Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ars antiqua (лат. стара техніка [композиції], стара традиція [музики]), арс анти́ква — період в історії західноєвропейської (переважно французької) музики XII—початку XIV століть. Термін «арс антиква» застосовують тільки стосовно багатоголосої музики цього часу: органуму, кондукту та інших жанрів школи Нотр-Дам, мотетів. До музики арс також відносять техніку гокету, що виявлялася в клаузулах органумів і в мотетах. Рідше до арсу включають також світське багатоголосся XIII століття (наприклад, багатоголосні шансон Адама де ла Аля та інших труверів). Музику та музичну теорію арс зазвичай протиставляють музиці та музичній теорії арс нова, (новій) французькій та італійській техніці композиції XIV століття.
| Ars antiqua | |
| Дата створення / заснування | 1170 |
|---|---|
 Ars antiqua у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Термін (ars antiqua, ars vetus, cantus antiquus) з'явився в перших десятиліттях XIV століття в працях французьких теоретиків (Якоба Льєзького, Філіпа де Вітрі, [ru], ), що протиставляли музику в «новій» техніці (див. Ars nova) музиці, написаній у «старій» техніці. Конотації «нового» й «старого», перш за все, зачіпали метр і ритм багатоголосої музики (і відповідно нотацію, що застосовувалася для письмової фіксації ритму). З цієї «метроритмічної» посилки виводилися далі опозиції «старих» і «нових» музичних жанрів і — на рівні етичного узагальнення — сувора «стриманість» (modestas) старовинної музики протиставлялася зухвалій «розбещеності» (lascivia) музики нової.
Коротка характеристика
Автори музики цього періоду переважно анонімні: представники паризької школи Нотр-Дам (на ім'я відомі лише Леонін і Перотін), шкіл , Сантьяго-де-Компостели, Вінчестера, автори мотетів (на ім'я відомі [ru] і Адам де ла Аль). Найвизначніші теоретики музики періоду: в XIII столітті Іван де Гарландія, , на початку XIV століття — Якоб Льєзький, численні безіменні вчені (особливо так званий Анонім IV, який залишив цінні свідчення про школу Нотр-Дам). Найбільші зібрання музики арс антиква: «Magnus liber organi» (збірка, що включає одноголосі і багатоголосі твори школи Нотр-Дам), Кодекс Монпельє (336 багатоголосних п'єс, переважно мотетів) «Кодекс Бамберг» (мотети). Останнім документом арс антикви і одночасно одним з перших джерел арс нова вважається кодекс, відомий як (його музичну частину скомпоновано 1316 року). Більшість творів у цих знаменитих кодексах анонімна.
Музика арс антиква переважно тридольна, її метрична основа — tempus perfectum (буква. досконалий час). Тип ритмічної нотації модальний, пізніше мензуральний. Якоб Льєзький протиставляє композиційно-технічні зухвалості нової музики, зокрема, все більший розвиток дводольної метрики (на основі tempus imperfectum, букв. недосконалий час) «досконалості» творів попередньої епохи.
Примітка
- Лебедев С. Н. Арс антиква // Велика російська енциклопедія. Т.2. М., 2005, с.273.
- Ars nova — ars antiqua // Lexicon musicum Latinum, ed. Michael Bernhard. München, 1995, col.125-126.
- Низка дослідників від 1980-х років (Е. Сандерс, [ru], М. Еверіст) просувають ідею дводольного метру відносно підтекстованих розділів багатоголосних кондуктів.
Література і нотні видання
- Rokseth Y. Polyphonies du XIII siècle: in 4 vol. Paris, 1935—1939.
- Haas M. Studien zur mittelalterlichen Musiklehre I: eine Übersicht über die Musiklehre im Kontext der Philosophie des 13. und frühen 14. Jahrhunderts // Forum musicologicum. Basel, 1982, Bd.3.
- Евдокимова Ю. К. История полифонии. Вып. 1. Многоголосие средневековья X—XIV вв. М., 1983;
- Eberlein R. Ars antiqua: Harmonik und Datierung //Archiv für Musikwissenschaft 43 (1986), SS. 1–16.
- Федотов В. А. К вопросу о ритмике в музыке XIII в. // Старинная музыка в контексте современной культуры. Москва, 1989.
- Leech-Wilkinson D. Ars Antiqua — Ars Nova — Ars Subtilior // Antiquity and the Middle Ages / ed. J. McKinnon. London, 1990, pp. 218–240.
- Федотов В. А. Учение о модусе в западноевропейской ритмической теории в XIII в. // Laudamus. Москва, 1992.
- Поспелова Р. Западная нотация XI—XIV вв. Основные реформы (на материале трактатов). Москва, 2003.
- Ars antiqua: organum, conductus, motet. Ed. by Edward H Roesner. Farnham; Burlington: Ashgate, 2009. (репринт 18 репрезентативных статей 1961—2001 г.).
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20210502160202/https://eeleach.blog/2012/07/03/manuscript-sources-for-the-thirteenth-century-motet/ Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.] Опис найважливіших рукописів Ars antiqua]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ars antiqua lat stara tehnika kompoziciyi stara tradiciya muziki ars anti kva period v istoriyi zahidnoyevropejskoyi perevazhno francuzkoyi muziki XII pochatku XIV stolit Termin ars antikva zastosovuyut tilki stosovno bagatogolosoyi muziki cogo chasu organumu konduktu ta inshih zhanriv shkoli Notr Dam motetiv Do muziki ars takozh vidnosyat tehniku goketu sho viyavlyalasya v klauzulah organumiv i v motetah Ridshe do arsu vklyuchayut takozh svitske bagatogolossya XIII stolittya napriklad bagatogolosni shanson Adama de la Alya ta inshih truveriv Muziku ta muzichnu teoriyu ars zazvichaj protistavlyayut muzici ta muzichnij teoriyi ars nova novij francuzkij ta italijskij tehnici kompoziciyi XIV stolittya Ars antiquaData stvorennya zasnuvannya1170 Ars antiqua u VikishovishiZagalni vidomostiTermin ars antiqua ars vetus cantus antiquus z yavivsya v pershih desyatilittyah XIV stolittya v pracyah francuzkih teoretikiv Yakoba Lyezkogo Filipa de Vitri ru sho protistavlyali muziku v novij tehnici div Ars nova muzici napisanij u starij tehnici Konotaciyi novogo j starogo persh za vse zachipali metr i ritm bagatogolosoyi muziki i vidpovidno notaciyu sho zastosovuvalasya dlya pismovoyi fiksaciyi ritmu Z ciyeyi metroritmichnoyi posilki vivodilisya dali opoziciyi starih i novih muzichnih zhanriv i na rivni etichnogo uzagalnennya suvora strimanist modestas starovinnoyi muziki protistavlyalasya zuhvalij rozbeshenosti lascivia muziki novoyi Korotka harakteristikaAvtori muziki cogo periodu perevazhno anonimni predstavniki parizkoyi shkoli Notr Dam na im ya vidomi lishe Leonin i Perotin shkil Santyago de Komposteli Vinchestera avtori motetiv na im ya vidomi ru i Adam de la Al Najviznachnishi teoretiki muziki periodu v XIII stolitti Ivan de Garlandiya na pochatku XIV stolittya Yakob Lyezkij chislenni bezimenni vcheni osoblivo tak zvanij Anonim IV yakij zalishiv cinni svidchennya pro shkolu Notr Dam Najbilshi zibrannya muziki ars antikva Magnus liber organi zbirka sho vklyuchaye odnogolosi i bagatogolosi tvori shkoli Notr Dam Kodeks Monpelye 336 bagatogolosnih p yes perevazhno motetiv Kodeks Bamberg moteti Ostannim dokumentom ars antikvi i odnochasno odnim z pershih dzherel ars nova vvazhayetsya kodeks vidomij yak jogo muzichnu chastinu skomponovano 1316 roku Bilshist tvoriv u cih znamenitih kodeksah anonimna Muzika ars antikva perevazhno tridolna yiyi metrichna osnova tempus perfectum bukva doskonalij chas Tip ritmichnoyi notaciyi modalnij piznishe menzuralnij Yakob Lyezkij protistavlyaye kompozicijno tehnichni zuhvalosti novoyi muziki zokrema vse bilshij rozvitok dvodolnoyi metriki na osnovi tempus imperfectum bukv nedoskonalij chas doskonalosti tvoriv poperednoyi epohi PrimitkaLebedev S N Ars antikva Velika rosijska enciklopediya T 2 M 2005 s 273 Ars nova ars antiqua Lexicon musicum Latinum ed Michael Bernhard Munchen 1995 col 125 126 Nizka doslidnikiv vid 1980 h rokiv E Sanders ru M Everist prosuvayut ideyu dvodolnogo metru vidnosno pidtekstovanih rozdiliv bagatogolosnih konduktiv Literatura i notni vidannyaRokseth Y Polyphonies du XIII siecle in 4 vol Paris 1935 1939 Haas M Studien zur mittelalterlichen Musiklehre I eine Ubersicht uber die Musiklehre im Kontext der Philosophie des 13 und fruhen 14 Jahrhunderts Forum musicologicum Basel 1982 Bd 3 Evdokimova Yu K Istoriya polifonii Vyp 1 Mnogogolosie srednevekovya X XIV vv M 1983 Eberlein R Ars antiqua Harmonik und Datierung Archiv fur Musikwissenschaft 43 1986 SS 1 16 Fedotov V A K voprosu o ritmike v muzyke XIII v Starinnaya muzyka v kontekste sovremennoj kultury Moskva 1989 Leech Wilkinson D Ars Antiqua Ars Nova Ars Subtilior Antiquity and the Middle Ages ed J McKinnon London 1990 pp 218 240 Fedotov V A Uchenie o moduse v zapadnoevropejskoj ritmicheskoj teorii v XIII v Laudamus Moskva 1992 Pospelova R Zapadnaya notaciya XI XIV vv Osnovnye reformy na materiale traktatov Moskva 2003 Ars antiqua organum conductus motet Ed by Edward H Roesner Farnham Burlington Ashgate 2009 ISBN 9780754626664 reprint 18 reprezentativnyh statej 1961 2001 g Posilannya https web archive org web 20210502160202 https eeleach blog 2012 07 03 manuscript sources for the thirteenth century motet Arhivovano2 travnya 2021 u Wayback Machine Opis najvazhlivishih rukopisiv Ars antiqua