Єздигерд II — цар царів (шахиншах) Ірану, правив у 438/439-457. З династії Сасанідів. Син Бахрама V.
Єздигерд II | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | 457 |
Країна | Держава Сасанідів |
Національність | перс |
Діяльність | суверен |
Титул | шахиншах |
Посада | d |
Термін | 438/439-457 |
Попередник | Бахрам V |
Наступник | Ормізд III |
Конфесія | зороастризм |
Рід | Сасаніди |
Батько | Бахрам V |
У шлюбі з | Денак |
Діти | 5 |
|
Релігійна політика
Єздигерд II ще неприязіше ставився до іновірців, ніж його батько Бахрам V. Розповідають, що Єздигерд влаштовував диспути для ознайомлення з відомими тоді конфесіями, але це тільки зміцнило його бажання зробити зороастризм єдиною релігією Ірану. Читав він і Євангеліє, але написане в ньому оголосив брехнею і став утискати християн. Тому вірменський історик того часу Єгіше писав про Єздигерда II з ненавистю: «У ньому диявол знайшов собі поплічника і вилив [в нього] накопичену отруту і наповнив його, як сагайдак, отруєними стрілами. І став він шаленіти в своїй нечестивості, виповнився чванства і, буйствуючи, розсилав буревій на всі чотири сторони світу. І представляв нас, віруючих у Христа, як своїх ворогів і супротивників, та, утискаючи, страшив своїм бунтівним характером».
Повстання у Вірменії
Найбільш значним досягненням шаха в його намаганнях знищити християнство стала спроба змусити Вірменію прийняти зороастризм. Для цього Єздигерд з самого початку правління обрав політику економічного і адміністративного утиску християн. Він провів серед вірмен перепис і збільшив для них податки, причому податі стала платити і церква, чого раніше не було. Він відправив кращі полки вірмен боротися далеко від рідних місць, на східні кордони. Потім шах зажадав від вірменських нахарарів прийняти зороастризм. Собор світської знаті і духівництва, що відбувся в Арташаті, царю відмовив. Той викликав і затримав у себе найбільш знатних нахарарів, вимагаючи від них здійснення зороастрійських обрядів, погрожуючи в іншому випадку відняти право володіти терутюнами (спадкове земельне володіння) і взагалі займати будь-які державні посади. Багато удавано змінили віру, але вірмени одностайно відкинули відступників, які повернулися додому: їх наказам підпорядковувалися воїни і слуги, від них відрікалися близькі. У підсумку ці та інші нахарари підняли повстання.
Приводом для відкритого конфлікту стала спроба відкрити храм Вогню в одному з вірменських міст. Надісланих мобедів вірмени перебили, і країна почала збирати ополчення і шукати союзників, насамперед звернувшись з проханням про допомогу до візантійського двору. Імператор Маркіян відмовився порушити мирний договір з Іраном, укладений його попередником Феодосієм II, однак вірмени самі почали військові дії, захопили і зруйнували фортецю Дарбанд, яка звалася тоді Шахристан-Єздигерд. Єздигерд II, якому в розпал війни з кідаритами зовсім не хотілося починати і громадянську війну, пообіцяв пробачити заколотників, але вірмени не повірили шахові. Марзпан іранської Вірменії (вірменин, який прийняв зороастризм) намагався не допустити розвитку конфлікту і всіляко перешкоджав поширенню вірменського повстання, але його політика не врятувала становище. На придушення заколоту шах направив війська на чолі зі знаменитим . 26 травня 451 року біля села Аварайр сталася кривава битва між вірменами й іранцями. Втрати сторін були величезні. Глава повсталих танутер Вардан Маміконян упав на полі битви, але результат битви виявився сумнівним. Зрештою вірмени були розбиті, проте право сповідувати християнство відстояли, хоча деяких нахарарів і ієреїв шах піддав страті і засланню. Васак Сюні зайняв Дарбанд, але в 452 році «гунські» племена, союзники повсталих, знову зруйнували укріплення.
Зіткнення з Візантією
Вірмени були не єдиним народом, постраждалим від войовничого шаха. Його царювання було відзначено ланцюгом безперервних військових конфліктів. Війну з Візантією Єздигерд II почав буквально незабаром після свого вступу на престол. Дії Єздигерда проти римлян і багато років по тому на Сході пам'ятали добре.
"Бо дуже були йому милі ворожнеча і кровопролиття, тому він і не знаходив в душі спокою: "На кого б мені вилити гіркоту отрути? «Або: „ Куди б мені розіслати цю безліч стріл?“ І від крайнього безглуздя, накинувшись, як розлючений звір, на Грецьку країну (тобто Візантію), розгромив все до міста Мцбіна (Нусайбіна) і багато областей ромеїв розорив набігами, а всі церкви спалив. Зібрав велику здобич і полонених та навів жах на все військо країни.»
Ймовірно, що причиною була відмова римлян платити данину іранцям. Незважаючи на лінію прикордонних фортифікаційних споруд, римляни були захоплені зненацька, і тільки найсильніша повінь не дала можливості іранцям проникнути вглиб Імперії. Імператор Феодосій II запросив миру. За умовами мирної угоди, укладеної в 441 або 442, сторони домовилися не зводити нових фортець на кордоні Візантійської імперії й Ірану, а римляни взяли на себе зобов'язання виплачувати іранцям гроші за охорону кавказьких проходів від варварів.
Війни на східних кордонах
Починаючи приблизно з 442 Єздигерд майже до самої своєї смерті воював на сході з кідаритами, чергуючи довгі походи з неміцним перемир'я. Становище було настільки серйозним, що шах на цілих сім років покинув Ктесифон і перебрався в столицю Хорасану Мерв, ближче до театру військових дій. Незважаючи на всі зусилля, шах не зміг підкорити собі противника, і війни в основному звелися до пограбування чужої території. Загальний розвиток бойових дій для іранців був сприятливим, за винятком останнього періоду війни (453–454), в якій іранські війська несли великі втрати. Ситуація погіршувалася повстанням у Вірменії і шах був змушений, не замиривши схід, поспішати зі своєю армією в Закавказзя.
Користуючись важким становищем Ірану та відсутністю військ на заході, візантійці підпорядкували собі Лазику.
Правив ЄздигердІІ 18 років і 4 місяці. Після смерті шаха регентшею держави якийсь час була його вдова Денак.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
- Дашков С. Б.: Царі царів — Сасаніди, 119, 1
- Дашков С. Б .: Царі царів — Сасаніди, 119—120, 1
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
- Дашков С. Б .: Царі царів - Сасаніди, 120, 1
- . Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 10 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 червня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yezdigerd Yezdigerd II car cariv shahinshah Iranu praviv u 438 439 457 Z dinastiyi Sasanidiv Sin Bahrama V Yezdigerd IINarodivsya nevidomoPomer 457 0457 Krayina Derzhava SasanidivNacionalnist persDiyalnist suverenTitul shahinshahPosada dTermin 438 439 457Poperednik Bahram VNastupnik Ormizd IIIKonfesiya zoroastrizmRid SasanidiBatko Bahram VU shlyubi z DenakDiti 5 Mediafajli u VikishovishiReligijna politikaYezdigerd II she nepriyazishe stavivsya do inovirciv nizh jogo batko Bahram V Rozpovidayut sho Yezdigerd vlashtovuvav disputi dlya oznajomlennya z vidomimi todi konfesiyami ale ce tilki zmicnilo jogo bazhannya zrobiti zoroastrizm yedinoyu religiyeyu Iranu Chitav vin i Yevangeliye ale napisane v nomu ogolosiv brehneyu i stav utiskati hristiyan Tomu virmenskij istorik togo chasu Yegishe pisav pro Yezdigerda II z nenavistyu U nomu diyavol znajshov sobi poplichnika i viliv v nogo nakopichenu otrutu i napovniv jogo yak sagajdak otruyenimi strilami I stav vin shaleniti v svoyij nechestivosti vipovnivsya chvanstva i bujstvuyuchi rozsilav burevij na vsi chotiri storoni svitu I predstavlyav nas viruyuchih u Hrista yak svoyih vorogiv i suprotivnikiv ta utiskayuchi strashiv svoyim buntivnim harakterom Povstannya u VirmeniyiAvarajrska bitva miniatyura XV stolittya Najbilsh znachnim dosyagnennyam shaha v jogo namagannyah znishiti hristiyanstvo stala sproba zmusiti Virmeniyu prijnyati zoroastrizm Dlya cogo Yezdigerd z samogo pochatku pravlinnya obrav politiku ekonomichnogo i administrativnogo utisku hristiyan Vin proviv sered virmen perepis i zbilshiv dlya nih podatki prichomu podati stala platiti i cerkva chogo ranishe ne bulo Vin vidpraviv krashi polki virmen borotisya daleko vid ridnih misc na shidni kordoni Potim shah zazhadav vid virmenskih naharariv prijnyati zoroastrizm Sobor svitskoyi znati i duhivnictva sho vidbuvsya v Artashati caryu vidmoviv Toj viklikav i zatrimav u sebe najbilsh znatnih naharariv vimagayuchi vid nih zdijsnennya zoroastrijskih obryadiv pogrozhuyuchi v inshomu vipadku vidnyati pravo voloditi terutyunami spadkove zemelne volodinnya i vzagali zajmati bud yaki derzhavni posadi Bagato udavano zminili viru ale virmeni odnostajno vidkinuli vidstupnikiv yaki povernulisya dodomu yih nakazam pidporyadkovuvalisya voyini i slugi vid nih vidrikalisya blizki U pidsumku ci ta inshi naharari pidnyali povstannya Privodom dlya vidkritogo konfliktu stala sproba vidkriti hram Vognyu v odnomu z virmenskih mist Nadislanih mobediv virmeni perebili i krayina pochala zbirati opolchennya i shukati soyuznikiv nasampered zvernuvshis z prohannyam pro dopomogu do vizantijskogo dvoru Imperator Markiyan vidmovivsya porushiti mirnij dogovir z Iranom ukladenij jogo poperednikom Feodosiyem II odnak virmeni sami pochali vijskovi diyi zahopili i zrujnuvali fortecyu Darband yaka zvalasya todi Shahristan Yezdigerd Yezdigerd II yakomu v rozpal vijni z kidaritami zovsim ne hotilosya pochinati i gromadyansku vijnu poobicyav probachiti zakolotnikiv ale virmeni ne povirili shahovi Marzpan iranskoyi Virmeniyi virmenin yakij prijnyav zoroastrizm namagavsya ne dopustiti rozvitku konfliktu i vsilyako pereshkodzhav poshirennyu virmenskogo povstannya ale jogo politika ne vryatuvala stanovishe Na pridushennya zakolotu shah napraviv vijska na choli zi znamenitim 26 travnya 451 roku bilya sela Avarajr stalasya krivava bitva mizh virmenami j irancyami Vtrati storin buli velichezni Glava povstalih tanuter Vardan Mamikonyan upav na poli bitvi ale rezultat bitvi viyavivsya sumnivnim Zreshtoyu virmeni buli rozbiti prote pravo spoviduvati hristiyanstvo vidstoyali hocha deyakih naharariv i iyereyiv shah piddav strati i zaslannyu Vasak Syuni zajnyav Darband ale v 452 roci gunski plemena soyuzniki povstalih znovu zrujnuvali ukriplennya Zitknennya z VizantiyeyuMoneta Yezdigerda II Virmeni buli ne yedinim narodom postrazhdalim vid vojovnichogo shaha Jogo caryuvannya bulo vidznacheno lancyugom bezperervnih vijskovih konfliktiv Vijnu z Vizantiyeyu Yezdigerd II pochav bukvalno nezabarom pislya svogo vstupu na prestol Diyi Yezdigerda proti rimlyan i bagato rokiv po tomu na Shodi pam yatali dobre Bo duzhe buli jomu mili vorozhnecha i krovoprolittya tomu vin i ne znahodiv v dushi spokoyu Na kogo b meni viliti girkotu otruti Abo Kudi b meni rozislati cyu bezlich stril I vid krajnogo bezgluzdya nakinuvshis yak rozlyuchenij zvir na Grecku krayinu tobto Vizantiyu rozgromiv vse do mista Mcbina Nusajbina i bagato oblastej romeyiv rozoriv nabigami a vsi cerkvi spaliv Zibrav veliku zdobich i polonenih ta naviv zhah na vse vijsko krayini Jmovirno sho prichinoyu bula vidmova rimlyan platiti daninu irancyam Nezvazhayuchi na liniyu prikordonnih fortifikacijnih sporud rimlyani buli zahopleni znenacka i tilki najsilnisha povin ne dala mozhlivosti irancyam proniknuti vglib Imperiyi Imperator Feodosij II zaprosiv miru Za umovami mirnoyi ugodi ukladenoyi v 441 abo 442 storoni domovilisya ne zvoditi novih fortec na kordoni Vizantijskoyi imperiyi j Iranu a rimlyani vzyali na sebe zobov yazannya viplachuvati irancyam groshi za ohoronu kavkazkih prohodiv vid varvariv Vijni na shidnih kordonahPochinayuchi priblizno z 442 Yezdigerd majzhe do samoyi svoyeyi smerti voyuvav na shodi z kidaritami cherguyuchi dovgi pohodi z nemicnim peremir ya Stanovishe bulo nastilki serjoznim sho shah na cilih sim rokiv pokinuv Ktesifon i perebravsya v stolicyu Horasanu Merv blizhche do teatru vijskovih dij Nezvazhayuchi na vsi zusillya shah ne zmig pidkoriti sobi protivnika i vijni v osnovnomu zvelisya do pograbuvannya chuzhoyi teritoriyi Zagalnij rozvitok bojovih dij dlya iranciv buv spriyatlivim za vinyatkom ostannogo periodu vijni 453 454 v yakij iranski vijska nesli veliki vtrati Situaciya pogirshuvalasya povstannyam u Virmeniyi i shah buv zmushenij ne zamirivshi shid pospishati zi svoyeyu armiyeyu v Zakavkazzya Koristuyuchis vazhkim stanovishem Iranu ta vidsutnistyu vijsk na zahodi vizantijci pidporyadkuvali sobi Laziku Praviv YezdigerdII 18 rokiv i 4 misyaci Pislya smerti shaha regentsheyu derzhavi yakijs chas bula jogo vdova Denak Primitki Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2017 Procitovano 10 chervnya 2017 Dashkov S B Cari cariv Sasanidi 119 1 Dashkov S B Cari cariv Sasanidi 119 120 1 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2017 Procitovano 10 chervnya 2017 Dashkov S B Cari cariv Sasanidi 120 1 Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 10 chervnya 2017 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 chervnya 2017 Portal Biografiyi Portal Iran