Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Астрономічна обсерваторія університету імені Адама Міцкевича в Познані астрономічна обсерваторія що знаходиться в Познан

Познанська астрономічна обсерваторія

Познанська астрономічна обсерваторія

Астрономічна обсерваторія університету імені Адама Міцкевича в Познані – астрономічна обсерваторія, що знаходиться в Познані в районі Погодно і належить Університету імені Адама Міцкевича.

image
Головний корпус астрономічної обсерваторії університету імені Адама Міцкевича

Історія

Першу астрономічну обсерваторію з кабінетом фізики в Познані заснував у 1760-х роках. Там він проводив публічні лекції для мешканців міста.

У 1906 році ректор Прусської королівської академії в Познані запропонував організувати астрономічну обсерваторію в Познані і попросив Казімежа Граффа, відомого польського астронома, який працював в обсерваторії Гамбург-Бергедорф, виконати це завдання. Графф відмовився, але допоміг ректору Академії з придбанням обладнання - 9,5-сантиметрового рефрактора, хронометру та хронографа. Пізніше ці речі були передані професору Альфреду Денізоту, керівник кафедри фізики Познанського університету.

У 1919 році, після офіційного заснування Польського університету в Познані, ректор знову запропонував Казімєжу Граффу організувати університетську астрономічну обсерваторію та взяти на себе управління нею. Графф прийняв пропозицію і почав інтенсивну організаційну роботу. Для обсерваторії він обрав будівлю «Вілла Гурцин», що знаходилась на вул. Палача 63, в 2 км від границь міста. Він також запропонував розмістити спостережні прилади в 30 км за містом, на моренних пагорбах Мосіни, що так і не було здійснено з фінансових причин. Він придбав багато астрономічних інструментів та книг, а також подарував університету значну частину власної бібліотечної колекції.

У 1920 році, після початку польсько-радянської війни, матеріальне становище університету значно погіршилося, що значно ускладнило організаційну роботу в новозбудованій обсерваторії. Зростаючі проблеми, а також льготи, запропоновані Граффу Гамбурзьким університетом (наприклад, звільнення з викладацької діяльності), призвели до того, що в 1921 році він остаточно відмовився зайняти посаду керівника Познанської обсерваторії, хоч і продовжив пізніше допомагати своїм наступникам в організації обсерваторії.

Восени 1921 року по рекомендації професора Тадеуша Баначєвича на посаду заступника професора астрономії та керівника новоствореної обсерваторії було запрошено , який прибув з Миколаївської обсерваторії з України. 15 січня 1922 року він офіційно прийняв керівництво Познанською обсерваторією. У цьому ж році тут відкрився перший астрономічний кабінет, в якому працювало 5 осіб. Дослідження, що проводилися в обсерваторії в той час, були зосереджені переважно на астрометрії.

Богдан Залеський помер у 1927 році. Після його смерті до 1929 року завідувачем обсерваторії був Станіслав Андрушевський, який працював штатним помічником. У 1929 році керівництво прийняв Юзеф Вітковський з Астрономічної обсерваторії Ягеллонського університету в Кракові. Відтоді заклад динамічно розвивався. Теми досліджень були розширені, включивши комети, затемнювані зорі і покриття зір. Обсерваторія отримала рефрактор Zeiss 200/3000 і астрономічний годинник Ріффлера (привезений з приватної астрономічної обсерваторії Владислава Шанявського у Пшеґалінах) та годинник Шортта (найточніший механічний годинник, який існував на той час). Восени 1929 року Познанська обсерваторія брала участь у міжнародній довготній кампанії, організованій Геодезичним комітетом Балтійських держав (вимірювання проводилися в Познані та Ризі). З 1932 року сфера наукових досліджень розширилась і охопила небесну механіку, зокрема, питання походження комет.

Під час Другої світової війни обсерваторія продовжувала наукову діяльність. Майже весь польський персонал (за винятком кількох обслуговуючих осіб) був замінений німецьким. Керівником установи спочатку був Йоахім Штоббе (один із піонерів астероїдної фотометрії), а з середини 1942 року — Гаральд Фішер (Штоббе помер після операції в Берліні на початку 1943 року).

Після закінчення війни в 1945 року обсерваторію очолив Юзеф Вітковський. Він керував обсерваторію до 1962 року. У 1962–1967 роках керівником обсерваторії був професор Фридерик Кебке - теоретиком у галузі небесної механіки і учень Вітковського. Потім заклад очолювали Ієронім Гурник (1967-1990), а Кристина Кужинська (до 1998) і колишній президент Польського астрономічного товариства Едвін Внук (до 2016). З 2016 року обсерваторію очолює Агнешка Крищинська.

Поточний стан і досягнення

Астрономічна обсерваторія є самостійним інститутом у структурі фізичного факультету Університету Адама Міцкевича. У ній працює близько 35 співробітників.

Теми досліджень обсерваторії включають:

image
Історичний рефрактор Цейсса 200/3000 мм

Більшість наукових спостережень наразі проводяться за допомогою приладів, розташованих за межами Познані — у Борувці в 20 км від міста і в обсерваторії Вінер в Аризоні.

Крім суто наукової діяльності, Обсерваторія також займається популяризацією науки: приймає шкільні екскурсії, організовує щомісячні відкриті лекції, Дні відкритих дверей, Ніч дослідників тощо.

Обладнання обсерваторії включає:

image
Фотометричний телескоп діаметром 0,4м
image
Спектроскопічний телескоп 2×0,5 м «PST1»
image
Спектроскопічний 70-сантиметровий телескоп PST2
  • Познанський фотометричний телескоп — ньютонівський рефлектор з діаметром дзеркала 40 см (розташований на астрономічній станції в Борівці)
  • Познанський спектроскопічний телескоп 1 (PST1) — подвійний ньютонівський рефлектор з діаметром дзеркала 2 x 50 см, приєднаний до оптоволоконного спектрографа з роздільною здатністю R=35000 (на астрономічній станції в Боровці)
  • Познанський спектроскопічний телескоп 2 (PST2) — рефлектор з діаметром дзеркала 70 см,, приєднаний до оптоволоконного спектрографа з роздільною здатністю R=40000. З 2013 року знаходиться в в Аризоні (США), де працює на дистанційному керуванні через інтернет.
  • Познанський супутниковий телескоп 3 (PST3) — набір з п'яти телескопів, основним з яких є рефлектор діаметром 70 см, розташований у Халіні біля Серакова
  • Рефлектор Кассегрена з діаметром дзеркала 35 см, розташований у Познані (під куполом на головному корпусі обсерваторії)
  • Рефлектор Міда системи Річі-Кретьєна-Chrétien RCX-400 з діаметром дзеркала 35 см (у Познані, в парку біля Обсерваторії)
  • Історичний рефрактор Цейсса 200/3000 мм (у Познані, в парку біля Обсерваторії)
  • Кілька менших інструментів, які, в основному, використовуються для навчальних цілей.

Крім того, в обсерваторії є кілька історичних приладів (зокрема, меридіанне коло Репсольда) та історичні астрономічні годинники. Серед годинників найціннішою реліквією є повністю справний годинник Шортта № 30. У 1922—1956 роках у світі було випущено близько 100 таких годинників, із них чотири екземпляри збереглися донині в Польщі.

Будівля (садиба Палачів)

Місцем розташування обсерваторії є садиба, побудована близько 1880 року, і флігель з двосхилим дахом. До кута прилягає вежа, пристосована для спостережень (купол з астрономічним обладнанням). Історія садиби незвичайна для Великопольщі – вона ніколи не була шляхетським чи магнатським будинком. Вона належала заможній селянській родині Палачів, які не тільки успішно господарювали (маєток сягав 130 га), а й вирізнялися сильним польським патріотичним настроєм. У 1896 році маєтком володів доктор Людвік Рековський, який у 1902 продав його Максу Йохову, який, у свою чергу, передав його Комісії з колонізації. Після Першої світової війни будівля стала власністю Польської осадової канцелярії, у якої її придбав (для суспільних потреб) настоятель Лазарської парафії отець Малінський. Однак на прохання тодішнього ректора Познанського університету він відмовився від права купівлі та передав будівлю університету. У рамках пристосування будівлі під обсерваторію на початку 1920-х років вежу підняли і встановили на ній оглядовий купол, а потім до основної частини будівлі, накритої трисхилим дахом, надбудували поверх.

Дивіться також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Познанська астрономічна обсерваторія


Примітки

  1. Maria Pańków, Kazimierz Schilling, Przewodnik astronomiczny po Polsce, Pojezierze, Olsztyn-Białystok, 1982, s.102,
  2. Organizations and Strategies in Astronomy vol. 7
  3. image Observatory in Poznań - Independent Astronomy #2 на YouTube
  4. , , Dwory i pałace wiejskie w Wielkopolsce, wyd. Rebis, Poznań, 2010, s.289-290,
  5. Historia Obserwatorium na stronie OA UAM

Бібліографія

  • Władysław Naskręcki, Obserwatorium Astronomiczne UAM, w: Kronika Miasta Poznania, nr 1/2002, Wydawnictwo Miejskie, Poznań, ss.298-303, ISSN 0137-3552
  • Kasia Marnocha, Poznańskie obserwacje nieba, w: Bliżej Uczelni - czasopismo Stowarzyszenia Absolwentów Uniwersytetu w Poznaniu, nr 1(5)/2010, s.3
  • Poznań - atlas aglomeracji 1:15.000, wyd. CartoMedia/Pietruska & Mierkiewicz, Poznań, 2008,
  • ;; ; (1986). Poznań od A do Z. ISBN . OCLC 835895412. {{}}: Пропущений або порожній |url= (); Проігноровано невідомий параметр |miejsce= (можливо, |location=?) (); Проігноровано невідомий параметр |s= (); Проігноровано невідомий параметр |wydawca= (можливо, |publisher=?) ()
  • Władysław Naskręcki Materiały i szkice, zeszyty 1-4, OA UAM Poznań, 1995

Посилання

  • www.astro.amu.edu.pl - офіційний сайт обсерваторії

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Astronomichna observatoriya universitetu imeni Adama Mickevicha v Poznani astronomichna observatoriya sho znahoditsya v Poznani v rajoni Pogodno i nalezhit Universitetu imeni Adama Mickevicha Golovnij korpus astronomichnoyi observatoriyi universitetu imeni Adama MickevichaIstoriyaPershu astronomichnu observatoriyu z kabinetom fiziki v Poznani zasnuvav u 1760 h rokah Tam vin provodiv publichni lekciyi dlya meshkanciv mista U 1906 roci rektor Prusskoyi korolivskoyi akademiyi v Poznani zaproponuvav organizuvati astronomichnu observatoriyu v Poznani i poprosiv Kazimezha Graffa vidomogo polskogo astronoma yakij pracyuvav v observatoriyi Gamburg Bergedorf vikonati ce zavdannya Graff vidmovivsya ale dopomig rektoru Akademiyi z pridbannyam obladnannya 9 5 santimetrovogo refraktora hronometru ta hronografa Piznishe ci rechi buli peredani profesoru Alfredu Denizotu kerivnik kafedri fiziki Poznanskogo universitetu U 1919 roci pislya oficijnogo zasnuvannya Polskogo universitetu v Poznani rektor znovu zaproponuvav Kazimyezhu Graffu organizuvati universitetsku astronomichnu observatoriyu ta vzyati na sebe upravlinnya neyu Graff prijnyav propoziciyu i pochav intensivnu organizacijnu robotu Dlya observatoriyi vin obrav budivlyu Villa Gurcin sho znahodilas na vul Palacha 63 v 2 km vid granic mista Vin takozh zaproponuvav rozmistiti sposterezhni priladi v 30 km za mistom na morennih pagorbah Mosini sho tak i ne bulo zdijsneno z finansovih prichin Vin pridbav bagato astronomichnih instrumentiv ta knig a takozh podaruvav universitetu znachnu chastinu vlasnoyi bibliotechnoyi kolekciyi U 1920 roci pislya pochatku polsko radyanskoyi vijni materialne stanovishe universitetu znachno pogirshilosya sho znachno uskladnilo organizacijnu robotu v novozbudovanij observatoriyi Zrostayuchi problemi a takozh lgoti zaproponovani Graffu Gamburzkim universitetom napriklad zvilnennya z vikladackoyi diyalnosti prizveli do togo sho v 1921 roci vin ostatochno vidmovivsya zajnyati posadu kerivnika Poznanskoyi observatoriyi hoch i prodovzhiv piznishe dopomagati svoyim nastupnikam v organizaciyi observatoriyi Voseni 1921 roku po rekomendaciyi profesora Tadeusha Banachyevicha na posadu zastupnika profesora astronomiyi ta kerivnika novostvorenoyi observatoriyi bulo zaprosheno yakij pribuv z Mikolayivskoyi observatoriyi z Ukrayini 15 sichnya 1922 roku vin oficijno prijnyav kerivnictvo Poznanskoyu observatoriyeyu U comu zh roci tut vidkrivsya pershij astronomichnij kabinet v yakomu pracyuvalo 5 osib Doslidzhennya sho provodilisya v observatoriyi v toj chas buli zoseredzheni perevazhno na astrometriyi Bogdan Zaleskij pomer u 1927 roci Pislya jogo smerti do 1929 roku zaviduvachem observatoriyi buv Stanislav Andrushevskij yakij pracyuvav shtatnim pomichnikom U 1929 roci kerivnictvo prijnyav Yuzef Vitkovskij z Astronomichnoyi observatoriyi Yagellonskogo universitetu v Krakovi Vidtodi zaklad dinamichno rozvivavsya Temi doslidzhen buli rozshireni vklyuchivshi kometi zatemnyuvani zori i pokrittya zir Observatoriya otrimala refraktor Zeiss 200 3000 i astronomichnij godinnik Rifflera privezenij z privatnoyi astronomichnoyi observatoriyi Vladislava Shanyavskogo u Pshegalinah ta godinnik Shortta najtochnishij mehanichnij godinnik yakij isnuvav na toj chas Voseni 1929 roku Poznanska observatoriya brala uchast u mizhnarodnij dovgotnij kampaniyi organizovanij Geodezichnim komitetom Baltijskih derzhav vimiryuvannya provodilisya v Poznani ta Rizi Z 1932 roku sfera naukovih doslidzhen rozshirilas i ohopila nebesnu mehaniku zokrema pitannya pohodzhennya komet Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni observatoriya prodovzhuvala naukovu diyalnist Majzhe ves polskij personal za vinyatkom kilkoh obslugovuyuchih osib buv zaminenij nimeckim Kerivnikom ustanovi spochatku buv Joahim Shtobbe odin iz pioneriv asteroyidnoyi fotometriyi a z seredini 1942 roku Garald Fisher Shtobbe pomer pislya operaciyi v Berlini na pochatku 1943 roku Pislya zakinchennya vijni v 1945 roku observatoriyu ocholiv Yuzef Vitkovskij Vin keruvav observatoriyu do 1962 roku U 1962 1967 rokah kerivnikom observatoriyi buv profesor Friderik Kebke teoretikom u galuzi nebesnoyi mehaniki i uchen Vitkovskogo Potim zaklad ocholyuvali Iyeronim Gurnik 1967 1990 a Kristina Kuzhinska do 1998 i kolishnij prezident Polskogo astronomichnogo tovaristva Edvin Vnuk do 2016 Z 2016 roku observatoriyu ocholyuye Agneshka Krishinska Potochnij stan i dosyagnennyaAstronomichna observatoriya ye samostijnim institutom u strukturi fizichnogo fakultetu Universitetu Adama Mickevicha U nij pracyuye blizko 35 spivrobitnikiv Temi doslidzhen observatoriyi vklyuchayut Istorichnij refraktor Cejssa 200 3000 mm dinamika shtuchnih suputnikiv Zemli evolyuciya yihnih orbit problema kosmichnogo smittya dinamika malih til Sonyachnoyi sistemi evolyuciya orbit meteoroyidnih royiv pohodzhennya komet i zburennya v yihnomu rusi hmara Oorta fizika asteroyidiv fotometrichni sposterezhennya asteroyidiv analiz parametriv yih obertannya viznachennya yih fizichnih modelej za krivimi blisku ta sposterezhennya pokrittiv zir asteroyidami Doslidzhennya asteroyidiv ye bagatorichnoyu tradiciyeyu Poznanskoyi observatoriyi Odnim iz pershih velikih dosyagnen bulo vidkrittya asteroyida 1572 Poznaniya 22 veresnya 1949 roku yakij stav pershim asteroyidom vidkritim u polskimi astronomami Na znak viznannya troh poznanskih astronomiv yaki zaraz pracyuyut v observatoriyi tri ranishe bezimenni asteroyidi buli nazvani Mihalovskij Kvyatkovskij i Krishinska zoryana astrofizika spektroskopichni sposterezhennya podvijnih i pulsuyuchih zir viznachennya radialnih shvidkostej Bilshist naukovih sposterezhen narazi provodyatsya za dopomogoyu priladiv roztashovanih za mezhami Poznani u Boruvci v 20 km vid mista i v observatoriyi Viner v Arizoni Krim suto naukovoyi diyalnosti Observatoriya takozh zajmayetsya populyarizaciyeyu nauki prijmaye shkilni ekskursiyi organizovuye shomisyachni vidkriti lekciyi Dni vidkritih dverej Nich doslidnikiv tosho Obladnannya observatoriyi vklyuchaye Fotometrichnij teleskop diametrom 0 4m Spektroskopichnij teleskop 2 0 5 m PST1 Spektroskopichnij 70 santimetrovij teleskop PST2 Poznanskij fotometrichnij teleskop nyutonivskij reflektor z diametrom dzerkala 40 sm roztashovanij na astronomichnij stanciyi v Borivci Poznanskij spektroskopichnij teleskop 1 PST1 podvijnij nyutonivskij reflektor z diametrom dzerkala 2 x 50 sm priyednanij do optovolokonnogo spektrografa z rozdilnoyu zdatnistyu R 35000 na astronomichnij stanciyi v Borovci Poznanskij spektroskopichnij teleskop 2 PST2 reflektor z diametrom dzerkala 70 sm priyednanij do optovolokonnogo spektrografa z rozdilnoyu zdatnistyu R 40000 Z 2013 roku znahoditsya v v Arizoni SShA de pracyuye na distancijnomu keruvanni cherez internet Poznanskij suputnikovij teleskop 3 PST3 nabir z p yati teleskopiv osnovnim z yakih ye reflektor diametrom 70 sm roztashovanij u Halini bilya Serakova Reflektor Kassegrena z diametrom dzerkala 35 sm roztashovanij u Poznani pid kupolom na golovnomu korpusi observatoriyi Reflektor Mida sistemi Richi Kretyena Chretien RCX 400 z diametrom dzerkala 35 sm u Poznani v parku bilya Observatoriyi Istorichnij refraktor Cejssa 200 3000 mm u Poznani v parku bilya Observatoriyi Kilka menshih instrumentiv yaki v osnovnomu vikoristovuyutsya dlya navchalnih cilej Krim togo v observatoriyi ye kilka istorichnih priladiv zokrema meridianne kolo Repsolda ta istorichni astronomichni godinniki Sered godinnikiv najcinnishoyu relikviyeyu ye povnistyu spravnij godinnik Shortta 30 U 1922 1956 rokah u sviti bulo vipusheno blizko 100 takih godinnikiv iz nih chotiri ekzemplyari zbereglisya donini v Polshi Budivlya sadiba Palachiv Miscem roztashuvannya observatoriyi ye sadiba pobudovana blizko 1880 roku i fligel z dvoshilim dahom Do kuta prilyagaye vezha pristosovana dlya sposterezhen kupol z astronomichnim obladnannyam Istoriya sadibi nezvichajna dlya Velikopolshi vona nikoli ne bula shlyahetskim chi magnatskim budinkom Vona nalezhala zamozhnij selyanskij rodini Palachiv yaki ne tilki uspishno gospodaryuvali mayetok syagav 130 ga a j viriznyalisya silnim polskim patriotichnim nastroyem U 1896 roci mayetkom volodiv doktor Lyudvik Rekovskij yakij u 1902 prodav jogo Maksu Johovu yakij u svoyu chergu peredav jogo Komisiyi z kolonizaciyi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni budivlya stala vlasnistyu Polskoyi osadovoyi kancelyariyi u yakoyi yiyi pridbav dlya suspilnih potreb nastoyatel Lazarskoyi parafiyi otec Malinskij Odnak na prohannya todishnogo rektora Poznanskogo universitetu vin vidmovivsya vid prava kupivli ta peredav budivlyu universitetu U ramkah pristosuvannya budivli pid observatoriyu na pochatku 1920 h rokiv vezhu pidnyali i vstanovili na nij oglyadovij kupol a potim do osnovnoyi chastini budivli nakritoyi trishilim dahom nadbuduvali poverh Divitsya takozhTadeush Mihajlovskij Agneshka Krishinska Astronomiya v Polshi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Poznanska astronomichna observatoriyaPrimitkiMaria Pankow Kazimierz Schilling Przewodnik astronomiczny po Polsce Pojezierze Olsztyn Bialystok 1982 s 102 ISBN 83 7002 064 X Organizations and Strategies in Astronomy vol 7 Observatory in Poznan Independent Astronomy 2 na YouTube Dwory i palace wiejskie w Wielkopolsce wyd Rebis Poznan 2010 s 289 290 Historia Obserwatorium na stronie OA UAMBibliografiyaWladyslaw Naskrecki Obserwatorium Astronomiczne UAM w Kronika Miasta Poznania nr 1 2002 Wydawnictwo Miejskie Poznan ss 298 303 ISSN 0137 3552 Kasia Marnocha Poznanskie obserwacje nieba w Blizej Uczelni czasopismo Stowarzyszenia Absolwentow Uniwersytetu w Poznaniu nr 1 5 2010 s 3 Poznan atlas aglomeracji 1 15 000 wyd CartoMedia Pietruska amp Mierkiewicz Poznan 2008 ISBN 978 83 7445 018 8 1986 Poznan od A do Z ISBN 83 03 01260 6 OCLC 835895412 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Proignorovano nevidomij parametr miejsce mozhlivo location dovidka Proignorovano nevidomij parametr s dovidka Proignorovano nevidomij parametr wydawca mozhlivo publisher dovidka Wladyslaw Naskrecki Materialy i szkice zeszyty 1 4 OA UAM Poznan 1995Posilannyawww astro amu edu pl oficijnij sajt observatoriyi

Дата публікації:
Топ