prihilnikiv zoroastrizmu Velike znachennya mav sklikanij z jogo iniciativi Aguenskij sobor 487 488 roki yakij viznachiv strukturu organizaciyi i polozhennya cerkvi sho reglamentuvalo vidnosini duhivnictva i miryan V cej chas Albanska Cerkva koristuvalasya faktichnoyu avtokefaliyeyu Stoliceyu albanskih arhiyepiskopiv staye Kabala Gabala stolicya carstva Kavkazka Albaniya 506 roci iyerarhi Cerkvi Kavkazkoyi Albaniyi na Pershomu dvinskomu cerkovnomu sobori ogolosili pro doktrinalnu yednist z Virmenskoyu ta Iverskoyu cerkvami Ostanni zrobili tezh same Z 510 h rokiv Albanska Cerkva sho suttyevo zmicnilasya posilaye svoyih misioneriv dlya propovidi Yevangeliya sered pivnichnokavkazkih narodiv nasampered guniv ta saviriv U 522 roci stolicya Cerkovnoyi administraciyi peremishuyetsya do mista Partav Bartu yake pislya novogo pidkorennya derzhavi Persiyeyu bula administrativnim centrom Albanskogo marzpanstva namisnictva U 527 roci v Dvini predstavniki Albanskoyi cerkvi brali uchast u naradi de takozh buli predstavniki Virmenskoyi ta Iverskoyi cerkov Na nomu bulo zasudzheno monofizitstvo ale i ne prijnyati postanovi Halkidonskogo soboru 451 roku pro yakij sklalasya dumka yak pro sobor sho prijnyav yeres Nestoriya U 551 roci Albanska Cerkva porivaye svoyi zv yazki z Vizantiyeyu na Drugomu Dvinskomu sobori Viznayuchi vse postanovi pershih troh Vselenskih Soboriv Albanska Cerkva zberigaye prihilnist dogmatam IV Vselenskogo Soboru 552 roku yiyi arhiyepiskop Abbas otrimav titul Katolikosa Albaniyi Lbina i Choga U 568 571 rokah tochilasya borotba mizh pravoslavnimi ta nestorianstvami de peremogu zdobuli pershi Pidporyadkuvannya Virmenskij cerkvi Epoha arabskih zavoyuvan z 640 h rokiv poklala pochatok vpertij borotbi islamu i hristiyanstva sho zakinchilasya do XI st islamizaciyeyu bilshoyi chastini naselennya Prikaspijskogo regionu Zatverdivshi svoyu vladu v Zakavkazzi halifi postavili albanskih katolikosiv v zalezhnist vid monofizitskoyi Virmenskoyi Cerkvi Z 688 roku pochalasya politika shodo vstanovlennya yedinih pravoslavnih pravil i dogm v Cerkvi Kavkazkoyi Albaniyi sho viklikalo nevdovolennya virmenskih iyerarhiv U 704 roci virmenskij katolikos Eliya Egiya povidomiv halifa Abd al Malik sho albanskij katolikos uvijshov v zmovu z vizantijskim imperatorom V rezultati domigsya skinennya albanskogo katolikosa prihilnika pravoslav ya Bakura Nersesa Albanska katolikosat rishennyam halifa buv pidporyadkovanij Virmeniyi U 706 roci bulo sklikano Partavskij sobor yakij zatverdiv monofizitski pravila dlya Albanskoyi cerkvi Z cogo chasu vona stala nazivatisya Albanska Apostolska cerkva na maner Virmenskoyi Na dumku istorikiv virmenske duhivnictvo postupovo zvelo nanivec vpliv Albanskoyi Cerkvi i cherez arabskih namisnikiv znishilo vsi literaturni pam yatniki kavkazkih albaniv Znishuyuchi literaturni pam yatniki Albaniyi ta yiyi Cerkvi virmenski cerkovniki poperedno perevodili yih na grabar vnosyachi vidpovidni korektivi Prote proces virmenizaciyi albanskogo naselennya ta Cerkvi zustriv rizkij opir usih verstv Kavkazkoyi Albaniyi i trivav velmi dovgo She u XIII st kavkazki albani v cerkvi koristuvalisya vlasnoyu movoyu Vtrativshi svoyu avtonomiyu oslablena Albanska Cerkva perestala buti konsoliduyuchoyu siloyu v borotbi z arabskoyi ekspansiyeyu U 2 j pol H st naselennya livoberezhnoyi Kavkazkoyi Albaniyi Ereti perejshlo u pravoslav ya pidporyadkuvavshis Gruzinskij Cerkvi U period politichnoyi rozdroblenosti IX XII stolittya monofizitskij Albanskij katolikosat vstupiv v smugu zanepadu Katolikosi v IX X stolittyah perebuvali v monastiri Hamshi provinciyi Miapor Parisoskogo knyazivstva V XI stolitti centrom cerkovnogo zhittya buv Arcah a v XII stolitti Kahi Zakatali Z 1240 roku zrosla rol yepiskopiv Gandzasarskih z rodu Gasan Dzhalala Naprikinci XIV pochatku XV stolittya monastir Gandzasar sho buv duhovnim i politichnim centrom Arcaskogo knyazivstva stav kafedroyu Albanskih katolikosiv Likvidaciya Pislya priyednannya na pochatku XIX stolittya Pivnichnogo Azerbajdzhanu do Rosijskoyi imperiyi Albanskij katolikosat Gandzasarskij patriarhat bulo v 1815 roci skasovano carskim ukazom a na jogo misci buli utvoreni 2 yeparhiyi Arcah Shusha i Shemaha v yurisdikciyi Virmenskogo katolikosata Echmiadzinskij patriarhat ta vikariatstvo Gyandzha v skladi Tifliskoyi konsistoriyi Virmenskoyi Cerkvi Albanska Cerkva proisnuvala faktichno do 1836 roku koli osoblivim reskriptom imperatora Mikoli I bulo skasovano san albanskogo katolikosa a majno Albanskoyi Cerkvi peredano Echmiadzinskomu katolikosatu U 1909 1910 rokah z dozvolu ober prokurora Svyatijshogo Sinodu Erevanska Virmeno Grigorianska konsistoriya znishila stari arhivni dokumenti pidvidomchih yeparhij sered yakih buli znisheni vsi arhivi ta istorichni dokumenti Albanskoyi Cerkvi Suchasnist U 2003 roci V Derzhavnomu komiteti religijnih organizacij Azerbajdzhanu zareyestrovano hristiyansku gromadu udin sho bazuyetsya v Nidzhi Yiyi chiselnist stanovit 6 tis osib StrukturaZ 314 roku yiyi ocholyuvali arhiyepiskopi a z 590 roku samostijni ta nezalezhni patriarhi katalikosi Do 706 roku zberigavsya rodinnij princip priznachennya katolikosiv Teritoriya podilyalasya na yeparhiyi na choli iz yepiskopami yakih v rizni chasi bulo vid 8 do 12 Vidomo pro Kabalu Partav Syunik Utik Balasakan Gardman Shaki Hasho Kolmank Amaras Mova bogosluzhinnyaZ momentu poyavi pershih hristiyanskih gromad a potim z 314 roku koli postala sama Cerkva v bogosluzhinni koristuvalisya albanskoyu movoyu takozh skladali cerkovni tvori albanskoyu pisemnistyu Z 415 roci pislya zaproshennya dlya vidnovlennya albanskoyi movi virmenskogo vchenogo Mesropa Mashtoca albanska cerkovna mova chastkovo uvibrala v sebe virmensku Vtim do XIV st zberigala unikalnist koli pid tiskom virmenizaciyi bula zaminena na virmensku Cerkovna arhitekturaRanni hristiyanski hrami Kavkazkoyi Albaniyi zvodilisya perevazhno na osnovi vivchennya i vikoristannya principiv zvedennya hramiv dohristiyanskogo kultu Spochatku pid hristiyanski hrami pereroblyalisya stari poganski sporudi V rezultati takogo pidhodu do stvorennya hristiyanskih hramiv v rannij period z yavilisya pershi cerkvi zalni i odnonefni baziliki hram v Gyaurkala Agdamskogo rajonu VI st v Mazimgaraj Belokanskogo rajonu V VI st v kompleksi Hotavankskogo monastirya Kelbedzharskogo rajonu VI st i yih pohidni kupolni zali beskupolnie nefni baziliki Tazakendska bazilika v Agdzhebedinskomu rajoni VI st Kumskaya v Kaskomu rajoni VI st Edti Kils v Gaskomu rajoni VI stolittya Agoglanskaya v Lachinskomu rajoni VI VII stolit Tut takozh viyavleni krugli hrami Kilisadazkij v Kabalinskomu rajoni II III st Mamruskij v Zakatalskomu rajoni II IV st Lekitskij v Gaskomu rajoni V VI st konstruktivna shema yakih zgodom nabula poshirennya i v sumizhnih krayinah Vislovlyuyetsya dumka sho na zarodzhennya podibnoyi strukturi vplinulo bilsh ranni chotirostovpni zoroastrijski hrami Piznishe sklalisya kupolni bagatonefni hrami i cerkvi tak zvanogo vilnogo hresta cerkva v selishi Orta Zejzit Shekinskogo rajonu IX H st sho rozvinulisya z tradicijnih v Albaniyi form i vplinuli na hid vsogo arhitekturnogo rozvitku krayini U V VII st isnuvali velichni sobori v rezidenciyah Albanskih katolikosiv Kabali Gabali Choli Partavi Bardi a takozh soborni hrami v centrah yeparhij zagalne chislo yakih v riznij chas kolivalosya vid 8 do 12 U VII stolitti v forteci Gardman knyaz Dzhevanshir pobuduvav bagato prikrashenu cerkva sho stala golovnoyu dlya Kavkazkoyi Albaniyi Pri comu praviteli rozgornulasya aktivna budivelna diyalnist v Albaniyi Vidomi j inshi starodavni cerkvi i martiriyi pravoberezhnoyi chastini Kavkazkoyi Albaniyi cogo chasu Hrami postupovo stayut ne lishe kultovimi sporudami ale svitskimi i kulturnimi centrami U zv yazku z cim z yavlyayutsya bilsh paradni kupolni zali hram Gasana Velikogo v Hotavanci Kelbedzharskogo rajonu XIII st hrestovo kupolni hrami soborna cerkva Arzu hatun v Hotavanci XIII st hram v Gandzasara Agderinskogo rajonu XIII st Postupove poshirennya chernectva prizvelo do neobhidnosti stvoryuvati novi monastirski kompleksi na teritoriyi yakih rozmishuvalosya inodi kilka hramiv ta inshi sporudi riznogo priznachennya Mamruskij monastirskij kompleks v Gahskomu rajoni IV st Svyatogo Yeliseya VI XIII st Hatravank XIII st Velikij Aranskij VI XIII st Gandzasarskij XIII st v Agderinskomu rajoni Edti Kils V VIII st v Gahskomu rajoni Z kincya VP stolittya yak vidomo znachna chastina Zakavkazzya opinilasya pid vladoyu arabskogo halifatu Prirodnij hid rozvitku arhitekturnih form buv nasilno perervanij I lishe z IH stolittya pochavsya novij pidjom zodchestva Azerbajdzhanu OchilnikiDokladnishe Spisok Katalikosiv Kavkazkoyi AlbaniyiDzherelaEremyan S T Ideologiya i kultura Albanii III VIII vekov M 1958 ros Trever K V Ocherki po istorii i kulture Kavkazskoj Albanii M L 1959 ros The history of the Coucasian Albanians by Movses Dasxuranci Translated by C J F Dowsett London 1961 Geyushev R Hristianstvo v Kavazskoj Albanii Baku 1984 Mamedova F D Politicheskaya istoriya i istoricheskaya geografiya Kavkazskoj Albanii Baku 1986 ros Gippert Jost Schulze Wolfgang 2007 Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimsests Iran and the Caucasus Leiden Netherlands Koninklijke Brill NV 11 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Kavkazkoyi Albaniyi