Аба́йський райо́н (каз. Абай ауданы) — район на заході Абайської області у Казахстані. Адміністративний центр району — село Карааул.
Абайський район | |||
---|---|---|---|
каз. Абай ауданы | |||
| |||
Основні дані | |||
Область: | Абайська область | ||
Утворений: | 1928 року | ||
Населення (2016): | 15286 осіб | ||
Площа: | 20093 км² | ||
Густота населення: | 0,76 осіб/км² | ||
Поштові індекси: | 070100-070102 | ||
Населені пункти та округи | |||
Адміністративний центр: | Карааул | ||
Кількість сільських округів: | 9 | ||
Сільських населених пунктів: | 11 | ||
Влада | |||
Вебсторінка: | http://abay.vko.gov.kz/ | ||
Голова району: | Сулеймен Єржан Ашимули | ||
Географія
Розташований біля підніжжя гір на північному заході від міста Семей. Західну і північну частину району займає дрібносопкова рівнина. Клімат — різко континентальний. Середня температура в січні складає −14,2 °C; в липні — 20,7 °C. Обсяг річних опадів становить 250—300 мм. Територією району протікають річки , , , Кундизди, та Мукур.
На території району розташована .
Населення
Населення району — 15286 осіб (2016; 15258 у 2009, 17885 у 1999, 21743 у 1989). Національний склад Абайського району станом на початок 2016 року:
- казахи — 15119 осіб (98,91 %)
- росіяни — 97 осіб
- уйгури — 39 осіб
- татари — 15 осіб
- німці — 3 особи
- азербайджанці — 2 особи
- молдовани — 1 особа
- інші — 10 осіб
Чисельність населення району за статтю та окремими віковими групами на початок 2010 року:
- чоловіки — 50,43 %
- жінки — 49,57 %
- віком до 15 років — 28,66 %
- віком від 16 до 62 років — 60,16 %
- віком від 63 років — 11,19 %
Історія
Свою історію Абайський район розпочав з 1928 року. Спочатку він носив назву Чингістазького району, утвореного з Чаганської, Чингізької та частини Луначарської волостей . У листопаді 1930 року район перейменовано на Голощокінський. У грудні того ж року району було повернуто стару назву. У 1939 році Чингізтазький район Східноказахстанської області переданий до складу Семипалатинської області. 5 жовтня 1940 року Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР у зв'язку з 95-річчям з дня народження казахського поета Абая Кунанбаєва Чінгістазький район перейменований на Абаївський. В жовтня 1953 року назву підкориговано на Абайський. 1997 року у зв'язку зі скасуванням Семипалатинської області район включений до Східноказахстанської області. З 2022 року — у складі новоствореної Абайської області.
Склад
До складу району входять 9 сільських округів:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Архатський сільський округ | - | 2216 | 1541 | 1133 | Архат | 2 |
Карааульський сільський округ | 500,10 | 5418 | 5403 | 5010 | Карааул | 1 |
Каскабулацький сільський округ | - | 1881 | 1585 | 1340 | Каскабулак | 2 |
Кенгірбайбійський сільський округ | - | 1852 | 1237 | 1039 | Кенгірбай-бі | 1 |
Кокбайський сільський округ | 481,06 | 2684 | 2254 | 1954 | Кокбай | 1 |
Кундиздинський сільський округ | - | 2420 | 1856 | 1539 | Журекадир | 1 |
Медеуський сільський округ | - | 1212 | 681 | 494 | Медеу | 1 |
Сарижальський сільський округ | - | 2436 | 2167 | 1972 | Сарижал | 1 |
Токтамиський сільський округ | 208,29 | 1624 | 1161 | 777 | Токтамис | 1 |
Населені пункти
Нижче подано список населених пунктів з чисельністю населення понад 1000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) |
---|---|---|---|---|
1 | Карааул | 5 418 | 5 403 | 5 010 |
2 | Сарижал | 1 929 | 2 167 | 1 972 |
3 | Кокбай | 1 932 | 2 254 | 1 954 |
4 | Журекадир | 1 802 | 1 856 | 1 539 |
5 | Каскабулак | 1 383 | 1 374 | 1 257 |
Персоналії
Абайський район — духовна столиця Східного Казахстану. Це батьківщина великих казахських письменників — Абая Кунанбаєва, Шакаріма Кудайбердієва, , Мухтара Ауезова, , , а також актриси Аміни Умурзакової. Їх музеї розташовуються у Абайському районі.
- Ауезов Мухтар Омарханович (прозаїк, поет, драматург, вчений)
— Герой Радянського Союзу, гвардії лейтенант, командир стрілецької роти (19.03.1944 р. посмертно). Один з 262 воїнів, які закрили тілом амбразуру дзоту в роки Великої Вітчизняної війни. Народився в селі 7 червня 1917 року.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 3 липня 2013.
- Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 1 серпня 2013.
- Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
- . Архів оригіналу за 17 січень 2013. Процитовано 3 липень 2013.
- Указ Президента Республики Казахстан от 3 мая 2022 года № 887. «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Посилання
- Офіційний сайт акіму Абайська району Східноказахстанської області [ 1 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Департамент статистики Східноказахстанської області [ 6 червня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aba jskij rajo n kaz Abaj audany rajon na zahodi Abajskoyi oblasti u Kazahstani Administrativnij centr rajonu selo Karaaul Abajskij rajonkaz Abaj audanyGerbOsnovni daniOblast Abajska oblastUtvorenij 1928 rokuNaselennya 2016 15286 osibPlosha 20093 km Gustota naselennya 0 76 osib km Poshtovi indeksi 070100 070102Naseleni punkti ta okrugiAdministrativnij centr KaraaulKilkist silskih okrugiv 9Silskih naselenih punktiv 11VladaVebstorinka http abay vko gov kz Golova rajonu Sulejmen Yerzhan AshimuliU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Abajskij rajon GeografiyaRoztashovanij bilya pidnizhzhya gir na pivnichnomu zahodi vid mista Semej Zahidnu i pivnichnu chastinu rajonu zajmaye dribnosopkova rivnina Klimat rizko kontinentalnij Serednya temperatura v sichni skladaye 14 2 C v lipni 20 7 C Obsyag richnih opadiv stanovit 250 300 mm Teritoriyeyu rajonu protikayut richki Kundizdi ta Mukur Na teritoriyi rajonu roztashovana NaselennyaNaselennya rajonu 15286 osib 2016 15258 u 2009 17885 u 1999 21743 u 1989 Nacionalnij sklad Abajskogo rajonu stanom na pochatok 2016 roku kazahi 15119 osib 98 91 rosiyani 97 osib ujguri 39 osib tatari 15 osib nimci 3 osobi azerbajdzhanci 2 osobi moldovani 1 osoba inshi 10 osib Chiselnist naselennya rajonu za stattyu ta okremimi vikovimi grupami na pochatok 2010 roku choloviki 50 43 zhinki 49 57 vikom do 15 rokiv 28 66 vikom vid 16 do 62 rokiv 60 16 vikom vid 63 rokiv 11 19 IstoriyaSvoyu istoriyu Abajskij rajon rozpochav z 1928 roku Spochatku vin nosiv nazvu Chingistazkogo rajonu utvorenogo z Chaganskoyi Chingizkoyi ta chastini Lunacharskoyi volostej U listopadi 1930 roku rajon perejmenovano na Goloshokinskij U grudni togo zh roku rajonu bulo povernuto staru nazvu U 1939 roci Chingiztazkij rajon Shidnokazahstanskoyi oblasti peredanij do skladu Semipalatinskoyi oblasti 5 zhovtnya 1940 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Kazahskoyi RSR u zv yazku z 95 richchyam z dnya narodzhennya kazahskogo poeta Abaya Kunanbayeva Chingistazkij rajon perejmenovanij na Abayivskij V zhovtnya 1953 roku nazvu pidkorigovano na Abajskij 1997 roku u zv yazku zi skasuvannyam Semipalatinskoyi oblasti rajon vklyuchenij do Shidnokazahstanskoyi oblasti Z 2022 roku u skladi novostvorenoyi Abajskoyi oblasti SkladDo skladu rajonu vhodyat 9 silskih okrugiv Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr Naseleni punktiArhatskij silskij okrug 2216 1541 1133 Arhat 2Karaaulskij silskij okrug 500 10 5418 5403 5010 Karaaul 1Kaskabulackij silskij okrug 1881 1585 1340 Kaskabulak 2Kengirbajbijskij silskij okrug 1852 1237 1039 Kengirbaj bi 1Kokbajskij silskij okrug 481 06 2684 2254 1954 Kokbaj 1Kundizdinskij silskij okrug 2420 1856 1539 Zhurekadir 1Medeuskij silskij okrug 1212 681 494 Medeu 1Sarizhalskij silskij okrug 2436 2167 1972 Sarizhal 1Toktamiskij silskij okrug 208 29 1624 1161 777 Toktamis 1Naseleni punktiNizhche podano spisok naselenih punktiv z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Karaaul 5 418 5 403 5 0102 Sarizhal 1 929 2 167 1 9723 Kokbaj 1 932 2 254 1 9544 Zhurekadir 1 802 1 856 1 5395 Kaskabulak 1 383 1 374 1 257PersonaliyiAbajskij rajon duhovna stolicya Shidnogo Kazahstanu Ce batkivshina velikih kazahskih pismennikiv Abaya Kunanbayeva Shakarima Kudajberdiyeva Muhtara Auezova a takozh aktrisi Amini Umurzakovoyi Yih muzeyi roztashovuyutsya u Abajskomu rajoni Auezov Muhtar Omarhanovich prozayik poet dramaturg vchenij Geroj Radyanskogo Soyuzu gvardiyi lejtenant komandir strileckoyi roti 19 03 1944 r posmertno Odin z 262 voyiniv yaki zakrili tilom ambrazuru dzotu v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Narodivsya v seli 7 chervnya 1917 roku Primitki Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 3 lipnya 2013 Perepis za 2009 rik PDF Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2013 Procitovano 1 serpnya 2013 Chislennost naseleniya Atyrauskoj oblasti po otdelnym etnosam na nachalo 2016 goda kazah ros Arhiv originalu za 17 sichen 2013 Procitovano 3 lipen 2013 Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan ot 3 maya 2022 goda 887 O nekotoryh voprosah administrativno territorialnogo ustrojstva Respubliki Kazahstan Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros PosilannyaOficijnij sajt akimu Abajska rajonu Shidnokazahstanskoyi oblasti 1 grudnya 2008 u Wayback Machine Departament statistiki Shidnokazahstanskoyi oblasti 6 chervnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi