Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сторонибаби (Stronibaby) — село в Золочівському районі Львівської області (Україна).
| село Сторонибаби | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Золочівський район |
| Громада | Красненська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040090170057791 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1476 |
| Населення | 803 |
| Площа | 1,745 км² |
| Густота населення | 460,17 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80562 |
| Телефонний код | +380 3264 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°56′10″ пн. ш. 24°38′16″ сх. д. / 49.93611° пн. ш. 24.63778° сх. д.Координати: 49°56′10″ пн. ш. 24°38′16″ сх. д. / 49.93611° пн. ш. 24.63778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 221 м |
| Водойми | Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80562, Львівська обл., Буський р-н, с.Сторонибаби |
| Карта | |
  Сторонибаби | |
 Сторонибаби | |
| Мапа | |
| | |
Орган місцевого самоврядування — Красненська селищна рада.
Село розташоване за 4 км на північний схід від Красного та за 7 км на південний схід від Буська.
Відстань від села до обласного центру — 50 кілометрів.
Площа села — 130,19 гектари.
У селі проживають 795 мешканців.
Історія
Археологічне минуле
Село було королівщиною. В описі до мапи фон Міґа зазначено, що в поселенні знаходився старий запустілий замок. Кажуть, що назва села походить від кам'яних фігур у вигляді жіночих постатей, що їх наші поганські предки ставили на межах своїх поселень і ґрунтів для охорони жителів від усіляких нещасть. Десь на території села була, напевно, така злюща «баба», тому люди нагадували один одному поговіркою: «Сторони баби». Такі усні перекази кружляли серед довкільного населення, хоч вони не мали будь-якого фактичного підґрунтя.
Поля Сторонибаб були відомі із знахідок знаряддя з кам'яної доби. Це вказувало на існування якогось селища в передісторичні часи. Археологічні дані свідчать про заселення території сучасного села Сторонибаби ще на початку залізної доби племенами так званої висоцької культури. Уперше в давньоруських літописах село під назвою Сторонибаби згадується в 1476 році. Проживало тут, як і на сумісних землях слов'янське плем'я бужан. У середньовіччя тут проходив Чорний шлях, яким Кримські татари здійснювали чисельні грабіжницькі напади на місцеве населення.
Період визвольної війни
Село входило до складу Буського повіту Белзького воєводства. В період визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в жовтні 1648 року через Сторонибаби проходили козацькі війська і вели жорстокі битви з польськими королівськими військами.
XIX ст.
Під час польських повстань у 1831 та в 1863 роках Обертинські брали активну участь в організації повстанців, для яких терен маєтків Обертинських був збірним пунктом. Звідси їх переводили більшими гуртами крізь непроглядні ліси на російські терени, де вони приєднувалися до повстанських відділів. Казали, що Обертинські намовляли навіть наших селян до участі в повстаннях. Дім Обертинських був помітним осередком плекання польської культури й патріотизму. Збірка картин Павликовського з ландшафтами села і резиденцією Обертинських переховувалася в Оссоленіумі у Львові.
Сторонибаби належали до парафії в Утішкові. Була в селі стара дерев'яна церква, нова кам'яна збудована в 1890 році, в 1894 році збудована дзвіниця. Фундатором будівництва цих споруд була пані Марія Обертинська.
У 1889 році фільварок мав 1221 моргів землі, у селі в 1880 році було 87 домів і 663 мешканці: 502 греко-католики, 135 римо-католики і 26 юдеїв. Була в селі однокласна школа, громадська позичкова каса, водогінний млин і гуральня.
XX ст.
У 1911 році на місці старого дерев'яного млина був збудований новий цегляний млин і турбінне відділення, в якому була встановлена водяна турбіна, яка приводила в рух електрогенератор потужністю 50 кВт. Так у 1911 році в селі Сторонибаби з'явилося електричне світло.
У роки Першої світової війни жителі Сторонибаб воювали в складі австрійської армії, а Ілько Цьокан (доктор, командант Золочівської округи ЗУНР), Петро Постолюк (згодом засновник видавництва «Червона Калина» м. Львів, «Свобода» США), Пилип Деркач (згодом доктор філософії і мови), Степан Ладика, Василь Іванців, Григорій Цьокан, Іван Гулка поповнили лави УСС. Під час Другої світової війни 30 сторонибабців воювали в лавах Червоної Армії та УПА, 4 стали остарбайтерами. В ході сталінських репресій 1939—1947 років загинуло 15 осіб, засуджено 29 осіб, вислано в Сибір 28 родин.
Промисловість
В 1945 році в селі Сторонибаби на території гуральні організоване державне підприємство «Сторонибабський спиртзавод», яке в даний час є одним з найбільших переробних підприємств харчової промисловості Львівщини. На базі панських ставів утворилася рибдільниця, на базі панського фільварку був створений Буський міжколгоспний комбікормовий завод, панський млин став цехом Буського консервного заводу. На території спиртзаводу побудовано цех сухих кормових дріжджів потужністю 7 тон на добу і цех вуглекислоти потужністю 8 тон на добу. У 2002 році введено в експлуатацію нову брагоректифікаційну установку.
Протягом 1930—1932 років на землях села Сторонибаби на площі 60 га були побудовані ставки, в яких до тепер вирощують рибу.
Освіта та культура
Освіта
У міжвоєнний період в селі активно працювала сільська «Просвіта», члени якої організовували фестини, вистави, змагання. Діяла в селі чотирикласна школа, директором якої в 1939 році став Максим Микитюк, що до того часу працював у редакції газети «Діло» (Львів). У червні 1941 року його, вчительку Дарію Зданевич, голову сільської ради і голову кооперативу заарештували і замордували в Золочівській тюрмі.
Серед учнів цієї школи були знані тепер на Львівщині люди, такі, як Адам Гела — Академік Української Академії медичних та біологічних наук, заслужений лікар України, заступник головного лікаря клінічного санаторію «Каштан» з наукової та методичної роботи(м. Трускавець, Львівська область); Андрій Стадник — доцент Львівської ветеринарної академії.
Приміщення школи було пошкоджене і в 1955 році учні із своїми вчителями перейшли на навчання в сусідню Красненську школу № 2.
Перервана на 40 років мелодія шкільного дзвоника залунала у селі 3 вересня 1995 року. Звучала вона дзвінко і урочисто, бо скликала на відкриття новозбудованої середньої школи, одної з найсучасніших не лише на Львівщині, а й в Україні.
Культура
За кошти Сторонибабського спиртового заводу в 1987 році було побудовано газопровід в селі Сторонибаби, а починаючи з 1990 року було розпочато будівництво соціально-побутового комплексу села Сторонибаби, який був зданий повністю в експлуатацію 22 грудня 1996 року.
З ініціативи і за кошти державного підприємства «Сторонибабський спиртовий завод» в селі побудовано соціально-культурний комплекс, в який входять такі об'єкти: стадіон, дитячий садок, середня школа з плавальним басейном та комп'ютерним класом, групова котельня, ФАП, в якому відкрито стоматологічний кабінет, амбулаторію загальної практики сімейної медицини, кафе «Юлька», мінімаркет, готель «Сяна», банк, салон побуту «Наталі», приміщення Сторонибабської сільської ради, дитяче кафе «Золотий Півник», міні пекарню, побудовано доріг з асфальтним покриттям 3,5 кілометри.
В 1996 році за кошти Львівського об'єднання спиртової промисловості і Сторонибабського спиртового заводу вперше в Україні в центральній частині соціально-культурного комплексу села Сторонибаби споруджено пам'ятник гетьману України Івану Мазепі.
Релігія
В даний час в селі Сторонибаби діє 2 церкви:
- Українська Греко-Католицька церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці
- Українська Православна церква Київського Патріархату Івана Хрестителя.
Спорт
Футбольна команда «Мебус»
«Мебус» — любительський футбольний клуб. Назва походить від багаторічного спонсора команди — ДП «Сторонибабський спиртовий завод». Сформовано команду спиртзаводу у 1977—1978 роках[]. Її засновниками були працівники заводу Я. Леськів, Є. Домарад і вчитель фізкультури В. Шмигельський[]. Назву дав команді нині покійний Евген Гела. З 1979 по 1994 роки колектив 12 разів ставав чемпіоном району, 9 разів виборював Кубок району[]. З 1996 по 2004 команда брала участь в обласних змаганнях. У сезоні 2003 року «Етанол» посів 4-е місце в чемпіонаті Львівської області, у сезоні 2004 — 12-е місце. Певний час колектив називався «Етанол-Авангард». 2007 року команда виборола Кубок Буського району. У 2007 році команда виборола Кубок району.
Гравці, які грали в найвищій лізі України чи інших країн
![image]()
Роман Марич![image]()
![image]()
/ ![image]()
Анатолій Петрик![image]()
Григорій Фамуляк
На сьогодні існує три команди «Етанол»: районна, команда ветеранів і команда юнаків.
Шоу-балет «Плеяда»
Нині творчим центром, який є найпотужнішим у Буському районі, керує Мирослава Сусол. Вона продовжила справу свого чоловіка Олега, який трагічно загинув. Якраз Олег стояв біля витоків заснування цього мистецького центру у селі Сторонибаби, де й донині діє їх центральна студія. Мистецький центр «Плеяда» засновано у 1996 році у селі Сторонибаби Буського району на базі місцевого спиртзаводу за сприяння тодішнього директора підприємства Віталія Сосницького. Нині «Плеяда» тісно співпрацює із Західноукраїнським грецьким національно-культурним товариством імені Корніактоса, керівник якого Надія Евкарпіді. Завдяки такій співпраці шоу-балет та вокальний квартет «Плеяди» побували на масштабних акціях в Маріуполі та Ізмаїлі, мали виступи у театрі імені Марії Заньковецької у Львові. «Плеяда» є переможцем багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів, учасником програм українського та обласного радіо і телебачення. «Плеяда» — потужний мистецький центр, який знають не лише на теренах району, але й на Львівщині. Шоу-балет центру співпрацює з відомим вокальним тріо «Крайня Хата», народним і заслуженими артистами України Іваном Поповичем, а також Володимиром Фідиком і Валентиною Степовою. Також тісно співпрацюють з Людмилою Ясінською — молодою українською співачкою, фіналісткою проекту «Американський шанс». Зірковою білявкою, телеведучою програми «Смак мандрів», обличчям компанії «Тур-Галичина»
«Плеяда» виступала на найпрестижніших концертних майданчиках, в тому числі й на сцені палацу «Україна» у Києві, а також представляла нашу країну на мистецьких заходах у Польщі та Данії.
У різні часи цей творчий колектив мав підтримку від народних артистів України Василя Зінкевича, Оксани Білозір.
У «Плеяди» чимало творчих планів, над якими працюють постановники програм Олексій Нагорний, Іванна Мацько, Юрій Пальковский, Лілія Король на чолі з керівником Мирославою Сусол.
Відомі особистості
Народилися
- Цьокан Ілля — командант 18-ї Тернопільської бригади УГА під час Чортківської офензиви.
- — академік Української академії медичних та біологічних наук, заслужений лікар України, заступник головного лікаря клінічного санаторію «Каштан» з наукової та методичної роботи (місто Трускавець Львівська область).
- Деркач Пилип Максимович — мовознавець.
- Петро Постолюк — український військовий і громадський діяч, видавець.
- Андрій Стадник — доцент ветеринарної академії міста Львів.
За вагомий внесок в розбудову села Сторонибаби Віталію Володимировичу Сосницькому, колишньому директору державного підприємства «Сторонибабський спиртовий завод», нині першому заступнику голови Державного концерну спиртової і лікеро-горілчаної промисловості (концерну «Укрспирт») присвоєно звання Почесного громадянина села Сторонибаби.
В селі померла Кароліна Тереза Пія Радзивілл — дружина: 1) Казимира Леона Сапєги, 2) Юзефа Александра Яблоновського.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- Сало І. А. Футбол… зі сльозами. — Львів: Каменяр, 2007. — С. 437
- Пилипчук П. «Карпати» від А до Я (1963—2005 рр.). — Львів: Галицька видавнича спілка, 2006. — 154 с.
- Radziwill family (англ.), (пол.)
Література
- В. Пшик. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (каталог-інформатор).— Львів, 2008.— стор. 36
Посилання
- Мистецькому центру «Плеяда» у Буському районі — десять років
- Довідка про село Сторонибаби
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Storonibabi Stronibaby selo v Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Ukrayina selo Storonibabi Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Zolochivskij rajon Gromada Krasnenska selishna gromada Kod KATOTTG UA46040090170057791 Osnovni dani Zasnovane 1476 Naselennya 803 Plosha 1 745 km Gustota naselennya 460 17 osib km Poshtovij indeks 80562 Telefonnij kod 380 3264 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 56 10 pn sh 24 38 16 sh d 49 93611 pn sh 24 63778 sh d 49 93611 24 63778 Koordinati 49 56 10 pn sh 24 38 16 sh d 49 93611 pn sh 24 63778 sh d 49 93611 24 63778 Serednya visota nad rivnem morya 221 m Vodojmi Bug Misceva vlada Adresa radi 80562 Lvivska obl Buskij r n s Storonibabi Karta Storonibabi Storonibabi Mapa Storonibabi u Vikishovishi Organ miscevogo samovryaduvannya Krasnenska selishna rada Selo roztashovane za 4 km na pivnichnij shid vid Krasnogo ta za 7 km na pivdennij shid vid Buska Vidstan vid sela do oblasnogo centru 50 kilometriv Plosha sela 130 19 gektari U seli prozhivayut 795 meshkanciv IstoriyaArheologichne minule Auer Karol Storonibabi 1837 Selo bulo korolivshinoyu V opisi do mapi fon Miga zaznacheno sho v poselenni znahodivsya starij zapustilij zamok Kazhut sho nazva sela pohodit vid kam yanih figur u viglyadi zhinochih postatej sho yih nashi poganski predki stavili na mezhah svoyih poselen i gruntiv dlya ohoroni zhiteliv vid usilyakih neshast Des na teritoriyi sela bula napevno taka zlyusha baba tomu lyudi nagaduvali odin odnomu pogovirkoyu Storoni babi Taki usni perekazi kruzhlyali sered dovkilnogo naselennya hoch voni ne mali bud yakogo faktichnogo pidgruntya Polya Storonibab buli vidomi iz znahidok znaryaddya z kam yanoyi dobi Ce vkazuvalo na isnuvannya yakogos selisha v peredistorichni chasi Arheologichni dani svidchat pro zaselennya teritoriyi suchasnogo sela Storonibabi she na pochatku zaliznoyi dobi plemenami tak zvanoyi visockoyi kulturi Upershe v davnoruskih litopisah selo pid nazvoyu Storonibabi zgaduyetsya v 1476 roci Prozhivalo tut yak i na sumisnih zemlyah slov yanske plem ya buzhan U serednovichchya tut prohodiv Chornij shlyah yakim Krimski tatari zdijsnyuvali chiselni grabizhnicki napadi na misceve naselennya Period vizvolnoyi vijni Selo vhodilo do skladu Buskogo povitu Belzkogo voyevodstva V period vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo v zhovtni 1648 roku cherez Storonibabi prohodili kozacki vijska i veli zhorstoki bitvi z polskimi korolivskimi vijskami XIX st Pid chas polskih povstan u 1831 ta v 1863 rokah Obertinski brali aktivnu uchast v organizaciyi povstanciv dlya yakih teren mayetkiv Obertinskih buv zbirnim punktom Zvidsi yih perevodili bilshimi gurtami kriz neproglyadni lisi na rosijski tereni de voni priyednuvalisya do povstanskih viddiliv Kazali sho Obertinski namovlyali navit nashih selyan do uchasti v povstannyah Dim Obertinskih buv pomitnim oseredkom plekannya polskoyi kulturi j patriotizmu Zbirka kartin Pavlikovskogo z landshaftami sela i rezidenciyeyu Obertinskih perehovuvalasya v Ossoleniumi u Lvovi Storonibabi nalezhali do parafiyi v Utishkovi Bula v seli stara derev yana cerkva nova kam yana zbudovana v 1890 roci v 1894 roci zbudovana dzvinicya Fundatorom budivnictva cih sporud bula pani Mariya Obertinska U 1889 roci filvarok mav 1221 morgiv zemli u seli v 1880 roci bulo 87 domiv i 663 meshkanci 502 greko katoliki 135 rimo katoliki i 26 yudeyiv Bula v seli odnoklasna shkola gromadska pozichkova kasa vodoginnij mlin i guralnya XX st U 1911 roci na misci starogo derev yanogo mlina buv zbudovanij novij ceglyanij mlin i turbinne viddilennya v yakomu bula vstanovlena vodyana turbina yaka privodila v ruh elektrogenerator potuzhnistyu 50 kVt Tak u 1911 roci v seli Storonibabi z yavilosya elektrichne svitlo U roki Pershoyi svitovoyi vijni zhiteli Storonibab voyuvali v skladi avstrijskoyi armiyi a Ilko Cokan doktor komandant Zolochivskoyi okrugi ZUNR Petro Postolyuk zgodom zasnovnik vidavnictva Chervona Kalina m Lviv Svoboda SShA Pilip Derkach zgodom doktor filosofiyi i movi Stepan Ladika Vasil Ivanciv Grigorij Cokan Ivan Gulka popovnili lavi USS Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 30 storonibabciv voyuvali v lavah Chervonoyi Armiyi ta UPA 4 stali ostarbajterami V hodi stalinskih represij 1939 1947 rokiv zaginulo 15 osib zasudzheno 29 osib vislano v Sibir 28 rodin PromislovistV 1945 roci v seli Storonibabi na teritoriyi guralni organizovane derzhavne pidpriyemstvo Storonibabskij spirtzavod yake v danij chas ye odnim z najbilshih pererobnih pidpriyemstv harchovoyi promislovosti Lvivshini Na bazi panskih staviv utvorilasya ribdilnicya na bazi panskogo filvarku buv stvorenij Buskij mizhkolgospnij kombikormovij zavod panskij mlin stav cehom Buskogo konservnogo zavodu Na teritoriyi spirtzavodu pobudovano ceh suhih kormovih drizhdzhiv potuzhnistyu 7 ton na dobu i ceh vuglekisloti potuzhnistyu 8 ton na dobu U 2002 roci vvedeno v ekspluataciyu novu bragorektifikacijnu ustanovku Protyagom 1930 1932 rokiv na zemlyah sela Storonibabi na ploshi 60 ga buli pobudovani stavki v yakih do teper viroshuyut ribu Osvita ta kulturaOsvita U mizhvoyennij period v seli aktivno pracyuvala silska Prosvita chleni yakoyi organizovuvali festini vistavi zmagannya Diyala v seli chotiriklasna shkola direktorom yakoyi v 1939 roci stav Maksim Mikityuk sho do togo chasu pracyuvav u redakciyi gazeti Dilo Lviv U chervni 1941 roku jogo vchitelku Dariyu Zdanevich golovu silskoyi radi i golovu kooperativu zaareshtuvali i zamorduvali v Zolochivskij tyurmi Sered uchniv ciyeyi shkoli buli znani teper na Lvivshini lyudi taki yak Adam Gela Akademik Ukrayinskoyi Akademiyi medichnih ta biologichnih nauk zasluzhenij likar Ukrayini zastupnik golovnogo likarya klinichnogo sanatoriyu Kashtan z naukovoyi ta metodichnoyi roboti m Truskavec Lvivska oblast Andrij Stadnik docent Lvivskoyi veterinarnoyi akademiyi Primishennya shkoli bulo poshkodzhene i v 1955 roci uchni iz svoyimi vchitelyami perejshli na navchannya v susidnyu Krasnensku shkolu 2 Perervana na 40 rokiv melodiya shkilnogo dzvonika zalunala u seli 3 veresnya 1995 roku Zvuchala vona dzvinko i urochisto bo sklikala na vidkrittya novozbudovanoyi serednoyi shkoli odnoyi z najsuchasnishih ne lishe na Lvivshini a j v Ukrayini Kultura Za koshti Storonibabskogo spirtovogo zavodu v 1987 roci bulo pobudovano gazoprovid v seli Storonibabi a pochinayuchi z 1990 roku bulo rozpochato budivnictvo socialno pobutovogo kompleksu sela Storonibabi yakij buv zdanij povnistyu v ekspluataciyu 22 grudnya 1996 roku Z iniciativi i za koshti derzhavnogo pidpriyemstva Storonibabskij spirtovij zavod v seli pobudovano socialno kulturnij kompleks v yakij vhodyat taki ob yekti stadion dityachij sadok serednya shkola z plavalnim basejnom ta komp yuternim klasom grupova kotelnya FAP v yakomu vidkrito stomatologichnij kabinet ambulatoriyu zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini kafe Yulka minimarket gotel Syana bank salon pobutu Natali primishennya Storonibabskoyi silskoyi radi dityache kafe Zolotij Pivnik mini pekarnyu pobudovano dorig z asfaltnim pokrittyam 3 5 kilometri Pam yatnik Ivanu Mazepi s Storonibabi V 1996 roci za koshti Lvivskogo ob yednannya spirtovoyi promislovosti i Storonibabskogo spirtovogo zavodu vpershe v Ukrayini v centralnij chastini socialno kulturnogo kompleksu sela Storonibabi sporudzheno pam yatnik getmanu Ukrayini Ivanu Mazepi Religiya V danij chas v seli Storonibabi diye 2 cerkvi Ukrayinska Greko Katolicka cerkva Vvedennya v Hram Presvyatoyi Bogorodici Ukrayinska Pravoslavna cerkva Kiyivskogo Patriarhatu Ivana Hrestitelya Sport Futbolna komanda Mebus Mebus lyubitelskij futbolnij klub Nazva pohodit vid bagatorichnogo sponsora komandi DP Storonibabskij spirtovij zavod Sformovano komandu spirtzavodu u 1977 1978 rokah dzherelo Yiyi zasnovnikami buli pracivniki zavodu Ya Leskiv Ye Domarad i vchitel fizkulturi V Shmigelskij dzherelo Nazvu dav komandi nini pokijnij Evgen Gela Z 1979 po 1994 roki kolektiv 12 raziv stavav chempionom rajonu 9 raziv viboryuvav Kubok rajonu dzherelo Z 1996 po 2004 komanda brala uchast v oblasnih zmagannyah U sezoni 2003 roku Etanol posiv 4 e misce v chempionati Lvivskoyi oblasti u sezoni 2004 12 e misce Pevnij chas kolektiv nazivavsya Etanol Avangard 2007 roku komanda viborola Kubok Buskogo rajonu U 2007 roci komanda viborola Kubok rajonu Gravci yaki grali v najvishij lizi Ukrayini chi inshih krayin Roman Marich Anatolij Petrik Grigorij Famulyak Na sogodni isnuye tri komandi Etanol rajonna komanda veteraniv i komanda yunakiv Shou balet Pleyada Nini tvorchim centrom yakij ye najpotuzhnishim u Buskomu rajoni keruye Miroslava Susol Vona prodovzhila spravu svogo cholovika Olega yakij tragichno zaginuv Yakraz Oleg stoyav bilya vitokiv zasnuvannya cogo misteckogo centru u seli Storonibabi de j donini diye yih centralna studiya Misteckij centr Pleyada zasnovano u 1996 roci u seli Storonibabi Buskogo rajonu na bazi miscevogo spirtzavodu za spriyannya todishnogo direktora pidpriyemstva Vitaliya Sosnickogo Nini Pleyada tisno spivpracyuye iz Zahidnoukrayinskim greckim nacionalno kulturnim tovaristvom imeni Korniaktosa kerivnik yakogo Nadiya Evkarpidi Zavdyaki takij spivpraci shou balet ta vokalnij kvartet Pleyadi pobuvali na masshtabnih akciyah v Mariupoli ta Izmayili mali vistupi u teatri imeni Mariyi Zankoveckoyi u Lvovi Pleyada ye peremozhcem bagatoh vseukrayinskih ta mizhnarodnih konkursiv uchasnikom program ukrayinskogo ta oblasnogo radio i telebachennya Pleyada potuzhnij misteckij centr yakij znayut ne lishe na terenah rajonu ale j na Lvivshini Shou balet centru spivpracyuye z vidomim vokalnim trio Krajnya Hata narodnim i zasluzhenimi artistami Ukrayini Ivanom Popovichem a takozh Volodimirom Fidikom i Valentinoyu Stepovoyu Takozh tisno spivpracyuyut z Lyudmiloyu Yasinskoyu molodoyu ukrayinskoyu spivachkoyu finalistkoyu proektu Amerikanskij shans Zirkovoyu bilyavkoyu televeduchoyu programi Smak mandriv oblichchyam kompaniyi Tur Galichina Pleyada vistupala na najprestizhnishih koncertnih majdanchikah v tomu chisli j na sceni palacu Ukrayina u Kiyevi a takozh predstavlyala nashu krayinu na misteckih zahodah u Polshi ta Daniyi U rizni chasi cej tvorchij kolektiv mav pidtrimku vid narodnih artistiv Ukrayini Vasilya Zinkevicha Oksani Bilozir U Pleyadi chimalo tvorchih planiv nad yakimi pracyuyut postanovniki program Oleksij Nagornij Ivanna Macko Yurij Palkovskij Liliya Korol na choli z kerivnikom Miroslavoyu Susol Vidomi osobistostiNarodilisya Cokan Illya komandant 18 yi Ternopilskoyi brigadi UGA pid chas Chortkivskoyi ofenzivi akademik Ukrayinskoyi akademiyi medichnih ta biologichnih nauk zasluzhenij likar Ukrayini zastupnik golovnogo likarya klinichnogo sanatoriyu Kashtan z naukovoyi ta metodichnoyi roboti misto Truskavec Lvivska oblast Derkach Pilip Maksimovich movoznavec Petro Postolyuk ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach vidavec Andrij Stadnik docent veterinarnoyi akademiyi mista Lviv Za vagomij vnesok v rozbudovu sela Storonibabi Vitaliyu Volodimirovichu Sosnickomu kolishnomu direktoru derzhavnogo pidpriyemstva Storonibabskij spirtovij zavod nini pershomu zastupniku golovi Derzhavnogo koncernu spirtovoyi i likero gorilchanoyi promislovosti koncernu Ukrspirt prisvoyeno zvannya Pochesnogo gromadyanina sela Storonibabi V seli pomerla Karolina Tereza Piya Radzivill druzhina 1 Kazimira Leona Sapyegi 2 Yuzefa Aleksandra Yablonovskogo Div takozhStoronibabi zapovidne urochishe Primitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Salo I A Futbol zi slozami Lviv Kamenyar 2007 S 437 Pilipchuk P Karpati vid A do Ya 1963 2005 rr Lviv Galicka vidavnicha spilka 2006 154 s Radziwill family angl pol LiteraturaV Pshik Ukripleni mista zamki oboronni dvori ta inkastelovani sakralni sporudi Lvivshini XIII XVIII st katalog informator Lviv 2008 stor 36PosilannyaMisteckomu centru Pleyada u Buskomu rajoni desyat rokiv Dovidka pro selo Storonibabi Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi